Кафедра психології

  • Про кафедру
  • Історія
  • Стратегія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Практики
  • Бібліотека
  • Конференції
  • Новини
  • Оголошення

 

 

Кафедра психології у складі філософського факультету з часу його відновлення у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1992 року. Кафедра психології виконує функції випускової кафедри спеціальності 053 Психологія (галузь знань 05 соціальні та поведінкові науки) за ОПП першого (бакалаврського), другого (магістрського) та третього (Phd) освітніх рівнів вищої освіти. Викладачі кафедри читають нормативні, професійно-орієнтовані дисципліни та дисципліни вільного вибору студентів, приймають визначені форми звітності, організовують та керують практикою студентів, керують курсовими, кваліфікаційними, магістерськими роботами студентів, беруть участь у роботі ЕК та виконують інші форми навантаження, керують підготовкою дисертацій аспірантів. Кафедра психології виконує водночас функції загальноуніверситетської кафедри: викладачі кафедри читають дисципліни вільного вибору студентів для студентів Університету, керують виконанням студентами психологічного компоненту педагогічної та асистентської практики.

Викладачі кафедри розробили авторські програми та інше методичне забезпечення навчальних курсів та опублікували ряд авторських навчальних посібників та підручників. Викладачі опанували дистанційне навчання в різних формах і на різних платформах, методичні матеріали переважної більшості предметів доступні для студентів та магістрантів на платформі Moodle.

Наукові інтереси членів кафедри різноманітні, охоплюють різні аспекти та напрямки психології. Загалом наукові розвідки кафедри можна вписати в керунок: особистість в соціумі складних проблем та викликів трансформаційного сьогодення. Усі викладачі кафедри проводять наукові дослідження, публікують результати, представляють їх на конференціях різних рівнів як в Україні, так і за кордоном. Щорічно кафедра проводить наукові конференції та науково-практичні семінари (міжнародні, всеукраїнські, регіональні тощо). Результати наукових розвідок викладачі також виголошують на щорічній звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка та на методологічних семінарах, що проводяться раз на два тижні (керівник доц. Гупаловська В.А.). Заснований у 2017 р Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки внесений до переліку фахових видань (категорія «Б») має періодичність виходу 4 видання на рік.

Викладачі та працівники кафедри щорічно публікують свої наукові розвідки у монографіях, колективних монографіях, статтях.

Кафедра має широку географію наукових зв’язків, співпрацює з навчальними та науковими установами як в Україні, так і за кордоном.

На кафедрі психології працює студентське науково-практичне товариство (СНПТ), що  об’єднує студентів, що прагнуть наукової кар’єри. Студенти-психологи беруть участь у різноманітній та різноплановій волонтерській роботі

Кафедра психології сповідує філософію неперервної осовіти людини впродовж життя. У Львівській обласній Малій академії наук діє секція «Психологія», де навчаються та роблять перші кроки у наукових дослідженнях учні 9-11 класів. Зусиллями викладачів кафедри за методичної допомоги Університету Третього віку Вроцлавського університету створено Університет Третього віку для літніх осіб. Викладачі кафедри є членами методичної ради Університету Третього віку, читають лекції та проводять практичні заняття з його слухачами. У 2014 створено Центр неперервної освіти в структурі Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, де найрізноманітнішим категоріям клієнтів пропонують навчальні курси різного напрямку і змісту (від недільних шкіл для учнів до Університету Третього віку).

Викладачі кафедри беруть участь у роботі громадських організацій, наукових та психотерапевтичних об’єднань в Україні та за кордоном

Викладачі кафедри, аспіранти та студенти активно включені у практичну роботу з різними категоріями населення, що потребують психологічної допомоги та реабілітації: поранені воїни, учасники бойових дій, члени їхніх родин, члени родин загиблих військовослужбовців та цивільних осіб, вимушено переміщені особи, особи з особливими потребами, їхні родини, діти з розладами розвитку,  узалежнені тощо. Значна кількість викладачів мають  психотерапевтичну освіту, надають психотерапевтичну допомогу різним категоріям клієнтів та активно передають свій практичний досвід студентам у процесі викладання навчальних курсів.

Випускники відділення психології переважно працюють за отриманою освітою у закладах ситеми освіти, охорони здоров’я, реабілітації в організаціях і підприємствах (по роботі з персоналом).

 

 

 

Історія

Про кафедру

Зародження психології у Львівському університеті відбувалося у незвичайний час. Була це епоха народження так званої наукової психології. Конкретизувати часовий аспект цього процесу дуже важко. Сьогодні у всіх підручниках з психології вказується дата виникнення науки психології як рік заснування першої психологічної лабораторії – 1879. Сам творець експериментальної психології – Вільгельм Вундт – не визнавав цієї дати ні за дату утворення психологічної лабораторії в Лейпцигу, ані за дату зародження нової епохи в психології. Це був період розвитку нових ідей, психологічних починань, коли найточнішими часовими координатами були межі «від і до».

Перші викладачі психології у Львівському університеті жили і працювали у цей час. Це час відшукування психологією наукової своєрідності, виокремлення від філософії, фізіології, фізики. «Нова» психологія замінювала «стару» і все це відбувалося на переломі ХІХ і ХХ століття. В цей період народжувались нові психологічні школи, галузі психології, університетські психологічні студії, виникали нові методи пізнання психіки людини. В цей час у багатьох вчених і науковців психології у Львівському університеті кристалізувались психологічні погляди.

Перший доцент психології Львівського університету Юліан Охорович. Кілька плідних наукових років праці він віддав нашому університету.

З 1875 р. по 1882 р. – він є приватним доцентом психології і філософії природи на філософському відділі Львівського університету. У віці 25 років він став одним з перших у Європі доцентом емпіричної психології. В програму його лекцій були включені теоретична, індуктивна, прикладна та кримінальна психологія, патогноміка, психологія творчості, психологія історії та цивілізації, етнопсихологія, філософія фізики, історія філософії природи та теорія вражень.

Львівський період був дуже плідним в кар’єрі Ю. Охоровича: він приймав активну участь в суспільному і науковому житті міста, друкувався в газетах і журналах, займався літературою (писав вірші), редагував журнал «Нива», виступав на з’їздах і конференціях. Саме у Львові, Охорович розробив проект програми Першого Міжнародного конгресу психологів.

Як результат викладацької та дослідницької діяльності Ю. Охоровича у цей період з’являються такі статті:

  • O wrażeniach zmyslowych, «Kosmos» 1876, №11;
  • Najnowsze prace nad wrażliwoscia siatkówki, «Kosmos» 1876, № 6;
  • O mozliwosci przesylansa obrazow na odleglosc, «Kosmos» 1878, № 2;
  • Sila jako ruch, «Ateneum», t. ІV, 1879;
  • Zastosowanie psychologii, «Ateneum», t. ІІ, 1879…

На львівський період припадає інтенсивний розвиток наукової творчості Ю. Охоровича в рамках психології і педагогіки. Так, наприклад, в періодичних виданнях «Szkola» в 1880 році виходять його дослідження про амбіції (№ 16 с. 125-126, № 17 с. 133-135, № 18 с. 141-142, № 19 с. 149-151).
Ю. Охорович здійснює аналіз генезису і природи амбіції, слушно зауважуючи, що такого типу питання можуть бути дуже важливі для вивчення і впровадження методів виховання молоді.

У цих же роках, у Львівському університеті, Ю. Охорович інтенсивно проводить фізичні дослідження разом з інженерами Абакановічем та Бодашевським. Вони працювали над створенням пристроїв, що уможливлювали пересилання, перенесення образів на значну віддаль. Це була робота над вивченням психології трансформації образів.

У Львівський період, статті Охоровича друкувалися і за кордоном, він виступав на конференціях, виставках, за це отримував визнання і нагороди.

В 1878-80 р.р. вчений робив дослідження і записи про відомих йому людей науки, культури, освіти. Це були психологічні портрети.

Втративши надію на отримання посади професора у Львівському університеті, Ю. Охорович переїжджає у Париж де живе і плідно працює з 1882 по 1892 роки. Цікаво, що на вивільнене місце в університеті був прийнятий не новий викладач психології, як би ми собі припускали, а доцент історії.

Після того, як Ю. Охорович переїхав у Францію за кілька років з’явився фундатор Львівсько-варшавської філософської школи К. Твардовський, який продовжив історію психології у Львівському університеті.

Коли у 1895 році 29-літній професор Казимир Твардовський розпочав свою наукову діяльність на кафедрі філософії у Львівському університеті, очоливши її, то це також стало визначальною подією не тільки для розвитку філософії, а також і наукової психології.

В 1898-1899 академічних роках він здійснював перші лекційні виклади експериментальної психології «Про зорові (оптичні) ілюзії», у поєднанні з практичними демонстраціями. З того часу розпочалася боротьба з владою, з міністерствами за створення і дотації на психологічну лабораторію. Хоча ця боротьба тривала до 1907 року, на думку деяких істориків психології можна стверджувати, що час зимового семестру 1898-1899 а. р. слід визнати за дату закладення фундаменту першої експериментальної лабораторії у Львівському Університеті. Найперше тому, що це стверджував сам К. Твардовський.

