Філософія громадянського суспільства: концепції, моделі і сучасні виклики

Тип: Нормативний

Кафедра: філософії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
93Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
914професор Карась А. Ф.ФФФ-51м

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
916ФФФ-51мпрофесор Карась А. Ф.

Опис курсу

Дисципліна присвячена вивченню і засвоєнню ґенези ідеї і практики формування громадянського суспільства в його західноєвропейському цивілізаційному контексті. Становлення громадянського суспільства розглядається у призмі здійснення індивідуальної свободи людини через демократичні форми самоврядування, розпочинаючи з античного полісу, залучаючи особливості формування цивільного і публічного середовища в добу Нового часу – до його сучасних моделей взаємодії з політичною владою і державами. Ми зосередимо увагу на модернізації феодальних і патріархальних соціально-етичних норм закритого типу в перетворенні їхніх вертикальних патерналістсько-клієнтальних відносин на горизонтальні відносини публічного і громадянського типу. Курс передбачає визначити провідні філософські ідеї і концепти, що обумовили дискурсивно-етичний і теоретичний вплив на формування громадянського суспільства як гуманітарно-соціальної, правової і демократичної дійсності. Це спонукає критично дослідити і засвоїти філософську спадщину в аспекті виникнення найвагоміших концепцій свободи і моделей демократичного національного урядування упродовж інтелектуального і цивілізаційного розвитку людства. Буде запропоноване обґрунтування поняття громадянської ідентичності в аспекті формування уявлень про національну легітимність та її цивілізаційне обмеження.

Курс особливо актуальний для України, яка перебуває на шляху до стійкого громадянського суспільства і демократичного урядування та перебуває у процесі активного пошуку свого місця серед Європейської і світової спільноти.

Праця над першоджерелами та матеріалами курсу сприятиме фаховому формуванню магістрів, удосконаленню їхніх теоретичних знань, умінь і навичок.

Предметом навчальної дисципліни є дослідження відносин між людиною, суспільством і владою, що розгортаються в процес формування різних концепцій і моделей громадянського суспільства, які складаються у процесі теоретичної рефлексії над проблемами соціального поступу з метою забезпечення вільного розвитку людини та її добробуту.

Мета курсу полягає в тому, щоб вивчити і засвоїти природу становлення громадянського суспільства у трьох аспектах: (а) історичному – як поступ індивідуальної свободи людини в духовній, соціальній, економічній і політичній сферах і особливості формування громадянського типу соціальності, етики і культури, та (б) в теоретичному – як розгортання і моделювання філософської рефлексії про свободу людини і суспільне прагнення до демократичного урядування та його державно-політичне забезпечення; (в) через забезпечення належної гуманітарно-освітньої і публічної сфер та формування відповідних дискурсивно-етичних і практик.

Практична мета курсу полягає у формуванні аналітичних навичок розрізняти ідейно-концептуальні відмінності між різними проектами здійснення громадянського суспільства і самоврядування щодо їхнього впливу на форми врядування, розпізнавати й прогнозувати їхні можливі правові, соціальні, політичні й практичні наслідки для суспільного розвитку.

Завдання дисципліни:
• критично проаналізувати історико-філософську спадщини в аспекті ознайомлення з провідними концепціями та теоріями громадянського суспільства, обґрунтованими у працях видатних мислителів від античності до сучасності;
• систематизація знань щодо теоретичних і практичних моделей здійснення громадянських суспільств;
• розкрити передумови формування громадянського суспільства, що обґрунтовані у ключових філософських концепціях, і показати їхню спрямованість на подолання деспотичних, авторитарних та імперських політичних режимів;
• висвітлити природу громадянського суспільства в аспекті формування іманентної для нього дискурсивно-етичної практики;
• висвітлити дискурсивно-етичні практики, що за своєю спрямованістю є протилежними до розвитку громадянського суспільства;
• з’ясувати структуру громадянського суспільства та його взаємодію з політичною сферою і державою;
• розкрити особливості взаємодії між громадянським суспільством і національною державою;
• розкрити феноменологію громадянського суспільства у призмі формування довіри (соціального капіталу), добровільних ініціатив, солідарності і субсидіарності;
• виокремити тенденції громадянського поступу в українській дійсності й проаналізувати чинники заохочень і перешкод на шляху до його системного здійснення;
• висвітлити іманентність процесу громадянського поступу з процесом цивілізаційного розвитку як таким.

 

Рекомендована література

Виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі джерел:
1. Аристотель. Політика. К.: Основи, 2000. С. 17-23; 31- 34; 66-89; 93; 97; 112; 115; 180-181; 201.
2. Арендт Г. Джерела тоталітаризму / Пер. з англ. К.:Дух і літера,2002. С. 254-275;390-442.
3. Геґель Ґеорг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Пер. з нім. К.: Юніверс, 2000.
4. Валіцький А. Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії. Пер. з польської. К.: Всесвіт,1999. 509с.
5. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритости: дослідження категорії громадянське суспільство / Пер. з німецької. Львів: Літопис, 2000. – С. 72-89; 97-101.
6. Грінфельд Лія. Типи націоналізму // Націоналізм. Антологія. С. 688 -704.
7. Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації. К., 2007. 318 с.
8. Громадянське суспільство як здійснення свободи. Збірник наукових праць за ред. А. Карася. Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2006. 208с. https://ua.b-ok.lat/book/2995184/a141fa
9. Еліас Норберт. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. К.: Альтернативи, 2003. С. 94-158.
10. Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Київ-Львів, 2003. 540 с.
11. Колодій А.Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. Л.,2000.
12. Лісовий В. Стереотипи масової свідомості і становлення громадянського суспільства в Україні // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. С. 178-227.
13. Лок Дж. Два трактати про врядування. – К.: Основи, 2001. – С. 10-12; 157-162; 170-183;195-199; 2077-208; 242-251.
14. Нолл Вільям. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років. К.: Родовід, 1999. С.17–34(Селянське світобачення).
15. Пасько І., Пасько Я. Громадянське суспільство і національна ідея. Донецьк: Східний видавничий дім, 1999.
16. Патнем Роберт Д. Разом з Робертом Леонарді та Рафаелою Й. Нанетті. Творення демократії. Традиції громадської активності в сучасній Італії / Пер. з англ. К.: Основи, 2001. С. 11-15; 109-144; 146-216.
17. Пейн Т. Права людини / Пер. з англ. Л.:Літопис, 2000. – С. 46-51; 72; 95-97; 144-145.
18. Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і „розбудова держави”. К.: Критика, 2000. С. 70 – 78. (Розд. 4: Дві України: симбіоз, синергія, синтез?).
19. Руссо, Жан-Жак. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. К: Port-Royal, 2001.
20. Токвіль Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах / Пер. з франц.– К.: Всесвіт, 1999.
21. Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. Львів: Кальварія, 2005. 380 с.
22. Фукуяма Ф192 с.. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. К.: Наш формат, 2020. 180 с.
23. Шнаппер Домінік. Спільнота громадян. Про модерну концепцію нації. Харків, 2007. 223 с. http://litopys.org.ua/schnapper/shn.htm

Силабус:

Завантажити силабус