Політичні режими

Тип: Нормативний

Кафедра: політології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
54Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
532професор Литвин В. С.ФФІ-31, ФФІ-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
532ФФІ-31професор Литвин В. С.
ФФІ-31Осадчук І. Ю.

Опис курсу

Силабус і схема курсу “Полiтичнi режими” (2022-2023)

Силабус і схема курсу “Полiтичнi режими” (2021-2022)

Актуальність курсу. Політичні режими формують стимули, котрі в свою чергу мають дуже значний вплив на стратегічний вибір, зроблений політичними діячами. В цьому сенсі політичні режими є своєрідними “правилами гри” політичного процесу, а також існують в ході вирішення конкретних політичних проблем. З огляду на це, саме розгляд політичних режимів може стати ключовим чинником, який з значною долею очевидності свідчитиме про тенденції, перспективи, прогностичні варіанти розвитку політичного процесу.

Саме з огляду на це, запропонований навчальний курс та навчально-методичний комплекс мають розглядатись як один з елементів у контексті такого напряму сучасної політичної науки, як порівняльна політологія. В цьому випадку наголос зроблено на якісній і кількісній складовій порівняльного аналізу політичних режимів сучасності. Курс розроблено з прицілом на усталені та новітні кількісні механізми, методики, а також виміри аналізу політичних режимів сучасності, зокрема їхніх демократичних і автократичних різновидів. Методологічно курс сягає корінням теорії раціонального вибору, проте він також включає в себе інші теоретико-методологічні перспективи. Емпірично більшість запропонованих тем у зрізі аналізу політичних режимів будуть обговорюватися у ракурсі різних політичних систем. В науковому плані навчальний курс має бути використаний як механізм диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу.

Дисципліна “Політичні режими” є нормативним навчальним курсом спеціалізації “Політичні інститути та процеси”, який вивчається студентами другого курсу напряму підготовки “політологія”. Курс розраховано на 120 годин та запропонованого до вивчення у четвертому семестрі. В структурі годин курсу виокремлено такі частини: лекційна – 32 години, семінарські заняття – 32 години, самостійні завдання – 56 годин.

Мета курсу: ознайомити студентів із основами та принципами функціонування сучасних політичних режимів, із особливостями застосування якісних та кількісних вимірів і методів у порівняльному аналізі політичних режимів; виробити у студентів уявлення про ефективність і якість політичних режимів у політичних системах.

Теоретична основа/структура курсу. Курс розділено на два змістовні модулі. У першому модулі запропоновано вивчення політичних режимів у цілому, їх еволюції та сучасного стану розвитку. Увагу зосереджено на аналізі демократичних політичних режимів і їхніх похідних. Окреме місце приділено кількісним методикам порівняльного аналізу політичних режимів сучасності. У другому модулі увагу зосереджено на розгляді різних типів автократичних політичних режимів, особливостях трансформаційних процесів, типах субнаціональних політичних режимів та взаємозалежності політичних режимів й особливостей економічного розвитку.

Методологічні рекомендації. Курс складається із 15 тем, які вивчаються лекційно-семінарським (Тематичний плани дисципліни “Політичні режими”) та самостійним методом (на самостійне вивчення було винесено окремі питання у межах лекційних і семінарських занять). У програмі курсу запропоновано основні проблеми, які треба з’ясувати у рамках кожної з теми. В планах лекційних занять з дисципліни “Політичні режими ” запропоновано перелік планових лекцій та самостійних завдань курсу та перелік питань, які виносяться на заняття зі списком використаних джерел. У плані семінарських занять з дисципліни також запропоновано перелік 15 тем семінарських (практичних) занять та питань, які на ці заняття виносяться з зазначеним списком потрібних для підготовки занять джерел. Також запропоновано перелік запитань на кожний із модульних контролів (разом два модульні контролі або ж аналогічні їм контрольні заходи).

Тематичні модулі. Курс складається з наступних тематичних модулів: політичні режими сучасності: визначення понять та теоретико-методологічні засади порівняльного аналізу; демократія/автократія, демократизація/автократизація: виміри та наслідки порівняльного аналізу політичних режимів сучасності; економічні та політичні свободи як індикатори порівняльного аналізу політичних режимів сучасності; рівні, різновиди та концепти демократії і демократизації; ефективність та якість демократії і демократизації; рівні, різновиди та концепти автократії та автократизації; субнаціональні політичні режими: визначення, типологія і порівняльний аналіз; трансформації/транзити режимів сучасності: порівняльний аналіз; економетричні атрибути та детермінанти політичних режимів сучасності.