В офіційному листі до редакції «Przegląd Filozoficzny» (1904 р.) щодо створення у Кракові психологічної лабораторії, К. Твардовський писав «є фактом те, що у Львівському університеті відбувалися вже давніше виклади і вправляння з дослідницької психології. Вправляння ці займали дослідження, зв’язані з спостереженням відчуттів і також пам’яті…». Учень
К. Твардовського В. Вітвіцький у своїх спогадах писав, що львівська психологічна лабораторія функціонувала саме на психологічних, а не на фізіологічних засадах. Що досліджувалися змінні психологічні і здійснювався їхній аналіз згідно вимог саме психології, а Твардовський ні на мить не заміняв описи і аналіз дослідницьких даних на статистику фізіологічних реакцій досліджуваних.

Зустріч Твардовського з В. Вундтом у 1892 році у Лейпцігській лабораторії, також спілкування з К. Штумпфом, спонукало утворення львівської психологічної лабораторії (працовні), потім перейменованої і перетвореної у Заклад Психології (1920 р.) під керівництвом Твардовського.

Перші психологи Львівського університету встановлювали особистісний контакт з видатними  науковцями того часу з царини психологічної. Зазвичай це ініціювалося і підтримувалося К. Твардовським. Найперше, це дослідницька практика у лабораторії В. Вундта. Так, наприклад, про своє «наукове стажування» у Лейпцігу В. Вітвіцький писав до Твардовського: «Особисто до Вундта боюсь іти, бо маю передчуття, що мене не прийме за браком місця…» (писав 20.04 1902р). А вже в наступному листі зазначав «Був сьогодні рано у Вірта… І Вірт, і Вундт знають, що у Львові утворюється психологічна лабораторія і, що я вже з цього щось повинен розуміти, але то нічого не допомогло. На наступне півріччя могли б дати мені працю в лабораторії, але не хочуть дати. Скоріш за все приймуть мене до інституту і дадуть можливість слухати лекції  д-ра Вірта, який мене познайомить з всією апаратурою і детально з цілою лабораторією. Буду мати можливість сидіти і дивитись на те, як інші працюють, тільки би самому не працювати. Так зранку мені говорив Вірт, а по полудню те саме казав і Вундт». Однак, остаточно Вітвіцький міг приймати участь в роботі лабораторії як досліджуваний. В наступному листі Твардовському (27.04.1902 р.) вчений пише: «Був учора на першому, вступному засіданні в лабораторії Вундта. У них там є 13 лабораторних робіт і біля 30 людей, що беруть у них участь. Теми переважають з оптики і акустики. Кожну роботу здійснює один, а інші допомагають йому як посередники. Отож я буду брати участь у двох таких роботах. Одну роботу буде проводити д-р Вірт і його цікавить кількісне визначення контрастів при зорових відчуттях … і другу … Німець, який досліджуватиме зміну тиску в артеріях під впливом емоцій за допомогою плетизмографа… ».

Твардовський для започаткування дослідницької психології у Львівському університеті дуже багато взяв у В. Вундта. Але вундівська модель управління психологією не стала для Твардовського єдиною моделлю. Він, шануючи лейпцігську школу, проявляв великий інтерес до наукових поглядів Ф. Брентано. Пробрентанівський напрямок мав переважаючий вплив на психологічні погляди Твардовського та його спосіб керування наукою у Львівському університеті.

К. Твардовський був переконаний, що все, що тільки може становити філософську проблему, є психологічним явищем, має в основі психічне. На його думку, психологія така наука, яка дає розв’язання багатьох філософських проблем.

Цієї думки дотримувалися і учні К. Твардовського, наступники у наукових пошуках, їх у нього було чимало. Психологією зокрема займався такий учений як В. Вітвіцький. З 1904 року приватний доцент філософії у Львівському університеті. З 1911 по 1915 роки працює за кордоном, а потім повертається у Львів, де працює в університеті до 1919 року.

Науковим досягненням Вітвіцького стала теорія кратизму, яка в багатьох пунктах збігалася з поглядами А. Адлера.
В основі цієї теорії лежала думка про те, що в людини існує інстинктивне прагнення до міцності, яке розвиває чотири основні емоційні положення і форми компенсації: схильність до підвищення чи пониження, яка спрямована або на інших або на самого себе. З цих основних схильностей В. Вітвіцький виводить різнорідні емоційні стосунки між людьми, які формуються на основі почуття спільності (повага, честь, захоплення, любов, дружба) або навпаки боротьби (зневага, ненависть, гордування, заздрість). Теорію кратизму В. Вітвіцький застосував також при вивченні питань художньої творчості.

В. Вітвіцький мав науковий інтерес до релігії. Програму викладів психології доповнював психологічним аналізом Старого і Нового Завітів. Релігійні переживання людей досліджував у психологічних експериментах. Він прийшов до висновку, що у справах віри у людей перестають діяти логічні, етичні та естетичні почуття.

В. Вітвіцкий був гарним художником. Є відомим портрет К. Твардовського, мальований його рукою. Окрім психології, філософії, він вів також курс малюнка й фотографії, навчав різьбі, столярству і токарству. Студентам рекомендував вивчати фізику, хімію, логіку, історію та інші галузі науки.

Серед праць В. Вітвіцького такі:

  • Z psychologii stosunków osobistych (1907);
  • W sprawie przedmiotu i podziału psychologii (1912);
  • Psychologia do użytku słuchaczów wyższych szkół naukowych 1–2 (1925–1927);
  • Zarys psychologii (1928).

У К. Твардовського послідовником у вивченні та викладанні психології був М. Кройц. У Львівському університеті в 1924 році він здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Про складності прагнень». З осені 1925 по березень 1926 року він перебував за кордоном – в психологічних інститутах Берліна, Лейпцига, Франкфурта-на-Майні, Гамбурга й Парижа.

Згодом, працюючи вчителем у гімназіях м. Львова, М. Кройц розпочав викладацьку і дослідницьку діяльність в Львівському університеті. На психологічному відділенні філософського факультету він проводив заняття з експериментальної психології, виконуючи таке навантаження:

1924-25 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 5-ти годин у тиждень;

1925-26 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;

1926-27 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;

1927-28 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень.

Поза тим, М. Кройц читав студентам ще теоретичний курс психології.

У 1928 році Мечислав Кройц як доцент Львівського університету спочатку посідав посаду заступника професора кафедри психології, а надалі (після К. Твардовського) виконував обов’язки керівника психологічного інституту і працював так впродовж шести років.

За цей період часу вчений показав себе, як чудовий викладач, сумлінний у виконанні своїх обов’язків керівник психологічного інституту. Лекції вчений присвячував найрізноманітнішим розділам психології. Поза повним обов’язковим курсом психології він читав чисельні монографічні лекційні курси присвячені психології мислення, волі, відчуттів, педагогічній психології, психології свідчень свідків, медичній психології та огляду нових психологічних напрямків: психоаналіз, біхевіоризм та ін. Окрім гуманітарного факультету він читав психологію на правничому та медичному факультетах нашого університету.

Як керівник інституту, як науковець, як викладач експериментальної психології, Мечислав Кройц у своїй діяльності дотримувався принципу наукової стислості, чіткості, виваженості, глибини в психологічному дослідженні, виступав проти поширення поверховості в проведенні експериментів, легковажності в інтерпретації результатів.

Експериментальну діяльність учений проводив шляхом закладання методологічної бази в техніку психологічного експерименту.

Враховуючи великий науковий доробок вченого, Рада професорів гуманітарного факультету Львівського університету (після розгляду наукового реферату про діяльність Мечислава Кройца, підготовленого професорами К. Айдукевичем, Р. Інгарденом, Б. Суходольським) вирішила звернутись до Міністерства освіти з проханням про номінацію його на посаду професора. У 1934 році він став професором надзвичайним.

Як популяризатор науки психології, як викладач Львівського університету, як психолог-дослідник, професор Мечислав Кройц виховав цілу плеяду учнів, як-от: А. Бардецький, С. Томашевський, А. Левицький, Л. Витичак, Л. Аполчинова, А. Кваль.

 охорович  твадорський  кройц  вітвіцький
Ю.Охорович К. Твардовський М. Кройц В. Вітвіцький

 

 Балей  лєвіцкий  томашевський
С. Балей А. Лєвіцкий Т. Томашевський

Фото деяких вчених, які започатковували і далі розвивали психологію, навчаючись чи працюючи у Львівському університеті

 

Під впливом представників Львівсько-Варшавської філософської школи, на теренах Львівського університету, формувались психологічні погляди С. Балея, ученого світового рівня, одного з засновників західноукраїнської школи психології. У 1911 році у Львівському університеті, під керівництвом професора К. Твардовського, С. Балей здобув науковий ступінь доктора філософії.

