Викладання філос. ведеться у Львів. ун-ті з часу його заснування. У жовтні 1940 утворена каф. діалект. та іст. матеріалізму й запроваджено вивчення маркс. філос. Також викладалися курси логіки, історії філософії та психології.
У 1947–48 утворено каф. філос. Зав. каф. були професори А. Брагінець, Б. Кубланов, Т. Старченко. У 1988 р. Т. Старченко на посаді завідувача кафедри філософії змінив Андрій Іванович Пашук.
З 1992 відновлено філософ. ф-т, каф. стала базовою для підготовки фахівців за спеціальністю філософія.
1995 відбувся поділ каф. на дві: філософії та історії філософії. Каф. філос. є випускаючою. Навч. відбув. за кваліф. рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр. Випускники одержують спеціальність Філософ. Викладач філософії.
Колектив каф. у 1997-2006 рр. проводив наук. дослідження за двома дослідн. темами: 1. Громадянське суспільство як здійснення свободи: соціальні, правові та релігійні аспекти (керівник – зав. каф. А. Карась). 2. Філософія як теорія й методологія науки (керівник – проф. В. Лисий).
За результ. дослідж. викладачами каф. запровадж. низку спец. курсів для студ. філос. та екон. ф-тів.
Видано монографію: Карась А. Ф. «Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях» (К.-Львів, 2004. – 520 с.), захищено докторські дисертації Карася А. Ф.; Одушкіна О. В (у Варшаві), та 9 кандидатських дисертацій у розрізі двох дослідницьких тем.
Опубліковані переклади наукових праць: Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано-Франківськ, 2003. – 588с. Дж. Мітчел. Фемінізм і психоаналіз / Пер. з англ. І. Добропас. – Львів, 2004. – 477 с. Ричард Андерсон. Дискурсивне походження диктатури і демократії / Пер. А. Карася // Універсум. Журнал політології, економіки, науки та культури. – 2003. – №7-10.
У процесі виконання дослідницьких тем проведено конференції й видано збірники: 1) міжн. конф. Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід, видано однойменний збірн. наук. праць за участю вчених з-за кордону (Львів, 1999. – 383 с.); 2)Філософія Гегеля і сучасність (збірник праць за аналогічною назвою, Львів, 2002. – 160 с.); 3) Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні, за матер. конф. видано збірн. тез (Львів, 2003. – 136 с.). 4) Громадянське суспільство як здійснення свободи. Зб. наук. праць. Третій випуск. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 290 с. (За участю багатьох вчених з Польщі).
Загалом, колективом кафедри за цей період опубліковано понад 150 наукових статей і тез виступів на конференціях.
Теоретичним доробком виконаного дослідження є самостійна наукова концепція громадянського суспільства загалом та в Україні, зокрема. В її основу покладено семіотично-дискурсивний підхід. Встановлено, що громадянське суспільство конституюється такою формою соціальності, яка складається під впливом вияву свободи особи та інтенціонує демократичну форму врядування, що пов’язана з відповідною семантикою дискурсивно-етичних практик та їх комунікативним, гуманітарно-культурним і соціальним здійсненням. Увага зосереджена на аналізі: 1) філософії громадянського суспільства як інтерпретації свободи та соціальності відносно влади і врядування; 2) дискурсивно-етичних стадій громадянського поступу в Україні; 3) природі громадянської ідентичності; 4) залежності інституцій громадянського суспільства від дискурсивних практик свободи–автентичності, клієнтелізму–патерналізму та анархізму-нігілізму, які є елементами його структури; 5) феноменів здійснення свободи у французькому та польському дискурсах постмодернізму; 6) визначення «дискурсивного бар’єру” на шляху громадянського поступу в Україні та засобах його подолання; 7) окреслені дискурсивні бар’єри на шляху до інтеграції України у Європейську Унію.
З 2006 року колектив вчених кафедри виконує науково-дослідницький проект за напрямом «Парадигми сучасного мислення», що переріс у назву: «Трансформація парадигм мислення і концепцій знання у сучасній філософії» (керівник – проф. А. Карась).
За цією назвою в 2007 р. проведено міжнародну міждисциплінарну конференцію. Видано однойменний збірник тез (Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 160 с.).
У 2008 р. опублікована праця: «Філософія. Пізнання. Наука. Монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 252 с.
