Кафедра філософії

  • Про кафедру
  • Історія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Новини

вул.Університетська, 1/, ауд. 316 тел.: (0322) 394-372, Ел. пошта: k_filos @ franko.lviv.ua

Кафедра філософії стає базовою для підготовки фахівців за спеціальністю “Філософія”, коли у 1992 році відновлено діяльність філософського факультету.

Поділ кафедри на дві: соціальна філософія та історія філософії відбувся 1995 року.

Навчання за спеціальністю “Філософія” відбувається за кваліфікаційними рівнями: бакалавр (4 роки), магістр (2 роки).

Кафедра філософії є випускаючою. Випускники одержують спеціальність: “Філософ. Викладач філософії”.

Базовими цінностями кафедри філософії є принципи громадянського суспільства, зокрема гідності особи та здійснення відповідальної свободи.

На кафедрі філософії працює 18 викладачів, з яких 3 професори, доктори наук; 1 доцент, доктор наук; 6 доцентів, кандидатів наук; 6 асистентів, кандидатів наук; 2 асистентів.

«Справжнє призначення філософії – будити у людей духовні інтереси, допомагати їх духовним шуканням і духовному піднесенню» Сократ

Філософ – це фахівець, який покликаний сприяти культурно-національному відродженню в Україні, для нього характерним є поєднання високої культури та широкої ерудиції з незалежним і творчим мисленням, розвиненою індивідуальною системою професійно-ціннісних орієнтацій. Це спеціаліст, що поєднує загальногуманітарну підготовку з високими професійно-педагогічними якостями.

Студенти-філософи мають можливість:

  • формувати універсальні засади гуманістичного світогляду та розвивати свій науковий потенціал;
  • брати участь у щорічній студентській науковій конференції “Дні науки” філософського факультету з подальшою публікацією своїх наукових матеріалів у збірнику конференції;
  • пробувати власні сили на Всеукраїнських студентських олімпіадах МОН України;
  • публікувати авторські наукові здобутки у Віснику Львівського національного університету. Серія. Філософські науки;
  • користуватися фондами факультетської наукової бібліотеки;
  • навчатися в аспірантурі та докторантурі денної і заочної форм навчання;
  • брати участь у засіданнях міждисци-плінарного теоретичного семінару при кафедрі соціальної філософії “Семіотика соціально-культурних процесів” Наукового товариства ім. Т. Шевченка та наукових семінарів кафедр соціальної філософії та історії філософії;
  • бути залученими до програм мобільності студентів, згідно з партнерськими угодами про співпрацю із зарубіжними університетами: ErasmusMundus, Erasmus+, програма Fulbright, University of Alberta (Canada), University of Würzburg (Germany) тощо;
  • розвивати свій науковий потенціал за участю міжнародної співпраці кафедр, зокрема з такими інституціями як Akademiа Pedagogiki Specjalnej та Polskie Towarzystwо Uniwersalizmu (Warszawa);
  • організовувати дозвілля за допомогою спортивно-оздоровчого комплексу університету, в якому діють гуртки з плавання, міні-футболу, настільного тенісу, шахів,  бадмінтону, аеробіки, баскетболу, волейболу, боксу, боротьби, атлетизму (тренажерний зал).

Вміння, які отримують студенти-філософи під час навчання:

  • Аналітичний розум, що прояснює складні світоглядні проблеми
  • Культура ведення дискусії
  • Досвід раціональності, тобто чіткого і доказового мислення
  • Практика самостійного, критичного, відповідального мислення
  • Формування дослідницького дискурсу

Філософ може працювати:

У сучасних європейських університетах філософія – одна з найпрестижніших спеціальностей!

Філософський фах відкриває такі напрями професійного самоздійснення: 

  1. академічний, тобто, власне науковий, початковим кроком  для якого є навчання в аспірантурі при кафедрі філософії зі спеціальності 09.00.03 «соціальна філософія та філософія історії»;
  2. педагогічний, повʼязаний з викладанням у ВНЗ I-II, III-IVрівнів акредитації таких навчальних дисциплін: “Філософія”, “Основи філософії”, “Людина і суспільство”, “Суспільствознавство” тощо.
  3. практичний, який формує інтелектуальних аналітиків сучасних суспільних проблем. Чималим попитом фахівці-філософи користуються сьогодні в європейських і міжнародних організаціях, мета яких – розвиток демократії та громадянського суспільства. Освіта філософа уможливлює громадську, політичну чи управлінську кар’єру.

Кожен народ є тим цивілізованішим та освіченішим, чим більше в ньому філософуютьРене Декарт

 

 

Історія

Викладання філос. ведеться у Львів. ун-ті з часу його заснування. У жовтні 1940 утворена каф. діалект. та іст. матеріалізму й запроваджено вивчення маркс. філос. Також викладалися курси логіки, історії філософії та психології.

У 1947–48 утворено каф. філос. Зав. каф. були професори А. Брагінець, Б. Кубланов, Т. Старченко. У 1988 р. Т. Старченко на посаді завідувача кафедри філософії змінив Андрій Іванович Пашук.

З 1992 відновлено філософ. ф-т, каф. стала базовою для підготовки фахівців за спеціальністю філософія.

1995 відбувся поділ каф. на дві: філософії та історії філософії. Каф. філос. є випускаючою. Навч. відбув. за кваліф. рівнями бакалавр, спеціаліст, магістр. Випускники одержують спеціальність Філософ. Викладач філософії.

Колектив каф. у 1997-2006 рр. проводив наук. дослідження за двома дослідн. темами: 1. Громадянське суспільство як здійснення свободи: соціальні, правові та релігійні аспекти (керівник – зав. каф. А. Карась). 2. Філософія як теорія й методологія науки (керівник – проф. В. Лисий).

За результ. дослідж. викладачами каф. запровадж. низку спец. курсів для студ. філос. та екон. ф-тів.

Видано монографію: Карась А. Ф. «Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях» (К.-Львів, 2004. – 520 с.), захищено докторські дисертації Карася А. Ф.; Одушкіна О. В (у Варшаві), та 9 кандидатських дисертацій у розрізі двох дослідницьких тем.

Опубліковані переклади наукових праць: Мислителі німецького Романтизму / Упор. Леонід Рудницький та Олег Фешовець. – Івано-Франківськ, 2003. – 588с. Дж. Мітчел. Фемінізм і психоаналіз / Пер. з англ. І. Добропас. – Львів, 2004. – 477 с. Ричард Андерсон. Дискурсивне походження диктатури і демократії / Пер. А. Карася // Універсум. Журнал політології, економіки, науки та культури. – 2003. – №7-10.

У процесі виконання дослідницьких тем проведено конференції й видано збірники: 1) міжн. конф. Громадянське суспільство як здійснення свободи: центрально-східноєвропейський досвід, видано однойменний збірн. наук. праць за участю вчених з-за кордону (Львів, 1999. – 383 с.); 2)Філософія Гегеля і сучасність (збірник праць за аналогічною назвою, Львів, 2002. – 160 с.); 3) Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні, за матер. конф. видано збірн. тез (Львів, 2003. – 136 с.). 4) Громадянське суспільство як здійснення свободи. Зб. наук. праць. Третій випуск. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – 290 с. (За участю багатьох вчених з Польщі).

Загалом, колективом кафедри за цей період опубліковано понад 150 наукових статей і тез виступів на конференціях.

Теоретичним доробком виконаного дослідження є самостійна наукова концепція громадянського суспільства загалом та в Україні, зокрема. В її основу покладено семіотично-дискурсивний підхід. Встановлено, що громадянське суспільство конституюється такою формою соціальності, яка складається під впливом вияву свободи особи та інтенціонує демократичну форму врядування, що пов’язана з відповідною семантикою дискурсивно-етичних практик та їх комунікативним, гуманітарно-культурним і соціальним здійсненням. Увага зосереджена на аналізі: 1) філософії громадянського суспільства як інтерпретації свободи та соціальності відносно влади і врядування; 2) дискурсивно-етичних стадій громадянського поступу в Україні; 3) природі громадянської ідентичності; 4) залежності інституцій громадянського суспільства від дискурсивних практик свободи–автентичності, клієнтелізму–патерналізму та анархізму-нігілізму, які є елементами його структури; 5) феноменів здійснення свободи у французькому та польському дискурсах постмодернізму; 6) визначення «дискурсивного бар’єру” на шляху громадянського поступу в Україні та засобах його подолання; 7) окреслені дискурсивні бар’єри на шляху до інтеграції України у Європейську Унію.

З 2006 року колектив вчених кафедри виконує науково-дослідницький проект за напрямом «Парадигми сучасного мислення», що переріс у назву: «Трансформація парадигм мислення і концепцій знання у сучасній філософії» (керівник – проф. А. Карась).