Ще за часів Першої світової війни він записується на лікарський факультет Львівського університету, після навчання у 1917–1922 роках здобуває звання «доктора усіх лікарських наук». Після цього одночасно з викладанням у філії Української Академічної гімназії у Львові, викладає філософію в Українському таємному університеті

Наукову діяльність академіка С. В. Балея можна поділити на два періоди: а) український (1911–1927) та б) польський (1928–1952). Перший період починається з публікації праць у «Записках» НТШ, викладання в українських гімназіях Перемишля, Тернополя, Львова. У 20-х роках С. В. Балей разом з І. Крип’якевичем, В. Щуратом, Ф. Колессою, М. Возняком, І. Свінцицьким та іншими відомими діячами української культури викладав в Українському таємному університеті у Львові.

У науковій спадщині С. В. Балея десятки праць українською, польською та німецькою мовами з медицини, психології, логіки, педагогіки, психоаналізу. Його підручники «Нарис психольогії» (1922) та «Нарис льогіки» (1923) вважаються першими підручниками з цих дисциплін, що видані українською мовою.

Серед численних праць С. Балея:

«Про ріжницю між почуттями осудними і представними» (1911),

«Експеримент в науці психольогії» (1913),

«Осудні почування і «наставлення» (1918),

«Замітка про вплив гіпнози на сон» (1924),

«Трійця в творчості Шевченка (1925),

«Drogі samopoznanіe» (1947).

Окрему групу його творів становлять праці з психоаналізу. В 1916 році у Львові була видана його книжка «З психольогії творчости Шевченка», в якій він аналізує особистість і творчість поета з психоаналітичних позицій. Степан Балей розвинув вчення психоаналізу, не обмежуючись ідеями З. Фрейда, а розглядаючи його ширше, схиляючись до «глибинної» психології А. Адлера і К. Г. Юнга.

Окрім вище зазначених науковців психологію у Львівському університеті досліджували і викладали
С. Бляховський, А. Лєвіцький, А. Бардецький, Р. Інгарден,
Т. Томашевський та інші. Це бачимо з таких виписів університетських архівів (Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Spis wykładow w roku akademickim … Lwów):

Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 3.

Проф. К. Вайс на відділі теології читав психологію, формальну і неформальну логіку, християнську філософію.

Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 14.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. С. Бляховскім) читає експериментальну практику з психології зорових відчуттів.

Spis wykładow w roku akademickim 1923/24., S. 3, 18.

Проф. К. Вайс на відділі теології читає психологію.

Докт. К. Сосніцкі на лікарському відділі читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1925/26., S. 33.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. Т. Вітвіцкім) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1924/25., S. 122.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем та В. Шавльовською) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1927/28., S. 28, 135.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем, Т. Вітвіцьким та
В. Шавльовскою) читає психологію.

З. Кукульскі на гуманітарному відділенні проводить виклади психології виховання, психотехніки і педагогіки.

Spis wykładow w roku akademickim 1928/29., S. 73.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами Т. Вітвіцьким та Ф. Ярзевіцкою) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1930/35., S. 29.

Докт. філософії Р. Інгарден окрім філософії читає психологію: про предмет психології, про спостереження… .

Spis wykładow w roku akademickim 1933/39., S. 65,70.

Проф. М. Кройц на філософському відділенні (разом з асистентами А. Бардецкім, Т. Томашевскім та А. Лівіцкім) читає психологію.

З 1939 р. у Львівському університеті стала функціонувати кафедра педагогіки і психології, яка отримала статус загальноуніверситетського підрозділу. У її складі певний час працювали викладачі логіки і методики викладання шкільних навчальних дисциплін. Студентів-психологів кафедра не випускала. Але у 1947 році на філологічному факультеті університету було відкрито відділення психології і логіки. То цими студентами і опікувалася кафедра педагогіки і психології.перші випускники

На фото перші випускники Львівського університету за фахом психологія, логіка і філологія (у другому ряді, друга справа О. В. Неровня – в майбутньому доцент кафедри психології)

 

 неровня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедру очолював Федір Іванович Науменко. На той час на кафедрі працювало два психологи – доц. Митрофан Кіндратович Година та викладач Олександра Володимирівна Мороз. У згаданий період кафедра педагогіки і психології обслуговувала чотири факультети: філологічний, біологічний, історичний, факультет іноземних мов.

Для читання деяких курсів з психології запрошувались викладачі психології з Києва (з університету та інституту психології). Так, наприклад, загальну психологію читав професор Костюк, а дитячу психологію – професор Запорожець.

З кожним наступним роком кафедра педагогіки і психології збільшувала свій штат викладачів у зв’язку з розширенням викладання педагогіки і психології на факультетах університету. У 1969 р. на кафедрі було 9 викладачів, а в 1976 році – 18 викладачів. Перший випуск відділення логіки і психології, яким опікувалася кафедра педагогіки і психології відбувся у 1952 році. Серед випускників цього відділення була Ольга Вікентіївна Неровня, яка довгий час працювала на кафедрі. У час святкування університетом 350-ліття доц. О. В. Неровня відзначає свій 85-літній ювілей

неровня

Неровня Ольга Вікентіївна (12.07.1926, м. Дубно, Рівненська обл.) навчалася у Львівському державному університеті, філологічному факультеті, спеціальність – викладач логіки та психології, російської мови та літератури (1947-52). Канд. педагогічних наук, захистила дисертацію на тему «Виховання в колективі та індивідуальний підхід до виховання дитячих колоній» (1968). У 1970 році О. Неровні присвоєно звання доцента. З 1952 працює на кафедрі психології філософського факультету Львівського національного університету.

Займалася вивченням проблем виховання та перевиховання неповнолітніх правопорушників. Досліджувала психологічні аспекти індивідуального підходу у навчанні, вихованні старшокласників та студентів.

У 1972-82 роках керувала комісією роботи з дітьми при профкомі Львівського державного університету. У 1980 році виконує обов’язки порадника студентських груп. У 1968-76 роках була членом методичної ради по роботі з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві внутрішніх справ України. З 1965 по 1970 рік очолювала психолого-педагогічну секцію Львівського товариства «Знання».

Основні праці: Практикум з психології (навчальний посібник для студентів університету у співавторстві з Г. Г. Биковою, Т. К. Свінчук), Про індивідуальний підхід у виховній роботі, Вопросы психологии исправления и перевоспитания заключенных (учебное пособие), Психолого-педагогічні основи лекторської майстерності (брошура). Загалом – 48 статей у різних збірниках, матеріалах конференцій, у книгах «А.С. Макаренко», які видавались у Львівському університеті.

фото 1969

Фото кафедри педагогіки і психології 1969 року (зліва на право у нижньому ряді ст. викл. Романова Л. С., доц. Неровня О. В, доц. Савинець В. К., ас. Худаш Л. С., доц. Година М. К.; у другому ряді лаборант-кінотехнік кафедри, ст. викл. Ятлук К. П., доц. Паперна Г.О., доц. Науменко Ф. І.; у верхньому ряді ас. Козак та старший лаборант Ірина).

 

Ольга Вікентіївна зазначає, що при кафедрі були створені лабораторія технічних засобів навчання, психологічна лабораторія, був організований психолого-педагогічний семінар для викладачів вищих шкіл м. Львова, психолого-педагогічне відділення учнівської Малої Академії наук. При кафедрі був організований психологічний гурток, який потім переріс у студентське наукове психологічне товариство. У ньому приймали участь студенти різних факультетів.

Психологічна лабораторія при кафедрі існувала з 1947 року. В ній проводились практичні заняття з психології і педагогіки. В лабораторії були тахістоскопи, мнемометри, естезіометри, які використовувались при дослідженні психічних процесів. Для кафедри зробили тахістоскоп на фізичному факультеті, за участю доц. М. Години. Це була дерев’яна плита з квадратним віконцем, яке відкривалось на один момент уваги, наприклад одну секунду. В лабораторії існував набір таблиць з основних тем психології і невеличка бібліотека, де зберігалася література з педагогіки і психології.

Викладачі кафедри читали базові психолого-педагогічні предмети, численні спецкурси, активно займалися науковою роботою. Члени кафедри приймали участь у Міжнародному психологічному конгресі в Москві, який відбувся у 1966 році. Фото з конгресу подано внизу (у другому ряді зліва друга
доц. О. Неровня, третій доц. М. Година).

викладачі 1975

У 1975 році в університетському видавництві був виданий збірник «Практикум з психології» під ред. Бикової Г. Г., яким користувались при проведенні практичних занять з психології.

Кафедра стала центром вивчення та популяризації педагогічної спадщини А. С. Макаренка. До 1985 рр. було видано 11 макаренкознавчих збірників, ініціаторові цих видань
доц. Ф. Науменку було присвоєно почесне звання доктора філософії Марбурзького університету в Німеччині.

