Конфлікти та національна безпека

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії та історії політичної науки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
53Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
532доцент Угрин Л. Я.ФФІ-31, ФФІ-32

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
532ФФІ-31доцент Угрин Л. Я.
ФФІ-32

Опис курсу

          Навчальна дисципліна «Конфлікти та національна безпека» є нормативним курсом зі спеціальності 052 «Політологія» для освітньої програми першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, яка викладається в V семестрі в обсязі 3 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою, ECTS).  Навчальний курс розрахований на 90 години і вивчається у п’ятому семестрі. У структурі годин курсу виокремлено такі складові: лекційні заняття – 32 год.; семінарські заняття – 32 год., самостійні завдання – 26 год.

            Навчальна дисципліна «Конфлікти та національна безпека» знайомить студентів з проблематикою політичних конфліктів і криз у внутрішньосуспільних і міжнародних процесах, способами їхнього управління й врегулювання в контексті реалізації політики національної безпеки. Тематика курсу орієнтована на висвітлення механізмів взаємозв’язку між принципами реагування і впливу суспільства і держави на конфлікти та ефективністю її політики національної безпеки, забезпечення стабільного функціонування і розвитку суспільства і держави, гарантування прав і свобод індивіда. Перша частина курсу передбачає розгляд понятійно-категорійного апарату вивчення конфліктів як суспільного явища, сутності та природи політичних конфліктів і політичних криз, системного розгляду їхньої структури, динаміки, передумов виникнення, детермінант посилення напруженості, ескалації, теоретичних моделей виходу чи врегулювання конфліктів. Аналізуються особливості зародження та протікання політичних криз, їхніх проявів на загальнаціональному рівні – актів масової непокори, революцій, заколотів, громадянських війн, етнічних конфліктів. Акцентується на дестабілізуючій ролі політичних конфліктів, особливо криз для функціонування політичної системи та підтримання суспільного порядку, реалізації державними інститутами безпекових функцій. З огляду на взаємовплив внутрішньої і зовнішньої політики держави, формування міжнародної політики взаємодією передовсім держав, коротко висвітлюється тематика міжнародних конфліктів та криз, їхній вплив на національну безпеку держав. Друга частина курсу орієнтована на теоретичний та емпіричний аналіз проблематики національної безпеки, її структури, рівнів, розгляду та класифікації внутрішніх і зовнішніх загроз, національних інтересів та стратегій реалізації, еволюції політики національної безпеки Української держави. Завершується курс розглядом принципів, способів, технологій та інструментів реагування на конфлікти як чинника підтримання суспільно-політичного/міжнародного порядку і забезпечення безпеки. З огляду на об’єктивну нереальність повного врегулювання складних, затяжних політичних/зовнішньополітичних конфліктів, основним концептом аналізу стратегій та технологій впливу на конфлікт обрано поняття «управління конфліктом», в межах якого аналізується миротворча діяльність держав та міжнародних організацій, змістом якої є встановлення миру, підтримання миру та постконфліктне будівництво. Універсальними засобами врегулювання конфліктів розглядаються посередництво та переговори. Висвітлення теоретичного матеріалу курсу супроводжується аналізом кейсі реальних політичних та зовнішньополітичних конфліктів, і передовсім російсько-української війни.

           Метою вивчення нормативної дисципліни «Конфлікти та національна безпека» є сформувати у студентів системні фахові знання про сутність і природу політичних конфліктів та національної безпеки, їхній взаємозв’язок та детермінованість; розвинути навички самостійного аналізу та прогнозування політичних та зовнішньополітичних/міжнародних конфліктів, їхнього впливу на реалізацію принципів національної та міжнародної безпеки.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Арон Р. Мир і війна між націями. Пер. з фр. К.: МП «Юніверс», 2000.Ч. 1.Розд. 4.
  2. Бернадський Б. В. Міжнародні конфлікти: курс лекцій / Б. В. Бернадський. К. : ДП «Вид. дім «Персонал», 2012.
  3. Глобальна та національна безпека: підручник / авт. кол. : В. І. Абрамов, Г.П. Ситник, В.Ф. Смолянюк та ін. / за заг. ред. Г.П. Ситника. Київ : НАДУ, 2016. 
  4. Державна політика забезпечення національної безпеки України: основні напрямки та особливості здійснення : монографія / Криштанович М.Ф., Пушак Я.Я. Флейчук М.І., Франчук В.І. Львів : Сполом, 2020. 418 с
  5. Дзьобань О.П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій (методологія дослідження та забезпечення): Монографія. Харків: Константа, 2006. 44 0 с.
  6. Закон України Про національну безпеку України. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 31, ст.24.
  7. Конфліктологія : навч. посіб. / Л. М. Герасіна, М. П. Требін, В. Д. Воднік та ін. Харків : Право, 2012.
  8. Національна стійкість України та національна безпека. Аналітична записка / за ред. О. М. Майбороди. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022.
  9. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади): Підручник К.: НАДУ, 2012. 544 с.
  10. Стратегія національної безпеки України: Безпека людини – безпека країни (16 лютого 2022 року№ 56/2022).
  11. Тихомирова Є. Б., Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. Рівне: Перспектива, 2007. 389 с.
  12. Coser Lewis A. Social Conflict and the Theory of Social Change // The British Journal of Sociology. 1957. Vol. 8. – No. 3. – Р. 197-207. 
  13. Simmel Georg. The Sociology of Conflict. American Journal of Sociology. 1904.Vol. 9.  Issue 4. 

