Кафедра психології

  • Про кафедру
  • Історія
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Методичні матеріали
  • Дослідження
  • Новини

 

Графік консультацій викладачів кафедри психології

на І семестр 2018-2019 н.р.

№ п/п Прізвище, імя , по батькові викладача

 

 

Дні, години

1 проф. Грабовська Софія Леонідівна  чис. Понеділок        15.00 – 16.00
2 проф. Гапон Надія Павлівна Середа                       15.40 -1 6.40
3 проф. Кизименко Леонід Дмитрович Середа                       15.00 – 16.00
4 проф. Партико Тетяна Борисівна П’ятниця                    15.15 – 16.45
5 проф. Васютинський Вадим Олександрович за домовленістю
6 проф. Хазратова Нігора Вікторівна П’ятниця                    15.40 – 16.40
7 доц. Баклицький Іван Олександрович Лікарняне
8 доц. Бородій Дана Іванівна знам. Середа           11.30 – 13.30
9 доц. Вовк Анна Олександрівна П’ятниця                  15.30 – 16.30
10 доц. Волошок Олена В‘ячеславівна Середа                     10.00 – 11.00
11 доц. Галецька Інна Іванівна знам. Середа           16.30 – 17.30
12 доц. Гупаловська Вікторія Анатоліївна знам. Середа           15.00 – 16.30
13 доц. Гребінь Наталія Валеріївна П’ятниця                  14.00 – 15.00
14 доц. Дідковська Лариса Іванівна Середа                     18.10 – 19.10
15 доц. Карковська Руслана Ігорівна Четвер                     15.00 – 16.00
16 доц. Кліманська Марина Борисівна П’ятниця                  13.00 – 14.00
17 доц. Петровська Інга Ростиславівна Вівторок                  14.00 – 15.00
 

18

 

доц. Проць Оксана Іванівна

 

чис. Понеділок        13.30  – 14.30

знам. Середа           12.10 – 13.10

 

19 доц. Сазонова Олена Володимирівна Четвер                       10.30 – 11.30
20 доц. Сеник Оксана Мирославівна Понеділок                 10.00 – 11.00
21 ас. Стельмащук Христина Романівна знам. Середа            12.30 – 13.30
22 ас. Мандзик Тетяна Михайлівна знам. Середа            12.30 – 13.30
23 ст.викл. Михальчишин Галина Євгенівна Середа                       13.30 – 14.30
24 доц. Чолій Софія Мирославівна П’ятниця                    13.30 – 14.30
25 доц. Штепа Олена Станіславівна П’ятниця                    14.00 – 15.00

 

Кафедра психології у складі філософського факультету з часу його відновлення у Львівському національному університеті імені Івана Франка 1992 року. Першим завідувачем кафедри психології став професор Костицький М. Із 1996 року виконував обов’язки завідувача кафедри, а з 1996 року її очолював доцент Баклицький І. З 2000 до 2003 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри була доцент Партико Т. Б. Із 2003 року очолює кафедру психології професор Грабовська С. Л.

Викладачі кафедри розробили авторські програми навчальних курсів та опублікували такі підручники: Партико Т. Б. «Загальна психологія: Академічний курс», 2008; Баклицький І. «Психологія праці», 2004 та 2008; Кліманська М.Б., Шамлян К.М. «Проективні методики дослідження особистості», 2014; «Психологія : підручник» / Грабовська С., Вовк А., Партико Т. та ін., 2014  та навчальні посібники: Грабовська  С., Равчина Т. «Конфлікти без насильства», 2003; Грабовська С., Равчина Т. «Розв’язання конфліктів», 2002; Галецька І. «Основи нейропсихології», 2003; Партико Т. «Курс загальної психології», 2002; Мар’єнко Б. «Основи психопатології», 2006, Гапон Н. «Соціальна психологія», 2007; Партико Т. «Загальна психологія», 2008; Гапон  Н.П. «Соціальна психологія», 2008; Островська К. «Аутизм: проблеми психологічної допомоги», 2009; Волошок О., Кліманська М., Штепа О. «Практикум із психології: навчально-методичний посібник», 2010; Гупаловська В. «Психологія реклами», 2010; Католик Г., Михальчишин Г. «Практикум з психології», 2009; Дідковська Л. «Основи психосоматики», 2010; Грабовська С. «Психологічні аспекти комунікаційного менеджменту організації», 2014; Левус Н., Волошок О. «Педагогічна психологія в схемах і таблицях», 2015; Галецька І. «Клініко-психологічне дослідження», 2015; Бородій Д., Корнят В. «Робота практичного психолога з батьками», 2015 та інші.

Загалом наукові розвідки кафедри можна вписати в керунок: особистість в соціумі складних проблем трансформаційного сьогодення. Результати наукових розвідок викладачі також виголошують на щорічній звітній науковій конференції Львівського національного університету імені Івана Франка та на методологічних семінарах, що проводяться раз на два тижні (керівник доц. Баклицький І. О.)

При кафедрі діє аспірантура з ряду психологічних спеціальностей. Випускниками аспірантури та здобувачами захищено у спеціалізованих радах понад 30 дисертацій на здобуття наукового звання кандидата психологічних наук. Викладачі кафедри Гапон Н.П. та  Островська К. О. захистили докторські дисертації: Гапон Н. П. – доктор філософських наук, Островська К.О. – доктор психологічних наук.

Викладачі та працівники кафедри з 1991 року опублікували понад 600 наукових статей. У науковому доробку кафедри такі видання: Гапон Н.П. «Особистість в психотерапії: конфігурації професійного досвіду»  1999;«Ступенева освіта психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр»,  2001 р.; «Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим», 2002; Гапон Н.П. «Гендер в гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз», 2002; «Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції», 2003, «Політична психологія: науковий збірник», 2003; Галецька І.І., Сосновський Т. Психологія здоров’я: теорія і практика», 2006; Штепа О.С. «Особистісна зрілість: Модель. Опитувальник. Тренінг», 2008; «Дитяча та юнацька психотерапія: теорія і практика : колективна монографія», 2009; Гапон Н.П. «Гендер. Суб’єктивність. Ідентичність : філософські дискусії другої половини ХХ ст. : монографія», 2009; Квас О. «Дитиноцентризм у науках про виховання : історичний аспект : монографія», 2011; «Людина в сучасному світі. В трьох книгах. Книга 2. Психолого-антропологічний аспект : колективна монографія», 2012; Осторвська К.О. «Засади комплексної психолого-педагогічної допомоги дітям з аутизмом : монографія», 2012; Католик Г.В. «Психологія формування професійної Я-концепції практичного психолога : монографія», 2013; «Багатовимірність особистості : психологічний ракурс : колективна монографія», 2015; Квас О., Клим М. Теорія і практика сімейного виховання у Німеччині (1895-1933) : історико-педагогічний аспект: монографія», 2015 та інші наукові видання. Здійснено наукову редакцію ряду перекладів  ( Пріц А., Викукаль Е. Груповий психоаналіз : Теорія. Техніка. Застосування., 2006; Юнг К.Г. Психологічні типи, 2010 та ін.).

Кафедра має широку географію наукових зв’язків, співпрацює з КНУ ім. Т. Шевченка, Києво-Могилянською академією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка, Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Інститутом психології АПН України,  Інститутом соціальної та політичної психології АПН України, психологами Луцька, Тернополя, Івано-Франківська, Запоріжжя, Вінниці та інших міст України. Водночас викладачі кафедри плідно співпрацюють з колегами з інших країн, зокрема з  Польщі, Німеччини, Австрії, Латвії, Франції тощо (проводилися спільні наукові конференції, семінари, реалізовувалися спільні наукові дослідження тощо).

Кафедра виступила співорганізатором Міжнародних літніх шкіл для студентів та аспірантів за спільним гаслом «Психологічний аналіз суспільних явищ» (Перемишль, 2002, Вроцлав, 2005, Львів, 2011). На кафедрі психології працює студентське науково-практичне товариство (СНПТ). СНПТ об’єднує студентів, що прагнуть наукової кар’єри. Студенти вчаться проводити наукові розвідки, дискутують актуальні проблеми психологічної науки. Проведено 14 науково-практичних регіональних та міжнародних конференцій студентів та молодих учених «Психологічні проблеми сучасності». Студенти-психологи беруть участь у волонтерській роботі («Телефон Довіри», «Джерело», «Відкрите серце», «Карітас», «Дорога»), а також у психотерапевтичних навчальних семінарах різних напрямків.

З 2008 по 2016 рік ефективно працювала лабораторія кафедри психології, яка проводила науково-популярні та тренінгові заходи, допомагала кафедрі у методичному забезпеченні навчально-виховного процесу та наукових досліджень (Шнайдер О., Мандзик Т.).

Значний внесок кафедри у розбудову системи інклюзивної освіти в Україні: професор Островська К. О. організувала Центр «Відкрите серце», де отримують допомогу в реабілітації діти і додослі із загальними розладами розвитку та який працює як експериментальний майданчик кафедри. Старший викладач  Михальчишин Г. Є. налагодила роботу філії цього центру у м. Пустомити. Проводилися наукові дослідження, організовувалися конференції, науково-практичні семінари з проблем інклюзії, проводилися курси підвищення кваліфікації для вчителів, що працюють в інклюзивних класах, навчання осіб, що готуються до роботи помічниками вчителя або вихователя в системі інклюзивних закладів освіти тощо.

Кафедра психології сповідує філософію неперервної освіти людини впродовж життя. У Львівській обласній Малій академії наук діє секція «Психологія», де навчаються та роблять перші кроки у наукових дослідженнях учні 9-11 класів. Зусиллями викладачів кафедри за методичної допомоги Університету Третього віку Вроцлавського університету створено Університет Третього віку для літніх осіб. Викладачі кафедри є членами методичної ради Університету Третього віку, читають лекції та проводять практичні заняття з його слухачами. У 2014 створено Центр неперервної освіти в структурі Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, де найрізноманітнішим категоріям клієнтів пропонують навчальні курси різного напрямку і змісту (від недільних шкіл для учнів до Університету Третього віку).

Викладачі кафедри беруть участь у роботі громадських організацій, об’єднань (Товариство психологів України, Асоціація політичних психологів України, Української спілки психотерапевтів, Товаристві конфліктологів України, Української Академії акмеологічних наук тощо).

Викладачі кафедри, аспіранти та студенти активно включені у практичну роботу з різними категоріями населення, що потребують психологічної допомоги та реабілітації: поранені воїни, учасники бойових дій в АТО, члени їхніх родин, члени родин загиблих військовослужбовців, вимушено переміщені особи, особи з особливими потребами, їхні родини, діти з розладами розвитку,  узалежнені тощо. Значна кількість викладачів мають психотерапевтичну освіту, надають психотерапевтичну допомогу різним категоріям клієнтів та активно передають свій практичний досвід студентам у процесі викладання навчальних курсів.

Випускники відділення психології переважно працюють за отриманою освітою у закладах ситеми освіти, охорони здоров’я, в організаціях і підприємствах (по роботі з персоналом).

Зараз на кафедрі працює 13 випускників відділення психології. Багато випускників працюють у інших вищих навчальних закладах Львова, Одеси, Дрогобича, Києва тощо. В різний період часу на кафедрі працювали:

доктор юридичних наук, професор Костицький М.

доктор медичних наук, професор Мар’єнко Б.

доктор психологічних наук, професор Островська К.

кандидат психологічних наук, доцент Неровня О.

кандидат психологічних наук, доцент Католик Г.

кандидат психологічних наук, доцент Пилат Н.

кандидат психологічних наук, доцент Турецька Х.

кандидат психологічних наук, доцент Єсип М.

асистент Верста Ю.

кандидат психологічних наук, асистент Горбаль І.

асистент Сімків М.

аcиcтент Лабаз І.

асистент Попова М.

асистент Мирошничеко Д.

асистент Шнайдер О.

Сьогодні на кафедрі викладають:

доктор філософських наук, професор  Гапон Н.

доктор педагогічних наук, професор Квас О.

доктор біологічних наук, професор Кизименко Л.

кандидат філософьких наук, професор Грабовська С.

кандидат психологічних наук, професор Партико Т.

кандидат психологічних наук, доцент Баклицький І.

кандидат психологічних наук, доцент Галецька І.

кандидат психологічних наук, доцент Левус Н.

кандидат психологічних наук, доцент Гупаловська В.

кандидат психологічних наук, доцент Волошок О.

кандидат психологічних наук, доцент Вовк А.

кандидат психологічних наук, доцент Штепа О.

кандидат психологічних наук, доцент Кліманська М.

кандидат психологічних наук, доцент Карковська Р.

кандидат психологічних наук, доцент Проць О.

кандидат психологічних наук, доцент Гребінь Н.

кандидат психологічних наук, доцент Петровська І.

кандидат психологічних наук, доцент Сазонова О.

кандидат психологічних наук, доцент Перун М.

старший викладач Михальчишин Г.

кандидат психологічних наук, доцент Чолій С.

кандидат психологічних наук, асистент Сеник О.

асистент Стельмащук Х.

аситент Стасишин Р.

асистент Ільчишин Н.

З кафедрою співпрацюють доктор психологічних наук, професор Васютинський В., доктор психологічних наук, професор Хазратова Н., кандидат психологічних наук, доцент Корнієнко І., кандидат психологічних наук, доцент Мащак С.

 

 

Історія

Про кафедру

Зародження психології у Львівському університеті відбувалося у незвичайний час. Була це епоха народження так званої наукової психології. Конкретизувати часовий аспект цього процесу дуже важко. Сьогодні у всіх підручниках з психології вказується дата виникнення науки психології як рік заснування першої психологічної лабораторії – 1879. Сам творець експериментальної психології – Вільгельм Вундт – не визнавав цієї дати ні за дату утворення психологічної лабораторії в Лейпцигу, ані за дату зародження нової епохи в психології. Це був період розвитку нових ідей, психологічних починань, коли найточнішими часовими координатами були межі «від і до».

Перші викладачі психології у Львівському університеті жили і працювали у цей час. Це час відшукування психологією наукової своєрідності, виокремлення від філософії, фізіології, фізики. «Нова» психологія замінювала «стару» і все це відбувалося на переломі ХІХ і ХХ століття. В цей період народжувались нові психологічні школи, галузі психології, університетські психологічні студії, виникали нові методи пізнання психіки людини. В цей час у багатьох вчених і науковців психології у Львівському університеті кристалізувались психологічні погляди.

Перший доцент психології Львівського університету Юліан Охорович. Кілька плідних наукових років праці він віддав нашому університету.

З 1875 р. по 1882 р. – він є приватним доцентом психології і філософії природи на філософському відділі Львівського університету. У віці 25 років він став одним з перших у Європі доцентом емпіричної психології. В програму його лекцій були включені теоретична, індуктивна, прикладна та кримінальна психологія, патогноміка, психологія творчості, психологія історії та цивілізації, етнопсихологія, філософія фізики, історія філософії природи та теорія вражень.

Львівський період був дуже плідним в кар’єрі Ю. Охоровича: він приймав активну участь в суспільному і науковому житті міста, друкувався в газетах і журналах, займався літературою (писав вірші), редагував журнал «Нива», виступав на з’їздах і конференціях. Саме у Львові, Охорович розробив проект програми Першого Міжнародного конгресу психологів.

Як результат викладацької та дослідницької діяльності Ю. Охоровича у цей період з’являються такі статті:

  • O wrażeniach zmyslowych, «Kosmos» 1876, №11;
  • Najnowsze prace nad wrażliwoscia siatkówki, «Kosmos» 1876, № 6;
  • O mozliwosci przesylansa obrazow na odleglosc, «Kosmos» 1878, № 2;
  • Sila jako ruch, «Ateneum», t. ІV, 1879;
  • Zastosowanie psychologii, «Ateneum», t. ІІ, 1879…

На львівський період припадає інтенсивний розвиток наукової творчості Ю. Охоровича в рамках психології і педагогіки. Так, наприклад, в періодичних виданнях «Szkola» в 1880 році виходять його дослідження про амбіції (№ 16 с. 125-126, № 17 с. 133-135, № 18 с. 141-142, № 19 с. 149-151).
Ю. Охорович здійснює аналіз генезису і природи амбіції, слушно зауважуючи, що такого типу питання можуть бути дуже важливі для вивчення і впровадження методів виховання молоді.

У цих же роках, у Львівському університеті, Ю. Охорович інтенсивно проводить фізичні дослідження разом з інженерами Абакановічем та Бодашевським. Вони працювали над створенням пристроїв, що уможливлювали пересилання, перенесення образів на значну віддаль. Це була робота над вивченням психології трансформації образів.

У Львівський період, статті Охоровича друкувалися і за кордоном, він виступав на конференціях, виставках, за це отримував визнання і нагороди.

В 1878-80 р.р. вчений робив дослідження і записи про відомих йому людей науки, культури, освіти. Це були психологічні портрети.

Втративши надію на отримання посади професора у Львівському університеті, Ю. Охорович переїжджає у Париж де живе і плідно працює з 1882 по 1892 роки. Цікаво, що на вивільнене місце в університеті був прийнятий не новий викладач психології, як би ми собі припускали, а доцент історії.

Після того, як Ю. Охорович переїхав у Францію за кілька років з’явився фундатор Львівсько-варшавської філософської школи К. Твардовський, який продовжив історію психології у Львівському університеті.