Проф. Кашуба М.В. підготувала наукову брошуру: «Соціально-філософський аналіз суспільного розвитку». – Львів, 2008. – 68 с.
У червні 2010 – відбулася велика Міжнародна міждисциплінарна конференція «Людина та її ідентичність у добу глобалізації» за участю біля 120 вчених з України та з-за кордону. Видано однойменний збірник матеріалів (Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 302 с.), з ними можна познайомитися на веб-сайті кафедри: http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/phil_news_ukr.htm http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/Kaf_fil_conf_2010/Tezy_conf_filos_2010.pdf
У вересні 2011 р. проведено міжнародний семінар «Філософія А. Шопенгауера і сучасність» за участю понад 40 вчених з України і з-за кордону, зокрема з Німеччини, Швайцарії, Австрії, Румунії, Словаччини. Готується до видання Збірник наукових праць.
За результатами дослідження викладачами кафедри опубліковано розділи в: Тезах звітної наук. конф. філософського факультету. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Вип. 5., також аналогічні випуски 6, 2009, вип. 7, 2010, вип. 8, 2011.
За період виконання (01.02.2009 – 1.12.2011 р.) науково-дослідницької теми «Трансформація парадигм мислення і концепцій знання у сучасній філософії» напрацьовані наукові матеріали й одержані аналітичні результати за трьома проблемними напрямками:
- Глобалізація і постнекласична парадигма. Визначено, що антропологічний поворот у філософії початку ХХ століття призвів до трансформації класичного розуміння суб’єкта і зумовив динамічні суспільні зміни, що викликані настановами людини на вільне самоздійснення. Це ставить перед світовою спільнотою вимогу відтворювального (сталого) розвитку; його чинники простежуються у “прагматизації практики”, або створенні нового всесвітнього комунікативного простору, що складається завдяки публічному застосуванню розуму і формуванню відповідної дискурсивно-етичної практики; це також супроводжується постнекласичною парадигмою розвитку наукового знання й освіти, таким семіотичним обумовленням спільного життєвого світу, яке дедалі більше залежить від комунікативної раціональності.
- Ідентичність і самоздійснення. В основі розгортання сучасних форм ідентичності лежать: культурна настанова на вільне самоздійснення особи, переважаючий, зокрема крайній, світоглядний антропоцентризм; релігійні форми самоусвідомлення конкурують зі світськими й парарелігійними Відбувається істотна трансформація розуміння людини, її самості і свідомості. Людину доцільно розглядати не в аспекті її «природної сутності», а як ідею людини, змістовні характеристики якої залежать від контекстуальності тлумачення і сприйняття таких базових передумов існування, які визначаються здійсненням свободи, демократії, споживанням і відтворенням енергії та ресурсів, прав людини і громадянських прав. У світі й Україні актуальним залишається гуманітарний, громадянський і політичний рух довкола проблем національної та етнічної ідентичностей, проте дедалі очевиднішим стає спрямування до громадянського типу ідентичності.
- Раціональні практики та ірраціональні мотиви. Визначено проблематику співвідношення раціональної та ірраціональної парадигм філософії в аспектах їх взаємодії і впливу на інтелектуальні, культурологічні, соціальні та епістемні пошуки у ХХ столітті. Встановлено, що поширене в Україні означення філософії ірраціоналізму тлумачиться переважно неадекватно до його сучасного розуміння і має доповнюватися термінологічним розширенням в аспекті розрізнення раціонального, нераціонального й ірраціонального світовідношення. Проаналізовано розвиток комунікативної парадигми філософії на засадах комунікативної прагматики та її втілення в етиці відповідальності, з’ясовано особливості віртуалізації освіти в контексті глобалізації, зроблено порівняння онтологічних концепцій східної філософії щодо її підходу до знання і свідомості та впливу на європейську онтологію 19-20 ст. Проведено дослідження феномену орієнталізму, іманентності і трансцендентності людини у сучасній антропологічній філософії, зміни патернів гендерного мислення та поведінки під впливом соціальних та культурних трансформацій, що відбуваються в постмодерній культурі
Окрім того, у рамках виконання теми членами наукового колективу досліджувалися:
а). Феномен орієнталізму та ролі сходознавця у формуванні погляду на Близький Схід серед західноєвропейських інтелектуалів. Результатами дослідження є рукопис захищеної дисертації “Дискурсивна практика орієнталізму: соціокультурні репрезентації Іншого” (спеціальність “Соціальна філософія та філософія історії – 09.00.03”),
б). Можливість феноменологічного опису містичного досвіду. Обґрунтовано, що в термінах феноменології Е. Гусерля даний опис є неможливий, що наштовхує на думку про існування неінтенційних станів свідомості та необхідність розширення термінологічного апарату феноменології;
в). Проблеми поступу сучасної антропології, а саме динамічної антропології. Динамічна антропологія або антропологія змін та конфліктів зосереджується на джерелах та змін у розвитку людського життя. Вагомість дослідження динамічної антропології у тому, що можливість аналізу природи змін та конфліктів у сучасному розвитку української дійсності допоможе зрозуміти вектори поступу української спільноти, оскільки за прогнозами західних інститутів, Україну можна віднести до держав з високою ймовірністю соціальних конфліктів.
