Про кафедру
Зародження психології у Львівському університеті відбувалося у незвичайний час. Була це епоха народження так званої наукової психології. Конкретизувати часовий аспект цього процесу дуже важко. Сьогодні у всіх підручниках з психології вказується дата виникнення науки психології як рік заснування першої психологічної лабораторії – 1879. Сам творець експериментальної психології – Вільгельм Вундт – не визнавав цієї дати ні за дату утворення психологічної лабораторії в Лейпцигу, ані за дату зародження нової епохи в психології. Це був період розвитку нових ідей, психологічних починань, коли найточнішими часовими координатами були межі «від і до».
Перші викладачі психології у Львівському університеті жили і працювали у цей час. Це час відшукування психологією наукової своєрідності, виокремлення від філософії, фізіології, фізики. «Нова» психологія замінювала «стару» і все це відбувалося на переломі ХІХ і ХХ століття. В цей період народжувались нові психологічні школи, галузі психології, університетські психологічні студії, виникали нові методи пізнання психіки людини. В цей час у багатьох вчених і науковців психології у Львівському університеті кристалізувались психологічні погляди.
Перший доцент психології Львівського університету Юліан Охорович. Кілька плідних наукових років праці він віддав нашому університету.
З 1875 р. по 1882 р. – він є приватним доцентом психології і філософії природи на філософському відділі Львівського університету. У віці 25 років він став одним з перших у Європі доцентом емпіричної психології. В програму його лекцій були включені теоретична, індуктивна, прикладна та кримінальна психологія, патогноміка, психологія творчості, психологія історії та цивілізації, етнопсихологія, філософія фізики, історія філософії природи та теорія вражень.
Львівський період був дуже плідним в кар’єрі Ю. Охоровича: він приймав активну участь в суспільному і науковому житті міста, друкувався в газетах і журналах, займався літературою (писав вірші), редагував журнал «Нива», виступав на з’їздах і конференціях. Саме у Львові, Охорович розробив проект програми Першого Міжнародного конгресу психологів.
Як результат викладацької та дослідницької діяльності Ю. Охоровича у цей період з’являються такі статті:
- O wrażeniach zmyslowych, «Kosmos» 1876, №11;
- Najnowsze prace nad wrażliwoscia siatkówki, «Kosmos» 1876, № 6;
- O mozliwosci przesylansa obrazow na odleglosc, «Kosmos» 1878, № 2;
- Sila jako ruch, «Ateneum», t. ІV, 1879;
- Zastosowanie psychologii, «Ateneum», t. ІІ, 1879…
На львівський період припадає інтенсивний розвиток наукової творчості Ю. Охоровича в рамках психології і педагогіки. Так, наприклад, в періодичних виданнях «Szkola» в 1880 році виходять його дослідження про амбіції (№ 16 с. 125-126, № 17 с. 133-135, № 18 с. 141-142, № 19 с. 149-151).
Ю. Охорович здійснює аналіз генезису і природи амбіції, слушно зауважуючи, що такого типу питання можуть бути дуже важливі для вивчення і впровадження методів виховання молоді.
У цих же роках, у Львівському університеті, Ю. Охорович інтенсивно проводить фізичні дослідження разом з інженерами Абакановічем та Бодашевським. Вони працювали над створенням пристроїв, що уможливлювали пересилання, перенесення образів на значну віддаль. Це була робота над вивченням психології трансформації образів.
У Львівський період, статті Охоровича друкувалися і за кордоном, він виступав на конференціях, виставках, за це отримував визнання і нагороди.
В 1878-80 р.р. вчений робив дослідження і записи про відомих йому людей науки, культури, освіти. Це були психологічні портрети.
Втративши надію на отримання посади професора у Львівському університеті, Ю. Охорович переїжджає у Париж де живе і плідно працює з 1882 по 1892 роки. Цікаво, що на вивільнене місце в університеті був прийнятий не новий викладач психології, як би ми собі припускали, а доцент історії.
Після того, як Ю. Охорович переїхав у Францію за кілька років з’явився фундатор Львівсько-варшавської філософської школи К. Твардовський, який продовжив історію психології у Львівському університеті.
Коли у 1895 році 29-літній професор Казимир Твардовський розпочав свою наукову діяльність на кафедрі філософії у Львівському університеті, очоливши її, то це також стало визначальною подією не тільки для розвитку філософії, а також і наукової психології.
В 1898-1899 академічних роках він здійснював перші лекційні виклади експериментальної психології «Про зорові (оптичні) ілюзії», у поєднанні з практичними демонстраціями. З того часу розпочалася боротьба з владою, з міністерствами за створення і дотації на психологічну лабораторію. Хоча ця боротьба тривала до 1907 року, на думку деяких істориків психології можна стверджувати, що час зимового семестру 1898-1899 а. р. слід визнати за дату закладення фундаменту першої експериментальної лабораторії у Львівському Університеті. Найперше тому, що це стверджував сам К. Твардовський.