Кафедра мала зв’язок з вихованцями А. С. Макаренка. У Львів приїжджав Семен Калабалін (Карабанов за «Педагогічною поемою»). Часто перед студентами виступав вихованець колонії ім. Горького Олексій Явлінський.

У 1960-62 роках кафедрі було доручено взяти шефство над Львівською дитячою виховною колонією № 1, яка тоді знаходилась на вул. Кривоноса, 1. Керувала цією шефською роботою О. В. Неровня. Вона разом з доц. Науменко були членами Методичної ради з роботи з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві Внутрішніх справ у
м. Києві.

1976

На фото кафедри педагогіки і психології у 1976 році серед викладачів психологію викладали з права на ліво у першому ряді –доц. Неровня О. В., доц. Бикова Г. Г., у другому ряді третя – викладач Лобачова, у третьому ряді – першим доц. Година М. К.

 

У різні роки завідувачами кафедри були Федір Науменко, Сергій Смолінський, Митрофан Година, Галина Паперна, Василь Савинець, Борис Тимохін та Лев Баїк.

У 1992 році кафедра психології  була відділена від кафедри педагогіки і увійшла до складу філософського факультету.

Першим завідувачем кафедри психології став М. Костицький З 1996 року виконував обов’язки завідувача кафедри, а з 1996 року її очолював доц. І. Баклицький. З 2000 до 2003 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри була доц. Т. Партико. З 2003 очолює кафедру психології очолює доцент С. Грабовська.

Сьогодні кафедра психології за своїм штатом найбільша серед кафедр філософського факультету.

каферда

На кафедрі працював професор, доктор медичних наук Борис Сергійович Мар’єнко.

Викладачі кафедри підготували та читають нормативні курси, зокрема: Загальна психологія (доц. Т. Партико,  доц. Г. Католик, доц. К. Островська), Історія психології  (доц. С. Грабовська), Соціальна психологія (проф. Н. Гапон), Педагогічна психологія (доц. О. Неровня, доц. Д. Бородій), Експериментальна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Вікова психологія (доц. Т. Партико), Інженерна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Юридична психологія (доц. І. Баклицький), Медична психологія (доц. І. Галецька), Психологія управління (доц. С. Грабовська), Клінічна психологія (доц. І. Галецька), Психологія сім’ї (доц. К. Островська), Психологія спорту (асист. Н. Гребінь), Вступ до спеціальності (доц. І. Баклицький), Патопсихологія (доц. Л. Дідковська), Психіатрія (доц. Л. Дідковська ), Методика викладання психології  (доц. Г. Католик), Нейропсихологія (доц. І. Галецька), Психодіагностика (доц. І. Баклицький), Психологія праці  (доц. І. Баклицький), Психофізіологія (доц. І. Галецька), Психологічне консультування (доц. Г. Католик), Основи психотерапії (доц. І. Галецька), Психокорекція (доц. Г. Католик), Психологія гендеру (проф. Н. Гапон), Психологія конфлікту (доц. С. Грабовська), Основи психологічної практики  (ст. викл. Г. Михальчишин) та інші. Окрім того викладачі кафедри читають курси Психологія та Психологія вищої школи для студентів різних факультетів університету.

Викладачі кафедри розробили авторські програми та навчальні посібники: Грабовська С. Л. Конфлікти без насильства. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Баклицький І. О. Психологія праці. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004; Галецька І. І. Основи нейропсихології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Грабовська С. Л. Комунікаційний менеджмент і управління трудовими ресурсами в некомерційних організаціях. Матеріали семінару-тренінгу. – Львів, 2001; Грабовська С. Л. Розв’язання конфліктів. – Львів, 2002; Партико Т. Б. Курс загальної психології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002; Мар’єнко Б. С. Основи психопатології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006, Гапон Н. П. Соціальна психологія. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007; Партико Т. Б. Загальна психологія. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008; Островська К. О. Аутизм: проблеми психологічної допомоги – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009, Волошок О. В., Кліманська М. Б., Штепа О. С. Практикум із психології: навчально-методичний посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Гупаловська В. А. Психологія реклами: навч. посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Католик Г. Є. Михальчишин Г. Є. Практикум з психології. – Видавничий центр ЛНУ імені Іван Франка. – Львів, 2009 та ін.

Сьогодні при кафедрі діє комп’ютерний клас, що дає можливість використовувати сучасні техніки психодіагностики та статистичної обробки емпіричних даних. Також функціонує психологічна лабораторія, в якій студенти можуть проводити психологічні дослідження. Також діє психологічна порадня для студентів і всіх працівників університету.

Кафедра випускає студентів за двома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, магістр. Випускники кафедри психології працюють у різноманітних галузях виробництва, в медичних закладах та закладах освіти, в органах внутрішніх справ та безпеки, в армії. Частина випускників продовжує свою освіту в аспірантурі Львівського національного та Київського національного університетів, Інституті психології АПН України, Інституті соціальної та політичної психології АПН України також у Польщі, Німеччині, Англії.

Наукові інтереси працівників кафедри: вікова психологія та психологія особистості, медична і клінічна психологія; педагог. психологія і реабілітація дітей з особливими потребами, соціальна психологія та психологія гендеру, психологія праці і управління, психологія конфлікту, інженерна і експериментальна психологія. Протягом 1994–2000 р.р. викладачі працювали над колективною темою Становлення психолога-професіонала, наукове керівництво якою здійснював доц. І. Баклицький. 2001–2004 предметом досліджень кафедри була колективна тема Розвиток особистості в умовах становлення Української держави (керівник доц. Т. Партико). З 2005 по 2009 – Психологічний аналіз соціальної активності особистості (керівник С. Грабовська), з 2009 – Психологічний вимір соціального буття особистості (керівник С. Грабовська).

Викладачі кафедри працювали також над темою «Психологія середовища: від внутрішньої залежності до свободи волевиявлення». Керівником теми був проф. Б. Мар’єнко.

кафедра 1

З 2005 по 2008 р. викладачі кафедри працювали над темою «Критерії психологічного здоров’я студентської молоді» (керівник доц. І. Галецька) та «Індивідуальні цінності та сенсожиттєві орієнтації в структурі психологічного здоров’я» (керівник доц. І. Галецька).

Результати наукових досліджень висвітлено в наукових публікаціях та виступах на конференціях.

На кафедрі психології працює студентське науково-практичне товариство (СНТП). СНПТ провело  14 науково-практичних регіональних та міжнародних конференцій Психологічні проблеми сучасності, з 2004 р. конференція молодих вчених проводиться щорічно. Студенти-психологи беруть участь у волонтерській роботі («Телефон Довіри», «Джерело», «Відкрите серце», «Карітас», «Дорога»), а також у психотерапевтичних навчальних семінарах із гештальт-терапії, групової терапії, нейролінгвістичного програмування, психоаналізу тощо. Студенти-психологи беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях та олімпіадах різних рівнів. Опубліковано понад 120 студентських статей та тез доповідей на конференціях.

При кафедрі психології діє аспірантура зі спеціальності Загальна психологія та історія психології. За час існування кафедри переважна більшість випускників аспірантури захистили кандидатські дисертації

Випускники аспірантури І. Галецька, К. Островська, Н. Пилат, Н. Левус, В. Гупаловська, О. Волошок, М. Кліманська, Р. Карковська, А. Вовк, Ю. Верста, О. Крупська, О. Штепа, С. Чолій, Х. Турецька нині працюють на кафедрі на посадах доцентів та асистентів. Н. П. Гапон захистила дисертацію на науковий ступінь доктора філософських наук «Проблема гендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ ст.» (2006 р.).

Викладачі та працівники каф. з 1991 р. опублікували понад 300 наукових статей. У науковому доробку кафедри видання:

Ступенева освіта психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр. Матеріали науково-практичної конференції, м. Львів, 12-13 жовтня 2001 р.

Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим. Асоціація практикуючих психологів у Львівській області. Наук. збірник / за ред. Г. Католик і І. Корнієнка. – Львів, 2002.

Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції. Львів, 19-21 вересня 2003 р.

Політична психологія: науковий збірник – Львів: Ліга Прес, 2003.

Психологічні студії Львівського університету. Вип. 1. – Львів, 2004.

Психологічні студії Львівського університету. Розвиток особистості в період становлення української держави – Львів, 2005. – 93 с. та багато інших.

Кафедра щороку проводить наукові конференції різних рівнів: регіонального, всеукраїнського, міжнародного. Кафедра виступила співорганізатором Міжнародних літніх шкіл для студентів та аспірантів: Психологічний аналіз суспільних явищ (Перемишль, 2002 та Вроцлав, 2005).

Кафедра співпрацює з Києво-Могилянською академією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка, Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Інститутом психології АПН України, Інститутом педагогіки та психології професійної освіти АПН України, Інститутом соціальної та політичної психології АПН України та ін.