За цією назвою в 2007 р. проведено міжнародну міждисциплінарну конференцію. Видано однойменний збірник тез (Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 160 с.).

У 2008 р. опублікована праця: «Філософія. Пізнання. Наука. Монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – 252 с.

Проф. Кашуба М.В. підготувала наукову брошуру: «Соціально-філософський аналіз суспільного розвитку». – Львів, 2008. – 68 с.

У червні 2010 – відбулася велика Міжнародна міждисциплінарна конференція «Людина та її ідентичність у добу глобалізації» за участю біля 120 вчених з України та з-за кордону. Видано однойменний збірник матеріалів (Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 302 с.), з ними можна познайомитися на веб-сайті кафедри: http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/phil_news_ukr.htm http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/Kaf_fil_conf_2010/Tezy_conf_filos_2010.pdf

У вересні 2011 р. проведено міжнародний семінар «Філософія А. Шопенгауера і сучасність» за участю понад 40 вчених з України і з-за кордону, зокрема з Німеччини, Швайцарії, Австрії, Румунії, Словаччини. Готується до видання Збірник наукових праць.

За результатами дослідження викладачами кафедри опубліковано розділи в: Тезах звітної наук. конф. філософського факультету. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – Вип. 5., також аналогічні випуски 6, 2009, вип. 7, 2010, вип. 8, 2011.

За період виконання (01.02.2009 – 1.12.2011 р.) науково-дослідницької теми «Трансформація парадигм мислення і концепцій знання у сучасній філософії» напрацьовані наукові матеріали й одержані аналітичні результати за трьома проблемними напрямками:

  1. Глобалізація і постнекласична парадигма. Визначено, що антропологічний поворот у філософії початку ХХ століття призвів до трансформації класичного розуміння суб’єкта і зумовив динамічні суспільні зміни, що викликані настановами людини на вільне самоздійснення. Це ставить перед світовою спільнотою вимогу відтворювального (сталого) розвитку; його чинники простежуються у “прагматизації практики”, або створенні нового всесвітнього комунікативного простору, що складається завдяки публічному застосуванню розуму і формуванню відповідної дискурсивно-етичної практики; це також супроводжується постнекласичною парадигмою розвитку наукового знання й освіти, таким семіотичним обумовленням спільного життєвого світу, яке дедалі більше залежить від комунікативної раціональності.
  2. Ідентичність і самоздійснення. В основі розгортання сучасних форм ідентичності лежать: культурна настанова на вільне самоздійснення особи, переважаючий, зокрема крайній, світоглядний антропоцентризм; релігійні форми самоусвідомлення конкурують зі світськими й парарелігійними Відбувається істотна трансформація розуміння людини, її самості і свідомості. Людину доцільно розглядати не в аспекті її «природної сутності», а як ідею людини, змістовні характеристики якої залежать від контекстуальності тлумачення і сприйняття таких базових передумов існування, які визначаються здійсненням свободи, демократії, споживанням і відтворенням енергії та ресурсів, прав людини і громадянських прав. У світі й Україні актуальним залишається гуманітарний, громадянський і політичний рух довкола проблем національної та етнічної ідентичностей, проте дедалі очевиднішим стає спрямування до громадянського типу ідентичності.
  3. Раціональні практики та ірраціональні мотиви. Визначено проблематику співвідношення раціональної та ірраціональної парадигм філософії в аспектах їх взаємодії і впливу на інтелектуальні, культурологічні, соціальні та епістемні пошуки у ХХ столітті. Встановлено, що поширене в Україні означення філософії ірраціоналізму тлумачиться переважно неадекватно до його сучасного розуміння і має доповнюватися термінологічним розширенням в аспекті розрізнення раціонального, нераціонального й ірраціонального світовідношення. Проаналізовано розвиток комунікативної парадигми філософії на засадах комунікативної прагматики та її втілення в етиці відповідальності, з’ясовано особливості віртуалізації освіти в контексті глобалізації, зроблено порівняння онтологічних концепцій східної філософії щодо її підходу до знання і свідомості та впливу на європейську онтологію 19-20 ст. Проведено дослідження феномену орієнталізму, іманентності і трансцендентності людини у сучасній антропологічній філософії, зміни патернів гендерного мислення та поведінки під впливом соціальних та культурних трансформацій, що відбуваються в постмодерній культурі