В офіційному листі до редакції «Przegląd Filozoficzny» (1904 р.) щодо створення у Кракові психологічної лабораторії, К. Твардовський писав «є фактом те, що у Львівському університеті відбувалися вже давніше виклади і вправляння з дослідницької психології. Вправляння ці займали дослідження, зв’язані з спостереженням відчуттів і також пам’яті…». Учень
К. Твардовського В. Вітвіцький у своїх спогадах писав, що львівська психологічна лабораторія функціонувала саме на психологічних, а не на фізіологічних засадах. Що досліджувалися змінні психологічні і здійснювався їхній аналіз згідно вимог саме психології, а Твардовський ні на мить не заміняв описи і аналіз дослідницьких даних на статистику фізіологічних реакцій досліджуваних.
Зустріч Твардовського з В. Вундтом у 1892 році у Лейпцігській лабораторії, також спілкування з К. Штумпфом, спонукало утворення львівської психологічної лабораторії (працовні), потім перейменованої і перетвореної у Заклад Психології (1920 р.) під керівництвом Твардовського.
Перші психологи Львівського університету встановлювали особистісний контакт з видатними науковцями того часу з царини психологічної. Зазвичай це ініціювалося і підтримувалося К. Твардовським. Найперше, це дослідницька практика у лабораторії В. Вундта. Так, наприклад, про своє «наукове стажування» у Лейпцігу В. Вітвіцький писав до Твардовського: «Особисто до Вундта боюсь іти, бо маю передчуття, що мене не прийме за браком місця…» (писав 20.04 1902р). А вже в наступному листі зазначав «Був сьогодні рано у Вірта… І Вірт, і Вундт знають, що у Львові утворюється психологічна лабораторія і, що я вже з цього щось повинен розуміти, але то нічого не допомогло. На наступне півріччя могли б дати мені працю в лабораторії, але не хочуть дати. Скоріш за все приймуть мене до інституту і дадуть можливість слухати лекції д-ра Вірта, який мене познайомить з всією апаратурою і детально з цілою лабораторією. Буду мати можливість сидіти і дивитись на те, як інші працюють, тільки би самому не працювати. Так зранку мені говорив Вірт, а по полудню те саме казав і Вундт». Однак, остаточно Вітвіцький міг приймати участь в роботі лабораторії як досліджуваний. В наступному листі Твардовському (27.04.1902 р.) вчений пише: «Був учора на першому, вступному засіданні в лабораторії Вундта. У них там є 13 лабораторних робіт і біля 30 людей, що беруть у них участь. Теми переважають з оптики і акустики. Кожну роботу здійснює один, а інші допомагають йому як посередники. Отож я буду брати участь у двох таких роботах. Одну роботу буде проводити д-р Вірт і його цікавить кількісне визначення контрастів при зорових відчуттях … і другу … Німець, який досліджуватиме зміну тиску в артеріях під впливом емоцій за допомогою плетизмографа… ».
Твардовський для започаткування дослідницької психології у Львівському університеті дуже багато взяв у В. Вундта. Але вундівська модель управління психологією не стала для Твардовського єдиною моделлю. Він, шануючи лейпцігську школу, проявляв великий інтерес до наукових поглядів Ф. Брентано. Пробрентанівський напрямок мав переважаючий вплив на психологічні погляди Твардовського та його спосіб керування наукою у Львівському університеті.
К. Твардовський був переконаний, що все, що тільки може становити філософську проблему, є психологічним явищем, має в основі психічне. На його думку, психологія така наука, яка дає розв’язання багатьох філософських проблем.
Цієї думки дотримувалися і учні К. Твардовського, наступники у наукових пошуках, їх у нього було чимало. Психологією зокрема займався такий учений як В. Вітвіцький. З 1904 року приватний доцент філософії у Львівському університеті. З 1911 по 1915 роки працює за кордоном, а потім повертається у Львів, де працює в університеті до 1919 року.
Науковим досягненням Вітвіцького стала теорія кратизму, яка в багатьох пунктах збігалася з поглядами А. Адлера.
В основі цієї теорії лежала думка про те, що в людини існує інстинктивне прагнення до міцності, яке розвиває чотири основні емоційні положення і форми компенсації: схильність до підвищення чи пониження, яка спрямована або на інших або на самого себе. З цих основних схильностей В. Вітвіцький виводить різнорідні емоційні стосунки між людьми, які формуються на основі почуття спільності (повага, честь, захоплення, любов, дружба) або навпаки боротьби (зневага, ненависть, гордування, заздрість). Теорію кратизму В. Вітвіцький застосував також при вивченні питань художньої творчості.
В. Вітвіцький мав науковий інтерес до релігії. Програму викладів психології доповнював психологічним аналізом Старого і Нового Завітів. Релігійні переживання людей досліджував у психологічних експериментах. Він прийшов до висновку, що у справах віри у людей перестають діяти логічні, етичні та естетичні почуття.
В. Вітвіцкий був гарним художником. Є відомим портрет К. Твардовського, мальований його рукою. Окрім психології, філософії, він вів також курс малюнка й фотографії, навчав різьбі, столярству і токарству. Студентам рекомендував вивчати фізику, хімію, логіку, історію та інші галузі науки.
