Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії
Тип: На вибір студента
Кафедра: політології
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
8 | 3.5 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
8 | 26 | Осадчук І. Ю. | ФФІ-41, ФФІ-42 |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
8 | 13 | ФФІ-41 | Осадчук І. Ю. |
ФФІ-42 | Осадчук І. Ю. |
Опис курсу
Навчальна дисципліна «Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії» присвячена аналізу особливостям трансформації політичних систем, інституту президентства, парламентів, урядів, політичних партій та партійних систем, інституту референдуму в країнах Східної Європи і Центральної Азії. Методологічно дисципліна сягає постбіхевіоралізму й неоінституціоналізму. В науковому та навчальному контексті курс постає механізмом диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу.
Курс розділено на два змістові модулі. В першому модулі – вивчення особливостей трансформації політичних систем, інституту президентства й парламентів за допомогою порівняльного методу. У другому змістовому модулі – порівняльний аналіз урядів, політичних партій та партійних систем, інституту референдуму в країнах Східної Європи і Центральної Азії.
Метою вивчення вибіркової дисципліни «Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії» є визначення особливостей організації та функціонування політичних систем країн Східної Європи і Центральної Азії крізь призму формування та функціонування політичних інститутів цих країн, із специфікою застосування якісних та кількісних вимірів та методів у порівняльному аналізі політичних інститутів; вироблення у студентів уявлення про ефективність і якість політичних інститутів у політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії.
Завдання курсу:
- визначити чинники й наслідки трансформації/транзиту політичних режимів у країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- розкрити роль інституту президентства в політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії;
- визначити роль парламентів у політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії;
- з’ясувати специфіку формування і функціонування урядів/урядових кабінетів у країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- проаналізувати різновиди виборчих систем, що застосовуються на парламентських виборах у країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- виділити основні тенденції формування та трансформації політичних партій і партійних систем у країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- виокремити особливості інституту референдуму в країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- прищепити в студентів навики самостійного якісного та кількісного аналізу політичних інститутів і процесів у політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії.
В результаті вивчення навчальної дисципліни «Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії» студент буде:
знати:
- понятійно-категоріальний апарат для дослідження політичних інститутів як складових політичних систем країн Східної Європи і Центральної Азії;
- еволюцію політичних інститутів як складових політичних систем країн Східної Європи і Центральної Азії;
- особливості формування та функціонування політичних інститутів (інституту президентства, парламентів, урядів, виборів і виборчих систем, політичних партій і партійних систем, інституту референдуму) у країнах Східної Європи і Центральної Азії;
- сутність інструментів аналізу політичних інститутів у політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії;
вміти:
- аналізувати еволюцію й повноваження політичних інститутів країн Східної Європи і Центральної Азії інститутів як складових політичних систем цих країн;
- користуватись методами якісного й кількісного аналізу політичних інститутів як складових політичних систем країн Східної Європи і Центральної Азії;
- доказово і комплексно підходити до розуміння сучасного політичного процесу на основі якісного й кількісного аналізу політичних інститутів у політичних системах країн Східної Європи і Центральної Азії.
Рекомендована література
Основна література:
- Осадчук І. Політичні інститути пострадянських країн: порівняльний аналіз: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 306 с.
- Bedford S. The 2020 Presidential Election in Belarus: Erosion of Authoritarian Stability and Re-politicization of Society. Nationalities Papers. 2021. Vol. 49. No. 5. P. 808–819.
- Burkhardt F. Moldova – Key Challenges and Political Developments. Südosteuropa Mitteilungen. 2020. Vol. 60. No. 1–2. P. 147–159.
- Bonacker T., Lottholz P. The Post-Imperial Politics of Security and Depoliticisation: Comparing Discourses and Practices of Ordering Across Central Asia. Europe-Asia Studies. 2022. Vol. 74. No. 2. 310–334.
- Hall S. The End of Adaptive Authoritarianism in Belarus? Europe-Asia Studies. 2022. DOI:1080/09668136.2022.2093332.
Додаткова література:
- Бялоблоцький З. Стабільність та ефективність урядів у політичних системах країн Східної Європи: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. 470 с.
- Осадчук І. Атипова напівпрезидентська система правління та політичний режим в Республіці Казахстан (1995–2018). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Історія. Філософія. Політологія». № 17. С. 72–75.
- Осадчук І. Особливості формування та функціонування правлячої еліти в контексті «патронажного президенталізму» в Туркменістані. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: «Питання політології». 2014. Вип. 27. № 1132. С. 59–62.
- Осадчук І. «Партії влади» та правлячі партії в пострадянських країнах. Evropský politický a právní diskurz. Sv. 3. Vyd. 6. S. 154–161.
- Осадчук І. Партійна система в контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління в Азербайджанській Республіці (1995–2019).Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. № 3 (43). С. 186–191.
- Скоморовський В. Наслідки перебудовчих процесів у СРСР: державно-правовий аспект. Часопис Київського університету права. 2013. № 1. С. 22–26.
- Black J. The Russian Presidency of Dmitry Medvedev, 2008–2012: The Next Step Forward or Merely a Time Out? Abington: Routledge, 2015. 256 p.
- Chaisty P.The Legislative Effects of Presidential Partisan Powers in Post-Communist Russia. Government and Opposition. 2008. Vol. 43. No. 3. P. 424–453.
- Dobbins M. Post-Rose Revolution Georgia: How democratization went wrong – and why authoritarianism also may have backfired. Euxeinos. 2013. Vol. 9. P. 15–21.
- Hill R., White S. Referendums in Russia, the Former Soviet Union and Eastern Europe // Qvortrup M. Referendums Around the World The Continued Growth of Direct Democracy. Basingstoke: Palgrave Macmillan, P. 17–42.
- Lewis D. Russia’s New Authoritarianism: Putin and the Politics of Order. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2020. 334 p.
- Nichols T. The Russian Presidency: Society and Politics in the Second Russian Republic. Palgrave Macmillan, 2001. 235, [24] p.
- Norton P., Olson D. Post-Communist and Post-Soviet Legislatures: Beyond Transition. The Journal of Legislative Studies. 2007. Vol. 13. No. 1. P. 1–11.
- Osadchuk І., Lytvyn V. The Atypicality of Semi-Presidentialism in Post-Soviet Countries: The Context of Votes of No Confidence in Governments. Studia Politica. Romanian Political Science Review. 2019. Vol. 19. No. 1. 57–82.
- Seyaz A. The Effect of The Russian Presidential Power on The Political Regime: A Comparative Analysis of Yeltsin and Putin Periods. Marmara Üniversitesi Öneri Dergisi. 2020. Vol. 15. No. 54. P. 305–324.
Інтернет-джерела:
- Corruption Perceptions URL: http://www.transparency.org/research/cpi/overview.
- Economist Intelligence Unit (EIU). URL: http://info.worldbank.org/governance/wgi/pdf/EIU.xlsx.
- International Foundation for Electoral Systems (IFES). URL: http://www.electionguide.org.
- Freedom in the URL: https:// freedomhouse.org/report-types/freedom-world.
- Nations in Transit. URL: https:// freedomhouse.org/report-types/nations-transit.
- Parline database on national parliaments. Inter-Parliamentary Union. URL: http://www.ipu.org/parline-e/parlinesearch.asp.
Матеріали
Робоча програма_Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії_2022-2023 н.р.
Методичні рекомендації_Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії”_2022-2023 н.р.
Робоча програма_Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної_Азії_2023-2024 н.р.
Методичні рекомендації_Політичні інститути країн Східної Європи і Центральної Азії_2023-2024 н.р.