Філософія свободи

Тип: Нормативний

Кафедра: філософії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
714професор Карась А. Ф.ФФФ-41

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
732ФФФ-41професор Карась А. Ф.

Опис курсу

Дисципліна передбачає надати студентам необхідні знання, обов’язкові, щоб орієнтуватись в сучасних гуманітарних, соціальних і політичних тенденціях і пропонує: а) огляд генези ідеї свободи і концепту «свободи волі»; б) контекстуальну експлікацію дихотомії «свободи і детермінізму» та обґрунтування ключових концепцій свободи; в) висвітлення історичних форм здійснення свободи і волі, г) ознайомлення з сучасними нейробіологічними підходами щодо спростування «свободи волі» й переусвідомлення природи моральної відповідальності.
Цей курс є основою засвоєння фундаментального знання, яке допоможе студентам краще розуміти суперечності, що є іманентними для сучасного цивілізаційного розвитку, а також допомагатиме чіткіше орієнтуватися в сучасних правових відносинах на їхньому теоретичному і практичному рівнях. Курс особливо актуальний для сучасної України, яка перебуває на шляху демократичного і правового громадянського розвитку і є в процесі активного пошуку свого сучасного місця серед світової і європейської спільноти.

Мета дисципліни має три аспекти й полягає в тому, щоб:
а) вивчити основні етапи історико-філософського розвитку концептуальних уявлень про свободу, враховуючи проблематику, пов’язану зі свободою волі і нейро-дослідженнями;
б) зрозуміти особливості концептуальних уявлень щодо їхнього впливу на формування різних типів соціальності та правової культури в Західній цивілізації;
в) розкрити значення свободи в практичному аспекті щодо здійснення громадянських свобод і прав людини, зокрема в українській дійсності.

Проблематика свободи бувала рушійною силою і творчої, і деструктивної волі у людському життя та суспільному бутті. Особлива увага має бути звернена на значення концептів свободи для виникнення і підтримки демократичних суспільних станів. Відповідно – практична мета курсу полягає у формуванні вміння аналізувати принципові відмінності між різними концептуальними проектами свободи, розпізнавати й прогнозувати їхні можливі правові, соціальні, політичні й практичні наслідки для суспільного розвитку.

Завдання дисципліни:
• формування критичного освоєння історико-філософської спадщини в аспекті ознайомлення з найвагомішими концепціями свободи упродовж інтелектуального і цивілізаційного розвитку людства;
• з’ясування особливостей взаємозв’язку між поняттями свободи й необхідності в історико-філософському процесі й трансформацію його на відношення «свобода-відповідальність»;
• продемонструвати взаємозв’язок між «правом на свободу» і «правом на життя» як головну проблему філософії свободи;
• показати роль концепцій свободи в розвитку філософії права й правової культури суспільств та політичних режимів;
• показати, що індивідуальна свобода людини здійснюється як демократична громадянсько-правова соціальна, економічна і політична реальність;
• розкрити розумінням ідеї свободи в залежності від її дискурсивного і наративного витлумачення та комунікативно-етичного здійснення:
• обґрунтування тези, яка полягає в тому, що індивідуальна свобода не є чимось таким, що дається людині від народження або само по собі і є гарантованим поза нашими знаннями і зусиллями;
• з’ясування взаємозв’язку між індивідуальною, соціальною та політичною свободою у практичному здійсненні західного типу цивілізації;
• визначити ключові виклики перед розумінням свободи, що обумовлені глобалізацією і нейро-дослідженнями;
• розкрити проблему свободи і свободи волі в аспекті сучасних нейродосліджень;

Рекомендована література

Виклад і засвоєння матеріалу відбувається на основі основних джерел:
1. Хрестоматія: “Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Збірник текстів” / Уклали: А. Карась, Ю. Біленко. ЛНУ ім. І. Франка, 2002.
2. Карась А. Філософія громадянського суспільства у класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Київ-Львів, 2003. 540 с.
3. Лібералізм. Антологія. Киїі: Смолоскип, 2002.
4. Націоналізм. Антологія. Київ, Смолоскип, 2000.
5. Аристотель. Політика. К.: Основи, 2000.
6. Берлін І. Чотири есе про свободу. К.: Основи, 1994.
7. Пейн Т. Права людини / Пер. з англ. Львів: Літопис, 2000.
8. Руссо, Жан-Жак. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. К: Port-Royal, 2001.
9. Мілл Дж. С. Про свободу. К.: Основи, 2001.
10. Рідель М. Свобода і відповідальність // Ситниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії. К.: Либідь, 1996. С. 68-84.
11. Фітцжеральд Д. “Ідея свободи” М. Адлера // Соціальні, економічні та релігійні виміри свободи: Збірник текстів. С. 5-13.
12. Грінфельд Лія. Типи націоналізму // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. С. 688 – 704.

Силабус:

Завантажити силабус