Кафедра плідно співпрацює з польськими психологами, зокрема. з факультетом психології Варшавського університету. Налагоджена співпраця з рядом кафедр Католицького університету (Люблін) та Інституту психології Вроцлавського університету. Виконувалися спільні наук. проекти: вивчення вимагаючої поведінки (Польща-Україна), дієвості маніпулятивних технік (Польща-Україна), вивчення психології середовища (Польща-Україна), вивчення соціальної активності особистості (Польща-Україна). Викладачі кафедри брали участь у виконанні міжнародних Українсько-Канадських проектів (Проект розвитку громадянського суспільства, 1999–2002, Конфлікти без насильства, 2001), тощо.  Доц. І. Галецька  є членом Європейської асоціації експериментальної соціальної психології. Доц. Грабовська С. Л. – член правління Товариства конфліктологів України.

Доц. Островська К. О. організувала Центр по роботі з дітьми із загальними розладами розвитку «Відкрите серце», який працює як експериментальний майданчику кафедри психології. Асистент кафедри психології Михальчишин Г. Є. поставила роботу як філії цього центру у м. Пустомити.

Викладачі кафедри психології розробили та впроваджують програму «Підготовка інклюзивного освітнього простору»: у співпраці з кафедрою педагогіки та педагогічним коледжем організовано та проведено річний семінар для викладачів університету з проблем інклюзивної освіти, проводилися курси підвищення кваліфікації для вчителів інклюзивних шкіл Львівської області та Криму, здійснюється наукове керівництво експериментом з інклюзивної освіти.

З 2010 року кафедра психології активно працює в програмі «Університет третього віку», навчаючи психології людей похилого віку.

Університет Третього віку створено кафедрою психології у співдружності з Університетом Третього віку Вроцлавського університету. Тепер Університет Третього віку  у структурі Центру неперервної освіти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ. Викладачі кафедри (Островська К.О., Партико Т.Б., Грабовська С.Л., Левус Н.І., Штепа О.С. та інші) викладають курси, проводять практичні заняття. Слухачі відвідують лекції, ведуть волонтерську роботу, організовують конкурси, свята.

1 2 3 4 5

З 2010 по 2017 рік при кафедрі функціонувала навчальна лабораторія.  Навчальна лабораторія при кафедрі психології – це підрозділ філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка, що слугував практичному освоєнню та навчанню студентів-психологів, а також популяризації психології та психотерапії . Підрозділ заснований у 2010 році, активно функціонував з 2011 року. Як структура ЛНУ ім. І. Франка, лабораторія першочергово фокусувався на проблемах студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Проте з метою популяризації університету та кафедри психології студенти інших університетів, учні львівських шкіл (потенційні студенти кафедри психології), працюючі особи, які зацікавлені в розвитку себе в психологічній тематиці, також могли стати учасниками відкритих лекцій (за умови попередньої реєстрації). Одними з основних цілей навчальної лабораторії було урізноманітнення, розширення та надання практичного значення навчальному процесу з психології, а також надання молоді сучасні актуальні психологічні знання.  2010-2016 роки завідувачем лабораторії був Шнайдер О.В., 2016-2017 – Мандзик Т.М.

Основними напрямками діяльності було: 1. Проведення просвітницької роботи з метою популяризації професійної психології та психотерапії серед студентів, молоді; 2. Співучасть в організації наукових конференцій, круглих столів, семінарів і т.д. 3. Організація платформи для реалізації професійних майстерень для молодих психологів (майстерня тренінгу, психодіагностична майстерня тощо); 4. Демонстрація науково-популярних та документальних психологічних фільмів в рамках Психологічного КіноКлубу. 5. Профорієнтаційна робота з студентами. 6. Організація відкритих лекцій для студентів з практикуючими психологами та психотерапевтами.

За 2016 рік було проведено більше 31 заходу, які відвідали близько 3000 осіб.

Теми:«Стипендії, cтажування, гранти: де шукати і як отримати», «Співзалежність: причини та наслідки», «Застосування короткотермінової терапії, сконцентрованої на розв’язку (BSFT) у психотерапії розладів психічного здоров’я», «TOEFL vs IELTS», «Аутизм: міфи та реальність», «Стрес. Пошук внутрішніх ресурсів», «Травма: її наслідки для суспільства», «Три класичні техніки позитивної терапії», «Можливості для молоді», «Психологія стосунків в парі», «Короткотермінова терапія», «Психологія судочинства» (лектор – Jimmy Hill, PhD (США)), «Рекрутинг», «IELTS», «Лінгвістичний компонент в НЛП. Метамодель мови», «Асертивність», «Гіпнопологи», «Клієнт-центрована психотерапія», «Сімейно-системна психотерапія», «Позитивна психотерапія», «Неорайхіанські пульсації», «Перша психологічна допомога і кращі практики допомоги пацієнтам з ПТСР» (лектор – April Naturale, PhD (США)); майстер-класи – «Казка про народження», «Майндфулнес», «Картографія тіла», «Робота з ресурсами за методом символдрами», «Соціодрама як метод оздоровлення суспільства», «Зустріч з психодрамою», «Арт-техніки в роботі з дітьми» та інші. 10 малих тематичних психологічних груп на теми: «Мрії, можливості, цілі», «Я+Ти=Ми?», «Конкуренція, співпраця», «Можливості, шанс», «Близькість, інтимність», «Свобода, відповідальність», «Творчість». 2 психологічні тренінги – «Повний Upgrade: перезапуск власного натхнення», «Пройти крізь час: минуле, теперішнє, майбутнє». Психологічний КіноКлуб – трансльовано та обговорено наступні фільми «Ordinary People», Кінопоказ «Стань ближчим», «Пробудження / Awakenings (1990)», «Траса 60» та інші.

Спікерами заходів були відомі, визнані психотерапевти та психологи – Яцек Лелонкевич, Л. Дідковська, О. Попелюк, О. Ступак, П. Бачинський, О. Добродняк, М. Гоянюк, В. Гупалдовська, Є. Шапочка, С. Єфімова, О. Муха, О. Сазонова, О. Романчук, А. Добрянський, Крістіна Хемптон (Peace Corps, USA) та ін.

Викладачі кафедри психології поряд з навчально-виховною, методичною та науковою роботою з студентами широко залучені до громадської роботи в напрямі побудови громадянського суспільства, реорганізації законодавства у державі.

Так в результаті участі в українсько-канадському проекті «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами» (2008-2013 рр.) було напрацьовано  документи, серед яких:

  • Наказ МОН України № 912 від 01 жовтня 2010 року «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. N 872  «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

Професор кафедри психології ЛНУ ім. І.Франка, голова товариства «Родина Кольпінга» Островська К.О. поряд з участю у місцевих колегіях (колегія освіти при обласному Департаменті освіти, колегія освіти при міському управлінні освіти, комітет доступності Львівської міської ради) представлена і на національному рівні:

  • членство у експертно-консультативній раді з питань аутизму при МОН України (Наказ МОНУ № 621 від 28.05.2013 р.)
  • членство у робочій групі з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні (Наказ МОНУ № 512 від 15.05.2013 р.)

Саме участь у робочих групах дозволило ініціювати проведення парламентських слухань у червні 2014 р., метою яких є зміна законодавства та механізмів надання освітніх, соціальних та медичних послуг дітям з психофізичними вадами, на яких виступила та озвучила пропозиції Катерина Островська.

7 8

В результаті пропозицій, поданих кафедрою психології до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства освіти і науки України у вигляді резолюцій  проведених науково-практичних конференцій з питань розвитку інклюзивної та інтегрованої освіти були прийнята низка законодавчих актів та постанов:

Особливо важливою ланкою роботи є посилення міжвідомчої взаємодії місцевого самоврядування, поглиблення державно-приватного партнерства. У цьому зв’язку створені відповідні координаційні ради при міській та обласній адміністраціях:

  • Розпорядження міського голови № 245 від 04.08.2014 «Про утворення координаційної ради з врегулювання проблемних питань організації інклюзивної/інтегрованої освіти у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах м. Львов (членами ради є завідувач кафедри психології Грабовська С.Л. та професор кафедри Островська К.О.)
  • Розпорядження голови Львівської облдержадміністрацій від 10.04.2015 р. «Про створення координаційної ради з питань освітнього, медичного та соціального супроводу дітей та осіб із порушеннями психофізичного розвитку» (професор кафедри Островська К.О. є заступником голови координаційної ради)

Результатом роботи координаційних рад є напрацювання пропозицій реорганізації освіти дітей особливими потребами міста Львова та області. Одним з основних питань успішної реорганізації є підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (учителів, асистентів учителя, психологів, дефектологів, корекційних педагогів), де викладачі кафедри психології відіграють провідну роль.