Коли у 1895 році 29-літній професор Казимир Твардовський розпочав свою наукову діяльність на кафедрі філософії у Львівському університеті, очоливши її, то це також стало визначальною подією не тільки для розвитку філософії, а також і наукової психології.

В 1898-1899 академічних роках він здійснював перші лекційні виклади експериментальної психології «Про зорові (оптичні) ілюзії», у поєднанні з практичними демонстраціями. З того часу розпочалася боротьба з владою, з міністерствами за створення і дотації на психологічну лабораторію. Хоча ця боротьба тривала до 1907 року, на думку деяких істориків психології можна стверджувати, що час зимового семестру 1898-1899 а. р. слід визнати за дату закладення фундаменту першої експериментальної лабораторії у Львівському Університеті. Найперше тому, що це стверджував сам К. Твардовський.

В офіційному листі до редакції «Przegląd Filozoficzny» (1904 р.) щодо створення у Кракові психологічної лабораторії, К. Твардовський писав «є фактом те, що у Львівському університеті відбувалися вже давніше виклади і вправляння з дослідницької психології. Вправляння ці займали дослідження, зв’язані з спостереженням відчуттів і також пам’яті…». Учень
К. Твардовського В. Вітвіцький у своїх спогадах писав, що львівська психологічна лабораторія функціонувала саме на психологічних, а не на фізіологічних засадах. Що досліджувалися змінні психологічні і здійснювався їхній аналіз згідно вимог саме психології, а Твардовський ні на мить не заміняв описи і аналіз дослідницьких даних на статистику фізіологічних реакцій досліджуваних.

Зустріч Твардовського з В. Вундтом у 1892 році у Лейпцігській лабораторії, також спілкування з К. Штумпфом, спонукало утворення львівської психологічної лабораторії (працовні), потім перейменованої і перетвореної у Заклад Психології (1920 р.) під керівництвом Твардовського.

Перші психологи Львівського університету встановлювали особистісний контакт з видатними  науковцями того часу з царини психологічної. Зазвичай це ініціювалося і підтримувалося К. Твардовським. Найперше, це дослідницька практика у лабораторії В. Вундта. Так, наприклад, про своє «наукове стажування» у Лейпцігу В. Вітвіцький писав до Твардовського: «Особисто до Вундта боюсь іти, бо маю передчуття, що мене не прийме за браком місця…» (писав 20.04 1902р). А вже в наступному листі зазначав «Був сьогодні рано у Вірта… І Вірт, і Вундт знають, що у Львові утворюється психологічна лабораторія і, що я вже з цього щось повинен розуміти, але то нічого не допомогло. На наступне півріччя могли б дати мені працю в лабораторії, але не хочуть дати. Скоріш за все приймуть мене до інституту і дадуть можливість слухати лекції  д-ра Вірта, який мене познайомить з всією апаратурою і детально з цілою лабораторією. Буду мати можливість сидіти і дивитись на те, як інші працюють, тільки би самому не працювати. Так зранку мені говорив Вірт, а по полудню те саме казав і Вундт». Однак, остаточно Вітвіцький міг приймати участь в роботі лабораторії як досліджуваний. В наступному листі Твардовському (27.04.1902 р.) вчений пише: «Був учора на першому, вступному засіданні в лабораторії Вундта. У них там є 13 лабораторних робіт і біля 30 людей, що беруть у них участь. Теми переважають з оптики і акустики. Кожну роботу здійснює один, а інші допомагають йому як посередники. Отож я буду брати участь у двох таких роботах. Одну роботу буде проводити д-р Вірт і його цікавить кількісне визначення контрастів при зорових відчуттях … і другу … Німець, який досліджуватиме зміну тиску в артеріях під впливом емоцій за допомогою плетизмографа… ».

Твардовський для започаткування дослідницької психології у Львівському університеті дуже багато взяв у В. Вундта. Але вундівська модель управління психологією не стала для Твардовського єдиною моделлю. Він, шануючи лейпцігську школу, проявляв великий інтерес до наукових поглядів Ф. Брентано. Пробрентанівський напрямок мав переважаючий вплив на психологічні погляди Твардовського та його спосіб керування наукою у Львівському університеті.

К. Твардовський був переконаний, що все, що тільки може становити філософську проблему, є психологічним явищем, має в основі психічне. На його думку, психологія така наука, яка дає розв’язання багатьох філософських проблем.

Цієї думки дотримувалися і учні К. Твардовського, наступники у наукових пошуках, їх у нього було чимало. Психологією зокрема займався такий учений як В. Вітвіцький. З 1904 року приватний доцент філософії у Львівському університеті. З 1911 по 1915 роки працює за кордоном, а потім повертається у Львів, де працює в університеті до 1919 року.

Науковим досягненням Вітвіцького стала теорія кратизму, яка в багатьох пунктах збігалася з поглядами А. Адлера.
В основі цієї теорії лежала думка про те, що в людини існує інстинктивне прагнення до міцності, яке розвиває чотири основні емоційні положення і форми компенсації: схильність до підвищення чи пониження, яка спрямована або на інших або на самого себе. З цих основних схильностей В. Вітвіцький виводить різнорідні емоційні стосунки між людьми, які формуються на основі почуття спільності (повага, честь, захоплення, любов, дружба) або навпаки боротьби (зневага, ненависть, гордування, заздрість). Теорію кратизму В. Вітвіцький застосував також при вивченні питань художньої творчості.

В. Вітвіцький мав науковий інтерес до релігії. Програму викладів психології доповнював психологічним аналізом Старого і Нового Завітів. Релігійні переживання людей досліджував у психологічних експериментах. Він прийшов до висновку, що у справах віри у людей перестають діяти логічні, етичні та естетичні почуття.

В. Вітвіцкий був гарним художником. Є відомим портрет К. Твардовського, мальований його рукою. Окрім психології, філософії, він вів також курс малюнка й фотографії, навчав різьбі, столярству і токарству. Студентам рекомендував вивчати фізику, хімію, логіку, історію та інші галузі науки.

Серед праць В. Вітвіцького такі:

  • Z psychologii stosunków osobistych (1907);
  • W sprawie przedmiotu i podziału psychologii (1912);
  • Psychologia do użytku słuchaczów wyższych szkół naukowych 1–2 (1925–1927);
  • Zarys psychologii (1928).

У К. Твардовського послідовником у вивченні та викладанні психології був М. Кройц. У Львівському університеті в 1924 році він здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію «Про складності прагнень». З осені 1925 по березень 1926 року він перебував за кордоном – в психологічних інститутах Берліна, Лейпцига, Франкфурта-на-Майні, Гамбурга й Парижа.

Згодом, працюючи вчителем у гімназіях м. Львова, М. Кройц розпочав викладацьку і дослідницьку діяльність в Львівському університеті. На психологічному відділенні філософського факультету він проводив заняття з експериментальної психології, виконуючи таке навантаження:

1924-25 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 5-ти годин у тиждень;

1925-26 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;

1926-27 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень;

1927-28 н.р. – експериментальні дослідження в обсязі 7-и годин у тиждень.

Поза тим, М. Кройц читав студентам ще теоретичний курс психології.

У 1928 році Мечислав Кройц як доцент Львівського університету спочатку посідав посаду заступника професора кафедри психології, а надалі (після К. Твардовського) виконував обов’язки керівника психологічного інституту і працював так впродовж шести років.

За цей період часу вчений показав себе, як чудовий викладач, сумлінний у виконанні своїх обов’язків керівник психологічного інституту. Лекції вчений присвячував найрізноманітнішим розділам психології. Поза повним обов’язковим курсом психології він читав чисельні монографічні лекційні курси присвячені психології мислення, волі, відчуттів, педагогічній психології, психології свідчень свідків, медичній психології та огляду нових психологічних напрямків: психоаналіз, біхевіоризм та ін. Окрім гуманітарного факультету він читав психологію на правничому та медичному факультетах нашого університету.

Як керівник інституту, як науковець, як викладач експериментальної психології, Мечислав Кройц у своїй діяльності дотримувався принципу наукової стислості, чіткості, виваженості, глибини в психологічному дослідженні, виступав проти поширення поверховості в проведенні експериментів, легковажності в інтерпретації результатів.

Експериментальну діяльність учений проводив шляхом закладання методологічної бази в техніку психологічного експерименту.

Враховуючи великий науковий доробок вченого, Рада професорів гуманітарного факультету Львівського університету (після розгляду наукового реферату про діяльність Мечислава Кройца, підготовленого професорами К. Айдукевичем, Р. Інгарденом, Б. Суходольським) вирішила звернутись до Міністерства освіти з проханням про номінацію його на посаду професора. У 1934 році він став професором надзвичайним.

Як популяризатор науки психології, як викладач Львівського університету, як психолог-дослідник, професор Мечислав Кройц виховав цілу плеяду учнів, як-от: А. Бардецький, С. Томашевський, А. Левицький, Л. Витичак, Л. Аполчинова, А. Кваль.

 охорович  твадорський  кройц  вітвіцький
Ю.Охорович К. Твардовський М. Кройц В. Вітвіцький

 

 Балей  лєвіцкий  томашевський
С. Балей А. Лєвіцкий Т. Томашевський

Фото деяких вчених, які започатковували і далі розвивали психологію, навчаючись чи працюючи у Львівському університеті

 

Під впливом представників Львівсько-Варшавської філософської школи, на теренах Львівського університету, формувались психологічні погляди С. Балея, ученого світового рівня, одного з засновників західноукраїнської школи психології. У 1911 році у Львівському університеті, під керівництвом професора К. Твардовського, С. Балей здобув науковий ступінь доктора філософії.

Ще за часів Першої світової війни він записується на лікарський факультет Львівського університету, після навчання у 1917–1922 роках здобуває звання «доктора усіх лікарських наук». Після цього одночасно з викладанням у філії Української Академічної гімназії у Львові, викладає філософію в Українському таємному університеті

Наукову діяльність академіка С. В. Балея можна поділити на два періоди: а) український (1911–1927) та б) польський (1928–1952). Перший період починається з публікації праць у «Записках» НТШ, викладання в українських гімназіях Перемишля, Тернополя, Львова. У 20-х роках С. В. Балей разом з І. Крип’якевичем, В. Щуратом, Ф. Колессою, М. Возняком, І. Свінцицьким та іншими відомими діячами української культури викладав в Українському таємному університеті у Львові.

У науковій спадщині С. В. Балея десятки праць українською, польською та німецькою мовами з медицини, психології, логіки, педагогіки, психоаналізу. Його підручники «Нарис психольогії» (1922) та «Нарис льогіки» (1923) вважаються першими підручниками з цих дисциплін, що видані українською мовою.

Серед численних праць С. Балея:

«Про ріжницю між почуттями осудними і представними» (1911),

«Експеримент в науці психольогії» (1913),

«Осудні почування і «наставлення» (1918),

«Замітка про вплив гіпнози на сон» (1924),

«Трійця в творчості Шевченка (1925),

«Drogі samopoznanіe» (1947).

Окрему групу його творів становлять праці з психоаналізу. В 1916 році у Львові була видана його книжка «З психольогії творчости Шевченка», в якій він аналізує особистість і творчість поета з психоаналітичних позицій. Степан Балей розвинув вчення психоаналізу, не обмежуючись ідеями З. Фрейда, а розглядаючи його ширше, схиляючись до «глибинної» психології А. Адлера і К. Г. Юнга.

Окрім вище зазначених науковців психологію у Львівському університеті досліджували і викладали
С. Бляховський, А. Лєвіцький, А. Бардецький, Р. Інгарден,
Т. Томашевський та інші. Це бачимо з таких виписів університетських архівів (Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Spis wykładow w roku akademickim … Lwów):

Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 3.

Проф. К. Вайс на відділі теології читав психологію, формальну і неформальну логіку, християнську філософію.

Spis wykładow w roku akademickim 1917/18., S. 14.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. С. Бляховскім) читає експериментальну практику з психології зорових відчуттів.

Spis wykładow w roku akademickim 1923/24., S. 3, 18.

Проф. К. Вайс на відділі теології читає психологію.

Докт. К. Сосніцкі на лікарському відділі читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1925/26., S. 33.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентом докт. Т. Вітвіцкім) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1924/25., S. 122.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем та В. Шавльовською) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1927/28., S. 28, 135.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами М. Кройцем, Т. Вітвіцьким та
В. Шавльовскою) читає психологію.

З. Кукульскі на гуманітарному відділенні проводить виклади психології виховання, психотехніки і педагогіки.

Spis wykładow w roku akademickim 1928/29., S. 73.

Проф. К. Твардовський на філософському відділенні (разом з асистентами Т. Вітвіцьким та Ф. Ярзевіцкою) читає психологію.

Spis wykładow w roku akademickim 1930/35., S. 29.

Докт. філософії Р. Інгарден окрім філософії читає психологію: про предмет психології, про спостереження… .

Spis wykładow w roku akademickim 1933/39., S. 65,70.

Проф. М. Кройц на філософському відділенні (разом з асистентами А. Бардецкім, Т. Томашевскім та А. Лівіцкім) читає психологію.

З 1939 р. у Львівському університеті стала функціонувати кафедра педагогіки і психології, яка отримала статус загальноуніверситетського підрозділу. У її складі певний час працювали викладачі логіки і методики викладання шкільних навчальних дисциплін. Студентів-психологів кафедра не випускала. Але у 1947 році на філологічному факультеті університету було відкрито відділення психології і логіки. То цими студентами і опікувалася кафедра педагогіки і психології.перші випускники

На фото перші випускники Львівського університету за фахом психологія, логіка і філологія (у другому ряді, друга справа О. В. Неровня – в майбутньому доцент кафедри психології)

 

 неровня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедру очолював Федір Іванович Науменко. На той час на кафедрі працювало два психологи – доц. Митрофан Кіндратович Година та викладач Олександра Володимирівна Мороз. У згаданий період кафедра педагогіки і психології обслуговувала чотири факультети: філологічний, біологічний, історичний, факультет іноземних мов.

Для читання деяких курсів з психології запрошувались викладачі психології з Києва (з університету та інституту психології). Так, наприклад, загальну психологію читав професор Костюк, а дитячу психологію – професор Запорожець.

З кожним наступним роком кафедра педагогіки і психології збільшувала свій штат викладачів у зв’язку з розширенням викладання педагогіки і психології на факультетах університету. У 1969 р. на кафедрі було 9 викладачів, а в 1976 році – 18 викладачів. Перший випуск відділення логіки і психології, яким опікувалася кафедра педагогіки і психології відбувся у 1952 році. Серед випускників цього відділення була Ольга Вікентіївна Неровня, яка довгий час працювала на кафедрі. У час святкування університетом 350-ліття доц. О. В. Неровня відзначає свій 85-літній ювілей

неровня

Неровня Ольга Вікентіївна (12.07.1926, м. Дубно, Рівненська обл.) навчалася у Львівському державному університеті, філологічному факультеті, спеціальність – викладач логіки та психології, російської мови та літератури (1947-52). Канд. педагогічних наук, захистила дисертацію на тему «Виховання в колективі та індивідуальний підхід до виховання дитячих колоній» (1968). У 1970 році О. Неровні присвоєно звання доцента. З 1952 працює на кафедрі психології філософського факультету Львівського національного університету.

Займалася вивченням проблем виховання та перевиховання неповнолітніх правопорушників. Досліджувала психологічні аспекти індивідуального підходу у навчанні, вихованні старшокласників та студентів.

У 1972-82 роках керувала комісією роботи з дітьми при профкомі Львівського державного університету. У 1980 році виконує обов’язки порадника студентських груп. У 1968-76 роках була членом методичної ради по роботі з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві внутрішніх справ України. З 1965 по 1970 рік очолювала психолого-педагогічну секцію Львівського товариства «Знання».

Основні праці: Практикум з психології (навчальний посібник для студентів університету у співавторстві з Г. Г. Биковою, Т. К. Свінчук), Про індивідуальний підхід у виховній роботі, Вопросы психологии исправления и перевоспитания заключенных (учебное пособие), Психолого-педагогічні основи лекторської майстерності (брошура). Загалом – 48 статей у різних збірниках, матеріалах конференцій, у книгах «А.С. Макаренко», які видавались у Львівському університеті.

фото 1969

Фото кафедри педагогіки і психології 1969 року (зліва на право у нижньому ряді ст. викл. Романова Л. С., доц. Неровня О. В, доц. Савинець В. К., ас. Худаш Л. С., доц. Година М. К.; у другому ряді лаборант-кінотехнік кафедри, ст. викл. Ятлук К. П., доц. Паперна Г.О., доц. Науменко Ф. І.; у верхньому ряді ас. Козак та старший лаборант Ірина).

 

Ольга Вікентіївна зазначає, що при кафедрі були створені лабораторія технічних засобів навчання, психологічна лабораторія, був організований психолого-педагогічний семінар для викладачів вищих шкіл м. Львова, психолого-педагогічне відділення учнівської Малої Академії наук. При кафедрі був організований психологічний гурток, який потім переріс у студентське наукове психологічне товариство. У ньому приймали участь студенти різних факультетів.

Психологічна лабораторія при кафедрі існувала з 1947 року. В ній проводились практичні заняття з психології і педагогіки. В лабораторії були тахістоскопи, мнемометри, естезіометри, які використовувались при дослідженні психічних процесів. Для кафедри зробили тахістоскоп на фізичному факультеті, за участю доц. М. Години. Це була дерев’яна плита з квадратним віконцем, яке відкривалось на один момент уваги, наприклад одну секунду. В лабораторії існував набір таблиць з основних тем психології і невеличка бібліотека, де зберігалася література з педагогіки і психології.

