Німецька класична філософія

Тип: Нормативний

Кафедра: філософії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
64Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632професор Лисий  В. П.ФФФ-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632ФФФ-31професор Лисий  В. П.

Опис курсу

Мета:

Ознайомити студентів із періодом німецької класичної філософії та з системами знання її основних представників (І. Кант, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Ґ. Геґель, Л. Фойєрбах, К. Маркс, Ф. Енґельс). Окреслити основні риси філософії зазначеного періоду. Сформувати цілісне уявлення про етапи становлення та проблематику класичної німецької філософії. Скласти уявлення про діалектику як міждисциплінарне дослідження, в якому поєднуються знання з усіх галузей філософії, гуманітарних наук.

Завдання:

Забезпечити ґрунтовне опанування студентами духовної спадщини представників німецької класичної філософії другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Спонукати студентів до опрацювання першоджерел як зарубіжної так і вітчизняної монографічної літератури, що сприятиме формуванню власних поглядів на зазначений період у розвитку філософії.

Ознайомити студентів із головними філософськими проблемами у галузі діалектики. Проаналізувати основи та особливості діалектичного методу в контексті філософських систем представників німецької класичної філософії.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати:

Основні періоди розвитку класичної німецької філософії, термінологічний матеріал, основні напрямки філософських пошуків її представників. Визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, логіки, науки, соціальної філософії, історії філософії, філософії культури, етики, естетики, техніки, релігієзнавства. Добре орієнтуватися в першоджерелах та основній сучасній філософській літературі.

Вміти:

Систематизувати та порівнювати основні філософські системи періоду німецької класичної філософії. Розкривати фундаментальні особливості філософського та діалектичного методу, які використовуються у філософських системах представників зазначеного періоду. Використовувати діалектику як метод дослідження не лише стосовно самої філософії, а й спеціальних галузей науки про природу, суспільство, духовне життя та людину.

Синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття. Чітко, послідовно і несуперечливо формувати свої думки, переконливо робити висновки. Обґрунтовувати засобами логіки та конкретним матеріалом освоюваної спеціальності розв’язання практичних завдань. Застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття; формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

Рекомендована література

  1. Баумейстер А. Джерела і приховані мотиви фундаментальної онтології / А. Баумейстер // Sententiae. – 2012. – № 2 (XXVII). – С.46–59.
  2. Рижак Л. Філософія як рефлексія  духу : хрестоматія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.
  3. Дахній А. Нариси історії західної філософії ХІХ-ХХ ст..: навч.посібник / Андрій Дахній. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015.
  4. Рижак Л. В. Філософія : підручник. – Львів:   ЛНУ імені Івана Франка,  2013. – 650 с.
  5. Сафонік Л. Буттєвість сенсу людського життя : монографія  / Л. Сафонік. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 350 с.
  6. Німецький класичний ідеалізм. Навчальний посібник. Укладачі – Панфілов В.О., Капітон
  7. В.П. – Д., ДМетА України, 1997.
  8. Від витоків до середини XIX століття. Короткий довідник з історії філософії. Під редакцією Т. Д. Пікашової та В. Л. Чуйка. К.:1997 р. Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/dovi.html
  9. Рассел Б. Людське пізнання. Його сфера та межі // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / За ред. Л.Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 321–333.
  10. Жаклін Рюс. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. – К., 1998. – С. 440-489.
  11. Кант І. Критика чистого розуму. К. : ЮНІВЕРС, 2000.
  12. Кушаков Ю. Нариси з історії німецької філософії : навч. посібник. Київ, 2006. 572 с.

Силабус:

Завантажити силабус