Опис курсу

Навчальний курс „Історія зарубіжних політичних вчень” (третя частина) – нормативна дисципліна студентів-бакалаврів спеціальності “Політологія”. Її викладають у 3 семестрі в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS). Курс спрямовано на оволодіння фактологічним наповненням визначених програмою текстів з тим, аби досконало знати основну проблематику історії політичних вчень, бути здатним розрізняти, порівнювати та інтерпретувати множину поглядів представників історії політичної думки

Логіка вивчення курсу передбачає опрацювання студентами низки першоджерел, а також опанування змістовими положеннями з певного переліку критичної літератури, у результаті чого вони повинні вміти оцінювати контекст, в якому генерувалися ідеї, та зі зворотної перспективи – аналізувати механізм творення історично-соціальної реальності внаслідок домінування тих чи інших ідей.

Навчальну дисципліну «Історія зарубіжних політичних вчень» студенти вивчатимуть у першому семестрі другого року навчання.

Мета: на основі вивчення оригінальних текстів та текстів інтерпретаційних, виробити ґрунтовне розуміння змісту авторських концептів представників політичної думки епох Відродження, Нового Часу і Просвітництва, з’ясувати причини її формування та принципи розвитку у різних аспектах.

Завдання:

• виокремлення і аналіз соціально-політичних та історичних детермінант формування політичної думки визначеного періоду;
• розгляд змістової частини множини політичних концепцій ХIV – початку ХІХ століття;
• виявлення закономірностей становлення та історичної трансформації основних політичних інститутів епох, які вивчатимемо;
• екстраполяція на сучасний політичний процес принципів і механізмів функціонування та зміни системи політичних відносин в окреслений період;
• визначення політичних, правових, економічних, культурно-духовних вимірів буття людини, відстеження їх взаємопроникнення та взаємозалежності;
• оволодіння базовим категоріально-поняттєвим та аналітично-дослідницьким апаратом політичної науки;
• застосування критичного мислення, раціональної аргументації, аналізу та синтезу; вільне орієнтування у предметній ділянці та базовій специфіці цього сегменту знання.