Методи. У ході запропонованого курсу студентам буде запропоновано підхід зі здійснення якісного та кількісного вимірювання політичних режимів сучасності на основі порівняльного аналізу (метод окремого випадку та бінарний аналіз, порівняння контрастних/подібних країн, регіональні порівняння, класифікаційні схеми, статистичні, а також дескриптивні дослідження і крос-темпоральний аналіз), соціологічних методів збору інформації, інституційних методик, системно-структурного методу тощо.

Поточний контроль успішності здійснюється за п’ятибальною шкалою: “2,5” – відмінно”, “2,0” – добре, “1,5” – задовільно, “1” – доповнення, “0,5” – коментарі (участь у дискусії). Реферат й доповідь – 2,5 бала; есе – 1,5 бала; тематичні розрахунки – 1,5 бала. Контроль знань за результатами вивчення окремого змістовного модуля (аналогічного методу контролю, зокрема, підсумкового есе чи тематичного розрахунку) оцінюється в 7 балів (приблизний перелік запитань до модульних контролів запропоновано у частині “Питання, які виносяться на модульні контролі”). Повний рейтинг поточної успішності визначається як повна сума балів, отриманих на семінарських заняттях, а також за підсумками контролю знань на модулях (детальнішу інформацію з приводу оцінювання поточної успішності було запропоновано в частині “Система оцінювання успішності студентів: критерії оцінювання знань і вмінь студентів”). Максимальний показник поточного (та проміжного) контролю успішності становить “50” балів”.

Форма підсумкового контролю – це іспит у формі тестового опитування, який максимально оцінюється за шкалою від “0” до “50” балів. Сумарна оцінка за предмет включає у себе рейтинг поточної успішності і результати заключного іспиту у формі тестового опитування. Детальна інформація подана у частині “Шкала якості підсумкової оцінки”.

Практичні результати курсу. Студенти повинні оволодіти категоріальним та понятійним апаратом із приводу дослідження політичних режимів, отримати знання про еволюцію та сучасний стан розвитку політичних режимів у різних країнах світу. Наслідками вивчення курсу має стати знання про взаємозв’язок політичних режимів і політичних інститутів у політичних системах, навики їхнього аналізу у порівняльній перспективі та орієнтування у тенденціях розвитку сучасних країну світу з огляду на ефективність тих політичних режимів, які у них функціонують.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Литвин В. Атрибути та різновиди напівпрезидентської системи правління в Європі: інституційно-процесуальний і політично-поведінковий аспекти: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. 636 с.
  2. Литвин В. Політичні режими сучасності: інституційні та процесуальні виміри аналізу. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. 632 c.
  3. Cheibub J. Presidentialism, parliamentarism, and democracy. Cambridge University Press, 2007. 202 p.

Додаткова література:

  1. Данилюк Н. Основні підходи до трактування поняття “політичний режим” // Освіта Регіону: Політологія. Психологія. Комунікації. 2009. № 3. С. 55–61.
  2. Кольєр Д. Демократія “з прикметниками”: концептуальні оновлення у процесі порівняльних досліджень / Девід Кольєр, Стівен Левіцькі // Демократія: антологія / О. Проценко. К.: Смолоскип, 2005. С. 176–206.
  3. Ладані В. Консолідація демократії в період системної трансформації: концептуальні засади дослідження // Грані. 2014. № 1 (105). С. 69–75.
  4. Литвин В. Концепти “дефектної” та “вбудованої” демократії: дефініція та генералізація // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2012. № 6 (62). С. 68–90.
  5. Мазур О. Теоретико-прикладні аспекти дослідження політичних режимів на локальному рівні // Вісник СевНТУ. Серія: Політологія. 2011. № 123. С. 101–109.

Інтернет-джерела:

  1. Döring H., Manow P. Parliaments and governments database (ParlGov): Information on parties, elections and cabinets in modern democracies. URL: http://www.parlgov.org/
  2. Freedom in the World. URL: http://www.freedomhouse.org/report-types/freedom-world
  3. Polity IV Project: Political Regime Characteristics and Transitions, 1800–2013. URL: http://www.systemicpeace.org/polity/polity4.htm
  4. Nations in Transit. URL: http://www.freedomhouse.org/report-types/nations-transit
  5. Varieties of democracy. URL: https://v-dem.net/

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус