Опис курсу

Предметом навчальної дисципліни «Загальна семіотика» є процес семіозу, який полягає в дії знаків і знакових систем як засобів сприйняття і розуміння реальності та генерування, перетворення і зберігання інформації в суспільстві і природі. Знаки є елементарними носіями інформації, а знакові системи – носіями баз даних. Головною функцією семіотичної системи є її здатність моделювати дійсність в напрямку її еволютивної прагматичної зміни. Дисципліна передбачає надати студентам необхідні знання, обов’язкові, щоб орієнтуватись в сучасних гуманітарних, соціальних і політичних процесах і тенденціях, які засновуються на особливостях семіотичного моделювання та маніпуляції. Цей курс особливо актуальний для сучасної України, яка перебуває у стані гібридної інформаційної війни на шляху демократичного громадянського розвитку.

Мета викладання навчальної дисципліни полягає в тому, щоб студенти освоїли і зрозуміли курс загальної семіотики в двох аспектах: історичному – як розгортається концептуалізація ролі знаків та символів щодо їхньої когнітивної функції та опосередкувальної природи знакових систем в пізнанні реальності; в теоретичному – яким чином знакові знаки, знаково-символічні системи, наративи, дискурси і комунікація обумовлюють формування інтелектуальних концепцій і впливають на практичну активність людини і суспільства.
Навчальна мета курсу полягає у формуванні вміння порівнювати, аналізувати й прогнозувати концептуальні підходи і шляхи, оптимальні щодо пізнавальних стратегій людини в її намаганні знайти адекватні способи витлумачення реальності і суспільної дійсності задля успішного розвитку людини в контексті збереження життя і природи.

Завдання:
• Визначити передумови, головні ідеї і перспективи семіотичного повороту у філософії і гуманітаристиці;
• систематизація знань стосовно критичного ставлення до метафізики та визначення наукового статусу філософії;
• з’ясувати семіотичний потенціал щодо подолання дихотомічного розриву буття на природу і культуру, дух і матерію, природознавство і гуманітаристику;
• розкрити роль філософії Ч. С. Пірса у формуванні інтелектуальної ситуації ХХ століття;
• визначити сутнісні відмінності між семіотикою і семіологією, з’ясувати особливості філософії Ч. С. Пірса і концепції мови Ф. де Сосюра;
• визначити семіотичні підстави виникнення постмодерністичного спрямування філософії;
• засвоїти ключові ідеї, проблеми, поняття, концепти і пропозиції семіотики;
• з’ясувати вплив семіотичних досліджень на сучасні гуманітарну, літературну й мистецьку ситуації;
• сформувати розуміння філософії як семіотичної інтерпретації дійсності.