Серед праць В. Вітвіцького такі:
- Z psychologii stosunków osobistych (1907);
- W sprawie przedmiotu i podziału psychologii (1912);
- Psychologia do użytku słuchaczów wyższych szkół naukowych 1–2 (1925–1927);
- Zarys psychologii (1928).
У К. Твардовського послідовником у вивченні та викладанні психології був М. Кройц. У Львівському університеті в 1924 році він здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Про складності прагнень». З осені 1925 по березень 1926 року він перебував за кордоном – в психологічних інститутах Берліна, Лейпцига, Франкфурта-на-Майні, Гамбурга й Парижа.
Згодом, працюючи вчителем у гімназіях м. Львова, М. Кройц розпочав викладацьку і дослідницьку діяльність в Львівському університеті. На психологічному відділенні філософського факультету він проводив заняття з експериментальної психології, виконуючи таке навантаження:
1924-25 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 5-ти годин у тиждень;
1925-26 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;
1926-27 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;
1927-28 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень.
Поза тим, М. Кройц читав студентам ще теоретичний курс психології.
У 1928 році Мечислав Кройц як доцент Львівського університету спочатку посідав посаду заступника професора кафедри психології, а надалі (після К. Твардовського) виконував обов’язки керівника психологічного інституту і працював так впродовж шести років.
За цей період часу вчений показав себе, як чудовий викладач, сумлінний у виконанні своїх обов’язків керівник психологічного інституту. Лекції вчений присвячував найрізноманітнішим розділам психології. Поза повним обов’язковим курсом психології він читав чисельні монографічні лекційні курси присвячені психології мислення, волі, відчуттів, педагогічній психології, психології свідчень свідків, медичній психології та огляду нових психологічних напрямків: психоаналіз, біхевіоризм та ін. Окрім гуманітарного факультету він читав психологію на правничому та медичному факультетах нашого університету.
Як керівник інституту, як науковець, як викладач експериментальної психології, Мечислав Кройц у своїй діяльності дотримувався принципу наукової стислості, чіткості, виваженості, глибини в психологічному дослідженні, виступав проти поширення поверховості в проведенні експериментів, легковажності в інтерпретації результатів.
Експериментальну діяльність учений проводив шляхом закладання методологічної бази в техніку психологічного експерименту.
Враховуючи великий науковий доробок вченого, Рада професорів гуманітарного факультету Львівського університету (після розгляду наукового реферату про діяльність Мечислава Кройца, підготовленого професорами К. Айдукевичем, Р. Інгарденом, Б. Суходольським) вирішила звернутись до Міністерства освіти з проханням про номінацію його на посаду професора. У 1934 році він став професором надзвичайним.
Як популяризатор науки психології, як викладач Львівського університету, як психолог-дослідник, професор Мечислав Кройц виховав цілу плеяду учнів, як-от: А. Бардецький, С. Томашевський, А. Левицький, Л. Витичак, Л. Аполчинова, А. Кваль.
|
|
|
|
Ю.Охорович |
К. Твардовський |
М. Кройц |
В. Вітвіцький |
|
|
|
С. Балей |
А. Лєвіцкий |
Т. Томашевський |
Фото деяких вчених, які започатковували і далі розвивали психологію, навчаючись чи працюючи у Львівському університеті
Під впливом представників Львівсько-Варшавської філософської школи, на теренах Львівського університету, формувались психологічні погляди С. Балея, ученого світового рівня, одного з засновників західноукраїнської школи психології. У 1911 році у Львівському університеті, під керівництвом професора К. Твардовського, С. Балей здобув науковий ступінь доктора філософії.
Ще за часів Першої світової війни він записується на лікарський факультет Львівського університету, після навчання у 1917–1922 роках здобуває звання «доктора усіх лікарських наук». Після цього одночасно з викладанням у філії Української Академічної гімназії у Львові, викладає філософію в Українському таємному університеті
Наукову діяльність академіка С. В. Балея можна поділити на два періоди: а) український (1911–1927) та б) польський (1928–1952). Перший період починається з публікації праць у «Записках» НТШ, викладання в українських гімназіях Перемишля, Тернополя, Львова. У 20-х роках С. В. Балей разом з І. Крип’якевичем, В. Щуратом, Ф. Колессою, М. Возняком, І. Свінцицьким та іншими відомими діячами української культури викладав в Українському таємному університеті у Львові.
У науковій спадщині С. В. Балея десятки праць українською, польською та німецькою мовами з медицини, психології, логіки, педагогіки, психоаналізу. Його підручники «Нарис психольогії» (1922) та «Нарис льогіки» (1923) вважаються першими підручниками з цих дисциплін, що видані українською мовою.
Серед численних праць С. Балея:
«Про ріжницю між почуттями осудними і представними» (1911),
«Експеримент в науці психольогії» (1913),
«Осудні почування і «наставлення» (1918),
«Замітка про вплив гіпнози на сон» (1924),
«Трійця в творчості Шевченка (1925),
«Drogі samopoznanіe» (1947).
Окрему групу його творів становлять праці з психоаналізу. В 1916 році у Львові була видана його книжка «З психольогії творчости Шевченка», в якій він аналізує особистість і творчість поета з психоаналітичних позицій. Степан Балей розвинув вчення психоаналізу, не обмежуючись ідеями З. Фрейда, а розглядаючи його ширше, схиляючись до «глибинної» психології А. Адлера і К. Г. Юнга.
Окрім вище зазначених науковців психологію у Львівському університеті досліджували і викладали
С. Бляховський, А. Лєвіцький, А. Бардецький, Р. Інгарден,
Т. Томашевський та інші. Це бачимо з таких виписів університетських архівів (Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Spis wykładow w roku akademickim … Lwów):
Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 3.
Проф. К. Вайс на відділі теології читав психологію, формальну і неформальну логіку, християнську філософію.
Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 14.
Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. С. Бляховскім) читає експериментальну практику з психології зорових відчуттів.
Spis wykładow w roku akademickim 1923/24., S. 3, 18.
Проф. К. Вайс на відділі теології читає психологію.
Докт. К. Сосніцкі на лікарському відділі читає психологію.
Spis wykładow w roku akademickim 1925/26., S. 33.
Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. Т. Вітвіцкім) читає психологію.
Spis wykładow w roku akademickim 1924/25., S. 122.
Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем та В. Шавльовською) читає психологію.
Spis wykładow w roku akademickim 1927/28., S. 28, 135.
Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем, Т. Вітвіцьким та
В. Шавльовскою) читає психологію.
З. Кукульскі на гуманітарному відділенні проводить виклади психології виховання, психотехніки і педагогіки.
Spis wykładow w roku akademickim 1928/29., S. 73.
Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами Т. Вітвіцьким та Ф. Ярзевіцкою) читає психологію.
Spis wykładow w roku akademickim 1930/35., S. 29.
Докт. філософії Р. Інгарден окрім філософії читає психологію: про предмет психології, про спостереження… .
Spis wykładow w roku akademickim 1933/39., S. 65,70.
Проф. М. Кройц на філософському відділенні (разом з асистентами А. Бардецкім, Т. Томашевскім та А. Лівіцкім) читає психологію.
З 1939 р. у Львівському університеті стала функціонувати кафедра педагогіки і психології, яка отримала статус загальноуніверситетського підрозділу. У її складі певний час працювали викладачі логіки і методики викладання шкільних навчальних дисциплін. Студентів-психологів кафедра не випускала. Але у 1947 році на філологічному факультеті університету було відкрито відділення психології і логіки. То цими студентами і опікувалася кафедра педагогіки і психології.
На фото перші випускники Львівського університету за фахом психологія, логіка і філологія (у другому ряді, друга справа О. В. Неровня – в майбутньому доцент кафедри психології)
|
|
Кафедру очолював Федір Іванович Науменко. На той час на кафедрі працювало два психологи – доц. Митрофан Кіндратович Година та викладач Олександра Володимирівна Мороз. У згаданий період кафедра педагогіки і психології обслуговувала чотири факультети: філологічний, біологічний, історичний, факультет іноземних мов.
Для читання деяких курсів з психології запрошувались викладачі психології з Києва (з університету та інституту психології). Так, наприклад, загальну психологію читав професор Костюк, а дитячу психологію – професор Запорожець.
З кожним наступним роком кафедра педагогіки і психології збільшувала свій штат викладачів у зв’язку з розширенням викладання педагогіки і психології на факультетах університету. У 1969 р. на кафедрі було 9 викладачів, а в 1976 році – 18 викладачів. Перший випуск відділення логіки і психології, яким опікувалася кафедра педагогіки і психології відбувся у 1952 році. Серед випускників цього відділення була Ольга Вікентіївна Неровня, яка довгий час працювала на кафедрі. У час святкування університетом 350-ліття доц. О. В. Неровня відзначає свій 85-літній ювілей
Неровня Ольга Вікентіївна (12.07.1926, м. Дубно, Рівненська обл.) навчалася у Львівському державному університеті, філологічному факультеті, спеціальність – викладач логіки та психології, російської мови та літератури (1947-52). Канд. педагогічних наук, захистила дисертацію на тему «Виховання в колективі та індивідуальний підхід до виховання дитячих колоній» (1968). У 1970 році О. Неровні присвоєно звання доцента. З 1952 працює на кафедрі психології філософського факультету Львівського національного університету.
Займалася вивченням проблем виховання та перевиховання неповнолітніх правопорушників. Досліджувала психологічні аспекти індивідуального підходу у навчанні, вихованні старшокласників та студентів.
У 1972-82 роках керувала комісією роботи з дітьми при профкомі Львівського державного університету. У 1980 році виконує обов’язки порадника студентських груп. У 1968-76 роках була членом методичної ради по роботі з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві внутрішніх справ України. З 1965 по 1970 рік очолювала психолого-педагогічну секцію Львівського товариства «Знання».