Викладачі кафедри читали базові психолого-педагогічні предмети, численні спецкурси, активно займалися науковою роботою. Члени кафедри приймали участь у Міжнародному психологічному конгресі в Москві, який відбувся у 1966 році. Фото з конгресу подано внизу (у другому ряді зліва друга
доц. О. Неровня, третій доц. М. Година).

викладачі 1975

У 1975 році в університетському видавництві був виданий збірник «Практикум з психології» під ред. Бикової Г. Г., яким користувались при проведенні практичних занять з психології.

Кафедра стала центром вивчення та популяризації педагогічної спадщини А. С. Макаренка. До 1985 рр. було видано 11 макаренкознавчих збірників, ініціаторові цих видань
доц. Ф. Науменку було присвоєно почесне звання доктора філософії Марбурзького університету в Німеччині.

Кафедра мала зв’язок з вихованцями А. С. Макаренка. У Львів приїжджав Семен Калабалін (Карабанов за «Педагогічною поемою»). Часто перед студентами виступав вихованець колонії ім. Горького Олексій Явлінський.

У 1960-62 роках кафедрі було доручено взяти шефство над Львівською дитячою виховною колонією № 1, яка тоді знаходилась на вул. Кривоноса, 1. Керувала цією шефською роботою О. В. Неровня. Вона разом з доц. Науменко були членами Методичної ради з роботи з неповнолітніми правопорушниками при Міністерстві Внутрішніх справ у
м. Києві.

1976

На фото кафедри педагогіки і психології у 1976 році серед викладачів психологію викладали з права на ліво у першому ряді –доц. Неровня О. В., доц. Бикова Г. Г., у другому ряді третя – викладач Лобачова, у третьому ряді – першим доц. Година М. К.

 

У різні роки завідувачами кафедри були Федір Науменко, Сергій Смолінський, Митрофан Година, Галина Паперна, Василь Савинець, Борис Тимохін та Лев Баїк.

У 1992 році кафедра психології  була відділена від кафедри педагогіки і увійшла до складу філософського факультету.

Першим завідувачем кафедри психології став М. Костицький З 1996 року виконував обов’язки завідувача кафедри, а з 1996 року її очолював доц. І. Баклицький. З 2000 до 2003 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри була доц. Т. Партико. З 2003 очолює кафедру психології очолює доцент С. Грабовська.

Сьогодні кафедра психології за своїм штатом найбільша серед кафедр філософського факультету.

каферда

На кафедрі працював професор, доктор медичних наук Борис Сергійович Мар’єнко.

Викладачі кафедри підготували та читають нормативні курси, зокрема: Загальна психологія (доц. Т. Партико,  доц. Г. Католик, доц. К. Островська), Історія психології  (доц. С. Грабовська), Соціальна психологія (проф. Н. Гапон), Педагогічна психологія (доц. О. Неровня, доц. Д. Бородій), Експериментальна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Вікова психологія (доц. Т. Партико), Інженерна психологія (ст. викл. Г. Михальчишин), Юридична психологія (доц. І. Баклицький), Медична психологія (доц. І. Галецька), Психологія управління (доц. С. Грабовська), Клінічна психологія (доц. І. Галецька), Психологія сім’ї (доц. К. Островська), Психологія спорту (асист. Н. Гребінь), Вступ до спеціальності (доц. І. Баклицький), Патопсихологія (доц. Л. Дідковська), Психіатрія (доц. Л. Дідковська ), Методика викладання психології  (доц. Г. Католик), Нейропсихологія (доц. І. Галецька), Психодіагностика (доц. І. Баклицький), Психологія праці  (доц. І. Баклицький), Психофізіологія (доц. І. Галецька), Психологічне консультування (доц. Г. Католик), Основи психотерапії (доц. І. Галецька), Психокорекція (доц. Г. Католик), Психологія гендеру (проф. Н. Гапон), Психологія конфлікту (доц. С. Грабовська), Основи психологічної практики  (ст. викл. Г. Михальчишин) та інші. Окрім того викладачі кафедри читають курси Психологія та Психологія вищої школи для студентів різних факультетів університету.

Викладачі кафедри розробили авторські програми та навчальні посібники: Грабовська С. Л. Конфлікти без насильства. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Баклицький І. О. Психологія праці. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004; Галецька І. І. Основи нейропсихології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003; Грабовська С. Л. Комунікаційний менеджмент і управління трудовими ресурсами в некомерційних організаціях. Матеріали семінару-тренінгу. – Львів, 2001; Грабовська С. Л. Розв’язання конфліктів. – Львів, 2002; Партико Т. Б. Курс загальної психології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002; Мар’єнко Б. С. Основи психопатології. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006, Гапон Н. П. Соціальна психологія. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007; Партико Т. Б. Загальна психологія. – К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2008; Островська К. О. Аутизм: проблеми психологічної допомоги – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009, Волошок О. В., Кліманська М. Б., Штепа О. С. Практикум із психології: навчально-методичний посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Гупаловська В. А. Психологія реклами: навч. посібник. – Львів, Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010, Католик Г. Є. Михальчишин Г. Є. Практикум з психології. – Видавничий центр ЛНУ імені Іван Франка. – Львів, 2009 та ін.

Сьогодні при кафедрі діє комп’ютерний клас, що дає можливість використовувати сучасні техніки психодіагностики та статистичної обробки емпіричних даних. Також функціонує психологічна лабораторія, в якій студенти можуть проводити психологічні дослідження. Також діє психологічна порадня для студентів і всіх працівників університету.

Кафедра випускає студентів за трьома кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Випускники кафедри психології працюють у різноманітних галузях виробництва, в медичних закладах та закладах освіти, в органах внутрішніх справ та безпеки, в армії. Частина випускників продовжує свою освіту в аспірантурі Львівського національного та Київського національного університетів, Інституті психології АПН України, Інституті соціальної та політичної психології АПН України також у Польщі, Німеччині, Англії.

Наукові інтереси працівників кафедри: вікова психологія та психологія особистості, медична і клінічна психологія; педагог. психологія і реабілітація дітей з особливими потребами, соціальна психологія та психологія гендеру, психологія праці і управління, психологія конфлікту, інженерна і експериментальна психологія. Протягом 1994–2000 р.р. викладачі працювали над колективною темою Становлення психолога-професіонала, наукове керівництво якою здійснював доц. І. Баклицький. 2001–2004 предметом досліджень кафедри була колективна тема Розвиток особистості в умовах становлення Української держави (керівник доц. Т. Партико). З 2005 по 2009 – Психологічний аналіз соціальної активності особистості (керівник С. Грабовська), з 2009 – Психологічний вимір соціального буття особистості (керівник С. Грабовська).

Викладачі кафедри працювали також над темою «Психологія середовища: від внутрішньої залежності до свободи волевиявлення». Керівником теми був проф. Б. Мар’єнко.

кафедра 1

З 2005 по 2008 р. викладачі кафедри працювали над темою «Критерії психологічного здоров’я студентської молоді» (керівник доц. І. Галецька) та «Індивідуальні цінності та сенсожиттєві орієнтації в структурі психологічного здоров’я» (керівник доц. І. Галецька).

Результати наукових досліджень висвітлено в наукових публікаціях та виступах на конференціях.

На кафедрі психології працює студентське науково-практичне товариство (СНТП). СНПТ провело  14 науково-практичних регіональних та міжнародних конференцій Психологічні проблеми сучасності, з 2004 р. конференція молодих вчених проводиться щорічно. Студенти-психологи беруть участь у волонтерській роботі («Телефон Довіри», «Джерело», «Відкрите серце», «Карітас», «Дорога»), а також у психотерапевтичних навчальних семінарах із гештальт-терапії, групової терапії, нейролінгвістичного програмування, психоаналізу тощо. Студенти-психологи беруть участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях та олімпіадах різних рівнів. Опубліковано понад 120 студентських статей та тез доповідей на конференціях.

При кафедрі психології діє аспірантура зі спеціальності Загальна психологія та історія психології. За час існування кафедри переважна більшість випускників аспірантури захистили кандидатські дисертації

Випускники аспірантури І. Галецька, К. Островська, Н. Пилат, Н. Левус, В. Гупаловська, О. Волошок, М. Кліманська, Р. Карковська, А. Вовк, Ю. Верста, О. Крупська, О. Штепа, С. Чолій, Х. Турецька нині працюють на кафедрі на посадах доцентів та асистентів. Н. П. Гапон захистила дисертацію на науковий ступінь доктора філософських наук «Проблема гендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ ст.» (2006 р.).

Викладачі та працівники каф. з 1991 р. опублікували понад 300 наукових статей. У науковому доробку кафедри видання:

Ступенева освіта психологів-фахівців: бакалавр, спеціаліст, магістр. Матеріали науково-практичної конференції, м. Львів, 12-13 жовтня 2001 р.

Техногенні катастрофи: психологічна допомога очевидцям та постраждалим. Асоціація практикуючих психологів у Львівській області. Наук. збірник / за ред. Г. Католик і І. Корнієнка. – Львів, 2002.

Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції. Львів, 19-21 вересня 2003 р.

Політична психологія: науковий збірник – Львів: Ліга Прес, 2003.

Психологічні студії Львівського університету. Вип. 1. – Львів, 2004.

Психологічні студії Львівського університету. Розвиток особистості в період становлення української держави – Львів, 2005. – 93 с. та багато інших.

Кафедра щороку проводить наукові конференції різних рівнів: регіонального, всеукраїнського, міжнародного. Кафедра виступила співорганізатором Міжнародних літніх шкіл для студентів та аспірантів: Психологічний аналіз суспільних явищ (Перемишль, 2002 та Вроцлав, 2005).

Кафедра співпрацює з Києво-Могилянською академією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. І. Франка, Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників, Інститутом психології АПН України, Інститутом педагогіки та психології професійної освіти АПН України, Інститутом соціальної та політичної психології АПН України та ін.

Кафедра плідно співпрацює з польськими психологами, зокрема. з факультетом психології Варшавського університету. Налагоджена співпраця з рядом кафедр Католицького університету (Люблін) та Інституту психології Вроцлавського університету. Виконувалися спільні наук. проекти: вивчення вимагаючої поведінки (Польща-Україна), дієвості маніпулятивних технік (Польща-Україна), вивчення психології середовища (Польща-Україна), вивчення соціальної активності особистості (Польща-Україна). Викладачі кафедри брали участь у виконанні міжнародних Українсько-Канадських проектів (Проект розвитку громадянського суспільства, 1999–2002, Конфлікти без насильства, 2001), тощо.  Доц. І. Галецька  є членом Європейської асоціації експериментальної соціальної психології. Доц. Грабовська С. Л. – член правління Товариства конфліктологів України.

Доц. Островська К. О. організувала Центр по роботі з дітьми із загальними розладами розвитку «Відкрите серце», який працює як експериментальний майданчику кафедри психології. Асистент кафедри психології Михальчишин Г. Є. поставила роботу як філії цього центру у м. Пустомити.

Викладачі кафедри психології розробили та впроваджують програму «Підготовка інклюзивного освітнього простору»: у співпраці з кафедрою педагогіки та педагогічним коледжем організовано та проведено річний семінар для викладачів університету з проблем інклюзивної освіти, проводилися курси підвищення кваліфікації для вчителів інклюзивних шкіл Львівської області та Криму, здійснюється наукове керівництво експериментом з інклюзивної освіти.

З 2010 року кафедра психології активно працює в програмі «Університет третього віку», навчаючи психології людей похилого віку.

Університет Третього віку створено кафедрою психології у співдружності з Університетом Третього віку Вроцлавського університету. Тепер Університет Третього віку  у структурі Центру неперервної освіти Інституту післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки ЛНУ. Викладачі кафедри (Островська К.О., Партико Т.Б., Грабовська С.Л., Левус Н.І., Штепа О.С. та інші) викладають курси, проводять практичні заняття. Слухачі відвідують лекції, ведуть волонтерську роботу, організовують конкурси, свята.

1 2 3 4 5

З 2010 по 2017 рік при кафедрі функціонувала навчальна лабораторія.  Навчальна лабораторія при кафедрі психології – це підрозділ філософського факультету ЛНУ ім. І. Франка, що слугував практичному освоєнню та навчанню студентів-психологів, а також популяризації психології та психотерапії . Підрозділ заснований у 2010 році, активно функціонував з 2011 року. Як структура ЛНУ ім. І. Франка, лабораторія першочергово фокусувався на проблемах студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Проте з метою популяризації університету та кафедри психології студенти інших університетів, учні львівських шкіл (потенційні студенти кафедри психології), працюючі особи, які зацікавлені в розвитку себе в психологічній тематиці, також могли стати учасниками відкритих лекцій (за умови попередньої реєстрації). Одними з основних цілей навчальної лабораторії було урізноманітнення, розширення та надання практичного значення навчальному процесу з психології, а також надання молоді сучасні актуальні психологічні знання.  2010-2016 роки завідувачем лабораторії був Шнайдер О.В., 2016-2017 – Мандзик Т.М.

Основними напрямками діяльності було: 1. Проведення просвітницької роботи з метою популяризації професійної психології та психотерапії серед студентів, молоді; 2. Співучасть в організації наукових конференцій, круглих столів, семінарів і т.д. 3. Організація платформи для реалізації професійних майстерень для молодих психологів (майстерня тренінгу, психодіагностична майстерня тощо); 4. Демонстрація науково-популярних та документальних психологічних фільмів в рамках Психологічного КіноКлубу. 5. Профорієнтаційна робота з студентами. 6. Організація відкритих лекцій для студентів з практикуючими психологами та психотерапевтами.

За 2016 рік було проведено більше 31 заходу, які відвідали близько 3000 осіб.

Теми:«Стипендії, cтажування, гранти: де шукати і як отримати», «Співзалежність: причини та наслідки», «Застосування короткотермінової терапії, сконцентрованої на розв’язку (BSFT) у психотерапії розладів психічного здоров’я», «TOEFL vs IELTS», «Аутизм: міфи та реальність», «Стрес. Пошук внутрішніх ресурсів», «Травма: її наслідки для суспільства», «Три класичні техніки позитивної терапії», «Можливості для молоді», «Психологія стосунків в парі», «Короткотермінова терапія», «Психологія судочинства» (лектор – Jimmy Hill, PhD (США)), «Рекрутинг», «IELTS», «Лінгвістичний компонент в НЛП. Метамодель мови», «Асертивність», «Гіпнопологи», «Клієнт-центрована психотерапія», «Сімейно-системна психотерапія», «Позитивна психотерапія», «Неорайхіанські пульсації», «Перша психологічна допомога і кращі практики допомоги пацієнтам з ПТСР» (лектор – April Naturale, PhD (США)); майстер-класи – «Казка про народження», «Майндфулнес», «Картографія тіла», «Робота з ресурсами за методом символдрами», «Соціодрама як метод оздоровлення суспільства», «Зустріч з психодрамою», «Арт-техніки в роботі з дітьми» та інші. 10 малих тематичних психологічних груп на теми: «Мрії, можливості, цілі», «Я+Ти=Ми?», «Конкуренція, співпраця», «Можливості, шанс», «Близькість, інтимність», «Свобода, відповідальність», «Творчість». 2 психологічні тренінги – «Повний Upgrade: перезапуск власного натхнення», «Пройти крізь час: минуле, теперішнє, майбутнє». Психологічний КіноКлуб – трансльовано та обговорено наступні фільми «Ordinary People», Кінопоказ «Стань ближчим», «Пробудження / Awakenings (1990)», «Траса 60» та інші.

Спікерами заходів були відомі, визнані психотерапевти та психологи – Яцек Лелонкевич, Л. Дідковська, О. Попелюк, О. Ступак, П. Бачинський, О. Добродняк, М. Гоянюк, В. Гупалдовська, Є. Шапочка, С. Єфімова, О. Муха, О. Сазонова, О. Романчук, А. Добрянський, Крістіна Хемптон (Peace Corps, USA) та ін.

Викладачі кафедри психології поряд з навчально-виховною, методичною та науковою роботою з студентами широко залучені до громадської роботи в напрямі побудови громадянського суспільства, реорганізації законодавства у державі.

Так в результаті участі в українсько-канадському проекті «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами» (2008-2013 рр.) було напрацьовано  документи, серед яких:

  • Наказ МОН України № 912 від 01 жовтня 2010 року «Про затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання»
  • Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. N 872  «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»

Професор кафедри психології ЛНУ ім. І.Франка, голова товариства «Родина Кольпінга» Островська К.О. поряд з участю у місцевих колегіях (колегія освіти при обласному Департаменті освіти, колегія освіти при міському управлінні освіти, комітет доступності Львівської міської ради) представлена і на національному рівні:

  • членство у експертно-консультативній раді з питань аутизму при МОН України (Наказ МОНУ № 621 від 28.05.2013 р.)
  • членство у робочій групі з питань дошкільної освіти дітей з особливими потребами в Україні (Наказ МОНУ № 512 від 15.05.2013 р.)

Саме участь у робочих групах дозволило ініціювати проведення парламентських слухань у червні 2014 р., метою яких є зміна законодавства та механізмів надання освітніх, соціальних та медичних послуг дітям з психофізичними вадами, на яких виступила та озвучила пропозиції Катерина Островська.