Окрім того, у рамках виконання теми членами наукового колективу досліджувалися:

а). Феномен орієнталізму та ролі сходознавця у формуванні погляду на Близький Схід серед західноєвропейських інтелектуалів. Результатами дослідження є рукопис захищеної дисертації “Дискурсивна практика орієнталізму: соціокультурні репрезентації Іншого” (спеціальність “Соціальна філософія та філософія історії – 09.00.03”),

б). Можливість феноменологічного опису містичного досвіду. Обґрунтовано, що в термінах феноменології Е. Гусерля даний опис є неможливий, що наштовхує на думку про існування неінтенційних станів свідомості та необхідність розширення термінологічного апарату феноменології;

в). Проблеми поступу сучасної антропології, а саме динамічної антропології. Динамічна антропологія або антропологія змін та конфліктів зосереджується на джерелах та змін у розвитку людського життя. Вагомість дослідження динамічної антропології у тому, що можливість аналізу природи змін та конфліктів у сучасному розвитку української дійсності допоможе зрозуміти вектори поступу української спільноти, оскільки за прогнозами західних інститутів, Україну можна віднести до держав з високою ймовірністю соціальних конфліктів.

У контексті реалізації ідей та гіпотез науково-дослідницької теми: – залучено науковий потенціал відомих вчених з-за кордону: П. Кемпа (Данія), М. Боннафу-Буше (Франція), П. Козловськи (Німеччина), Е. Алама (Ліван), Дж. Макліна (США), В. Глухмана (Словаччина) та багатьох інших.

Опубліковано зокрема переклади праць: Кемп Пітер. Переосмислення філософії як сили слова / Пер. з англ. і наук. ред. А. Карась // Вісник Львівського національного університету. Серія. Філософські науки. – 2008. – № 11. – С. 7–14. Боннафу-Буше Марія, Пеське Івон. Теорія акціонерного товариства як ослаблена теорія громадянського суспільства / Пер. з англ. і наук. ред. А. Карась // Вісник Львівського національного університету. Серія. Філософські науки. – 2009. – № 12. – С. 124–144.

Результати наукового дослідження оприлюднені у навчальному посібнику «Філософія сталого розвитку», підготовленого доц. Рижак Л. В. (а також у колективній монографії «Філософія у ХХ столітті: пошуки нової парадигми», яка перебуває у процесі підготовки).

Загалом, за шеститирічний період виконання теми колективом вчених кафедри філософії (без залучення доробку вчених з України та з-за кордону) опубліковано біля 300 наукових праць: з них – три підручники і посібники, монографія, два збірники матеріалів, чотири збірники тез, понад 10 статей у зарубіжних виданнях, захищено чотири кандидатські дисертації.

Аспірантура. Аспірант. при каф. діє за двома напрямами: Соціальна філософія та історія філософії – 09.00.03 та Онтологія, гносеологія, феноменологія – 09.00.01. Навчальні та наукові публікації. З 1996 р. викладачами каф. опубл. понад 300 наук. і підготовлено понад 100 навч.-метод. праць. Зокр. частина викладачів є авторами посібн. з філос. Предмет і проблематика філософії та авторами монограф. дослідж. Доц. Л. Рижак видала навчальний підручник «Філософія як рефлексія духу» з відповідною хрестоматією для студентів університетів (Львів, 2009. – 640с.); Філософія сталого розвитку. – Львів, 2011.

Щорічно каф. проводить звітні наук. конф., у яких беруть участь викладачі та аспіранти. При кафедрі двічі на місяць діє постійний теоретичний семінар.

Також при кафедрі працює відкритий міждисциплінарний семінар «Семіотика соціально-культурних процесів» (кер. – проф. Карась А. Ф., вучений секретар – доц. Лосик О. М.)

Загалом, викл. та аспіранти каф. взяли участь у понад 200 конф., з них за кордоном: проф. А. Карась – у США (Чікаго 1996, Вашингтон, 1997, 1998, 2001), у Польщі, 2000, 2001; у Росії (Москва, 2000), в Лондоні 2001, у Німеччині (Мюнхен 1993, 1996, 2001, 2011), у Туреччині та Республіці Корея (Світовий філос. конгреси у Стамбулі, 2003 та Сеулі, 2008), Конгрес у Берліні 2005, конференція у Шанхаї 2009р.; ас. Височанський Р. у Польщі та Вашингтоні 2009; ас. Лосик О. у багатьох конференціях в Польщі та Словаччині; ас. Пухта І., О. Одушкін – у Польщі; доц. Поляруш Б. у Мюнстері (Німеччина, 2010).