Основні праці: Практикум з психології (навчальний посібник для студентів університету у співавторстві з Г. Г. Биковою, Т. К. Свінчук), Про індивідуальний підхід у виховній роботі, Вопросы психологии исправления и перевоспитания заключенных (учебное пособие), Психолого-педагогічні основи лекторської майстерності (брошура). Загалом – 48 статей у різних збірниках, матеріалах конференцій, у книгах «А.С. Макаренко», які видавались у Львівському університеті.
Фото кафедри педагогіки і психології 1969 року (зліва на право у нижньому ряді ст. викл. Романова Л. С., доц. Неровня О. В, доц. Савинець В. К., ас. Худаш Л. С., доц. Година М. К.; у другому ряді лаборант-кінотехнік кафедри, ст. викл. Ятлук К. П., доц. Паперна Г.О., доц. Науменко Ф. І.; у верхньому ряді ас. Козак та старший лаборант Ірина).
Ольга Вікентіївна зазначає, що при кафедрі були створені лабораторія технічних засобів навчання, психологічна лабораторія, був організований психолого-педагогічний семінар для викладачів вищих шкіл м. Львова, психолого-педагогічне відділення учнівської Малої Академії наук. При кафедрі був організований психологічний гурток, який потім переріс у студентське наукове психологічне товариство. У ньому приймали участь студенти різних факультетів.
Психологічна лабораторія при кафедрі існувала з 1947 року. В ній проводились практичні заняття з психології і педагогіки. В лабораторії були тахістоскопи, мнемометри, естезіометри, які використовувались при дослідженні психічних процесів. Для кафедри зробили тахістоскоп на фізичному факультеті, за участю доц. М. Години. Це була дерев’яна плита з квадратним віконцем, яке відкривалось на один момент уваги, наприклад одну секунду. В лабораторії існував набір таблиць з основних тем психології і невеличка бібліотека, де зберігалася література з педагогіки і психології.
Викладачі кафедри читали базові психолого-педагогічні предмети, численні спецкурси, активно займалися науковою роботою. Члени кафедри приймали участь у Міжнародному психологічному конгресі в Москві, який відбувся у 1966 році. Фото з конгресу подано внизу (у другому ряді зліва друга
доц. О. Неровня, третій доц. М. Година).
У 1975 році в університетському видавництві був виданий збірник «Практикум з психології» під ред. Бикової Г. Г., яким користувались при проведенні практичних занять з психології.
Кафедра стала центром вивчення та популяризації педагогічної спадщини А. С. Макаренка. До 1985 рр. було видано 11 макаренкознавчих збірників, ініціаторові цих видань
доц. Ф. Науменку було присвоєно почесне звання доктора філософії Марбурзького університету в Німеччині.
Кафедра мала зв’язок з вихованцями А. С. Макаренка. У Львів приїжджав Семен Калабалін (Карабанов за «Педагогічною поемою»). Часто перед студентами виступав вихованець колонії ім. Горького Олексій Явлінський.
У 1960-62 роках кафедрі було доручено взяти шефство над Львівською дитячою виховною колонією № 1, яка тоді знаходилась на вул. Кривоноса, 1. Керувала цією шефською роботою О. В. Неровня. Вона разом з доц. Науменко були членами Методичної ради з роботи з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві Внутрішніх справ у
м. Києві.
На фото кафедри педагогіки і психології у 1976 році серед викладачів психологію викладали з права на ліво у першому ряді –доц. Неровня О. В., доц. Бикова Г. Г., у другому ряді третя – викладач Лобачова, у третьому ряді – першим доц. Година М. К.
У різні роки завідувачами кафедри були Федір Науменко, Сергій Смолінський, Митрофан Година, Галина Паперна, Василь Савинець, Борис Тимохін та Лев Баїк.
У 1992 році кафедра психології була відділена від кафедри педагогіки і увійшла до складу філософського факультету.
Першим завідувачем кафедри психології став М. Костицький З 1996 року виконував обов’язки завідувача кафедри, а з 1996 року її очолював доц. І. Баклицький. З 2000 до 2003 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри була доц. Т. Партико. З 2003 очолює кафедру психології очолює доцент С. Грабовська.
Сьогодні кафедра психології за своїм штатом найбільша серед кафедр філософського факультету.
На кафедрі працював професор, доктор медичних наук Борис Сергійович Мар’єнко.
Викладачі кафедри підготували та читають нормативні курси, зокрема: Загальна психологія (доц. Т. Партико, доц. Г. Католик, доц. К. Островська), Історія психології (доц. С. Грабовська), Соціальна психологія (проф. Н. Гапон), Педагогічна психологія (доц. О. Неровня, доц. Д. Бородій), Експериментальна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Вікова психологія (доц. Т. Партико), Інженерна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Юридична психологія (доц. І. Баклицький), Медична психологія (доц. І. Галецька), Психологія управління (доц. С. Грабовська), Клінічна психологія (доц. І. Галецька), Психологія сім’ї (доц. К. Островська), Психологія спорту (асист. Н. Гребінь), Вступ до спеціальності (доц. І. Баклицький), Патопсихологія (доц. Л. Дідковська), Психіатрія (доц. Л. Дідковська ), Методика викладання психології (доц. Г. Католик), Нейропсихологія (доц. І. Галецька), Психодіагностика (доц. І. Баклицький), Психологія праці (доц. І. Баклицький), Психофізіологія (доц. І. Галецька), Психологічне консультування (доц. Г. Католик), Основи психотерапії (доц. І. Галецька), Психокорекція (доц. Г. Католик), Психологія гендеру (проф. Н. Гапон), Психологія конфлікту (доц. С. Грабовська), Основи психологічної практики (ст. викл. Г. Михальчишин) та інші. Окрім того викладачі кафедри читають курси Психологія та Психологія вищої школи для студентів різних факультетів університету.