У контексті реалізації ідей та гіпотез науково-дослідницької теми: – залучено науковий потенціал відомих вчених з-за кордону: П. Кемпа (Данія), М. Боннафу-Буше (Франція), П. Козловськи (Німеччина), Е. Алама (Ліван), Дж. Макліна (США), В. Глухмана (Словаччина) та багатьох інших.
Опубліковано зокрема переклади праць: Кемп Пітер. Переосмислення філософії як сили слова / Пер. з англ. і наук. ред. А. Карась // Вісник Львівського національного університету. Серія. Філософські науки. – 2008. – № 11. – С. 7–14. Боннафу-Буше Марія, Пеське Івон. Теорія акціонерного товариства як ослаблена теорія громадянського суспільства / Пер. з англ. і наук. ред. А. Карась // Вісник Львівського національного університету. Серія. Філософські науки. – 2009. – № 12. – С. 124–144.
Результати наукового дослідження оприлюднені у навчальному посібнику «Філософія сталого розвитку», підготовленого доц. Рижак Л. В. (а також у колективній монографії «Філософія у ХХ столітті: пошуки нової парадигми», яка перебуває у процесі підготовки).
Загалом, за шеститирічний період виконання теми колективом вчених кафедри філософії (без залучення доробку вчених з України та з-за кордону) опубліковано біля 300 наукових праць: з них – три підручники і посібники, монографія, два збірники матеріалів, чотири збірники тез, понад 10 статей у зарубіжних виданнях, захищено чотири кандидатські дисертації.
Аспірантура. Аспірант. при каф. діє за двома напрямами: Соціальна філософія та історія філософії – 09.00.03 та Онтологія, гносеологія, феноменологія – 09.00.01. Навчальні та наукові публікації. З 1996 р. викладачами каф. опубл. понад 300 наук. і підготовлено понад 100 навч.-метод. праць. Зокр. частина викладачів є авторами посібн. з філос. Предмет і проблематика філософії та авторами монограф. дослідж. Доц. Л. Рижак видала навчальний підручник «Філософія як рефлексія духу» з відповідною хрестоматією для студентів університетів (Львів, 2009. – 640с.); Філософія сталого розвитку. – Львів, 2011.
Щорічно каф. проводить звітні наук. конф., у яких беруть участь викладачі та аспіранти. При кафедрі двічі на місяць діє постійний теоретичний семінар.
Також при кафедрі працює відкритий міждисциплінарний семінар «Семіотика соціально-культурних процесів» (кер. – проф. Карась А. Ф., вучений секретар – доц. Лосик О. М.)
Загалом, викл. та аспіранти каф. взяли участь у понад 200 конф., з них за кордоном: проф. А. Карась – у США (Чікаго 1996, Вашингтон, 1997, 1998, 2001), у Польщі, 2000, 2001; у Росії (Москва, 2000), в Лондоні 2001, у Німеччині (Мюнхен 1993, 1996, 2001, 2011), у Туреччині та Республіці Корея (Світовий філос. конгреси у Стамбулі, 2003 та Сеулі, 2008), Конгрес у Берліні 2005, конференція у Шанхаї 2009р.; ас. Височанський Р. у Польщі та Вашингтоні 2009; ас. Лосик О. у багатьох конференціях в Польщі та Словаччині; ас. Пухта І., О. Одушкін – у Польщі; доц. Поляруш Б. у Мюнстері (Німеччина, 2010).