 

Співробітники

завідувачКАРАСЬ Анатолій Феодосійовичзавідувач
професорБРАТАСЮК Марія Григорівнапрофесор
професорЛИСИЙ Василь Прокоповичпрофесор
доцентДЖУНЬ Валерій Володимировичдоцент
доцентДОБРОПАС Ірина Олександрівнадоцент
доцентЛОСИК Ореста Миколаївнадоцент
доцентНАКОНЕЧНИЙ Андрій Романовичдоцент
доцентПОЛЯРУШ Борис Юрійовичдоцент
доцентРИЖАК Людмила Віталіївнадоцент
доцентСАФОНІК Лідія Миколаївнадоцент
асистентБОДНАР Володимир Михайловичасистент
асистентВИСОЧАНСЬКИЙ Роман Романовичасистент
асистентКУЗЕНКО Оксана Василівнаасистент
асистентЛАНЮК Євген Юрійовичасистент
асистентОТКОВИЧ Катерина Вікторівнаасистент
асистентПУХТА Ірина Степанівнаасистент
асистентСАРАБУН Оксана Богданівнаасистент
асистентЯНКОВИЧ Тетяна Ярославівнаасистент
лаборантБаран Ліліялаборант
лаборантРоманяк Наталіялаборант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

До уваги наукового співтовариства! Запрошуємо Вас до участі у другій науковій конференції пам’яті Ю. Р. Шведи “Політичні партії і вибори: українські та світові практики”, яка відбудеться 20–21 жовтня 2017 року

18.08.2017 | 19:52

Запрошуємо Вас до участі у другій науковій конференції пам’яті Юрія Романовича Шведи “Політичні партії і вибори: українські та світові практики”, організованої кафедрою політології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Конференція відбуватиметься 20–21 жовтня 2017 року у Львові за адресою: Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська 1.
Робочі мови конференції: українська й англійська.
 
Конференція відбуватиметься за такими науковими секціями, як:

Регіональні особливості формування та розвитку політичних партій України (аналіз за запропонованою і погодженою методикою по регіонах; завантажити можна нижче).
Партії та...

Читати »

Оголошення про книги на премію «Найкраща книга Форуму-2017»

12.08.2017 | 20:26

Шановні випускники філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, чиї книги номіновані видавництвами на премію «Найкраща книга Форуму-2017», Ви можете стати переможцем, який отримає спеціальну відзнаку Асоціації випускників ЛНУ імені Івана Франка. Пошук за автором або назвою книги за посиланням: http://bookforum.ua/books_contest/uchasnyky-konkursu-najkrashha-knyga-forumu-2017/#results Якщо Ваша книга серед номінантів, вкажіть в електронному листі ім’я та прізвище, а також назву книги і надішліть цю інформацію на е-mail: mariyakokhanovska@gmail.com

Читати »

Опубліковано збірник статей і тез за результатами наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 8 жовтня 2016 р. Учасники конференції можуть отримати примірники збірника на кафедрі політології Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська 1, ауд. 206)

19.07.2017 | 00:08

Вітаємо професора Пашука Андрія Івановича з його 90-літтям!!!

31.05.2017 | 00:41

Вітаємо завідувача кафедри історії філософії, заслуженого професора Львівського національного університету ім. І. Франка Пашука Андрія Івановича з його 90-літтям!!!
Щиро бажаємо многая літа! Від імені студентів та колег висловлюємо вдячність за гідний приклад відданого служіння професійній, громадській справі та життєвому покликанню бути Людиною!

Читати »

Відбувся перший етап міжнародного проекту (Львів-Вроцлав)

22.05.2017 | 20:53

З 4 по 14 травня відбувся перший етап наукового проекту «Політика міст і її реалізація на прикладах Львова та Вроцлава. Проблеми ідентичності, концепції мультикультуралізму і практика». Дослідження проводились групою, що складались зі студентів і наукових керівників з Вроцлавського університету (Факультет історії та педагогічних наук – Інститут культурознавства) доктор Пьотр Якуб Ференскі і наукового керівника від Львівського національного університету ім. Івана Франка (Філософський факультет – Кафедра теорії та історії культури) кандидат філософських наук Тетяна Власевич. Метою дослідницького проекту був порівняльний аналіз...

Читати »