Навчання > Напівпрезидентська система правління

Напівпрезидентська система правління

Тип: На вибір студента

Кафедра: політології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
63.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632професор Литвин В. С.ФФІ-31, ФФІ-32

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632ФФІ-31професор Литвин В. С., професор Литвин В. С.
ФФІ-32професор Литвин В. С., Осадчук І. Ю.

Опис курсу

 

Дисципліна “Напівпрезидентська система правління” є вибірковим курсом зі спеціальності 052 політологія для освітньої програми підготовки бакалаврів, яка викладається в шостому семестрі в обсязі 3,5 кредита (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою, ECTS). Методологічно курс сягає теорії раціонального вибору й неоінституціоналізму, проте він також включає в себе інші теоретико-методологічні перспективи. Емпірично більшість запропонованих тем у зрізі аналізу напівпрезиденталізму обговорюються у ракурсі різних політичних систем. В науковому контексті навчальний курс використаний як механізм диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу. Курс розділено на два змістовні модулі. У першому запропоновано вивчення форм і систем державного правління, підходів до класифікацій систем державного правління. Увагу зосереджено на аналізі еволюції терміна і концепту “напівпрезиденталізм” у політичній теорії та практиці, стану класичних і сучасних досліджень напівпрезиденталізму. У другому увагу зосереджено на розгляді різних типів напівпрезидентської системи правління, а також наслідків, ризиків і перспектив напівпрезидентської системи правління.

Курс розроблено таким чином, щоб надати студентам необхідні знання, обов’язкові для того, щоби розуміти теоретичні і практичні основи аналізу напівпрезидентської системи правління, головно в країнах Європи. Тому у курсі наголос зроблено на кількісній і якісній складовій аналізу систем правління, головно напівпрезиденталізму. Курс розроблено з прицілом на усталені і новітні кількісні механізми, методики, виміри аналізу систем правління, зокрема їхніх різновидів.

Метою вивчення дисципліни “Напівпрезидентська система правління” є ознайомити студентів з основами й принципами функціонування сучасних напівпрезидентських систем, особливо в Європі, а також із особливостями застосування якісних і кількісних вимірів та методів у порівняльному аналізі таких систем. Також курс спрямований на те, щоби виробити у студентів уявлення про ефективність та якість, а також недоліки і ризики різних типів напівпрезидентських систем.

Загалом 105 годин, зокрема 64 години аудиторних занять. З них: 32 години лекцій, 32 години практичних занять та 41 година самостійної роботи

Рекомендована література

Основна література:

  1. Литвин В. Атрибути та різновиди напівпрезидентської системи правління в Європі: інституційно-процесуальний і політично-поведінковий аспекти: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. 636 с.
  2. Литвин В. Гетерогенність і фактори та індикатори типологізації напівпрезидентської системи державного правління: теоретико-методологічний зріз // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2017. № 2 (88). С. 318–345.
  3. Литвин В. Особливості міжінституційних відносин у напівпрезидентських країнах Європи / Політичні дослідження. 2022. Вип. 2 (4). С. 42–62.
  4. Duverger M. A New Political System Model. Semi-Presidential Government // European Journal of Political Research. 1980. Vol. 8. P. 165–187.
  5. Elgie R. Variations on a theme: A fresh look at semi-presidentialism // Journal of Democracy. 2005. Vol. 16. No. 3. P. 1–21.
  6. Shugart M. Semi-presidential systems: Dual executive and mixed authority patterns // French Politics. 2005. Vol. 3. No. 3. P. 323–351.
  7. Shugart M., Carey Presidents and Assemblies. Constitutional Design and Electoral Dynamics. Cambridge: Cambridge University Press, 1992. 316 p.