7 8

В результаті пропозицій, поданих кафедрою психології до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Міністерства освіти і науки України у вигляді резолюцій  проведених науково-практичних конференцій з питань розвитку інклюзивної та інтегрованої освіти були прийнята низка законодавчих актів та постанов:

Особливо важливою ланкою роботи є посилення міжвідомчої взаємодії місцевого самоврядування, поглиблення державно-приватного партнерства. У цьому зв’язку створені відповідні координаційні ради при міській та обласній адміністраціях:

  • Розпорядження міського голови № 245 від 04.08.2014 «Про утворення координаційної ради з врегулювання проблемних питань організації інклюзивної/інтегрованої освіти у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах м. Львов (членами ради є завідувач кафедри психології Грабовська С.Л. та професор кафедри Островська К.О.)
  • Розпорядження голови Львівської облдержадміністрацій від 10.04.2015 р. «Про створення координаційної ради з питань освітнього, медичного та соціального супроводу дітей та осіб із порушеннями психофізичного розвитку» (професор кафедри Островська К.О. є заступником голови координаційної ради)

Результатом роботи координаційних рад є напрацювання пропозицій реорганізації освіти дітей особливими потребами міста Львова та області. Одним з основних питань успішної реорганізації є підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (учителів, асистентів учителя, психологів, дефектологів, корекційних педагогів), де викладачі кафедри психології відіграють провідну роль.

 

 

 

 

Співробітники

завідувачГРАБОВСЬКА Софія Леонідівназавідувач
професорВАСЮТИНСЬКИЙ Вадим Олександровичпрофесор
професорГапон Надія Павлівнапрофесор
професорКИЗИМЕНКО Леонід Дмитровичпрофесор
професорПАРТИКО Тетяна Борисівнапрофесор
професорХАЗРАТОВА Нігора Вікторівнапрофесор
доцентБАКЛИЦЬКИЙ Іван Олександровичдоцент
доцентБОРОДІЙ Дана Іванівнадоцент
доцентВОВК Анна Олександрівнадоцент
доцентВОЛОШОК Олена В'ячеславівнадоцент
доцентГАЛЕЦЬКА Інна Іванівнадоцент
доцентГУПАЛОВСЬКА Вікторія Анатоліївнадоцент
доцентДІДКОВСЬКА Лариса Іванівнадоцент
доцентКАРКОВСЬКА Руслана Ігорівнадоцент
доцентКЛІМАНСЬКА Марина Борисівнадоцент
доцентПЕТРОВСЬКА Інга Ростиславівнадоцент
доцентПРОЦЬ Оксана Іванівнадоцент
доцентСАЗОНОВА Олена Володимирівнадоцент
доцентШТЕПА Олена Станіславівнадоцент
старший викладачМИХАЛЬЧИШИН Галина Євгенівнастарший викладач
асистентГРЕБІНЬ Наталія Валеріївнаасистент
асистентКОЧЕРГІНА Ірина Анатоліївнаасистент
асистентМАНДЗИК Тетяна Михайлівнаасистент
асистентРИБАК Оксана Степанівнаасистент
асистентСЕНИК Оксана Мирославівнаасистент
асистентСТЕЛЬМАЩУК Христина Романівнаасистент

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Методичні матеріали

Програма додаткового вступного випробування для здобуття освітнього ступеня магістра зі спеціальності 053 Психологія на основі ступеня бакалавра (ОКР спеціаліста, магістра), здобутого за іншою спеціальністю (напрямом підготовки)

Програма

Матеріали з навчальної дисципліни «Психологія вищої школи» для підготовки доктора філософії (для аспірантів)

Робоча програма навчальтної дисципліни «Психологія вищої школи» для підготовки доктора філософії

Teмa 1-2

Особистість

Пізнавальні процеси ( увага пам’ять уява)

Пізнавальні процеси, задіяні у навчальному процесі

Емоції, почуття, воля

Мотивація ВШ

Особливості студентської групи (формування розвиток)

Діяльність студента і викладача у навчальному процесі

Спілкування

Методичні рекомендації до психолого-педагогічної практики студентів 4-5 курсів непсихологічних спеціальностей

Методичні рекомендації

Додатки

 

Програма фахових вступних випробувань до магістратури

Зразок фахового вступного випробування

Програма фахових вступних випробувань до магістратури

Список літератури до фахових вступних випробувань до магістратури

Програми державних іспитів 2018

Bakalavr2018

Magistry18-19

Методичні матеріали до написання курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт

Лист оцінювання 2 курс

Лист оцінювання 3 курс

Лист оцінювання 4 курс

Титульна сторінка – курсові

Титульна сторінка – бакалаври

Титульна сторінка – спеціалісти

Титульна сторінка – магістри

Вимоги-до-виконання-курсових-кваліфікаційних-дипломних-та-магістерських-робіт-з-психології-

Методичні матеріали для студентів 2-5 (6) курсів відділення психології до написання курсових робіт

Методичні матеріали для студентів до написання кваліфікаційної роботи

Методичні матеріали для студентів до написання дипломної роботи

Методичні матеріали для студентів до написання магістерської роботи

Навчально-методичні комплекси 

НМК_2016-2017_

gerontopsych._навчальна

GERONTOPSYCH_magistry-2

GERONTOPSYCH_spec.

Interaktyvni_metody_v_organizacii_navch_pr-2 (готові до друку)

Interaktyvni_metody_v_organizacii-3 (відредаговані)

IstPsyhMK

Klinichna_roboca_2017-1 (готова до друку)

Klinicma_navc_2017-2 (готова до друку

KomMenMK

KomMenNP

magisterskyj_seminar_karkovska_navch_programa_2017

magisterskyj_seminar_karkovska_robocha_2017

metodyka_i_org_n.dosl_robocha_programa_2017

metodyks_i_org_n.dosl_navchalna_programa_2017

NavchIstPsy

NLP_navc_pr_2017(готова до дуку)

NLP_roboca_2017 (готова до друку)

OBDAROVANI_UCZNI-1

politychna_karkovska_navch_programa_2017

politychna_ps__karkovska_robocha_programa_2017

ps.vlady_karkovska_navchalna_programa_2017

ps.vlady_karkovska_robocha_2017

ps.vplyvu.karkovska_robocha_2017

ps.vplyvy_karkovska_navch_programa_2017

PsPrymMagistr

PsPrymNP

PsychKonfMK

Psychofis_navcalna_2017_16-16 (готова до друку)

Psychofis_roboca_2017_16-16 (готова до друку)

PsychPrymMK

PsychPrymMKМаг

Psyhologia_filology_navch_pr (готово до друку)

Psyhologia_filology-1 (готово до друку)

Psyhologia_himiky_navch_pr-1(готово до друку)

Psyhologia_himiky-1 (готово до друку)

Psyhologia_seredovyscha(1) (готово до друку)

Psyhologia_seredovyscha-3 (готово до друку)

Psy-terap_navc_2017 (готова до друку)

Psy-terap_robocz_2017 (готова до друку)

Public_relations_navch_pr (готово до друку)

Public_relations-2 (готово до друку)

speckurs Obdar.uczni_навчальна

vikova PS – робоча

vikova psych._навчальна

ZAG.PS. (vstup)-1

ZAG.PS.(piznav.proc.)-1

zag.psych.PIZNAV.PROC._навчальна

zag.psych.VSTUP_навчальна

zdorovja_navc_2017_M (готова до друку)

zdorovja_roboca_2017 (готова до друку)

Асп_ранти_ДРУК

Диф.псих. роб. програма (готова до друку)

Диференційна психологія_навчальна (готова до друку)

Етнопсих. роб. програма (готова до друку)

Етнопсихологія_навчальна (готова до друку)

КІМ_Бібліотек_Магістри_навчальна

КІМ_Муз_Магістри_навчальна

КІМ_Муз_Спеціалісти_навчальна

ЛНУ робоча прог. Психологія творчості_Навч +робоча (готова до друку)

навч_прогр_мед_психол (готова до друку)

навч_прогр_нейропсихологія (готова до друку)

навч_прогр_патопсихологiя (готова до друку)

навч_прогр_психосоматика.doc правильна (готова до друку)

навчал_ний_план(1)

навчал_ний_план_маг

навчал_ний_план_спец_заочн

навчал_ний_план_спец_стац

навчал_ний_план-1

Навчальна програма Практикум із загальної психології 1-2 (готова до друку)

Навчальна програма_Психодіагностика (готова до друку)

Навчальна програма_Психокорекція_2017-1 (готова до друку) (готова до друку)

Навчальна програма_Психологічна служба (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія конфлікту_історики_2017 (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія конфлікту_хіміки_2017 (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія прийняття рішень_ІнозМови (готова до друку)

Навчальна програма_Соціальні та політичні конфлікти_2016 готова до друку)

Педагоги_Маг_навчальна_ПсихолВш

Педагогічна психологія (готова до друку)

Практикум із заг. псих. робоча 1 семестр(готова до друку)

Практикум із заг. псих. робоча 2 семестр(готова до друку)

Практикум із заг. псих. робоча 3 семестр (готова до друку)

Практикум із заг. псих. робоча 4 семестр (готова до друку)

Психол_ВШ_КІМ-БібліотекаріМагістри_робоча

Психол_ВШ_КІМ-МузикМагістри_робоча

Психол_ВШ_КІМ-МузикСпец_робоча

Психол_ВШ_Педагоги_Маг_робоча

ПСИХОЛОГ_Я_КОНФЛ_КТУNP

Психологія_істор_навчальна

Психологія_істор_робоча

роб_прогр_мед_психологія.doc правильна (готова до друку)

роб_прогр_нейропсихологія.doc правильна (готова до друку)

роб_прогр_патопсихологiя.doc правильна (готова до друку)

роб_прогр_психосоматика.doc правильна (готова до друку)

Робоча програма_Психодіагностика-1 (готова до друку)

Робоча програма_Психокорекція_2016 (готова до друку)

Робоча програма_Психологічна служба (готова до друку)

Робоча програма_Психологія конфлікту_історики_2017 (готова до друку)

Робоча програма_Психологія конфлікту_хіміки_2017 (готова до друку)

Робоча програма_Психологія прийняття рішень_ІнозМови-2(готова до друку)

Робоча програма_Соціальні і політичні конфлікти_2016 (готова до друку)

робочий_план

робочий_план_

робочий_план_маг

робочий_план_спец_заочн

робочий_план_спец_стац

сем. план_ КІМ_бібліотекарі2016-17

сем. план_музиканти_М 2016-2017

сем. план_педагоги 2016-2017

Штепа_робоча програма_ Загальна психологія (філос,1)_2017 (готова до друку)

Штепа_робоча програма_ Психологія (культ,1)_2017 (готова до друку)

Штепа_робоча програма_Методика викладання психології (пс,4 д_з)_2017 (готова до друку)

Штепа_робоча програма_Педагог психол(пс,4з)_2017 (готова до друку)

Штепа_робоча програма_ск Мотивація поведінки та навчання(пс,4з)_2017 (готова до друку)

НМК_2017-2018

17-18ps_seksualnosti (готова до друку)

17-18ПСИХагр (готова до друку)

18ЗаочнПсихокорДитАгр (готова до друку)

2017 Навчальна програма Практикум із загальної психології 2 (готова до друку

2017 Навчальна програма Практикум із загальної психології 3 (готова до друку)

2017 Навчальна програма Практикум із загальної психології 4 (готова до друку)

2017 робоча програма Практикум із заг. псих. робоча 2 семестр (готова до друку)

2017 Робоча програма Практикум із заг. псих. робоча 3 семестр (готова до друку)

2017 Робоча програма Практикум із заг. псих. робоча 4 семестр (готова до друку)

Art_tehniky_aktyvizacii_vnutr_resursiv (готова до друку)

Art_tehniky_aktyvizacii_vnutr_resursiv_navch_progr (готова до друку)

gerontopsych.

GERONTOPSYCH_magistry (готова до друку)

Interaktyvni_metody_ u_roboti_z_osobamy_z_osobl_potrebamy (готова до друку)

Interaktyvni_metody_ u_roboti_z_osobamy_z_osobl_potrebamy_pr (готова до друку)

Interaktyvni_metody_navchannia (готова до друку)

Interaktyvni_metody_navchannia_navch_pr (готова до друку)

Interaktyvni_metody_v_organizacii (готова до друку)

Interaktyvni_metody_v_organizacii_navch_pr (готова до друку)

IstPsyhMK (готова до друку)

Klinichna_roboca_2017_2 (готова до друку)

Klinicma_navc_2017_2 (готова до друку)

KomMenMK (готова до друку)

KomMenNP (готова до друку)

magisterskyj_seminar_karkovska_navch_programa_2017-2018 (готова до друку)

magisterskyj_seminar_karkovska_robocha_2017-2018 (готова до друку)

metodyka_i_org_n.dosl_robocha_programa_2017-2018 (готова до друку)

metodyks_i_org_n.dosl_navchalna_programa_2017-2018 (готова до друку)

NavchIstPsy (готова до друку)

NLP_navc_pr_2017_2 (готова до друку)

NLP_roboca_2017_2 (готова до друку)

OBDAROVANI_UCZNI (готова до друку)

politychna_karkovska_navch_programa_2017-2018 (готова до друку)

politychna_ps__karkovska_robocha_programa_2017-2018 (готова додруку)

ps.vlady_karkovska_navchalna_programa_2017-2018 (готова до друк)

ps.vlady_karkovska_robocha_2017-2018 (готова до друку)

ps.vplyvu.karkovska_robocha_2017-2018 (готова до друку)

ps.vplyvy_karkovska_navch_programa_2017-2018 (готова до друку)

PsMasPov-NavchPrograma17-18 (готова до друку)

PsPrymMagistr (готова до друку)

PsSocPs-NavchPrograma (готова до друку)

PsSocPs-RobPrograma (готова до друку)

PsychKonfMK (готова друку)

Psychofis_navcalna_2017_16-16_2 (готова до друку)

Psychofis_roboca_2017_16-16_2 (готова до друку)

PsychPrymMKМаг-1 (гготова до друку)

PsychWNZNP (готова до друку)

PsychWNZRPr (готова до друку)

Psy-terap_navc_2017_2 (готова до друку)

Psy-terap_robocz_2017_2 (готова до друку)

PsyxMasPov-RobPrograma17-18 (готова до друку)

speckurs Obdar.uczni

VIKOVA PS.(готова до друку)

vikova psych.

VstupDoSpec-NavchPrograma (готова до друку)

VstupDoSpec-RobPrograma (готова до друку)

ZAG.PS. (vstup) (готова до друку)

ZAG.PS.(piznav.proc.) (готова до друку)

zag.psych.PIZNAV.PROC.

zag.psych.VSTUP

zdorovja_navc_2017_M_2 (готова до друку)

zdorovja_roboca_2017_2 (готова до друку)

АНТРОПОГЕНЕЗ РОБпрограма (готова до друку)

ВП Interaktyvni_metody_v_organizacii_navch_pr (готова до друку)

ВП Interaktyvni_metody_v_organizacii-1 (готова до друку)

ВП Psyhologia_seredovyscha_navch_pr (готова до друку)

ВП Psyhologia_seredovyscha_red (готова до друку)

ВП Диф.псих. роб. програма (готова до друку)

ВП Диференційна психологія (готова до друку)

ВП Н П Етно психологія (готова до друку)

ВП навчальна прог. Психологія_біологи (готова до друку)

ВП Робоча програма Психологія_біологи 3к (готова до друку)

Експ. псих_навч-1 (готова до друку)

Експ.псих_роб (готова до друку)

Етнопсих. роб. програма (денне+заочна) (готова до друку)

Інженерна_ навч-1 (готова до друку)

Інженерна_роб.-1 (готова до друку)

Кількісні_якісні методи в Пихології (готова до друку)

ЛНУ КІМ Навч. Психологія творчості (готова до друку)

ЛНУ КІМ Роб. програма Психологія творчості (готова до друку)

ЛНУ Робоча програма Психологія_біологи 2к (готова до друку)

МАГІСТРИ навч_прогр_психосоматика (готова до друку)

МАГІСТРИ роб_прогр_психосоматика (готова до друку)

Н П Педагогіка вищої школи (готова до друку)

навч. програма психологя мистецтва (готова до друку)

Навч_Осн_АНТРОПОГЕНЕЗУ (готова до друку)

навч_прогр_нейропсихологія (готова до друку)

навч_прогр_нейропсихологія 2018 (готова до друку)

навч_прогр_психосоматика.doc 4 курс (готова до друку)

навч_прогр_функції та специфіка роботи психолога в клініці (готова до друку)

навч17-18ps_seksualnosti

навч17-18ПСИХагр (готова до друку)

навчальна програма – дефектологія (готова до друку))

Навчальна програма_основи кататимно-імагінативної психотерапії-1 (готова до друку)

Навчальна програма_Основи психотерапії_психологи_заочники_2017 (готова до друку)

Навчальна програма_Психодіагностика-1 (готова до друку)

Навчальна програма_Психокорекція_2017_2 (готова до друку)

Навчальна програма_Психологічна служба (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія конфлікту_психологи_заочники_2017 (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія особистості і соціуму (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія прийняття рішень_Психологи (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія_туристи (готова до друку)

Навчальна програма_Психологія_філол_заоч (готова до друку)

