Трансформація філософії під впливом глобальних викликів (для аспірантів)

Тип: Нормативний

Кафедра: філософії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
66професор Карась А. Ф.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
66професор Карась А. Ф.

Опис курсу

Курс передбачає створення системи знань, обумовлених актуальними потребами сучасного розвитку людства, тенденціями і процесами, викликаними проблемами глобалізації і формуванням інформаційного суспільства. У світлі і тіні сучасних викликів виникає запит на критичне переосмислення класичної філософії в усіх її предметних складових. Підкреслю, що це означає не відкидання філософської спадщини, але, спираючись на неї та на історичну пам’ять, спонукає опановувати принципово новими формами філософської рефлексії, покликаної до конструювання спільної етичної основи світового цивілізаційного розвитку. У курсі, з одного боку, окреслюються дискурсивно-наративні та парадигмальні перешкоди, які заважають знаходити адекватні відповіді на сучасні виклики, а з іншого – пропонується стратифікація загроз, які стоять перед людством, і осмислюються гуманітарні та інтелектуальні можливості їхнього подолання. Ми спробуємо окреслити провідні ідеї сучасної філософії, як теоретичної форми глобальної свідомості, що формується як інтелектуальна здатність розв’язувати сучасні екологічні, соціальні і культурні проблеми сталого розвитку людства, обумовлюванні практичними потребами мирного співіснування і теоретичними завданнями подолання антиномічного протистояння між різними епістемологічними схемами й інтерпретативними парадигмами розуму. Контекстуально цей курс належить до напряму практичної філософії.

Мета навчальної дисципліни полягає в тому, щоб, окресливши сучасні ключові виклики і загрози, які стоять перед людством в гуманітарній, культурній і світоглядній сферах, запропонувати уявлення про філософські підходи, що прагнуть подолати інтелектуальну кволість та інерційні пастки розуму і привести до переусвідомленого розуміння реальності, природи людини і соціально-цивілізаційних перспектив відповідального розвитку.
Завданнями курсу є: (а) окреслення ключових загроз, що стоять перед людством, і викликів – перед філософією; (б) переосмислення філософії під впливом еко-етики, як «ойкосу», придатного для благодатного спільного людського розвитку; (в) подолання світоглядного протиставлення природи і культури, матерії і духу, розуму та емоцій, природознавства і гуманітаристики; (в) формування нових екологічних передумов для філософської рефлексії в її здатності до критичного аналізу дійсності і її когнітивної інтерпретації, контекстуальної до відповідальної практичної діяльності.
Освітньою метою курсу є формування філософської рефлексії і доброчесної та відповідальної етики на основі засвоєння екологічної культури мислення.

Рекомендована література

Курс забезпечений базовою літературою. Засвоєння матеріалу відбувається на основі опрацювання низки статей і монографій англійською мовою, перекладених українською і написаних в Україні.

  1. Frans de Waal. The Age of Empathy. USA, 2009. 294 p.
  2. Karas, A. Civil Feelings as the Civilizational Capital. Modern Philosophy in the Context of Intercultural Communication: collective monograph. Lviv-Toruń:Liha-Pres. 2019. P. 73-106. doi: https://doi.org/10.36059/978-966-397-173-5/73-106
  3. Karas, A. F. From practical reason to practical philosophy: implication of the presence of civil status. Comprehension of the formation of the world in different philosophical approaches: collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019. P. 192-217. DOI https://doi.org/10.36059/978-966-397-145-2/192-217
  4. Lakoff George, and Johnson Mark. Philosophy in the Flesh: The Embodied Mind and Its Challenge to Western Thought. New York: Basic Books, 1999.
  5. Rifkin Jeremy. The Empathic Civilization. The Race to Global Consciousness in a World in Crisis. New York, Penguin Group, 2009. 674 p.
  6. Бьолер Д. Відповідальність за майбутнє з глобальної перспективи. Пер. з нім. К.: Стилос, 2014. 157 с.
  7. Гайдегер М. Європейський нігілізм. П’ять головних рубрик в думках Ніцше // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления. Москва: Республыка, 1993. с. 63-177.
  8. Глюксман А. Достоєвський на Мангеттене. Пер. з франц. Екатеринобург, 2006. 224 с.
  9. Гьосле Вітторіо. Практична філософія в сучасному світі. Пер. з нім. А. Єрмоленка.К.:Лібра,2003.248 с.
  10. Єрмоленко А. М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини-шанування природи. К.: Лібра, 2010. 416 с.
  11. Йонас Г. Принц відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації. Пер. з нім. К.: Лібра, 2001. 400 с.
  12. Карась А. Цивілізаційний проект розгортання громадянської ідентичності в контексті “утіленого розуму” // Філософія фінансової цивілізації: зб. наук. пр.; відп. ред. З. Е. Скринник. К. : УБС НБУ, 2015. С. 70–93.
  13. Кемп Пітер. Переосмислення філософії як сили слова. Вісник ЛНУ. Серія: Філософські науки. 2008. № 11. С. 7–14
  14. Кримський С. Б. Запити філософських смислів. К.: Парапан, 2003. 240 с.
  15. Маєр-Абіх Клаус Міхаель. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту. Пер. з нім. А. Єрмоленка. К.: Лібра, 2004. 196 с.
  16. Мілош Чеслав. Поневолений розум. Сучасність, 1985. С. 42-97.
  17. Після філософії: кінець чи трансформація? Рорті, Ліотар, Фуко, Девідсон, Дамміт, Патнем, Апель,Габермас, Рикьор, Блуменберг, Тейлор / Пер. з англ. — К.: Четверта хвиля, 2000. 431 с.
  18. Попович М. В. Бути людиною. К.: 2011. 223 с.
  19. Свааб Дік. Ми – це наш мозок. Харків, 2017. 496 с. (с. 23-33; 296-312;393-408;)
  20. Слотердайк П. Критика цинічного розуму. Пер з нім. К.: Тандем, 2002. 544 с.
  21. Фельдман Барретт Ліза. Як народжуються емоції? Харків, 2018. 480 с. (с. 56-90; 207-277;435-455.)
  22. Ювал Ной Харарі. Людина Розумна. Історія людства від минулого до майбутнього. Харків, 2018. (с. 309-344; 497-519).

Силабус:

Завантажити силабус