Викладачі кафедри розробили авторські програми та навчальні посібники: Грабовська С. Л. Конфлікти без насильства. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Баклицький І. О. Психологія праці. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004; Галецька І. І. Основи нейропсихології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Грабовська С. Л. Комунікаційний менеджмент і управління трудовими ресурсами в некомерційних організаціях. Матеріали семінару-тренінгу. – Львів, 2001; Грабовська С. Л. Розв’язання конфліктів. – Львів, 2002; Партико Т. Б. Курс загальної психології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002; Мар’єнко Б. С. Основи психопатології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006, Гапон Н. П. Соціальна психологія. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007; Партико Т. Б. Загальна психологія. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008; Островська К. О. Аутизм: проблеми психологічної допомоги – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009, Волошок О. В., Кліманська М. Б., Штепа О. С. Практикум із психології: навчально-методичний посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Гупаловська В. А. Психологія реклами: навч. посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Католик Г. Є. Михальчишин Г. Є. Практикум з психології. – Видавничий центр ЛНУ імені Іван Франка. – Львів, 2009 та ін.
Сьогодні при кафедрі діє комп’ютерний клас, що дає можливість використовувати сучасні техніки психодіагностики та статистичної обробки емпіричних даних. Також функціонує психологічна лабораторія, в якій студенти можуть проводити психологічні дослідження. Також діє психологічна порадня для студентів і всіх працівників університету.
Кафедра випускає студентів за двома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, магістр. Випускники кафедри психології працюють у різноманітних галузях виробництва, в медичних закладах та закладах освіти, в органах внутрішніх справ та безпеки, в армії. Частина випускників продовжує свою освіту в аспірантурі Львівського національного та Київського національного університетів, Інституті психології АПН України, Інституті соціальної та політичної психології АПН України також у Польщі, Німеччині, Англії.
Наукові інтереси працівників кафедри: вікова психологія та психологія особистості, медична і клінічна психологія; педагог. психологія і реабілітація дітей з особливими потребами, соціальна психологія та психологія гендеру, психологія праці і управління, психологія конфлікту, інженерна і експериментальна психологія. Протягом 1994–2000 р.р. викладачі працювали над колективною темою Становлення психолога-професіонала, наукове керівництво якою здійснював доц. І. Баклицький. 2001–2004 предметом досліджень кафедри була колективна тема Розвиток особистості в умовах становлення Української держави (керівник доц. Т. Партико). З 2005 по 2009 – Психологічний аналіз соціальної активності особистості (керівник С. Грабовська), з 2009 – Психологічний вимір соціального буття особистості (керівник С. Грабовська).
Викладачі кафедри працювали також над темою «Психологія середовища: від внутрішньої залежності до свободи волевиявлення». Керівником теми був проф. Б. Мар’єнко.
З 2005 по 2008 р. викладачі кафедри працювали над темою «Критерії психологічного здоров’я студентської молоді» (керівник доц. І. Галецька) та «Індивідуальні цінності та сенсожиттєві орієнтації в структурі психологічного здоров’я» (керівник доц. І. Галецька).
Результати наукових досліджень висвітлено в наукових публікаціях та виступах на конференціях.
На кафедрі психології працює студентське науково-практичне товариство (СНТП). СНПТ провело 14 науково-практичних регіональних та міжнародних конференцій Психологічні проблеми сучасності, з 2004 р. конференція молодих вчених проводиться щорічно. Студенти-психологи беруть участь у волонтерській роботі («Телефон Довіри», «Джерело», «Відкрите серце», «Карітас», «Дорога»), а також у психотерапевтичних навчальних семінарах із гештальт-терапії, групової терапії, нейролінгвістичного програмування, психоаналізу тощо. Студенти-психологи беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях та олімпіадах різних рівнів. Опубліковано понад 120 студентських статей та тез доповідей на конференціях.
При кафедрі психології діє аспірантура зі спеціальності Загальна психологія та історія психології. За час існування кафедри переважна більшість випускників аспірантури захистили кандидатські дисертації
Випускники аспірантури І. Галецька, К. Островська, Н. Пилат, Н. Левус, В. Гупаловська, О. Волошок, М. Кліманська, Р. Карковська, А. Вовк, Ю. Верста, О. Крупська, О. Штепа, С. Чолій, Х. Турецька нині працюють на кафедрі на посадах доцентів та асистентів. Н. П. Гапон захистила дисертацію на науковий ступінь доктора філософських наук «Проблема гендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ ст.» (2006 р.).