НавчальнаПс_ВШ_КІМ(бібліотекарі) 2017-2018 (готова до друку)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДОПОМОГА ПРИ НС ВОВК НОВА 2017 (готова)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЯ МАТЕМАТИКИ ВОВК-1 (готова до друку)

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЯ ТРАВМИ ВОВК-1

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПСИХОЛОГІЯ ФІЛОЛОГИ ВОВК (готова до друку)

НавчПрогр_Прикладна_2017 (готова до друку)

НавчПрогр_ПсихОсоб_2017 (готова до друку)

НавчПрогр_ФілосПсих_2017 (готова до друку)

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ПРОГРАМА НОВА2017 (готова до друку)

НМК Загальна. Емоції і воля  (1) (готова до друку)

НМК Спец псих 3 курс (готова до друку)

НМК Спец псих 4 курс (готова до друку)

ОПП _ роб-1 (готова до друку)

ОПП_навч. (готова до друку)

Основи психології роб програма (готова до друку)

Педагогіка вищої школи роб. програма (готова до друку)

Педагогіка вищої школи роб. програма (заочна форма)-1

Педагогічна психологія_навчальна (готова до друку)

Педагогічна психологія_робоча (готова до друку)

Політ.психол_філософи

ПРОГРАМА МАТЕМАТИКИ ВОВК 2018 3 КУРС-1 (готова до друку)

ПРОГРАМА МАТЕМАТИКИ ВОВК 2018 4 КУРС-1 (готова до друку)

ПРОГРАМА РОБОЧА_ТРАВМУЮЧІ СИТУАЦІЇ_ МАГІСТРИ 2018 6 КУРС (готова до друку)

ПРОГРАМА ФІЛОЛОГИ ВОВК 2018 (готова до друку)

ПС_РЕКЛ_МАГнавч.прогр (готова до друу)

Психол метоли маркет дослідж. роб. програма (готова до друку)

Психол_ВШ_КІМ навчальна_2017-2018 (готова до друку)

Психол_ВШ_КІМ_робоча_2017-2018 (готова до друку)

ПСИХОЛОГ_Я_КОНФЛ_КТУNP (готова до друку)

Психологія_хім_навчальна_2017-2018 (готова до друку)

Психологія_хім_робоча_2017-2018 (готова до друку)

ПсихРел_навчальна_ЛНУ_2017-2018 (готова до дрку)

ПсихРел_робоча_ЛНУ_2017-2018 (готова до друку)

Роб прогр Гендер Маг Гапон (готова до друку)

Роб прогр ПС ОСОБИ ТА СОЦІУМУ РІЗНІ Гапон (готова до друку)

Роб прогр соц психол Гапон (готова до друку)

роб програма псих сім’ї (готова до друку)

роб програма сім консульт (готова до друку)

Роб прТМПП Гапон (готова до друку)

Роб.прогр.метод викл вищ шк Гапон (готова до друку)

роб_прогр_нейропсихологія.doc правильна (готова до друку)

роб_прогр_нейропсихологія.doc2018 (готова до друку)

роб_прогр_психосоматика-2 (готова до друку)

роб_прогр_функції та специфіка роботи психолога в клініці (готова до друку)

робоча програма – дефектологія.doc2018 (готова до друку)

робоча програма Психологія мистецтва (готова до друку)

Робоча програма_основи кататимно-імагінативної психотерапії_2017 (готова до друку)

Робоча програма_Основи психотерапії_психологи_заочноки_2017 (готова до друку)

Робоча програма_Психодіагностика-1 (готова до друку)

Робоча програма_Психокорекція_2017_2 (готова до друку)

Робоча програма_Психологічна служба (готова до друку)

Робоча програма_Психологія конфлікту_психологи_заочники_2017 (готова до друку)

Робоча програма_Психологія особистості та соціуму (готова до друку)

Робоча програма_Психологія прийняття рішень_Психологи (готова до друку)

Робоча програма_Психологія_туристи (готова до друку)

Робоча програма_Психологія_філологи_заочн (готова до друку)

Робоча Пс_ВШ_КІМ(бібліотекарі) 2017-2018 (готова до друку)

РобПрогр_Прикладна_2017 (готова до друку)

РобПрогр_ПсихОсоб_2017 (готова до друку)

РобПрогр_ФілосПсих_2017 (готова до друку)

Соц.Психол_філософи (відсутні основні компоненти робочої програми)

Штепа_робоча +навчальна_Тренінг актуалізації особистісної зрілості (пс,2Мд_1Мз)_(готова до друку)

Штепа_робоча програма_Методика викладання психології (пс 2д_3з)_2017_(оновлені години 12.06.2018)

Штепа_робоча+навчальна _Методика викладання психології (пс 2д_3з)_(готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна програма_Педагог психол(пс,4з)_(готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_ Загальна психологія (філос,1) (готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_ Психологія (істор,1)_(готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_ Психологія (філол,2)_(готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_ Психологія (хім,3)_готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_Методика викладання психології (пс,3д_4з)_2(готова до друку)

Штепа_робоча+навчальна_Педагог психол(пс,3з)_(готова до друку)

Корисні посилання

Сайти з психологічною літературою

Дослідження

З січня 2015 року по грудень 2017 року кафедра психології працює над темою  “Психологічні детермінанти розвитку особистості в умовах соціально-політичної трансформації українського суспільства”.

У руслі цієї теми визначено позитивний потенціал психології дитиноцентризму для соціалізуючих навчально-виховних впливів на дитину з метою формування  у неї конструктивних особистісних якостей та  комплексу знань і навичок, необхідних для успішного вирішення вікових завдань розвитку.

Виявлено психологічні особливості соціальної інтеграції та реабілітації дітей з порушеннями  розвитку у загальноосвітній школі.

Визначено зв’язок гендерних стереотипів із  психологічним здоров’ям студентів. Вивчено прояви етноідентичності у ставленні особистості до представників своєї та інших етнічних груп.

Досліджено психологічні особливості студентської молоді, схильної до маніпулювання у міжособовій взаємодії. Вивчено ціннісні орієнтації емігрантів в контексті їхньої адаптації до нового культурного та соціального середовища; зв’язок між релігійними уявленнями та сенсо-життєвими  орієнтаціями галичан. Окреслено соціально-психологічні чинники активність прекаріату та зміст  територіальній ідентичності у різних вікових групах.

Виявлено дію соціально-психологічних чинників на  задоволеність життя у жінок; суб’єктивної картини світу на ставлення особи до власності,  її  тяжіння до бідності. Теоретично обґрунтовано вплив приватності на громадянську позицію особистості. З’ясовано соціально-психологічний зміст емоційного переживання та когнітивного осмислення пенсіонерами власного суб’єктивного благополуччя.

На кафедрі  регулярно проводиться науково-методологічний семінар.

Ви можете ознайомитись із коротким описом доповідей викладачів на цьому семінарі за 2015-2016 рік.

 

Доповідає асистент Гребінь Н.В.

За допомогою проведеного кількісного та якісного аналізу результатів дослідження було виявлено, що схильні до маніпулювання студенти характеризуються такими особистісними особливостями, як низька відповідальність, невпевненість у собі, невпевненість у соціальному довкіллі, високий рівень особистісної тривожності, соціальна відчуженість, низька сенситивність до потреб інших, маскулінність. Високо значущими для них виступають матеріальні цінності, цінності власного престижу, саморозвитку, досягнення, збереження власної індивідуальності. Серед життєвих сфер студенти-маніпулятори дуже високого значення надають навчальної, професійної, сімейної, суспільно-політичної сферам, а також сфері власних захоплень та хобі.

Виявлено, що схильним до маніпулювання студентам у міжособовій взаємодії властиво виявляти підозрілість стосовно інших, прагнення контролювати та впливати на соціальне довкілля. Такі особи не мають бажання отримувати соціальне схвалення, знецінюють для себе загальноприйняті норми, правила та авторитети. Загалом, схильні до маніпування студенти не виявляють прагнення до близької емоційної взаємодії та вкрай обережні у встановленні контактів, віддаючи перевагу одноосібно ініціювати взаємини. Емпіричним шляхом доведено, що схильні до маніпулювання студенти  ініціюють соціальні контакти задля досягнення власних цілей, що надає їхньому життю насиченості, цікавості та сенсовності.

Дослідження показало, що несхильні до маніпулювання студенти характеризуються відповідальністю, дисциплінованістю, достатньою впевненістю у собі, помірним рівнем особистісної тривожності, соціальною спрямованістю. В структурі цінностей найпомітніше місце займає цінність збереження власної індивідуальності, найменш важливою є цінність власного престижу. У взаємодії з іншими такі особи схильні до компромісу та співпраці, виявляють теплі дружні почуття, прагнуть емоційно підтримувати та допомагати оточуючим, а також отримати соціальне схвалення.

З’ясовано, що ефективність міжособової взаємодії схильних до маніпулювання студентів зростає із збільшенням психологічної проникливості та прагнення реалізувати власні інтереси.

Було визначено чинники, які сприяють зростанню в студентської молоді схильності до маніпулювання як особистісної риси. Важливого значення набувають мотиваційні чинники, серед яких слід виокремити ціннісно-орієнтаційні, а саме: високу значущість навчально-освітньої та професійної сфер життєдіяльності у поєднанні з такими термінальними цінностями, як матеріальні цінності, цінності досягнення цілей та власного престижу. Серед особистісних властивостей студентської молоді детермінантами високої схильності до маніпулювання виступають маскулінність, тривожність та емоційна відчуженість. Поведінковими чинниками високої особистісної схильності до маніпулювання виступають тенденції уникати емоційно близьких взаємин та контролювати соціальне довкілля.

Серед індивідуально-психологічних чинників, які стримують розвиток в студентів маніпулятивної схильності, було виокремлено високе самоприйняття, гнучкість, толерантність, відповідальність, соціалізованість, орієнтацію на емоційну близькість у міжособовій взаємодії. Ціннісно-орієнтаційними детермінантами низької схильності до маніпулювання виступає цінність дозвіллєвої активності, а також невисока значущість для студентів власного престижу, саморозвитку та самовдосконалення.

 

Доповідає асп. Мандзик Т.М.:

Прив’язаність до місця, згідно з І. Альтманом та С. Льов, – це символічний стосунок, який особа утворює щодо певного місця, який надає загальне емоційне та культурне значення цьому значимому простору, а це в свою чергу є основою для розвитку особою чи групою осіб розуміння навколишнього середовища. Прив`язаність до місця має позитивний вплив на особу, зокрема пов`язана з її задоволеністю життям, рівнем самооцінки, самоефективності, здатністю до саморегуляції, суб`єктивним благополуччям тощо.

Прив`язаність до місця може набувати дві форми: функціональна (практична) прив`язаність та емоційна прив`язаність. За Д. Гумоном, також виділяють такі типи прив`язаності як традиційна, активна та відсутність прив`язаності.

Згідно з літературою можна виділити наступні вагомі групи факторів (детермінантів), які впливають на формування «прив’язаності до місця»: просторовий, особистісний, функціональний та часовий (тривалість проживання). Просторовий фактор включає фізичні характеристики місця (розмір, розміщення, наповненість і т.д.). Особистісний (суб`єктний) фактор охоплює соціальний (визначається наявністю та емоційною задоволеністю соціальними контактами в певному місці), культурний (приналежність до певної спільноти, релігії, наслідування традицій тощо), індивідуальний (індивідуальні психологічні характеристики особи) виміри, а також спогади та досвід, задоволеність місцем (залежить від оцінки, яку людина надає місцю та її задоволеність ним). Функціональний фактор визначається тим, як людина взаємодіє з фізичним та соціальним простором (пізнавальна, поведінкова, семантична, емоційна взаємодія). Прив`язаність до місця виконує наступні психологічні функції: безпеки, підтримки ідентичності, підтримка в досягненні цілей, приналежності, пізнавальна, розвитку, гедоністична, значення, відновлення.

Доповідає асп. Конюх О.І.:

Етнічна толерантність – це ціннісна настанова особистості, її життєва позиція, яка є стійкою у часі, інтеріоризованою та усвідомленою індивідом. Дослідники виділяють такі основні характеристики толерантності: ставлення до іншого з позиції рівного, що вимагає самовиховання та самообмеження (О. Г. Асмолов); прийняття відмінності іншого при збереженні власної ідентичності (Г. Л. Бардієр); цінування культурної різноманітності (Н.М. Лєбєдєва і А.Н. Татарко); повага до способів самовираження іншого, за умови відчуття власної безпеки (К. С. Сухих ). З метою побудови психологічної структури толерантності було здійснено дослідження. Використано методики, які визначають рівень етнічної ідентичності та толерантності, а також вимірюють особливості комунікації, і опитувальники особистісних рис і компонентів самоставлення. Результати дослідження дали можливість виділити розбіжності між схильними та не схильними до толерантності особами. Схильні до толерантності особи є більш терпимими та чуйними у спілкуванні, менш дистанційовані від представників інших національностей та характеризуються позитивним самоставленням. Отже, етнічна толерантність є взаємопов’язана із характером та самоставленням особистості та проявляється, як доброзичливе ставлення та готовність до конструктивної комунікації з іншими особами, не залежно від їхнього етнічного походження.

Доповідає доц. Гупаловська В.А.:

Методи психологічного вивчення сексуальності:

  • інтерв’ю
  • опитування
  • спостереження
  • експеримент
  • клінічні обстеження, інтерв’ю
  • спеціальні дослідження
  • наратив
  • психодіагностичні методики
  • проективні

До неперекладених і мало відомих в Україні психодіагностичних методик належать: Шкала сексуальності (The Sexuality Scale (SS) (30 запит.). Snell, Papini), Шкала сексуальних стосунків (The Sexual Relationship Scale (SRS) (24 запитання) Dr. William E. Snell, Jr.(1997)), Шкала сексуальної поінформованості (The Sexual Awareness Scale (SAS)), Багатофакторний опитувальник особливостей сексуальних стосунків (The Multidimensional Sexual Approach Questionnaire (MSAQ) by Dr. William E. Snell, Jr. (56 запит., 1997)), Шкала стереотипів стосовно сексуальності чоловіків (The Stereotypes About Male Sexuality Scale (SAMSS) William E. Snell, Jr. (1986) 60 запит., 10 шкал-стереотипів по 6 запитань) та інші. Наявні два багатовимірні опитувальники: Айзенка Установок стосовно сексуальності і методика оцінки сексуального профілю О.Потьомкіної. Перший перекладений російською.

 

Доповідає асистент Лабаз І.О.

У сучасних умовах працевлаштування є довготривалим та об’ємним процесом, до якого людина часто докладає значну кількість уваги за зусиль. Висока конкуренція, нестабільність робочих місць, важкі умови праці та низькі зарплати створюють багато перепон на шляху до успішного пошуку роботи. Дослідження безробітних виявили, що безробітні з нетривалим досвідом пошуку роботи є більш впевненими у власних силах, вони більш оптимістичні та емоційно стабільні у своїх пошуках. Ці психологічні характеристики мають вплив на подальший вибір стратегій пошуку роботи.

Відповідно, метою роботи є з’ясування психологічних відмінностей між аплікатами за тривалістю безробіття. Для виявлення статистично значущих відмінностей для нормально розподілених груп використано порівняльний t-тест Стьюдента.

З рисунку бачимо, що для безробітних з нижчою тривалістю безробіття характерні вищі показники практично усіх шкал: життєзабезпечення, соціальна корисність, стенічне емоційне реагування та емоційна складова мотивації. Отже, дана група безробітних більш схильна до активних, діяльнісних емоційних переживань, при цьому зберігаючи конструктивну позицію в складних ситуаціях. Вони прагнуть певної стабільності життя та бути бажаними або необхідними для функціонування суспільства. Ці тенденції можна назвати більше зрілими і пояснити, зокрема соціально-демографічними показниками, оскільки серед цих безробітних, вищий рівень старших осіб, які мають сім’ю та дітей.

Для безробітних з тривалим досвідом безробіття характерний вищий рівень копінгу відволікання. Дана група в стресових ситуаціях більш схильна звертати увагу на будь-які інші життєві теми, які вважаються більш «важливими».  Досліджуваний може вважати, що робота йому зараз не надто потрібна або знаходити собі заняття в інших сферах життя. Безсумнівно, що пошук роботи є серйозною стресовою ситуацією для безробітного, протев ибір копінгу відволікання не є найбільш успішним вибором.

Отже, можна сказати, що безробітні з нетривалим досвідом відсутності роботи є більш стійкими у стресових ситуаціях (зокрема ситуаціях пошуку роботи), вони намагаються активно з ним справлятися, при цьому почуваючи себе більш впевнено та спокійно. Натомість безробітні, які тривалий час перебувають у пошуках роботи, є більш пасивними у своїх реакціях та менш здатними ефективно шукати роботу.

 

Доповідає доц. Петровська І.Р.:

Майбутнє української держави великою мірою залежить від сформованої української громадянської ідентичності. Втрата громадянської ідентичності породжує серйозні проблеми, пов’язані з глибоким відчуженням суспільства від держави, відчуттям нестабільності людського буття та навіть може створювати загрозу національній безпеці країни.

Метою дослідження є аналіз особливостей когнітивних, ціннісно-емоційних, поведінкових та образно-семіотичних компонентів громадянської ідентичності, а також виявлення основних її типів.