 

 

 

 

Співробітники

завідувачГРАБОВСЬКА Софія Леонідівназавідувач
професорВАСЮТИНСЬКИЙ Вадим Олександровичпрофесор
професорГАПОН Надія Павлівнапрофесор
професорПАРТИКО Тетяна Борисівнапрофесор
доцентInna Haletskaдоцент
доцентВОВК Анна Олександрівнадоцент
доцентВОЛОШОК Олена В'ячеславівнадоцент
доцентГАЛЕЦЬКА Інна Іванівнадоцент
доцентГРЕБІНЬ Наталія Валеріївнадоцент
доцентГУПАЛОВСЬКА Вікторія Анатоліївнадоцент
доцентДІДКОВСЬКА Лариса Іванівнадоцент
доцентКАРКОВСЬКА Руслана Ігорівнадоцент
доцентКЛІМАНСЬКА Марина Борисівнадоцент
доцентКОЧЕРГІНА Ірина Анатоліївнадоцент
доцентЛЕВУС Надія Ігорівнадоцент
доцентМАНДЗИК Тетяна Михайлівнадоцент
доцентПЕРУН Марія Богданівнадоцент
доцентПЕТРОВСЬКА Інга Ростиславівнадоцент
доцентПРОЦЬ Оксана Іванівнадоцент
доцентРИБАК Оксана Степанівнадоцент
доцентСТЕЛЬМАЩУК Христина Романівнадоцент
доцентЧОЛІЙ Софія Мирославівнадоцент
доцентШТЕПА Олена Станіславівнадоцент
старший викладачМИХАЛЬЧИШИН Галина Євгенівнастарший викладач
асистентГАНУЩАК Руслан Івановичасистент
асистентЗОШІЙ Ірина Василівнаасистент
асистентМУСАКОВСЬКА Олена Михайлівнаасистент
асистентСТАСЮК Марія Миколаївнаасистент

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Методичні матеріали

Методичні матеріали для ОКР ” Бакалавр”

Вікова психологія

Дефектологія

Диференційна психологія

Етнопсихологія

Загальна психологія (емоції і воля)

Історія психології

Комунікаційний менеджмент

Медична психологія

Методичний семінар з підготовки курсової та кваліфікаційної роботи

Методики викладання психології

Мотивація поведінки та навчання

Нейропсихологія

Основи психологічної практики

Основи спеціальної психології

Патопсихологія

Педагогічна психологія

Проблеми психосоматики

Психіатрія

Психодіагностика

Психокорекція

Психологічна допомога жертвам насильства

Психологічний спецпрактикум з клінічної психології

Психологія конфлікту

Психологія прийняття рішення

Психологія сім’ї

Психологія тривожності

Психологія управління

Розлади емоційної регуляції

Самоменеджмент навчальної діяльності

Соціальна психологія

Управління персоналом

Філософія психології

Функції та специфіка роботи психолога в клініці

Юридична психологія

Методичні матеріали для ОКР ” Магістр”

Арт-терапія

Арт-техніки активізації внутрішніх ресурсів людини

Виробнича (переддипломна) практика

Геронтопсихологія

Геронтопсихологія заочне

Економічна психологія

Корекція афективної регуляції у ранному дитячому віці

Магістерський семінар

Методика викладання психології у вищій школі

Основи антропогенезу

Основи Паблік Рілейшнз

Педагогіка і психологія вищої школи

Педагогічна (асистенська) практика

Психокорекція дитячої агресивності

Психологія гендеру

Психологія здоров’я

Психологія мистецтва

Психологія примирення

Психологія реклами

Психологія середовища

Сімейне консультування 

Теоретико-методологічні проблеми психології

Тілесно-орієнтовані методи в психологічній реабілітації та психокорекції

Тренінг актуалізації особистісної зрілості

Тренінг актуалізації психологічної ресурсності особистості

Тренінг соціальних компетенцій (Soft skills)

Методичні матеріали до написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт

    1. Завдання на дипломну (кваліфікаційну) роботу студенту
    2. Лист оцінювання 2 курс
    3. Лист оцінювання 3 курс
    4. Лист оцінювання 4 курс
    5. Методичні рекомендації до виконання та захисту курсової роботи для бакалаврів спеціальності 053 Психологія
    6. Вимоги до курсової роботи на 2-му курсі (напрям тематики робіт Соціальна психологія) 2022
    7. Вимоги до курсової роботи на 3-му курсі (напрям тематики робіт «Психологія управління») 2022
    8. Вимоги до написання кваліфікаційних та курсових робіт 2022-2023
    9. Методичні рекомендації до написання та захисту бакалаврської роботи для студентів спеціальності 053 Психологія 
    10. Уточнення вимог до кваліфікаційних (бакалаврських) робіт 2022
    11. Пояснювальна записка до бакалаврської роботи
    12. Методичні рекомендації до виконання та захисту курсової роботи для магістрантів спеціальності 053 Психологія
    13. Методичні рекомендації до написання та захисту магістерської роботи для студентів спеціальності 053 Психологія
    14. Програма державного іспиту 053 “ПСИХОЛОГІЯ” для студентів ОКР “бакалавр” (4 курс денна форма навчання) 2021/2022 н.р.

Силабуси до атестаційного екзамену та кваліфікаційної роботи

Силабус до «Атестаційного (кваліфікаційного) екзамену за фахом» в межах ОПП (ОПН) 053 Психологія другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобувачів з спеціальності 053 Психологія

Силабус до «Кваліфікаційної (магістерської) роботи» в межах ОПП (ОПН) 053 Психологія другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобувачів з спеціальності 053 Психологія

Силабус до «ПП 1.2.40 Кваліфікаційної (бакалаврської) роботи» в межах ОПП 053 Психологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для здобувачів за спеціальністю 053 Психологія

Силабус до «ПП. 1.2.39 Атестаційного екзамену» в межах ОПП 053 Психологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для здобувачів спеціальності 053 Психологія

 

 

Дослідження

На кафедрі  регулярно проводиться науково-методологічний семінар. Нижче Ви можете ознайомитись із коротким описом доповідей викладачів  на цьому семінарі:

Матеріали науково-методологічного семінару до 2021 року

Матеріали науково-методологічного семінару 2021-2022 н. р.

Матеріали науково-методологічного семінару 2022-2023 н.р.

 

 

Кафедра психології cпівпрацює з такими науковими установами:

  • Інститутом психології НАПН України (м. Київ);
  • Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України (м. Київ);
  • Інститутом корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ);
  • кафедрою психології, педагогіки, конфліктології та PR Києво–Могилянської академії (м. Київ);
  • факультетом соціології та управління Запорізького національного університету;
  • Дрогобицьким державним університетом імені Івана Франка;
  • Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • Інститутом педагогіки та психології професійної освіти НАПН України;
  • Львівським католицьким університетом;
  • кафедрою психології, педагогіки та соціального управління Національного університету “Львівська політехніка’’;
  • Комунальним закладом ‘Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня’’;
  • Львівським обласним центром зайнятості;
  • Комунальним закладом “Львівський обласний дитячий психоневрологічний диспансер;
  • Навчально–методичним центром освіти м. Львова;
  • Інформаційно–консультативним центром “Погляд у майбутнє’’, медико–психологічною
  • студією “АМ–Верітас’’;
  • Управлінням покарань (Самбірською колонією);
  • Львівським обласним та міським центрами працевлаштування;
  • Благодійним фондом “Відкрите серце’’

Викладачі кафедри активно співпрацюють з Інститутом соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру НАН України та МОН України. В рамках цієї співпраці  проводилися дослідження теми “Мотивація соціальної активності особистості’’, проведено  спільну наукову конференцію. Тема конференції “Теоретичні і прикладні проблеми готовності  соціуму до навчання осіб з особливими освітніми потребами у системі загально освітніх закладів’’.

В рамках цих угод виконуються курсові, кваліфікаційні, дипломні та магістерські роботи, проводяться наукові дослідження проблем, з якими стикаються працівники вказаних установ, розроблення практичних рекомендацій та надання тренінгових послуг.

Проф. Грабовська С.Л. – голова Львівського осередку Товариства конфліктологів України; член Правління Товариства конфліктологів України; член правління Асоціації політичних психологів України; голова Львівського осередку Асоціації політичних психологів України; член наукової ради Університету третього віку м. Львова; член науково–методичної ради Інституту післядипломної освіти при Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Доц. Галецька І. І. – дійсний член Асоціації практикуючих психологів Львівської області.

Доц. Дідковська Л. І. – президент Української Асоціації Гештальт–терапії (УАГТ), голова секції Гештальт–психотерапії Української Спілки Психотерапевтів (УСП).

Доц. Гупаловська В. А. – дійсний член Української спілки психотерапевтів, Товариства по сприянню розвиткові символдрами.

Доц. Карковська Р. І., доц. Кліманська М. Б., доц. Вовк А. О., доц. Чолій С. М., асист. Гребінь Н. В.,  доц. Єсип М. З. – дійсні члени Асоціації політичних психологів України.