Викладачі та працівники каф. з 1991 р. опублікували понад 300 наукових статей. У науковому доробку кафедри видання:
Ступенева освіта психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр. Матеріали науково-практичної конференції, м. Львів, 12-13 жовтня 2001 р.
Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим. Асоціація практикуючих психологів у Львівській області. Наук. збірник / за ред. Г. Католик і І. Корнієнка. – Львів, 2002.
Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції. Львів, 19-21 вересня 2003 р.
Політична психологія: науковий збірник – Львів: Ліга Прес, 2003.
Психологічні студії Львівського університету. Вип. 1. – Львів, 2004.
Психологічні студії Львівського університету. Розвиток особистості в період становлення української держави – Львів, 2005. – 93 с. та багато інших.
Кафедра щороку проводить наукові конференції різних рівнів: регіонального, всеукраїнського, міжнародного. Кафедра виступила співорганізатором Міжнародних літніх шкіл для студентів та аспірантів: Психологічний аналіз суспільних явищ (Перемишль, 2002 та Вроцлав, 2005).
Кафедра співпрацює з Києво-Могилянською академією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка, Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Інститутом психології АПН України, Інститутом педагогіки та психології професійної освіти АПН України, Інститутом соціальної та політичної психології АПН України та ін.
Кафедра плідно співпрацює з польськими психологами, зокрема. з факультетом психології Варшавського університету. Налагоджена співпраця з рядом кафедр Католицького університету (Люблін) та Інституту психології Вроцлавського університету. Виконувалися спільні наук. проекти: вивчення вимагаючої поведінки (Польща-Україна), дієвості маніпулятивних технік (Польща-Україна), вивчення психології середовища (Польща-Україна), вивчення соціальної активності особистості (Польща-Україна). Викладачі кафедри брали участь у виконанні міжнародних Українсько-Канадських проектів (Проект розвитку громадянського суспільства, 1999–2002, Конфлікти без насильства, 2001), тощо. Доц. І. Галецька є членом Європейської асоціації експериментальної соціальної психології. Доц. Грабовська С. Л. – член правління Товариства конфліктологів України.
Доц. Островська К. О. організувала Центр по роботі з дітьми із загальними розладами розвитку «Відкрите серце», який працює як експериментальний майданчику кафедри психології. Асистент кафедри психології Михальчишин Г. Є. поставила роботу як філії цього центру у м. Пустомити.
Викладачі кафедри психології розробили та впроваджують програму «Підготовка інклюзивного освітнього простору»: у співпраці з кафедрою педагогіки та педагогічним коледжем організовано та проведено річний семінар для викладачів університету з проблем інклюзивної освіти, проводилися курси підвищення кваліфікації для вчителів інклюзивних шкіл Львівської області та Криму, здійснюється наукове керівництво експериментом з інклюзивної освіти.
З 2010 року кафедра психології активно працює в програмі «Університет третього віку», навчаючи психології людей похилого віку.
Університет Третього віку створено кафедрою психології у співдружності з Університетом Третього віку Вроцлавського університету. Тепер Університет Третього віку у структурі Центру неперервної освіти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ. Викладачі кафедри (Островська К.О., Партико Т.Б., Грабовська С.Л., Левус Н.І., Штепа О.С. та інші) викладають курси, проводять практичні заняття. Слухачі відвідують лекції, ведуть волонтерську роботу, організовують конкурси, свята.
З 2010 по 2017 рік при кафедрі функціонувала навчальна лабораторія. Навчальна лабораторія при кафедрі психології – це підрозділ філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка, що слугував практичному освоєнню та навчанню студентів-психологів, а також популяризації психології та психотерапії . Підрозділ заснований у 2010 році, активно функціонував з 2011 року. Як структура ЛНУ ім. І. Франка, лабораторія першочергово фокусувався на проблемах студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Проте з метою популяризації університету та кафедри психології студенти інших університетів, учні львівських шкіл (потенційні студенти кафедри психології), працюючі особи, які зацікавлені в розвитку себе в психологічній тематиці, також могли стати учасниками відкритих лекцій (за умови попередньої реєстрації). Одними з основних цілей навчальної лабораторії було урізноманітнення, розширення та надання практичного значення навчальному процесу з психології, а також надання молоді сучасні актуальні психологічні знання. 2010-2016 роки завідувачем лабораторії був Шнайдер О.В., 2016-2017 – Мандзик Т.М.
Основними напрямками діяльності було: 1. Проведення просвітницької роботи з метою популяризації професійної психології та психотерапії серед студентів, молоді; 2. Співучасть в організації наукових конференцій, круглих столів, семінарів і т.д. 3. Організація платформи для реалізації професійних майстерень для молодих психологів (майстерня тренінгу, психодіагностична майстерня тощо); 4. Демонстрація науково-популярних та документальних психологічних фільмів в рамках Психологічного КіноКлубу. 5. Профорієнтаційна робота з студентами. 6. Організація відкритих лекцій для студентів з практикуючими психологами та психотерапевтами.
