Філософія історії
Тип: Нормативний
Кафедра: філософії
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
8 | 3 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
8 | 12 | доцент Поляруш Б. Ю. | ФФФ-41 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
8 | 18 | ФФФ-41 | доцент Поляруш Б. Ю. |
Опис курсу
Навчальна дисципліна «Філософія історії» розроблена таким чином, щоб надати учасникам необхідні знання, обов’язкові для того щоб ознайомитись та проаналізувати найбільш впливові теоретичні парадигми філософії історії ХІХ-ХХ ст., базових категорій та понять, основних теоретичних проблем та методів філософії історії. В дисципліні «Філософія історії», представлено як огляд концепцій класичних і некласичних представників, так і процесів і інструментів, що дозволять слухачам проводити аналіз соціальних явищ сучасного суспільства.
Метою вивчення нормативної дисципліни «Філософія історії» є:
- систематизація слухачами знань з історії та теорії філософії історії, її основних понять і методологічних принципів, класичними і сучасними теоріями, методами;
- критичне розуміння класичних, некласичних та посткласичних філософсько-історичніх теорій XIX-XX століть, та оцінка можливостей використання цих теорій для аналізу соціальних явищ сучасного українського суспільства;
- розвиток філософського типу мислення студентів, яке має бути застосоване при роботі над індивідуальними філософсько-історичними дослідженнями: курсовими роботами, есе та інше.
Для забезпечення мети дисципліни, окреслено такі цілі:
- ознайомлення з основними категоріями, поняттями та термінологією філософії історії;
- з’ясування першоджерел формування філософсько-історичної проблематики у концепціях представників класичного, некласичного та посткласичного спрямування;
- аналіз праць провідних філософів, як займалися проблематикою філософії історії XIX- XX ст.;
- здійснення власного дослідницького проєкту ( написання есе, рефератів, курсової роботи – анотація, бібліографія, опрацювання методів дослідження);
- представлення результатів власного дослідницького проєкту;
- формування компетенцій для теоретичного та практичного застосування положень філософсько-історичного аспекту;
- критичне осмислення основної проблематики філософії історії.
Рекомендована література
- Аверинцев С.С. “Морфология культури” Освальда Шпенглера// Новые идеи в философии: Ежегодник . М., 1991.
- Артюх В. Філософія історії екзистенціалізму та її українські аналоги / В. Артюх // Вісник Харківського національного університету ім. В. Каразіна. – Сер.: Теорія культури і філософія науки. – Вип. 49. – Харків, 2014. – С. 148–154.
- Бердяев Н.А. Смисл истории. М., 1990
- Бойченко І.В. Філософія історії. К., 2000.
- Винар Л. Силуети епох. Дрогобич. 1992. С. 87-97.
- Винниченко В. Відродження нації. К., 1990.
- Вощенко В.Ю. Логіка виникнення концепту “цивілізація” у філософії історії А. Тойнбі // Філософські обрії. – 2009. – № 21. – С. 147-161
- Габермас Ю.. Філософський дискурс модерну. Переклад з німецької та коментарі В.М. Купліна. – Київ, 2001
- Гегель Г. Лекции по философии истории. Германський мир СПб. 1993. С.366-459,
- Гидденс Э. Постмодерн //Философия истории. М., 1995.С. 340-346
- Горгота О.Б. “Екзистенційна комунікація” як методологічний принцип історико-філософського дослідження Карла Ясперса
- Грушевський М. Історія України-Руси. К., 1991-1997. Т. 1
- Грушевський М. Початки громадянства. Кіїв, 2020. – 330с.
- Гуревич А.Я. Исторический синтез и школа «Анналов». М., 1993.
- Дашкевич Я. Дорогами української Кліо// Пам’ять століть. 1996. № 3.