Кафедра психології cпівпрацює з такими зарубіжними науковими установами:

  • факультетом психології Варшавського університету (зокрема, польськими психологами М. Левицькою та Т. Сосновським);
  • Комітетом психології Польської Академії наук;
  • Інститутом соціальної психології Вроцлавського університету;
  • кафедрою Ягелонського університету (м. Краків);
  • Вищою Школою “Educacija” (Вроцлав, Польща);
  • Інститутом педагогіки Вроцлавського університету (координатор співпраці Александр Кобелярек, доктор педагогіки, керівник Університету Третього віку);
  • Німецькою асоціацією сімейної системної психотерапії (Саарбрюкен, Німеччина);
  • Саарландським товариством системної терапії (Німеччина). Зокрема доц. Волошок О.В., проф. Грабовська С.Л., доц. Гупаловська В. А., проф. Осторовська К. О., доц. Кліманська М. Б., доц. Левус Н. І., ст. викл. Михальчишин Г. Є. беруть участь у семінарі із системної психотерапії під егідою даного товариства;
  • ГО “Справа Кольпінга’’;
  • Світовим Конгресом Українців та Спілкою українців у Португалії;
  • Центром короткотермінової терапії в м. Лодзь (Польща). Зокрема проведено сертифіковані семінари у напрямку короткотермінової терапії, сконцентрованої на розв’язання проблем (координатор  Яцек Лелонкевич, психотерапевт, супервізор);
  • громадською організацією Айне Вельт (Лейпціг, Німеччина), що співпрацює з урядом Німеччини у напрямку обміну волонтерами, зокрема, з країнами Східної Європи (координатор Себастьян Вундт).

Викладачі кафедри брали участь у виконанні спільних наукових проектів: вивчення  соціальної активності особистості (Польща – Україна), дослідження поглядів студентів на  соціальне довкілля (Польща – Україна) тощо. Викладачі кафедри і студенти відділення  психології беруть активну участь у міжнародному Проекті (Польща – Україна) Міжінституційні  Індивідуальні Гуманітарні Студії (МІІГуС): викладачі працюють в якості туторів, керують науковими дослідженнями студентів МІГуСа.

Проф. Грабовська С.Л. є членом редакційної колегії журналу “Journal of Education, Culture and Society’’ / edited by Alexsander Kobelyarek – Wroclaw, Poland.

Доц. Дідковська Л. І. – член Онтарійської Асоціації консультантів, психотерапевтів та психометристів (ОАССРР), член Канадської Асоціації Групової Психотерапії (СGРА), сертифікований психотерапевт Європейської Асоціації Психотерапевтів (ЕАР).

Доц. Галецька І. І. – член Європейської асоціації експериментальної соціальної психології з 2001 р., дійсний член Європейської асоціації нейролінгвістичної психотерапії з 2004 р.

Участь викладачів кафедри у різноманітних проектах

Навчальний тренінг «Психологічна допомога при подоланні наслідків ПТСР».

Підготовка фахівців для надання психологічної допомоги постраждалим від бойових дій в зоні АТО, ветеранам, сім’ям загиблих та вимушено переміщеним особам є одним з важливих завдань вирішення соціально-політичної ситуації в країні. Таку підготовку здійснюватимуть тепер ще й у Вінницькому регіональному центрі з подолання наслідків посттравматичного стресового синдрому, організованому на базі обласної правозахисної організації “Джерело надії”. Діяльність центру відкрилася двома 5-денними курсами-тренінгами спеціалістів, задіяних у роботі з подолання наслідків стресового розладу, для проведення якого була запрошена доцент кафедри психології філософського факультету Дідковська Л.І. Це стало можливим завдяки підтримці Peace Corps Ukraine та активній діяльності волонтера Корпусу Миру Daven Karp.

23.02.2016 – 4.03. 2016 Дідковська Л.І. провела 2 навчально-методичних тренінги “Психологічна допомога при посттравматичному стресовому розладі”   за проектом Корпусу Миру  для психологів, психотерапевтів та волонтерів, які працюють з потерпілими від бойових дій в зоні АТО, пореселенцями та ветеранами, що проживають не лише у Вінниці та Вінницькій області, але й інших містах України.

Захід став справжнім майданчиком  для ділових знайомств, спілкування та інтеграції зусиль фахівців, що працюють у сфері подолання ПТСР.

  1. 12439394_1080093832055340_8042500249948423416_n 12744228_1076136299117760_7219110642665405423_n 12798823_1080100218721368_5228963155977138709_n 12798970_1080093822055341_3576856619914545548_n 12799071_1082744818456908_8401301532724169169_n 12814495_1082744921790231_8215020021036021475_n 12821475_1082744821790241_1308880562515942056_n

Благодійний фонд «Відкрите Серце»

Благодійний фонд «Відкрите Серце» заснований 12 квітня 2005 року Ігорем Островським.

Катерина Островська – директор «Львівського Центру підтримки осіб із загальними розладами розвитку» створеного на базі БФ «Відкрите Серце», доктор психологічних наук, професор кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка.

Діяльність фонду спрямована на психологічну, педагогічну та соціально-побутову реабілітацію аутичних дітей. Також спеціалісти фонду та спеціально підготовлені волонтери надають консультацій неповносправним особам та членам їхніх сімей. У Львові діє центр денного перебування для групи з 8 дітей з аутизмом. Налагоджена робота методично-інформаційного пункту для батьків та центру підтримки родин. Також благодійний фонд надає цим родинам гуманітарну допомогу. Члени фонду впроваджують власні наукові методичні розробки по роботі з аутичними дітьми. В рамках діяльності Благодійного фонду «Відкрите Серце» забезпечується практики для 30-ти студентів Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівського університету «Львівська політехніка», Українського Католицького Університету.

Для осягнення своїх цілей БФ працює в таких напрямках:
• постановка психолого-педагогічного діагнозу;
• складання індивідуальної програми розвитку та реабілітації аутичної особи;
• надання індивідуальних консультацій психолога, психотерапевта, спец-педагога, реабілітолога;
• залучення до розробки соціальних стандартів;
• члени БФ «Відкрите Серце» беруть участь у наукових розробках методів роботи з аутичними дітьми;
• організація групових занять для аутичних осіб та їхніх батьків;
• проведення занять з аутичними особами в домашніх умовах. «Домашня програма»;
• здійснення заходів соціальної підтримки сімей, що виховують аутичних дітей.
БФ «Відкрите серце» є членом Всеукраїнської ГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю».

Благодійний фонд «Відкрите серце» – практичний майданчик кафедри психології з адаптації до життя дітей з розладами психчного та фізичного розвитку

1 2 3

1 2 3 4 _viPTa9Ur_g g-XoUEn3TEw

Громадська організація “Родина Кольпінга”

Товариство “Родина Кольпінга” –практичний майданчик кафедри психології ЛНУ ім.І. Франка

 Для виконання своїх статутних цілей організація працює в таких напрямках:

· праця з аутичними дітьми через реабілітаційно-інтеграційне навчання, мета якого реабілітація та особистий розвиток аутичних дітей, а також освітня робота для батьків аутичних дітей;

· розвиток волонтерського руху;

· нав’язування контактів з іншими ГО України та Європи з метою розвитку роботи з неповносправними особами;

· участь та проведення освітніх семінарів за різними напрямками;

· створення навчальних проектів – Університет ІІІ віку тощо.

Товариство “Родина Кольпінга” є колективним членом регіональної спілки “Справа Кольпінга” з садибою у м. Чернівці. Катерина Островська – голова Товариства “Родина Кольпінга”, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка.

З основними заходами, проекти, які організовувались даною організацією, Ви можете детальніше ознайомитись у  наступній презентації:

Практична діяльність к-ри психології частина 1

Практична діяльність к-ри психології частина 2

4

 

Кафедра психології 25-27 травня 2018 р. виступила співорганізатором V Міжнародної науково-практичної конференції з християнської психології «Родина як простір становлення та відновлення особистості».

Триденна конференція включала в себе доповіді, стендові презентації, роботу в секціях, а також майстер – класи. Були розглянуті такі питання як духовно – психологічне здоров’я подружжя, Таїнство Подружжя як Божий дар, християнське розуміння послуху, формування образу Бога в сім’ї, кризи і ресурси пубертату, ресентимент як мотивація «рухів за рівність», правдива історія гендеру, сепарація та травма у сім’ях військових, сімейна система в реабілітаційному процесі  учасника бойових дій, психотерапія узалежнень у контексті сімейної системи, економічна грамотність сучасного подружжя та інші.

Важливим аспектом конференції стали майстер – класи, в ході яких учасники почули практичні напрямні щодо повноцінної самореалізації та розвитку психологічного здоров’я сім’ї, уникнення впливу травми на статеве функціонування, реінтеграції військових та членів їхніх сімей, відновлення сексуальної ідентичності особистості, розуміння слушної мети шлюбу та його причини. Майстер – класи створили живу атмосферу та приязне спілкування між учасниками конференції, не дивлячись на те, що вони спілкувались на різних мовах. Завершилась ця зустріч врученням сертифікатів про участь в роботі конференції.

