Опис курсу

Дисципліна присвячена вивченню і засвоєнню ґенези ідеї і практики формування громадянського суспільства в його західноєвропейському цивілізаційному контексті. Становлення громадянського суспільства розглядається у призмі здійснення індивідуальної свободи людини через демократичні форми самоврядування, розпочинаючи з античного полісу, залучаючи особливості формування цивільного і публічного середовища в добу Нового часу – до його сучасних моделей взаємодії з політичною владою і державами. Ми зосередимо увагу на модернізації феодальних і патріархальних соціально-етичних норм закритого типу в перетворенні їхніх вертикальних патерналістсько-клієнтальних відносин на горизонтальні відносини публічного і громадянського типу. Курс передбачає визначити провідні філософські ідеї і концепти, що обумовили дискурсивно-етичний і теоретичний вплив на формування громадянського суспільства як гуманітарно-соціальної, правової і демократичної дійсності. Це спонукає критично дослідити і засвоїти філософську спадщину в аспекті виникнення найвагоміших концепцій свободи і моделей демократичного національного урядування упродовж інтелектуального і цивілізаційного розвитку людства. Буде запропоноване обґрунтування поняття громадянської ідентичності в аспекті формування уявлень про національну легітимність та її цивілізаційне обмеження.

Курс особливо актуальний для України, яка перебуває на шляху до стійкого громадянського суспільства і демократичного урядування та перебуває у процесі активного пошуку свого місця серед Європейської і світової спільноти.

Праця над першоджерелами та матеріалами курсу сприятиме фаховому формуванню магістрів, удосконаленню їхніх теоретичних знань, умінь і навичок.

Предметом навчальної дисципліни є дослідження відносин між людиною, суспільством і владою, що розгортаються в процес формування різних концепцій і моделей громадянського суспільства, які складаються у процесі теоретичної рефлексії над проблемами соціального поступу з метою забезпечення вільного розвитку людини та її добробуту.

Мета курсу полягає в тому, щоб вивчити і засвоїти природу становлення громадянського суспільства у трьох аспектах: (а) історичному – як поступ індивідуальної свободи людини в духовній, соціальній, економічній і політичній сферах і особливості формування громадянського типу соціальності, етики і культури, та (б) в теоретичному – як розгортання і моделювання філософської рефлексії про свободу людини і суспільне прагнення до демократичного урядування та його державно-політичне забезпечення; (в) через забезпечення належної гуманітарно-освітньої і публічної сфер та формування відповідних дискурсивно-етичних і практик.

Практична мета курсу полягає у формуванні аналітичних навичок розрізняти ідейно-концептуальні відмінності між різними проектами здійснення громадянського суспільства і самоврядування щодо їхнього впливу на форми врядування, розпізнавати й прогнозувати їхні можливі правові, соціальні, політичні й практичні наслідки для суспільного розвитку.

Завдання дисципліни:
• критично проаналізувати історико-філософську спадщини в аспекті ознайомлення з провідними концепціями та теоріями громадянського суспільства, обґрунтованими у працях видатних мислителів від античності до сучасності;
• систематизація знань щодо теоретичних і практичних моделей здійснення громадянських суспільств;
• розкрити передумови формування громадянського суспільства, що обґрунтовані у ключових філософських концепціях, і показати їхню спрямованість на подолання деспотичних, авторитарних та імперських політичних режимів;
• висвітлити природу громадянського суспільства в аспекті формування іманентної для нього дискурсивно-етичної практики;
• висвітлити дискурсивно-етичні практики, що за своєю спрямованістю є протилежними до розвитку громадянського суспільства;
• з’ясувати структуру громадянського суспільства та його взаємодію з політичною сферою і державою;
• розкрити особливості взаємодії між громадянським суспільством і національною державою;
• розкрити феноменологію громадянського суспільства у призмі формування довіри (соціального капіталу), добровільних ініціатив, солідарності і субсидіарності;
• виокремити тенденції громадянського поступу в українській дійсності й проаналізувати чинники заохочень і перешкод на шляху до його системного здійснення;
• висвітлити іманентність процесу громадянського поступу з процесом цивілізаційного розвитку як таким.