Опис курсу

Силабус дисципліни “Політичні режими” (2023-2024)

Методичні рекомендації з навчальної дисципліни “Політичні режими” (2023-2024)

Актуальність курсу. Політичні режими формують стимули, котрі в свою чергу мають дуже значний вплив на стратегічний вибір, зроблений політичними діячами. В цьому сенсі політичні режими є своєрідними “правилами гри” політичного процесу, а також існують в ході вирішення конкретних політичних проблем. З огляду на це, саме розгляд політичних режимів може стати ключовим чинником, який з значною долею очевидності свідчитиме про тенденції, перспективи, прогностичні варіанти розвитку політичного процесу.

Саме з огляду на це, запропонований навчальний курс та навчально-методичний комплекс мають розглядатись як один з елементів у контексті такого напряму сучасної політичної науки, як порівняльна політологія. В цьому випадку наголос зроблено на якісній і кількісній складовій порівняльного аналізу політичних режимів сучасності. Курс розроблено з прицілом на усталені та новітні кількісні механізми, методики, а також виміри аналізу політичних режимів сучасності, зокрема їхніх демократичних і автократичних різновидів. Методологічно курс сягає корінням теорії раціонального вибору, проте він також включає в себе інші теоретико-методологічні перспективи. Емпірично більшість запропонованих тем у зрізі аналізу політичних режимів будуть обговорюватися у ракурсі різних політичних систем. В науковому плані навчальний курс має бути використаний як механізм диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу.

Дисципліна “Політичні режими” є нормативним навчальним курсом спеціалізації “Політичні інститути та процеси”, який вивчається студентами другого курсу напряму підготовки “політологія”. Курс розраховано на 120 годин та запропонованого до вивчення у четвертому семестрі. В структурі годин курсу виокремлено такі частини: лекційна – 32 години, семінарські заняття – 32 години, самостійні завдання – 56 годин.

Мета курсу: ознайомити студентів із основами та принципами функціонування сучасних політичних режимів, із особливостями застосування якісних та кількісних вимірів і методів у порівняльному аналізі політичних режимів; виробити у студентів уявлення про ефективність і якість політичних режимів у політичних системах.

Теоретична основа/структура курсу. Курс розділено на два змістовні модулі. У першому модулі запропоновано вивчення політичних режимів у цілому, їх еволюції та сучасного стану розвитку. Увагу зосереджено на аналізі демократичних політичних режимів і їхніх похідних. Окреме місце приділено кількісним методикам порівняльного аналізу політичних режимів сучасності. У другому модулі увагу зосереджено на розгляді різних типів автократичних політичних режимів, особливостях трансформаційних процесів, типах субнаціональних політичних режимів та взаємозалежності політичних режимів й особливостей економічного розвитку.

Методологічні рекомендації. Курс складається із 15 тем, які вивчаються лекційно-семінарським (Тематичний плани дисципліни “Політичні режими”) та самостійним методом (на самостійне вивчення було винесено окремі питання у межах лекційних і семінарських занять). У програмі курсу запропоновано основні проблеми, які треба з’ясувати у рамках кожної з теми. В планах лекційних занять з дисципліни “Політичні режими ” запропоновано перелік планових лекцій та самостійних завдань курсу та перелік питань, які виносяться на заняття зі списком використаних джерел. У плані семінарських занять з дисципліни також запропоновано перелік 15 тем семінарських (практичних) занять та питань, які на ці заняття виносяться з зазначеним списком потрібних для підготовки занять джерел. Також запропоновано перелік запитань на кожний із модульних контролів (разом два модульні контролі або ж аналогічні їм контрольні заходи).

Тематичні модулі. Курс складається з наступних тематичних модулів: політичні режими сучасності: визначення понять та теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу; демократія/автократія, демократизація/автократизація: виміри та наслідки порівняльного аналізу політичних режимів сучасності; економічні та політичні свободи як індикатори порівняльного аналізу політичних режимів сучасності; рівні, різновиди та концепти демократії і демократизації; ефективність та якість демократії і демократизації; рівні, різновиди та концепти автократії та автократизації; субнаціональні політичні режими: визначення, типологія і порівняльний аналіз; трансформації/транзити режимів сучасності: порівняльний аналіз; економетричні атрибути та детермінанти політичних режимів сучасності.

Методи. У ході запропонованого курсу студентам буде запропоновано підхід зі здійснення якісного та кількісного вимірювання політичних режимів сучасності на основі порівняльного аналізу (метод окремого випадку та бінарний аналіз, порівняння контрастних/подібних країн, регіональні порівняння, класифікаційні схеми, статистичні, а також дескриптивні дослідження і крос-темпоральний аналіз), соціологічних методів збору інформації, інституційних методик, системно-структурного методу тощо.

Поточний контроль успішності здійснюється за п’ятибальною шкалою: “2,5” – відмінно”, “2,0” – добре, “1,5” – задовільно, “1” – доповнення, “0,5” – коментарі (участь у дискусії). Реферат й доповідь – 2,5 бала; есе – 1,5 бала; тематичні розрахунки – 1,5 бала. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістовного модуля (аналогічного методу контролю, зокрема, підсумкового есе чи тематичного розрахунку) оцінюється в 8 балів (приблизний перелік запитань до модульних контролів запропоновано у частині “Питання, які виносяться на модульні контролі”). Повний рейтинг поточної успішності визначається як повна сума балів, отриманих на семінарських заняттях, а також за підсумками контролю знань на модулях (детальнішу інформацію з приводу оцінювання поточної успішності було запропоновано в частині “Система оцінювання успішності студентів: критерії оцінювання знань і вмінь студентів”). Максимальний показник поточного (та проміжного) контролю успішності становить “50” балів”.

Форма підсумкового контролю – це іспит у формі тестового опитування, який максимально оцінюється за шкалою від “0” до “50” балів. Сумарна оцінка за предмет включає у себе рейтинг поточної успішності і результати заключного іспиту у формі тестового опитування. Детальна інформація подана у частині “Шкала якості підсумкової оцінки”.

Практичні результати курсу. Студенти повинні оволодіти категоріальним та понятійним апаратом із приводу дослідження політичних режимів, отримати знання про еволюцію та сучасний стан розвитку політичних режимів у різних країнах світу. Наслідками вивчення курсу має стати знання про взаємозв’язок політичних режимів і політичних інститутів у політичних системах, навики їхнього аналізу у порівняльній перспективі та орієнтування у тенденціях розвитку сучасних країну світу з огляду на ефективність тих політичних режимів, які у них функціонують.