 

30 листопада 2018 року на кафедрі психології Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся науково-практичний семінар на тему «Посилення громадської уваги до проблем адаптації спільнот до наслідків воєнного конфлікту». Особлива увага приділялася психологічним та соціальним наслідкам воєнних дій на Сході України і анексії Криму та можливостям організації соціально-психологічної допомоги постраждалим – тим, хто безпосередньо брав участь у військових діях, хто постраждав у зоні цих дій, їхнім близьким родичам, а також внутрішньо переміщеним особам.

У роботі семінару прийняли участь науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, викладачі кафедр психології львівських ВНЗ, керівники обласного та міського центрів практичної психології і соціальної роботи, практичні психологи.

У процесі обговорення конкретизовано роль психологічної служби системи освіти у корекції посттравматичних стресових розладів, розглянуто психологічні засоби активізації колективних зусиль із подолання наслідків воєнного конфлікту і зміцнення громадського здоров’я, а також можливості соціально-психологічних ресурсів сім’ї та соціального капіталу для адаптації спільноти. Учасники семінару звернули увагу і на зміни у структурі громадянської ідентичності як наслідок воєнного конфлікту.

 

 Методичні рекомендації до практики студентів ОКР “Бакалавр” за спеціальністю 053 Психологія

Педагогічна практика

Виробнича практика

Навчальна (ознайомлювальна психологічна)

 Методичні рекомендації до практики студентів ОКР “Магістр” за спеціальністю 053 Психологія

Педагогічна (асистенська) практика

Виробнича (переддипломна) практика

 Методичні вказівки до виконання завдань психолого-педагогічної практики для студентів 4-х та 5-х курсів непсихологічних спеціальностей 

Практика для непсихологічних спеціальностей

Додатки до практики для непсихологічних спеціальностей

 

Бібліотека

Конференції

19-20 травня 2023 року з ініціативи кафедри психології  відбулась Українсько-польська  наукова конференції «Психологія перед лицем російсько-української
війни».

ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ

У тезах відображено відгуки психологів – науковців і практиків – на виклики, породжені російською широкомасштабною агресією проти України. Розкрито особливості індивідуальних та колективних реакцій на воєнні події, висвітлено різноманітні аспекти впливу війни на психічне функціонування різних категорій населення, запропоновано засоби зараджувальної поведінки, психологічної допомоги і посттравматичного зростання,
розглянуто проблеми української ідентичності. Важливою перевагою матеріалів конференції є зіставлення поглядів українських і польських психологів та відображення їхньої співпраці в нелегких умовах воєнного сьогодення.

Стратегія

Програма розвитку кафедри психології філософського факультету на 2021-2026 роки

План роботи методичного семінару для молодих науковців кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету Імені Івана Франка 2020-2021 н.р.

План роботи науково-методологічного семінару кафедри психології на 2021-2022 навчальний рік

Наукові конференції 2021-2022

План видань наукової та навчально-методичної літератури викладачами кафедри психології філософського факультету на 2021-2022 н.р.

План виховної роботи зі студентами відділення психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на 2021-2022 н.р.

План профорієнтаційної роботи кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франкана 2021-2022 навч. рік

План роботи кафедри психології на 2021-2022 н.р.

План  підвищення  кваліфікації  штатних  працівників кафедри психології філософського факультету  на  2021-2022  навчальний  рік

11 березня відбувся теоретичний семінар кафедри історії філософії

15.03.2024 | 11:44

Нещодавно, 11 березня, відбувся науково-теоретичний семінар кафедри історії філософії ЛНУ імені Івана Франка. З науковою доповіддю виступив завідувач кафедри історії філософії, д.ф.н. – Дахній Андрій Йосипович. Тема доповіді –  “Від гуманізму XX ст. до трансгуманізму ХХІ ст.: що залишається від людини?” є актуальною для сучасного філософського дискурсу, тому присутніми на науково-теоретичному семінарі були не лише викладачі та аспіранти різних кафедр філософського факультету та запрошені науковці, але й студенти. Обговорення досліджуваної проблематики було активним та цікавим.
Відеозапис науково-теоретичного семінару.
Усім учасникам дякуємо за...

Читати »

Раптово помер Валерій Іванович Стеценко, доцент кафедри теорії та історії культури

11.03.2024 | 18:18

Сьогодні вранці не стало Валерія Івановича Стеценка, доцента кафедри теорії та історії культури. Багаторічного, досвідченого і відданого справі викладача, який віддав Університету і студентам майже 50 років свого життя.

 

За життя він став вчителем для багатьох молодих науковців, а також був добрим і співчутливим зі своїми студентами. Неможливо у словах виразити смуток від цієї втрати.

 

Похорон відбудеться завтра о 14.00 год. в м. Пустомити з каплички на вул. Грушевського 17.

Читати »

Відеозвіт теоретичного семінару кафедри історії філософії 12.02.24

09.03.2024 | 20:44

Раді вам повідомити, що на новоствореному ютуб-каналі кафедри історії філософії з’явилося відео виступу В. П. Терещенка “Гуманітарні та природничі науки: специфіка методологічних підходів”.
Запрошуємо до перегляду усіх бажаючих!
Далі буде…

Читати »

Запрошуємо на теоретичний семінар кафедри історії філософії

07.03.2024 | 13:12

11 березня о 15:00 відбудеться теоретичний семінар кафедри історії філософії.
Тема наукової доповіді: “Від гуманізму ХХ ст. до трансгуманізму ХХІ ст.: що залишається від людини?”
Доповідач: д.ф.н, завідувач кафедри  – Андрій Дахній.
Місце проведення заходу: ауд. 301 
До зустрічі!

Читати »

І тур Олімпіади зі спеціальності «ПСИХОЛОГІЯ»

05.03.2024 | 22:51

На кафедрі психології 02.03.2024 р. відбувся
І тур Олімпіади зі спеціальності «ПСИХОЛОГІЯ».
Конкурсна комісія у складі: професор Грабовська С.Л. (голова);
доценти: Волошок О.В., Штепа О.С.; асп. Репецький А.; заступник голови
НТ філософського факультету Балда Т.-О.
відзначила таких учасників:
І місце: ОЛЕНА ЧЕРТКОВА (ФФПм-11с)
ІІ місце: ДАР`Я ХУДЯКОВА (ФФП-33с).
ВІТАЄМО!

Читати »

Оголошення

Графік консультацій 22-23 н.р. 2 сем.

Графік навчального процесу для студентів першого курсу магістратури заочної форми здобуття освіти на 2022-2023 н.р. за спеціальністю 053 Психологія

Програма фахового вступного випробування для здобуття освітнього ступеня магістра зі спеціальності 053 Психологія на основі ступеня бакалавра (ОКР спеціаліста), здобутого за спеціальністю 053 Психологія 2022

Програма вступного іспиту до аспірантури за спеціальністю 053 Психологія  2022

Розподіл студентів на внутрішні спеціалізації 2023-2024 н.р.

Розподіл студентів 053-психологія на спеціалізації 2023-2024 саном на 1.09.2023

Розподіл студентів на ДВВС 2023-2024 н.р.

Розподіл студентів 053-психологія на ДВВС станом на 1.09.2023

Матеріали з навчальної дисципліни «Психологія вищої школи» для підготовки доктора філософії (для аспірантів)

  1. Робоча програма навчальтної дисципліни «Психологія вищої школи» для підготовки доктора філософії
  2. Teмa 1-2
  3. Особистість
  4. Пізнавальні процеси ( увага пам’ять уява)
  5. Пізнавальні процеси, задіяні у навчальному процесі
  6. Емоції, почуття, воля
  7. Мотивація ВШ
  8. Особливості студентської групи (формування розвиток)
  9. Діяльність студента і викладача у навчальному процесі
  10. Спілкування

Програма фахових вступних випробувань до магістратури

  1. Зразок фахового вступного випробування 053 «Психологія»
  2. Програма фахових вступних випробувань до магістратури
  3. Список літератури до програми фахових вступних випробувань на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» − 053- Психологія
  4. Програма додаткового вступного випробування для здобуття освітнього ступеня магістра зі спеціальності 053 Психологія на основі ступеня бакалавра (ОКР спеціаліста, магістра), здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки)
  5. Програма фахового вступного випробування для здобуття освітнього ступеня бакалавра: Галузь Поведінкові науки, Спеціальність 053 Психологія, Освітня програма Психологія (скорочений термін навчання) на основі ступеня бакалавра здобутого за іншою спеціальністю

Інформація про спеціалізацію

Спеціалізація “Клінічна психологія”

Спеціалізація “Педагогічна психологія”

Спеціалізація “Психологія управління”

Інформація про дисципліни вільного вибору студента

ДВВС_1 курс

ДВВС_2 курс

ДВВС_3 курс

Програми державних іспитів 2022

  1. Програма державного іспиту 053 “ПСИХОЛОГІЯ” для студентів ОКР “бакалавр” (4 курс денна форма навчання) 2021/2022 н.р.
  2. Magistry20

Інформація для аспірантів

Силабус з навчальної дисципліни Психологія вищої школи (для аспірантів) 2023-2024