Додаткова література:

  1. Литвин В. Особливості та наслідки поділу і дуалізму виконавчої влади в рамках різних видів напівпрезиденталізму // Український часопис конституційного права. 2018. № 4. С. 94–112.
  2. Литвин В. До проблеми розрізнення напівпрезиденталізму та парламентаризму: напівпрезидентські системи з номінальними президентами у Центральній Європі (на прикладі Болгарії, Словаччини, Словенії та Чехії) // Rozwój polityczny i spoleczny państw Europy Środkowej i Wschodniej / Praca zbiorowa pod red. Z. Bialoblockiego i A. Kutno, 2013. S. 149–171.
  3. Литвин В., Осадчук І. Атиповість напівпрезидентських систем державного правління у пострадянських країнах: контекст вотумів недовіри урядам // Politicus. 2018. Вип. 3. С. 49–57.
  4. Литвин В. Еволюція категорії “напівпрезиденталізм”: М. Дюверже як засновник понятійного і теоретичного конструктів? // Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. 2012. № 3. С. 42–51.
  5. Литвин В., Романюк А. Концептуалізація і теоретична дистинкція понять “форма державного правління” та “система державного правління” у політичній науці // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2016. Випуск 20. С. 3–12.
  6. Литвин В. Збалансований напівпрезиденталізм: теоретичні особливості, інституційні ризики та позитиви й перспективи реформування в Україні // Нова парадигма. К.: Вид-во імені М. П. Драгоманова. 2014. № 125. С. 145–163.
  7. Литвин В. Напівпрезидентська система правління у контексті республіканської форми правління: типологізація, конституційно-правові і політичні виклики та перспективи реформування в Україні // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Gospodarki Krajowej w Kutnie. 2014. Nr. 2. S. 156–
  8. Cheibub J. Presidentialism, parliamentarism, and democracy. Cambridge University Press, 2007. 202 p.
  9. Elgie R. Semi-Presidentialism: Concepts, Consequences and Contesting Explanations // Political Studies Review. 2004. Vol. 2. No. 3. P. 314–330.
  10. Elgie R. The classification of democratic regime types: conceptual ambiguity and contestable assumptions // European Journal of Political Research. 1998. Vol. 33. P. 219–238.
  11. Elgie R. Three waves of semi-presidential studies // Democratization. 2016. Vol. 23. No. 1. P. 49–70.
  12. Lytvyn V. Categorization and systematization of institutionally-procedural and politically-behavioral attributes and features of semi-presidentialism: theoretical and methodological cut // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Gospodarki Krajowej w Kutnie. 2018. Nr. 10. S. 158–
  13. Lytvyn V. Republicanism with the position of superpresident: differentiation of presidential and semi-presidential systems of government with superpresidents // Studia Politica: Romanian Political Science Review. 2015. Vol. XV. No. 2. P. 289–318.
  14. Lytvyn V. Theory and Typology, Challenges and Consequences of Semi-Presidentialism Within Republican Form of Government and Prospects for its Reformation in Ukraine // The Annals of the University of Bucharest: Political Science Series. 2016. Vol. 18. No. 1. P. 35–65.
  15. Skach C. The newest separation of powers: semi-presidentialism // International Journal of Constitutional Law. 2007. Vol. 5. No. 1. P. 93–121.

Інтернет-джерела:

  1. Döring H., Manow P. Parliaments and governments database (ParlGov): Information on parties, elections and cabinets in modern democracies. URL: http://www.parlgov.org/
  2. IPU PARLINE database. URL: http://www.ipu.org/parline/
  3. Parties and Elections in Europe. URL: http://www.parties-and-elections.eu/
  4. The Semi-Presidential One. URL: http://www.semipresidentialism.com/

Матеріали

Методичні рекомендації по курсу “Напiвпрезидентська система правлiння” (2023-2024 н.р.)

Методичні рекомендації по курсу “Напiвпрезидентська система правлiння” (2022-2023 н.р.)

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: 22-23 н.р.

Завантажити силабус

Силабус: 23-24 н.р.

Завантажити силабус