Для досягнення поставленої мети було використано такі методи та методики:

  • авторський опитувальник «Громадянська ідентичність» (особливості громадянської ідентичності на когнітивному та емоційно-ціннісному рівнях);
  • ситуації (казуси) проективного характеру на виявлення громадянської позиції у спілкуванні і діяльності (визначають неусвідомлені аспекти громадянської ідентичності на поведінковому рівні);
  • вправи та завдання на залучення уяви (побудова образів «Я – громадянин України», «Ідеальний громадянин», «Якнайгірший громадянин»), що виявляють специфіку образно-семіотичної складової громадянської ідентичності.

В дослідженні прийняло участь 335 громадян віком 18-80 років (середній вік 36,75, стандартне відхилення 18,26, 68% жінок, 32% чоловіків) з різних областей України.

Виявлено різні типи української громадянської ідентичності: «позитивна» («лояльна») (40%), «невизначена» (40%), «негативна» («протестна»)(20%).

Сформована громадянська ідентичність у населення пов’язується із патріотичністю, активною громадянською позицією (високим рівнем суб’єктності) та не схильністю до еміграції (на постійне місце проживання).

 

Доповідає : доц. Галецька І.І.

Головна мета Психології здоров’я – покращення благополуччя та здоров’я людей шляхом застосування психологічних теорій, методів і досліджень в промоції здоров’я, профілактиці хвороб та вдосконаленні системи охорони здоров’я і формуванні політики охорони здоров’я. У більш вузькому формулюванні завданням Психології здоров’я є популяризація здорового способу життя, формування розуміння власної відповідальності за власне здоров’я та пошук способів мотивування людей до свідомого ставлення до свого здоров’я. Дослідження Психології здоров’я спрямовані на пошук зв’язку між психологічними чинниками, поведінкою та станом  здоров’я. Актуальними завданнями Психології здоров’я є розвиток системного інтегративного підходу з урахуванням здобутків різних теоретичних підходів, розвиток критичного розуміння взаємозв’язку між біологічними, психологічними і соціальними підходами до здоров’я і хвороби, здоров’я поведінки та охорони здоров’я. Проблеми пов’язані з необхідністю 1) урахування культуральних , соціальних, економічних, психологічних чинників, 2) розробки програм формування здорового способу життя з урахуванням специфіки фокус груп; 3) визначення критеріїв оцінки ефективності; 4) поєднання різноспрямованих впливів – персонально орієнтованих, сімейно орієнтованих, просвітницько орієнтованих, розробки держаних програм; 5) фінансування програм та довготривале фінансування дослідницьких проектів; 6) мінливість чинників поведінки залежно від соціально-культурально-економічних процесів.

 

Доповідає : доц.. Вовк А.О.

Темою моєї доповіді є соціально-психологічні особливості особистості наркозалежних, які проходять реабілітацію. В фокусі дослідження перебували 27 наркозалежних (25 чоловіків і 2 жінки віком від 21 до 36 років), що проходять реабілітацію в закритому РЦ «Час Змін», де проводились різнопланові заняття за програмою реабілітації С.Гавриленка та індивідуальні і групові психотерапевтичні заняття. Для дослідження застосовувались психодіагностичні методики: Гіссенський особистісний опитувальник, тест малюнкової фрустрації С.Розенцвейга, вербальний фрустраційний тест Л.Собчик, 16-факторний опитувальник Кеттелла, тест С.Хобфолла для визначення копінг-стратегій, тест Д.Олдхема та Л.Морріса для визначення імовірнісних розладів, проективний тест «Неіснуюча тварина», «Дім-дерево-людина», «Малюнок сім’ї». Характерними особливостями наркозалежних були підвищений рівень агресивності, висока частота екстрапунітивних реакцій, високий рівень фрустрованості, низькі показники соціально-психологічної адаптації, схильність до маніпулятивних дій, також у 23 осіб був діагностований імовірнісний соціопатичний тип особистості, схильність до садистичної поведінки та пасивної агресії.

Доповідає : доц. каф. псих., к.п.н., Сазонової О.В.

Доповідь присвячена методу травма-експозиції як можливості опрацювання наслідків психічної травми в психодинамічному напрямку. Визначення травми за МКХ-10: небезпечна для життя ситуація, пов’язана зі станом жаху і безпорадності. Травма супроводжується симптоматикою. Визначені фактори, які хронізують травматичний стан.

Опрацювання травми в першу чергу відбувається за допомогою соціальної системи підтримки. Протягом 4-6 місяців опрацьовуються і інтегруються від 85% до 90% всіх монотравм. Якщо травма не буде опрацьована протягом цього часу, то соціальна система підтримки не впоралася з перенапруженням. Травмотерапія необхідна, якщо не вистачає ресурсів власної психіки і ресурси соціальної системи.

Сучасна модель тавмотерапії складається з 6 кроків і відрізняється від техніки занурювання в травму. На перших чотирьох кроках відбувається стабілізація і пошук внутрішніх ресурсів. І тільки на п’ятому кроці відбувається конфронтація з проблемною ситуацією, а на шостому кроці – інтеграція досвіду у власний досвід. Сучасна модель травмотерапії використовує травма-синтез, травма-експозицію і трамво-інтеграцю. Травма-експозіція застосовується тоді, коли людина може згадувати травматичну подію і не відчувати при цьому або від цього хворобливі симптоми.

Флешбеки і інтрузії – це не травма, це лише травмуючі спогади. Людина страждає не від того, що сталося, а від того образу, який зараз є в голові. Тобто залишаються фантоми. Ми працюємо не з травмою, а з фантомними почуттями образами і болями. Ми працюємо ніби зі слайдом. Терапевт може витримати роботу з травмою пацієнта, оскільки працює тільки з образом, а не з травмуючої ситуацією.

Мета травмотерапії – зробити нестерпні і неконтрольовані інтрузії і флешбеки контрольованими спогадами, які людина може переживати.

Метод травма-експозиції не базується на відреагуванні. Ми не занурюємо людину в стан травми (Flooding), оскільки це може ретравматизувати і викликати напади страху.

При травма-експозиції свідомість знаходиться в активному стані. В такому стані травматичний спогад одночасно переживається і управляється.

Сучасна техніка травма-експозіціі – десенсибілізація.

Доповідає доц. Левус Н. І.:

На основі проведеного емпіричного дослідження, можемо окреслити певні особливості осіб з різною етнічною ідентичністю в залежності від їх ставлення до представників власної та інших етнічних груп.

Особи з нейтральною етноідентичністю схильні нейтрально, без особливих емоцій та почуттів, ставитися як до власного етносу, так і до інших. Етнічна ідентичність у такому випадку яскраво не проявляється, відсутні прагнення до порівняння себе з іншими. Якщо представники цієї групи і проявляють прихильність до інших, то вона для них насамперед повинна базуватися на високому самоставленні.

Особи із тенденцією до позитивної етноідентичності демонструють високий рівень толерантності, поєднання позитивного ставлення до власного народу з позитивним ставленням до інших народів. Для них важливе дотримання балансу в етнічних стосунках, адже перекіс в будь-який бік може призвести до небажаних наслідків у міжнаціональному спілкуванні.

Особи, в яких спостерігається тенденція до негативної етноідентичності, володіють низьким рівнем толерантності, інтереси власного народу ставлять над інтересами інших, аж до надмірного їх неприйняття. Дистаціювання від інших етносів і зосередження на власній етнічній групі надає їм впевненості в собі.

Отже, якщо ми говоримо про етнічну ідентичність, то в будь-якому суспільстві вона не існує в чистому вигляді. Адже етнічна ідентичність поєднується із громадянською, політичною та культурною ідентичністю, тим самим, враховуючи особливості різних сторін життя нації. 

Доповідає : доц. Баклицький І.О.

Доповідач розглянув роль особистісних домагань як складової у навчальній діяльності студента. У виступі поданий аналіз особливостей взаємозв‘язку та взаємовпливу рівня домагань на формування життєвих цілей студента. При порівняльному аналізі високо мотивованих і низько мотивованих студентів було виявлено, що високо мотивовані мають високу нормативність у поведінці, вони більш чуттєві, сміливіші, прагнуть бути більше інформованими. Низькомотивовні студенти мають нижчий інтелектуальний розвиток, замкнені, стримані, перебувають в очікуванні завдань, недостатньо організовані.

Застосування кореляційного аналізу дозволило виявити ряд статистично значущих зв‘язків між мотивацією досягнення і емпіричними показниками та смисложиттєвими орієнтаціями (цілі в житті, процес життя, локус контролю життя). При проведені факторного аналізу було виявлено шість значимих факторів, які відображають взаємовплив показників даного гіпотетичного конструкту.

 

Ви можете ознайомитись із коротким описом доповідей викладачів на цьому семінарі за 2017-2018 рік.

Доповідь проф. Кизименко Л.Д. на тему: «Інноваційний потенціал: дослідження, результати, використання».

 

У доповіді дана характеристика Сьогодення, наповненого викликами і таким, що характеризується вельми напруженою геополітичною ситуацією, котра  багато в чому пов’язана із економічними труднощами, із економічною невизначеністю, із вичерпанням колишніх джерел росту, із зменшенням ресурсів, проблемами ринків збуту, із збільшенням відсотку “незайнятого працею населення»…Підкреслено, що ці ж чинники у певній мірі формують нинішню геополітичну напруженість. Є певний ризик, що геополітична напруженість може посилитися, навіть штучно провокуватися деякими акторами глобального світу.

Декларується, що Світ став більш небезпечним, динамічним  і таким, у якому треба весь час бути готовим до змін та спроможним змінювати (та змінюватися самому) у функції ситуації,  для чого необхідно мати об’єктивні умови для їх реалізації. Тобто, треба або самим ініціювати зміни, або приймати участь у чиїхось інноваціях.

Зазначено, що успіхи у реалізації української інноваційної політики визначаються врахуванням і використанням численних факторів: геополітичних, психологічних, економічних, соціологічних та ін. з одночасною орієнтацією на вимоги і доробки загальної теорії систем. Підкреслено, що настав час звернутися до такої категорії як Інноваційного потенціал (ІП).

Доповідач зупинився на дефініції Інноваційного потенціалу та його компонентах, а також на провідних етапах розвитку методології управління інноваціями. Також підкреслено, що практично недостовірно аналізувати інноваційний перехід від планової економіки до ринкової без інституціонального підходу до проблем і подій. Було також показано провідні елементи організаційного механізму як для низького рівня інноваційного потенціалу, так і для високого його значення. Особлива увага була приділена проблемам ресурсного підходу з позицій різних дослідників з наголосом на його психологічних аспектах.

У доповіді сформульовані обмеження та припущення для проведення досліджень і тлумачення їх результатів, названі використані методики (9 шт, з них – 7 авторські).

Сформульовані особливості використання підходів різних авторів. Наведені результати досліджень потенціалу інноваційного мислення, інновативних характеристик респондентів, кореляцій групи крові, енергетичного потенціалу, інстинктів та нахилів. Наведені взаємозв’язки “інноваційних” та “інстинктивних” якостей, із врахуванням орієнтації на майбутнє та ризику заради успіху. Підкреслена необхідність при тлумаченні результатів обов’язково  враховувати положення  Курта Геделя про взаємотрансформації гіпотез, а також доцільність враховувати можливі упередження.

Доповідь закінчена формулюванням Висновків – Пропозицій для прискорення процесу формування національної інноваційної системи, забезпечення випереджального розвитку наукомістких, високотехнологічних галузей з особливим акцентом на використанні психологічних наук для успішних інновацій.

 

Доповідь асп. Дубиніної М.І. на тему: «Бар’єри, що виникають у процесі професійної самореалізації жінок».

 

Самореалізація особистості являє собою здійснення можливостей розвитку «Я» через власні зусилля, спільну діяльність з іншими людьми, контакт з соціумом та світом у цілому. Професійна сфера – одна з пріоритетних сфер самореалізації, оскільки саме в ній особистість може розкрити свій потенціал.

Однак на всіх етапах професійного становлення наявні фактори (бар’єри), що заважають повноцінному становленню особистості. В залежності від дії, бар’єри можуть бути психологічного та непсихологічного характеру.

Непсихологічні бар’єри – це бар’єри соціального плану, обумовлені дискримінацією стосовно жінок, а також особливостями їх соціального становища. Психологічні бар’єри поділяють на соціально-психологічні та особистісні.  Соціально психологічні стосуються традиційних установок відносно ролі жінки у суспільстві та його призначення. Носіями подібних установок можуть бути батьки, педагоги, партнери тощо.

До особистісних психологічних бар’єрів відносять невпевненість у своїх можливостях, екстернальний локус контролю, емоційну нестабільність, низький рівень мотивації, недостатній рівень адаптації тощо.

 

Доповідь ас. Кочергіної І.А. на тему: «Спрямованість саморегуляції жінок при психологічному насильстві з боку родини».

 

Доповідь присвячена аналізу результатів дослідження саморегулятивних особливостей жінок у взаємозв’язку із психологічним насильством в родинних стосунках. Здебільшого психологічне насильство розглядається як соціально-психологічний вплив, який навмисно змушує іншу людину чи групу людей до дій чи поведінки, які не входили у їх наміри, який порушує психологічні межі особистості чи соціальної групи, який здійснюється без їх згоди і без забезпечення соціальної і психологічної безпеки індивіда, а також всіх його законних прав, що призводить до соціальної, психологічної, фізичної чи матеріальної шкоди (Є. Волков). До об’єктивних критеріїв психологічного насильства відносять дії особи, яка здійснює психологічне насильство. Це: шкідливі емоційні дії, домінування, вербальна агресія, ігнорування  відкидання, нехтування, переслідування, непередбачуваність (Дж. Сонкін). Суб’єктивними критеріями психологічного насильства є емоційні реакції особи, яка зазнає впливу психологічного насильства, а саме: стан дискомфорту, відчуття приниження при спілкуванні з кривдником, почуття роздратування, почуття образи на поведінку кривдника, «звикання» з образливою поведінкою, сумніви у «нормальності» власних почуттів і психологічного стану, низька самооцінка.

Часто психологічне насильство має місце у повсякденному житті, а родинне середовище є чи не основним чинником формування якості функціонування і особистісного розвитку людей. Так як у цій доповіді йдеться про психологічне насильство в родині в дослідженні включено наступних родичів: чоловік, батько (вітчим), мати (мачуха), родина чоловіка, дитина, брат/сестра, дід, баба.

Сьогодні проблема принизливого відношення і принизливої критики, словесних образ, погроз, знецінення є досить поширеним явищем, з яким стикається значна кількість жінок у всьому світі. Вказаний вид насильства, безперечно, виступає досить важким та серйозним стресогенним чинником, тому необхідним є вміння управляти власним психічним станом задля ефективного планування та організації діяльності, побудові гармонійних стосунків з навколишніми. В той же час, саморегуляція виступає внутрішньою цілеспрямованою активністю людини, яка скерована на перетворення свого стану.

Саморегулятивні навички є важливими у побудові взаємостосунків та вирішенні життєвих завдань, особливого значення вони набувають при наявності фактів психологічного насильства у стосунках з іншими. А різноплановість саморегуляції жінок у зв’язку з психологічним насильством полягає в тому, що будуючи взаємовідносини з членами своєї родини у жінок проявляються різні саморегулятивні особливості, залежно від того, хто саме є ініціатором психологічного насильства (рідні батьки чи батьки чоловіка, брат чи сестра, чоловік, діти тощо).

Висновки даного дослідження зроблені на основі опитування 70 жінок, віком 19-58 років. Для вивчення особливостей саморегуляції були використані методики: «Здатність до самоуправління» Н.М. Пейсахова, методика «Стиль саморегуляції поведінки» В.І. Моросанової, а також опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності і поведінці Г.С. Нікіфорова. Для визначення психологічного насильства в родинних взаємостосунках використовувалась «Методика дослідження психологічного насильства над жінками в родині».

На основі факторного аналізу виокремлено взаємозв’язки особливостей саморегуляції жінок з психологічним насильством з боку різних членів їх родини. Для емпіричних даних досліджуваної групи побудована 6-факторна модель, яка пояснює 66,5% від загальної дисперсії даних.

До першого фактору «Психологічне насильство з боку батьків» увійшли показники самоконтролю в емоційній (-0,516) та поведінковій сферах (-0,555), а також показники психологічного насильства з боку батька (0,889) та матері (0,786), які включають заборони і примус (0,874), погрози (0,860), контроль (0,776), презирство (0,819), негативну оцінку розумових здібностей (0,853), емоційне нехтування (0,815). Кореляційні взаємозв’язки підтверджують результати факторного аналізу. Так, наприклад, зниження самоконтролю в емоційній сфері (r=-0,30), де змінюються способи і сила вираження емоцій та почуттів, пов’язане з наявністю фактів психологічного насильства з боку батька. З тим же показником корелює психологічне насильство з боку матері (r=-0,27). Окрім наявності низького самоконтролю емоцій та почуттів, низький самоконтроль в діяльності (r=-0,31), поведінковий самоконтроль (r=-0,27) та низький рівень програмування, який свідчить про невміння жінки продумувати послідовність своїх дій (r=-0,23), взаємопов’язані з наявністю вказаних деструктивних форм взаємостосунків з матір’ю.