За 2016 рік було проведено більше 31 заходу, які відвідали близько 3000 осіб.
Теми:«Стипендії, cтажування, гранти: де шукати і як отримати», «Співзалежність: причини та наслідки», «Застосування короткотермінової терапії, сконцентрованої на розв’язку (BSFT) у психотерапії розладів психічного здоров’я», «TOEFL vs IELTS», «Аутизм: міфи та реальність», «Стрес. Пошук внутрішніх ресурсів», «Травма: її наслідки для суспільства», «Три класичні техніки позитивної терапії», «Можливості для молоді», «Психологія стосунків в парі», «Короткотермінова терапія», «Психологія судочинства» (лектор – Jimmy Hill, PhD (США)), «Рекрутинг», «IELTS», «Лінгвістичний компонент в НЛП. Метамодель мови», «Асертивність», «Гіпнопологи», «Клієнт-центрована психотерапія», «Сімейно-системна психотерапія», «Позитивна психотерапія», «Неорайхіанські пульсації», «Перша психологічна допомога і кращі практики допомоги пацієнтам з ПТСР» (лектор – April Naturale, PhD (США)); майстер-класи – «Казка про народження», «Майндфулнес», «Картографія тіла», «Робота з ресурсами за методом символдрами», «Соціодрама як метод оздоровлення суспільства», «Зустріч з психодрамою», «Арт-техніки в роботі з дітьми» та інші. 10 малих тематичних психологічних груп на теми: «Мрії, можливості, цілі», «Я+Ти=Ми?», «Конкуренція, співпраця», «Можливості, шанс», «Близькість, інтимність», «Свобода, відповідальність», «Творчість». 2 психологічні тренінги – «Повний Upgrade: перезапуск власного натхнення», «Пройти крізь час: минуле, теперішнє, майбутнє». Психологічний КіноКлуб – трансльовано та обговорено наступні фільми «Ordinary People», Кінопоказ «Стань ближчим», «Пробудження / Awakenings (1990)», «Траса 60» та інші.
Спікерами заходів були відомі, визнані психотерапевти та психологи – Яцек Лелонкевич, Л. Дідковська, О. Попелюк, О. Ступак, П. Бачинський, О. Добродняк, М. Гоянюк, В. Гупалдовська, Є. Шапочка, С. Єфімова, О. Муха, О. Сазонова, О. Романчук, А. Добрянський, Крістіна Хемптон (Peace Corps, USA) та ін.
Викладачі кафедри психології поряд з навчально-виховною, методичною та науковою роботою з студентами широко залучені до громадської роботи в напрямі побудови громадянського суспільства, реорганізації законодавства у державі.
Так в результаті участі в українсько-канадському проекті «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами» (2008-2013 рр.) було напрацьовано документи, серед яких:
- Наказ МОН України № 912 від 01 жовтня 2010 року «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. N 872 «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»
Професор кафедри психології ЛНУ ім. І.Франка, голова товариства «Родина Кольпінга» Островська К.О. поряд з участю у місцевих колегіях (колегія освіти при обласному Департаменті освіти, колегія освіти при міському управлінні освіти, комітет доступності Львівської міської ради) представлена і на національному рівні:
- членство у експертно-консультативній раді з питань аутизму при МОН України (Наказ МОНУ № 621 від 28.05.2013 р.)
- членство у робочій групі з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні (Наказ МОНУ № 512 від 15.05.2013 р.)
Саме участь у робочих групах дозволило ініціювати проведення парламентських слухань у червні 2014 р., метою яких є зміна законодавства та механізмів надання освітніх, соціальних та медичних послуг дітям з психофізичними вадами, на яких виступила та озвучила пропозиції Катерина Островська.
В результаті пропозицій, поданих кафедрою психології до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства освіти і науки України у вигляді резолюцій проведених науково-практичних конференцій з питань розвитку інклюзивної та інтегрованої освіти були прийнята низка законодавчих актів та постанов:
Особливо важливою ланкою роботи є посилення міжвідомчої взаємодії місцевого самоврядування, поглиблення державно-приватного партнерства. У цьому зв’язку створені відповідні координаційні ради при міській та обласній адміністраціях:
- Розпорядження міського голови № 245 від 04.08.2014 «Про утворення координаційної ради з врегулювання проблемних питань організації інклюзивної/інтегрованої освіти у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах м. Львов (членами ради є завідувач кафедри психології Грабовська С.Л. та професор кафедри Островська К.О.)
- Розпорядження голови Львівської облдержадміністрацій від 10.04.2015 р. «Про створення координаційної ради з питань освітнього, медичного та соціального супроводу дітей та осіб із порушеннями психофізичного розвитку» (професор кафедри Островська К.О. є заступником голови координаційної ради)
Результатом роботи координаційних рад є напрацювання пропозицій реорганізації освіти дітей особливими потребами міста Львова та області. Одним з основних питань успішної реорганізації є підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (учителів, асистентів учителя, психологів, дефектологів, корекційних педагогів), де викладачі кафедри психології відіграють провідну роль.