Неформальні інститути в політиці

Тип: Нормативний

Кафедра: політології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
726Осадчук І. Ю.ФФІ-41, ФФІ-42

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
726ФФІ-41Осадчук І. Ю.
ФФІ-42Осадчук І. Ю.

Опис курсу

Курс є елементом такого напряму сучасної політичної науки, як порівняльна політологія. Курс було розроблено з прицілом на усталені й новітні якісні та кількісні механізми, методики, інструменти аналізу неформальних інститутів у політичних системах країн Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки. Методологічною основою курсу є постбіхевіоралізм та неоінституціоналізм. У науковому та навчальному плані курс використаний як механізм диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу. Курс розділено на два змістові модулі. У першому модулі – вивчення ознак і причин виникнення неформальних інститутів у політичній сфері, закономірностей їх розвитку; особливостей і форм прояву неформальних інститутів у країнах Західної та Центральної Європи. У другому змістовому модулі – вивчення особливостей і форм прояву неформальних інститутів у країнах Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки.

Мета курсу – сформувати у студентів розуміння сутності неформальних інститутів, ознайомити з особливостями формування й функціонування неформальних інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки.

Завдання курсу:

  • розкрити ознаки і причини виникнення неформальних інститутів у політичній сфері, закономірності їх розвитку;
  • прищепити у студентів навики самостійного аналізу особливостей і форм прояву неформальних інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки;
  • сформувати навики виокремлення тенденцій, які властиві сучасним формам прояву неформальних інститутів у політиці.

Після завершення цього курсу студент буде:

знати:

  • основні ознаки і причини виникнення неформальних інститутів у політичній сфері, закономірності їх розвитку;
  • типи неформальних інститутів у політиці;
  • особливості та форми прояву неформальних інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки;

вміти:

  • користуватися знанням підходів до визначення неформальних інститутів у політиці;
  • розуміти проблематику і специфіку розвитку неформальних інститутів у політичній сфері;
  • визначати рівень впливу неформальних інститутів  у політичних системах країн світу.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Cooper A., Parlar Dal E., Cannon B. The cascading dynamics of informal institutions: organizational processes and governance implications. International 2022. DOI: 10.1057/s41311-022-00399-4.
  2. Correa da Cunha H., Amal M.,  Viminitz J. Formal vs. Informal Institutional Distances and the Competitive Advantage of Foreign Subsidiaries in Latin America. Economies. 2022. Vol. 10. No. 114. DOI: 10.3390/economies10050114.
  3. Ekşi̇ İ., Başar B. Corruption and Financial Development: Evidence from Eastern Europe and Central Asia Countries. Public Finance Quarterly. 2020. Vol. 65. No. 2. P. 196-209.
  4. Gatto M., Wylie K. Informal institutions and gendered candidate selection in Brazilian parties. Party Politics. Vol. 28. No. 4. P. 727–738.
  5. Gonzalez Bravo Y. Political Corruption and Entrepreneurship in Latin America: An Understanding of Their Interactions and the Suitability of Regional Solution Proposals // Montiel Méndez O., Alvarado A. The Emerald Handbook of Entrepreneurship in Latin America. Bingley: Emerald Publishing Limited, 2022. 469–491.

Додаткова література:

  1. Кармазіна М. Кланова конкуренція у «післяпомаранчевий» період. Політичний менеджмент. 2008. № 4. С. 33–4
  2. Крисенко О. Вплив неформальних інститутів на український політичний процес. Стратегічні пріоритети. 2012. № 4 (25). С. 58–62.
  3. Кушнарьов І. Політична корупція: порівняльно-політологічна концептуалізація: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Видавництво «Юридична думка», 2018. 408 с.
  4. Осадчук І. Особливості політичних кланів у контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління в Киргизстані (1993–2010). Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2018. Вип. 21. С. 132–
  5. Попазогло В. Деструктивні неформальні політичні інститути: форми прояву та механізми протидії. Політичне життя. 2018. № 1. С. 85–90.
  6. Фісун О. Неформальні інститути та неопатримоніальна демократія в Україні. Агора. 2016. № 17. С. 9–13.
  7. Aliyev H. Institutional Transformation and Informality in Azerbaijan and Georgia // Morris, J., Polese, A. Informal Economies in Post-Socialist Spaces. London: Palgrave Macmillan, 2015. P. 51–69.
  8. Canache D., Allison M. Perceptions of Political Corruption in Latin American Democracies. Latin American Politics and Society. 2005. Vol. 47. No. 3. Р. 91–111.
  9. Christiansen T., Neuhold C. Informal Politics in the EU. Journal of Common Market Studies. 2013. Vol. 51. No. 6.DOI:10.1111/jcms.12068.
  10. Di Liberto A., Sideri M. Past dominations, current institutions and the Italian regional economic performance. European Journal of Political Economy. 2015. Vol. 38. P. 12–41.
  11. Helmke G., Levitsky Informal Institutions and Comparative Politics: A Research Agenda. Perspectives on Politics. 2004. Vol. 2. No. 4. Р. 725–740.
  12. Isaacs R. Informal politics and the uncertain context of transition: revisiting early stage non-democratic development in Kazakhstan. Democratization. 2010. Vol. 17. No. 1. P. 1–25.
  13. Kaufmann W., Hooghiemstra R., Feeney M. Formal institutions, informal institutions, and red tape: A comparative study. Public Administration. Vol. 96. No. 2. P. 386–403.
  14. Paoli L. Mafia and Organised Crime in Italy: The Unacknowledged Successes of Law Enforcement. West European Politics. 2007. Vol. 30. No. 4. P. 854–880.
  15. Williamson C. Informal Institutions Rule: Institutional Arrangements and Economic Performance. Public Choice. 2009. Vol.139. No. 3. P. 371–387.

Інтернет-джерела:

  1. Bertelsmann Transformation Index (BTI). URL: https://bti-project.org/.
  2. Corruption Perceptions Index (CPI). Transparency International. URL: https://www.transparency.org/en/cpi/2020/index/nzl.
  3. Freedom in the URL: https:// freedomhouse.org/report-types/freedom-world.
  4. Nations in Transit. URL: https:// freedomhouse.org/report-types/nations-transit.

Силабус: Неформальні інститути в політиці_2022-2023 н.р.

Завантажити силабус