Це означає, що відсутність ефективних та адаптивних стратегій поведінки в стресових ситуаціях, недостатній розвиток навичок програмування власних дій, невміння самостійно сформувати план дій є взаємопов’язаними з тотальним  контролем (r=-0,23) та презирством (r=-0,23) з боку матері. Такі форми психологічного насильства спостерігаються у образливих висловах матері, маніпулюванні переживаннями та почуттями, необґрунтованих звинуваченнях, у вираженні матір’ю сумнівів щодо здатності дочки вирішувати життєві проблеми, насмішках щодо розумових здібностей.

У другому факторі «Психологічне насильство з боку сиблінгів» форми психологічного насильства з боку рідних братів та сестер (0,884) об’єднались з показником гнучкості (-0,512). як вміння швидко орієнтуватись у змінних життєвих обставинах. Взаємозв’язки форм психологічного насильства з боку рідних братів та сестер з особливостями саморегуляції жінок підтверджують, що презирство тісно пов’язане  такими саморегулятивними компонентами як моделювання (r=-0,26) та аналіз протиріч (r=-0,23), а також існує кореляційний зв’язок між аналізом протиріч та погрозами (r=-0,30) з боку сиблінгів. Особи, які мають труднощі, що полягають у вмінні орієнтуватись в ситуації у стосунках з братом чи сестрою, переживали приниження, підозри, невиправдані звинувачення, зневажливі оцінки, а також погрози.

Подібні кореляційні зв’язки існують у стосунках з старшим поколінням. Дід (або баба), принижуючи онуку, підозрюючи її, часом невиправдано, знецінюючи її вміння та досягнення, можуть підкріплювати виникнення труднощів в онуки при визначенні цілей і програми дій, які б були адекватні кожній конкретній ситуації.

Якщо говорити про взаємозв’язок саморегулятивних навичок жінки з психологічним насильством з боку родини чоловіка, то варто зазначити, що тут рівень самоконтролю є високим. При наявності психологічного насильства у власних родинних стосунках спостерігається зниження рівня саморегулятивних навичок, але якщо психологічне насильство іде з боку родичів чоловіка, то навпаки, зростають показники самоконтролю.

Також низький рівень гнучкості як вміння швидко орієнтуватись у змінних життєвих обставинах зворотно корелює з такими формами психологічного насильства з боку родини чоловіка (свекра, свекрухи, братів чи сестер чоловіка, дідусів та бабусь), як погрози (r=-0,27), контроль (r=-0,25), презирство (r=-0,26), негативне оцінювання розумових здібностей невістки (r=-0,24), емоційне нехтування (r=-0,24). Жінки, які характеризуються невпевненістю у нових, швидкозмінних обставинах, важко звикають до змін поведінки родини, їм потрібен додатковий час, щоб спланувати свою поведінку, оцінити можливі наслідки своїх дій і способи їх корекції залежно від ситуації.

Психологічне насильство щодо жінки у стосунках з чоловіком відображається у третьому факторі «Психологічне насильство з боку чоловіка». Цей фактор пов’язав показники психологічного насильства (0,944) та такий компонент саморегуляції, як аналіз протиріч або вміння орієнтуватись в ситуації (-0,513). Низька здатність жінки раціонально проаналізувати ситуацію, що склалась, виробити стратегію подальшої власної діяльності та цілеспрямовано змінити наявну ситуацію пов’язана з тим, що у стосунках з чоловіком можуть виникати такі елементи психологічного насильства як обмеження доступу дружини до речей, місць, людей, примушування до небажаної для неї поведінки чи діяльності, контроль діяльності дружини, знецінення її когнітивних здібностей, емоційна холодність тощо.

Імпульсивність жінки, її невміння самостійно сформувати програму дій, скоригувати свою поведінку у процесі діяльності пов’язані з психологічним насильством з боку власних дітей. Показники психологічного насильства у п’ятому факторі  «Психологічне насильство з боку дітей» (0,894)  пов’язані з поведінковим самоконтролем (-0,542) та програмуванням (-0,575) як здатністю планувати свої дії. Негативна оцінка розумових здібностей з боку дітей пов’язана з невмінням жінки помічати власні помилки та некритичністю до своїх дій.

Спрямованість саморегуляції досліджуваних жінок, які переживали зазначений вид жорстокого поводження з боку членів ближчої родини, є різною. На основі стосунків з тим чи іншим членом родини складаються певні особливості регуляції власної поведінки та діяльності. Спрямованість саморегуляції при психологічному насильстві у стосунках з батьками зосереджується на знижених загальних навичках самоконтролю жінки, які свідчать про зміну здатності контролювати власні вчинки, дії, психічні явища, зростанні чутливості та ранимості жінки. Проте, той же самоконтроль є вищим у жінок, які зазнавали психологічного насильства з боку родини чоловіка. Нездатність жінки виділяти важливі аспекти для досягнення цілей, невміння орієнтуватись в ситуації пов’язана з презирством, підозрами, зневажливістю з боку рідних братів або сестер, діда чи бабці.

 

Доповідь ас. Рибак О. C на тему: «Ціннісні орієнтації осіб, які тяжіють до різних типів культури».

 

Відомо, що система ціннісних орієнтацій виражає змістовне відношення людини до соціальної дійсності і в цій якості визначає мотивацію її поведінки, робить істотний вплив на усі сторони її діяльності. Це складний  соціально-психологічний феномен, що характеризує  спрямованість і зміст активності особи,  визначає загальний підхід людини до світу, до себе, надаючи сенс і напрям особистим позиціям, поведінці, вчинкам.

Об’єктом даного дослідження є ціннісні орієнтації   як значущі компоненти структури особистості, що формуються у процесі її соціалізації та виражають спрямованість на регулювання діяльності та поведінки.

Предмет – ціннісні орієнтації в культурному контексті.

Метою даної роботи було теоретично обґрунтувати і емпірично дослідити  ціннісні орієнтації осіб, які тяжіють до різних типів культур.

У дослідженні використовувались наступні методики: тест “Ціннісні орієнтації” М. Рокича, морфологічний тест життєвих цінностей В.Ф. Сопова та Л.В. Карпушиної, тест “Культурно-ціннісні орієнтації” Л.Г. Почебут, тест “Розуміння моральних цінностей” І.А. Дячука, тест “Сенсожиттєві орієнтації” Д.О. Леонтьєва.

Для повнішого з’ясування суті цінностей ми провели кластерний аналіз, який дозволив виділити дві групи досліджуваних схильних до різних типів культури.

До першого кластеру увійшли 37 досліджуваних (коректність кластеризації 100%), до другого кластеру – 43 особи (коректність кластеризації 100%), Отже, до першого кластеру потрапили 46% досліджуваних, до другого кластеру – 54 % досліджуваних.

Порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента показав суттєві відмінності між цими двома групами. Як бачимо з рисунка, досліджувані першого кластеру демонструють вищий показник таких життєвих цінностей як розвиток себе (пізнання своїх індивідуальних особливостей, постійний розвиток своїх здібностей та інших особистісних характеристик), духовне задоволення (дотримання морально-етичних принципів, перевага духовних потреб над матеріальними), соціальні контакти (налагодження сприятливих стосунків у різних сферах соціальної взаємодії, розширення своїх міжособових зв’язків, реалізація своєї соціальної ролі), збереження індивідуальності(переважання власних думок, поглядів, переконань, над загальноприйнятими, захист своєї неповторності та незалежності), прагнення займатись громадською діяльністю, і реалізовувати свої захоплення, тобто усі дані цінності є важливішими для досліджуваних, схильних до ТК. Цікавим є те, що збереження індивідуальності є важливішим для схильних до ТК, ніж для схильних до СК. Цей факт можна пояснити тим, що ТК характеризується меншою можливістю забезпечення людині захисту її неповторності та незалежності, тобто збереження її індивідуальності, тому досліджувані наголошують на цій цінності.

За методикою Рокича було використано ранжування цінностей, тому менший результат свідчить про більшу вагомість цінності для даного кластеру. Що стосується термінальних цінностей, то бачимо, що досліджувані схильні до СК надають більшого значення наявності добрих і вірних друзів (нагадаю, що СК характеризується тим, що дружні відносини налагоджуються повільно і характeризуються глибиною та відданістю. Тоді як схильні до ТК більше цінують продуктивне життя, тобто максимальне використання своїх можливостей, сил і здібностей на благо суспільства та соціального оточення.

Щодо інструментальних цінностей, схильні до СК приділяють особливе значення освіченості, тобто широті власних знань і високій загальній культурі, а також раціоналізму, тобто вмінню реалістично і логічно мислити, приймати обмірковані, раціональні рішення.

Таким чином, кластерний аналіз допоміг з’ясувати специфіку цінностей досліджуваних, схильних до різних типів культури.

У результаті проведення кластерного, порівняльного. Кореляційного та факторного аналізу зроблено наступні висновки:

  • Збереження індивідуальності є важливішим для групи досліджуваних, які тяжіють до традиційної культури (далі ТК), ніж для групи досліджуваних, які тяжіють до сучасної культури (далі СК). Цей факт можна пояснити тим, що традиційна культура характеризується меншою можливістю забезпечення людині захисту її неповторності та незалежності, тобто збереження її індивідуальності, тому досліджувані наголошують на цій цінності.
  • Досліджувані, що тяжіють до СК надають більшого значення наявності добрих і вірних друзів. Сучасний тип культури характеризується тим, що дружні відносини налагоджуються повільно і характeризуються глибиною та відданістю. Тоді як ті, хто тяжіє до ТК більше цінують продуктивне життя, тобто максимальне використання своїх можливостей, сил і здібностей на благо суспільства та соціального оточення.
  • Досліджувані, що тяжіють до СК приділяють особливе, більше ніж досліджувані, що тяжіють до ТК, значення освіченості, тобто широті власних знань і високій загальній культурі, а також раціоналізму, тобто вмінню реалістично і логічно мислити, приймати обмірковані, раціональні рішення
  • У факторній структурі досліджуваних, що тяжіють до ТК важливим виокремився фактор “Здоров’я”, що демонструє цінність здоров’я для досліджуваних.
  • Самоконтроль виявився важливішим для досліджуваних, які тяжіють до СК. Цей факт пояснюється усвідомленням цієї групи досліджуваних необхідності самоконтролю, вміння “тримати себе у руках” для досягнення високих результатів у будь-якій діяльності та самореацізації.
  • Виокремлення фактору “Применшення цінності близьких стосунків” у факторній структурі обох груп досліджуваних підтверджують факт, що на даному етапі свого життя молодь ще не готова до сімейного життя, до серйозних стосунків, оскільки має перед собою інші завдання, зокрема завдання самовизначення та професійної реалізації.

 

Доповідь асп. Сидорович О.І. на тему: «Чинники професійної самосвідомості майбутніх дефектологів».

 

Актуальність дослідження обумовлюється важливою роллю професійної самосвідомості для особистісного зростання, успіхів педагогічної діяльності майбутніх дефектологів, заґрунтованої на ціннісних засадах компетентності, емпатії, готовності сприяння учням з особливими потребами у їхніх навчальних та проблемних обставинах життя, надання допомоги в складних ситуаціях взаємодії,у допомозі та вирішенні соціалізаційних проблем вихованців.

До поняття та особливостей професійної самосвідомості за останні роки зверталася низка науковців  (К. В. Добровольська, І. А. Донченко, Р. В. Каламаж, Я. Л. Катюк, Л. А. Кльоц, У. Б. Косар, О. В. Кузніченко, Н. І. Мащенко, Н. Ф. Шевченко), які спільні у розумінні того, що це специфічний феномен людської психіки, що забезпечує саморозвиток і саморегуляцію особистості в професійній сфері.

Професійна  самосвідомість майбутніх дефектологів  (ПСМД) – це компонент свідомості, що має порівневу структуру та інтегрує налаштованість особи на соціально-значущі вартості, ціннісну зорієнтованість та подальше утвердження сенсів професійної діяльності (самоефективність, самоактуалізація, інновація).

У дослідженні взяли участь 300 досліджуваних, з них 145 студентів із спеціалізацією «логопедія», 84 студенти із спеціалізацією «олігофренопедагогіка» та 71 студент із спеціалізацією «ортопедагогіка». Досліджувані – студенти Львівського національного університету імені Івана Франка, Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова та Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Для з’ясування особливостей І рівня професійної самосвідомості «Засаднича налаштованість індивідуальної свідомості на вартості» застосовувалася авторська анкета, у якій досліджуваним пропонувалося за шкалою Лайкерта (5 градацій) оцінити засадничі налаштованості. Для дослідження ІІ рівня «Ціннісна зорієнтованість професійної самосвідомості на педагогічні вартості»: методика визначення загального рівня рефлексивності А. Карпова, опитувальник самоставлення В. Століна, методика для діагностики рівня емпатійних здібностей (В. В. Бойко). Для дослідження ІІІ рівня «Сенсоутворюючі чинники професійної самосвідомості» були застосовані: методика САТ (самоактуалізаційний тест) Е.Шострома, Шкала загальної самоефективності Р. Шварцера і М. Єрусалима, тест для визначення готовності до інноваційної діяльності.

Найважливішими чинниками професійної самосвідомості майбутніх логопедів є самореалізація, самоінтерес та позитивний зворотний зв’язок, чутливість до інших та самокритика, маніпулятивна, утилітаристська та альтруїстська налаштованість, емпатія, стійка позитивна Я-концепція та ідеалізоване бачення світу. Найважливішими чинниками професійної самосвідомості майбутнього олігофренопедагога є готовність до іновацій та стійка позитивна Я-концепція, аутосимпатія та впевненість в собі, конструктивні життєві цінності, чутливість до інших, відкритість до нового досвіду та відсутність нарцистичної налаштованості, самореалізація, самоефективність, налаштованість на золоте правило та утилітаристська налаштованість та несхильність до альтруїзму та старанності у навчанні. В групі майбутніх ортопедагогів найважливішими чинниками професійної самосвідомості є самореалізація, стійка позитивна Я-концепція, налаштованість на співпрацю та відсутність нарцистичної та маніпулятивної налаштованості, висока адекватна самооцінка, самоефективність, чутливість та релятивістська налаштованість, чутливість до оточуючих та самокритика та конструктивно-реалістична налаштованість.

Спільним для всіх трьох факторних моделей (створених для груп майбутніх логопедів, олігофренопедагогів та ортопедагогів) є присутність факторів самореалізації, стійкої позитивної Я-концепції (та її складових у різних сполученнях) та емпатії, яка в групах майбутніх логопедів та ортопедагогів поєднується з самокритикою (самозвинуваченням).

Розвивальна програма ПСМД реалізовувалась впродовж вересня-травня 2015-2016 н.р. (20 зустрічей у кожній групі по 4 години).  На рівні методів була укладена авторська програма з вправ, рольових ситуацій, тренінгів, які раніше застосовувалися в різних психолого-педагогічних програмах. Теоретична модель порівневої структури ПСМД дозволила  перевірити особливості розвитку чинників професійної самосвідомості й виокремити чинники її розвитку. Результати емпіричного дослідження, зокрема подібне та особливе у розвитку чинників дозволили розробити розвивальну модель та укласти програму розвитку ПСМД Програма розвитку ПСМД реалізовувалася зі студентами другого та третього курсів навчання спеціалізації “логопедія” та “олігофренопедагогіка” Львівського національного університету імені Івана Франка.

За результатами повторних замірів, після участі у розвивальній програмі  відбулися зміни ПСМД, зокрема студентів-логопедів, а саме: зростання показників  рефлексивності, емпатійності, готовності до інновацій, збільшення показників можливостей самореалізації, покращення самоставлення, зменшення релятивістської, маніпулятивної та нарцистичної налаштованостей. Відбулися зміни  ПСМД, зокрема студентів-олігофренопедагогів: зростання самоефективності, емпатійності, збільшення можливостей самореалізації, покращення самоставлення, зменшення релятивістської, маніпулятивної та нарцистичної налаштованостей. Це засвідчує ефективність здійсненої програми розвитку професійної самосвідомості в досліджуваних групах. Були розроблені психолого-педагогічні рекомендації щодо доповнення психологічних спецкурсів для майбутніх дефектологів та певні методично-організаційні висновки щодо  вдосконалення роботи з розвитку ПСМД.

 

Доповідь доц. Петровська І.Р. на тему: «Методика визначення рівня та типу громадянської ідентичності особистості: розробка та психометричний аналіз».

 

Проблема діагностики рівня сформованості громадянської ідентичності особистості є надзвичайно актуальною, однак вона не була об’єктом спеціального вивчення і залишається мало розробленою.

Представлено особливості розробки та психометричної перевірки авторської методики на визначення рівня сформованості (низький, середній, високий) та типу («відданий», «розчарований», «поміркований, «байдужий», «відчужений») громадянської ідентичності особистості. Методика побудована за принципом семантичного диференціалу і містить чотири шкали (когнітивну, ціннісну, афективну, конативну), що відповідають структурним компонентам громадянської ідентичності особистості.

У дослідженні прийняло участь 689 громадян віком 16-80 років. 353 осіб прийняло участь у підготовчому етапі – визначенні категорій, найбільш артикульованих у дискурсі громадян. Для цього було використано асоціативний тест, проективні методи та контент-аналіз. У психосемантичному дослідженні прийняло участь 336 осіб..

Факторна (структурна) валідність опитувальника визначалася засобами експлораторного факторного аналізу методом виділення головних компонент з обертанням Varimax normalized, а потім за допомогою конфірматорного факторного аналізу як одного із методів структурного моделювання.

Внутрішню надійність/узгодженість шкал опитувальника перевірено за допомогою показника альфа Кронбаха, методом «розчеплення» (коефіцієнт Спирмена-Брауна) та статистикою Гутмана. Ретестова надійність перевірялася за участю 96 громадян шляхом повторного тестування через чотири тижні.

Кластерний аналіз із використанням методу дерева кластеризації та методу к-середніх за шкалами методики дозволив виявити п’ять груп досліджуваних з різною громадянською ідентичністю. Для перевірки коректності виділених типів був використаний дискримінантний аналіз покроковим методом. Віднесення громадян у групи з різним типом громадянської ідентичності за шкалами опитувальника є коректним на 97%.

Отже, результати проведених процедур дозволяють зробити висновок, що розроблена методика валідна, надійна і може використовуватися для подальших досліджень громадянської ідентичності.

 

Доповідь асп. Липецької А.С. на тему «Архітектурне середовище як детермінанта суб’єктивного благополуччя».

 

Роботу над дисертацією я почала з вивчення поняття «суб’єктивного благополуччя».

В контексті моєї робити, під суб’єктивним благополуччям особистості  розуміється динамічне соціально-психологічне утворення, що складається з емоційного, когнітивного і конативного компонентів, формується під впливом умов життєдіяльності індивіда і комплекса об’єктивних і суб’єктивних факторів і проявляється у всіх сферах відносин особистості до об’єктів навколишньої дійсності.

Кожен з нас постійно знаходиться в оточенні архітектурного середовища і пошук суб’єктивного благополуччя є сприятливим, коли зовнішня дійсність відповідає внутрішній дійсності, а внутрішня – відповідно зовнішній. Архітектура, представляє собою саме ту зовнішню дійсність, яка включена в усі сфери життя і може розглядатися як система постійного обміну інформації між людиною і створеним нею штучним середовищем. Тому архітектурне середовище має бути включеним в перелік чинників суб’єктивного благополуччя.

Архітектурне середовище-множина і цілісність внутрішніх і зовнішніх просторів,форм і структур, що забезпечують повноцінну життєдіяльність людей на засадах зведення архітектурно-містобудівних і дизайнерських законів і правил.

 

 

 

Кафедра психології cпівпрацює з такими науковими установами:

  • Інститутом психології НАПН України (м. Київ);
  • Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України (м. Київ);
  • Інститутом корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П. Драгоманова (м. Київ);
  • кафедрою психології, педагогіки, конфліктології та PR Києво–Могилянської академії (м. Київ);
  • факультетом соціології та управління Запорізького національного університету;
  • Дрогобицьким державним університетом імені Івана Франка;
  • Львівським інститутом підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
  • Інститутом педагогіки та психології професійної освіти НАПН України;
  • Львівським католицьким університетом;
  • кафедрою психології, педагогіки та соціального управління Національного університету “Львівська політехніка’’;
  • Комунальним закладом ‘Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня’’;
  • Львівським обласним центром зайнятості;
  • Комунальним закладом “Львівський обласний дитячий психоневрологічний диспансер;
  • Навчально–методичним центром освіти м. Львова;
  • Інформаційно–консультативним центром “Погляд у майбутнє’’, медико–психологічною
  • студією “АМ–Верітас’’;
  • Управлінням покарань (Самбірською колонією);
  • Львівським обласним та міським центрами працевлаштування;
  • Благодійним фондом “Відкрите серце’’

Викладачі кафедри активно співпрацюють з Інститутом соціогуманітарних проблем людини Західного наукового центру НАН України та МОН України. В рамках цієї співпраці  проводилися дослідження теми “Мотивація соціальної активності особистості’’, проведено  спільну наукову конференцію. Тема конференції “Теоретичні і прикладні проблеми готовності  соціуму до навчання осіб з особливими освітніми потребами у системі загально освітніх закладів’’.

В рамках цих угод виконуються курсові, кваліфікаційні, дипломні та магістерські роботи, проводяться наукові дослідження проблем, з якими стикаються працівники вказаних установ, розроблення практичних рекомендацій та надання тренінгових послуг.

Проф. Грабовська С.Л. – голова Львівського осередку Товариства конфліктологів України; член Правління Товариства конфліктологів України; член правління Асоціації політичних психологів України; голова Львівського осередку Асоціації політичних психологів України; член наукової ради Університету третього віку м. Львова; член науково–методичної ради Інституту післядипломної освіти при Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Доц. Галецька І. І. – дійсний член Асоціації практикуючих психологів Львівської області.

Доц. Дідковська Л. І. – президент Української Асоціації Гештальт–терапії (УАГТ), голова секції Гештальт–психотерапії Української Спілки Психотерапевтів (УСП).

Доц. Гупаловська В. А. – дійсний член Української спілки психотерапевтів, Товариства по сприянню розвиткові символдрами.

Доц. Карковська Р. І., доц. Кліманська М. Б., доц. Вовк А. О., доц. Чолій С. М., асист. Гребінь Н. В.,  доц. Єсип М. З. – дійсні члени Асоціації політичних психологів України.

Кафедра психології cпівпрацює з такими зарубіжними науковими установами:

  • факультетом психології Варшавського університету (зокрема, польськими психологами М. Левицькою та Т. Сосновським);
  • Комітетом психології Польської Академії наук;
  • Інститутом соціальної психології Вроцлавського університету;
  • кафедрою Ягелонського університету (м. Краків);
  • Вищою Школою “Educacija” (Вроцлав, Польща);
  • Інститутом педагогіки Вроцлавського університету (координатор співпраці Александр Кобелярек, доктор педагогіки, керівник Університету Третього віку);
  • Німецькою асоціацією сімейної системної психотерапії (Саарбрюкен, Німеччина);
  • Саарландським товариством системної терапії (Німеччина). Зокрема доц. Волошок О.В., проф. Грабовська С.Л., доц. Гупаловська В. А., проф. Осторовська К. О., доц. Кліманська М. Б., доц. Левус Н. І., ст. викл. Михальчишин Г. Є. беруть участь у семінарі із системної психотерапії під егідою даного товариства;
  • ГО “Справа Кольпінга’’;
  • Світовим Конгресом Українців та Спілкою українців у Португалії;
  • Центром короткотермінової терапії в м. Лодзь (Польща). Зокрема проведено сертифіковані семінари у напрямку короткотермінової терапії, сконцентрованої на розв’язання проблем (координатор  Яцек Лелонкевич, психотерапевт, супервізор);
  • громадською організацією Айне Вельт (Лейпціг, Німеччина), що співпрацює з урядом Німеччини у напрямку обміну волонтерами, зокрема, з країнами Східної Європи (координатор Себастьян Вундт).

Викладачі кафедри брали участь у виконанні спільних наукових проектів: вивчення  соціальної активності особистості (Польща – Україна), дослідження поглядів студентів на  соціальне довкілля (Польща – Україна) тощо. Викладачі кафедри і студенти відділення  психології беруть активну участь у міжнародному Проекті (Польща – Україна) Міжінституційні  Індивідуальні Гуманітарні Студії (МІІГуС): викладачі працюють в якості туторів, керують науковими дослідженнями студентів МІГуСа.

Проф. Грабовська С.Л. є членом редакційної колегії журналу “Journal of Education, Culture and Society’’ / edited by Alexsander Kobelyarek – Wroclaw, Poland.

Доц. Дідковська Л. І. – член Онтарійської Асоціації консультантів, психотерапевтів та психометристів (ОАССРР), член Канадської Асоціації Групової Психотерапії (СGРА), сертифікований психотерапевт Європейської Асоціації Психотерапевтів (ЕАР).

Доц. Галецька І. І. – член Європейської асоціації експериментальної соціальної психології з 2001 р., дійсний член Європейської асоціації нейролінгвістичної психотерапії з 2004 р.

Участь викладачів кафедри у різноманітних проектах

Навчальний тренінг «Психологічна допомога при подоланні наслідків ПТСР».

Підготовка фахівців для надання психологічної допомоги постраждалим від бойових дій в зоні АТО, ветеранам, сім’ям загиблих та вимушено переміщеним особам є одним з важливих завдань вирішення соціально-політичної ситуації в країні. Таку підготовку здійснюватимуть тепер ще й у Вінницькому регіональному центрі з подолання наслідків посттравматичного стресового синдрому, організованому на базі обласної правозахисної організації “Джерело надії”. Діяльність центру відкрилася двома 5-денними курсами-тренінгами спеціалістів, задіяних у роботі з подолання наслідків стресового розладу, для проведення якого була запрошена доцент кафедри психології філософського факультету Дідковська Л.І. Це стало можливим завдяки підтримці Peace Corps Ukraine та активній діяльності волонтера Корпусу Миру Daven Karp.

23.02.2016 – 4.03. 2016 Дідковська Л.І. провела 2 навчально-методичних тренінги “Психологічна допомога при посттравматичному стресовому розладі”   за проектом Корпусу Миру  для психологів, психотерапевтів та волонтерів, які працюють з потерпілими від бойових дій в зоні АТО, пореселенцями та ветеранами, що проживають не лише у Вінниці та Вінницькій області, але й інших містах України.

Захід став справжнім майданчиком  для ділових знайомств, спілкування та інтеграції зусиль фахівців, що працюють у сфері подолання ПТСР.

  1. 12439394_1080093832055340_8042500249948423416_n 12744228_1076136299117760_7219110642665405423_n 12798823_1080100218721368_5228963155977138709_n 12798970_1080093822055341_3576856619914545548_n 12799071_1082744818456908_8401301532724169169_n 12814495_1082744921790231_8215020021036021475_n 12821475_1082744821790241_1308880562515942056_n

Благодійний фонд «Відкрите Серце»

Благодійний фонд «Відкрите Серце» заснований 12 квітня 2005 року Ігорем Островським.

Катерина Островська – директор «Львівського Центру підтримки осіб із загальними розладами розвитку» створеного на базі БФ «Відкрите Серце», доктор психологічних наук, професор кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка.

Діяльність фонду спрямована на психологічну, педагогічну та соціально-побутову реабілітацію аутичних дітей. Також спеціалісти фонду та спеціально підготовлені волонтери надають консультацій неповносправним особам та членам їхніх сімей. У Львові діє центр денного перебування для групи з 8 дітей з аутизмом. Налагоджена робота методично-інформаційного пункту для батьків та центру підтримки родин. Також благодійний фонд надає цим родинам гуманітарну допомогу. Члени фонду впроваджують власні наукові методичні розробки по роботі з аутичними дітьми. В рамках діяльності Благодійного фонду «Відкрите Серце» забезпечується практики для 30-ти студентів Львівського національного університету ім. І. Франка, Львівського університету «Львівська політехніка», Українського Католицького Університету.

Для осягнення своїх цілей БФ працює в таких напрямках:
• постановка психолого-педагогічного діагнозу;
• складання індивідуальної програми розвитку та реабілітації аутичної особи;
• надання індивідуальних консультацій психолога, психотерапевта, спец-педагога, реабілітолога;
• залучення до розробки соціальних стандартів;
• члени БФ «Відкрите Серце» беруть участь у наукових розробках методів роботи з аутичними дітьми;
• організація групових занять для аутичних осіб та їхніх батьків;
• проведення занять з аутичними особами в домашніх умовах. «Домашня програма»;
• здійснення заходів соціальної підтримки сімей, що виховують аутичних дітей.
БФ «Відкрите серце» є членом Всеукраїнської ГО «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю».

Благодійний фонд «Відкрите серце» – практичний майданчик кафедри психології з адаптації до життя дітей з розладами психчного та фізичного розвитку

1 2 3

1 2 3 4 _viPTa9Ur_g g-XoUEn3TEw

Громадська організація “Родина Кольпінга”

Товариство “Родина Кольпінга” –практичний майданчик кафедри психології ЛНУ ім.І. Франка

 Для виконання своїх статутних цілей організація працює в таких напрямках:

· праця з аутичними дітьми через реабілітаційно-інтеграційне навчання, мета якого реабілітація та особистий розвиток аутичних дітей, а також освітня робота для батьків аутичних дітей;

· розвиток волонтерського руху;

· нав’язування контактів з іншими ГО України та Європи з метою розвитку роботи з неповносправними особами;

· участь та проведення освітніх семінарів за різними напрямками;

· створення навчальних проектів – Університет ІІІ віку тощо.

Товариство “Родина Кольпінга” є колективним членом регіональної спілки “Справа Кольпінга” з садибою у м. Чернівці. Катерина Островська – голова Товариства “Родина Кольпінга”, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка.

З основними заходами, проекти, які організовувались даною організацією, Ви можете детальніше ознайомитись у  наступній презентації:

Практична діяльність к-ри психології частина 1

Практична діяльність к-ри психології частина 2

4

 

Кафедра психології 25-27 травня 2018 р. виступила співорганізатором V Міжнародної науково-практичної конференції з християнської психології «Родина як простір становлення та відновлення особистості».

Триденна конференція включала в себе доповіді, стендові презентації, роботу в секціях, а також майстер – класи. Були розглянуті такі питання як духовно – психологічне здоров’я подружжя, Таїнство Подружжя як Божий дар, християнське розуміння послуху, формування образу Бога в сім’ї, кризи і ресурси пубертату, ресентимент як мотивація «рухів за рівність», правдива історія гендеру, сепарація та травма у сім’ях військових, сімейна система в реабілітаційному процесі  учасника бойових дій, психотерапія узалежнень у контексті сімейної системи, економічна грамотність сучасного подружжя та інші.

Важливим аспектом конференції стали майстер – класи, в ході яких учасники почули практичні напрямні щодо повноцінної самореалізації та розвитку психологічного здоров’я сім’ї, уникнення впливу травми на статеве функціонування, реінтеграції військових та членів їхніх сімей, відновлення сексуальної ідентичності особистості, розуміння слушної мети шлюбу та його причини. Майстер – класи створили живу атмосферу та приязне спілкування між учасниками конференції, не дивлячись на те, що вони спілкувались на різних мовах. Завершилась ця зустріч врученням сертифікатів про участь в роботі конференції.

Увага! До 15 грудня 2018 р. триває збір наукових статей до піврічника “Studium Europy Srodkowej i Wschodniej”

14.11.2018 | 18:35

До уваги викладачів, аспірантів, докторантів, студентів й інших зацікавлених осіб!
За участі кафедри політології готується черговий піврічник “Studium Europy Srodkowej i Wschodniej” (м. Кутно, Республіка Польща), який індексується в наукометричній базі IndexCopernicus.
Триває збір наукових статей. Термін подання текстів – 15 грудня 2018 р.
Рукописи статей подавати доц. Литвину Віталію Сергійовичу за електронною адресою: lytvyn.vitaliy@gmail.com
Вимоги до текстів статей у піврічнику:

Тексти мають бути підготовлені польською або англійською мовами, а назви статей польською, англійською та українською;
Анотація (”Streszczenie” – польською, „ Summary” – англійською) не повинна...

Читати »

Захист Іленьків Галини Василівни

11.11.2018 | 14:01

Вітаємо Галину Іленьків, аспірантку кафедри теорії та історії політичної науки, з успішним захистом кандидатської дисертації. Тема дослідження: “Принципи раціоналізму в утопічних та антиутопічних теоріях: політологічний контекст”.
Бажаємо молодій ученій подальших звершень на шляху наукового пошуку. Нехай стежка пізнання стелиться гладко, а його результати приносять особисте інтелектуальне задоволення і мають  суспільно значимий резонанс, зокрема й у світовому масштабі.
З текстом дисертації можна ознайомитися тут.

Читати »

3 листопада 2018 р. відбулася третя міжнародна наукова конференція “Політичні партії і вибори: українські та світові практики” (пам’яті Юрія Романовича Шведи)

05.11.2018 | 21:18

Конференція проводилася за такими секціями:
1. Партійні та інші політичні актори регіонального рівня в Україні та світі.
2. Параметри регіонального політичного процесу в Україні та світі.

 
 

Читати »

Теоретичний семінар кафедри філософії 05.11.18

04.11.2018 | 15:32

Запрошуємо на науковий семінар кафедри філософії ЛНУ ім. І.Франка, що відбудеться у понеділок 5 листопада 2018 року о 15.15 год. в 301 аудиторії (вул. Університетська 1).
Доповідачі:

Сафонік Лідія Миколаївна, доцент кафедри філософії, доктор філософських наук. Тема виступу: “Мода” на метафізику”.
Боднар Володимир Михайлович, асистент кафедри філософії. Тема виступу: “Трансдисциплінарний підхід до розуміння історичних типів світоглядів”.

Вхід вільний!
анотація виступу мода на метафізику

Читати »

31 жовтня відбулись дебати між студентами філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на тему: «Мігранти виживання у Європі: загроза чи діалог»

02.11.2018 | 15:49

Завдяки глибокій зацікавленості студентів серед різних курсів та спеціальностей у вибраній тематиці, cтудентам вдалось не тільки позмагатись в інтелектуальній грі на переконання та якість аргументів, але і поглибити та доповнити знання один одного.
Експертну комісію допомогли сформувати викладачі філософського факультету Осана Дарморіз і Святослав Мотрен, випускниця факультету, очільниця Lviv City of Literature Богдана Брилинська. Допомагала оцінювати дебатерів Інна Кучер (представляла Студентский дебатний клуб Університету).
Як результат, найбільш аргументовану позицію представила команда «Діалогу», що стверджує ще раз актуальність та потребу не тільки піднесення важливих питань, але і формування...

Читати »