Додаткова  література:

  1. Бек Ульрих. Влада і контрвлада у добу глобалізації. Нова світова політична економія; пер. з нім. О. Юдіна. К. : Ніка-Центр, 2011.
  2. Вовк С.О. Конструкт громадянської війни: діалог методологічних візій. Регіональні студії, 2019. № 16.
  3. Гайворонюк Н. В. Українська ідентичність як онтологічна основа національної безпеки (соціально-психологічний аспект). Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія психологічна. 2012. Вип. 2(1). С. 38-48. 
  4. Гордієнко М. Політичний конфлікт як спосіб існування соціуму. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України: збірник наукових статей. 2008. Вип. 41. С. 7–15. 
  5. Горовіц Д. А. Міжетнічні конфлікти;  пер. з англ. О. А Ківшик. Харків: Каравела, 2004.
  6. Григор О. О. Філософія політичного консенсусу : монографія; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. 2-ге вид., допов. і перероб. Харків : Новий курс, 2019.
  7. Джервіс Р. Сприйняття в міжнародній політиці: адекватність та неадекватність ; пер. з англ. М. Ю. Григорьєва, С. І. Фатія. Х.: Каравела, 2003. 
  8. Задорожна М. Вирішення конфліктів як основа демократизації суспільної свідомості та підвищення ефективності державного управління. Демократичне врядування: науковий вісник. 2014. Вип. 14. 
  9. Іжнін І., Поліщук К., Шамборовська О. Криза традиційних форм дипломатії і врегулювання конфліктів у сучасному світі. Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. 2017. Вип. 42. C. 56–74.
  10. Зеленько Г. Кризи політичного розвитку в Україні: причини та зміст. Політичні дослідження. 2021. № 2. С. 33−61. 
  11. Капітоненко М.Г. Міжнародні конфлікти: навч. посібник. – К.: Либідь, 2009.
  12. Клюєв К. Г. Шляхи стабілізації політичної системи в аспекті урегулювання політичного конфлікту. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія. Збірник наукових праць.2016. Вип. 11. С. 152-156.
  13. Корж І.Ф. Державна безпека: методологічні підходи до системи складових понять. Правова інформатика. 2012. № 4(36). С. 69–75. 
  14. Кочубей Л., Гаврилюк К. Класифікація політичних криз та їх основні ознаки. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Сер.: Політичні науки. 2018. № 3. 
  15. Ледерак Дж. П. Розбудова миру: стале примирення в розділених суспільствах. Пер. з англ. Д. Каратєєва та Л. Лозової. К.: Дух і літера, 2019. 256 с.
  16. Лепський М., Щербань О., Бублєєв В. Класифікація переговорів в умовах війни. Грані. 2022. № 25(4). С. 43-49. 
  17. Локальні війни та збройні конфлікти другої половини ХХ століття. (Історико-філософський аспект); О. Гуржій, С. П. Мосов, В.Д. Макаров та ін. К.: Знання України, 2006. 356 с.
  18. Магда Є. В. Сучасні загрози консолідації українського суспільства. Історико-політичні студії : зб. наук. пр.   № 1. С. 107–113. 
  19. Мацієвський Ю. Теоретичні аспекти аналізу суспільних конфліктів: множинність концептуальних підходів. Людина і політика. 2004. № 3. С. 115-130.
  20. Міжнародне безпекове середовище: виклики і загрози національній безпеці України. К.:НІСД, 2013. 64 с.
  21. Муазі Д. Геополітика емоцій. Як культури страху, приниження та надії змінюють світ / Пер. з англ. О. Гординчук. Київ: Брайт Стар паблішинг, 2018. 184 с.
  22. Національна стійкість України та національна безпека. Аналітична записка; за ред. О. М. Майбороди. Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022.
  23. Особливості політичних конфліктів у сучасній Україні та світі: монографія; Г.П. Щедрова, І.А. Єремєєва, Д.В. Прошин, Р.М. Ключник,  Н.М. Волвенко; за ред. Г.П. Щедрової. Дніпро: Університет імені  Альфреда Нобеля, 2018.
  24. Парахонський Б. О., Яворська Г. М. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія. Київ : НІСД, 2019.560 с.
  25. Патлашинська І.В. До питання ролі політичної медіації у вирішенні воєнних конфліктів: досвід для України. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Випуск 42. С. 298–303.
  26. Перепелиця Г., Бритов Д. Роль НАТО в урегулюванні міжнародних конфліктів у сучасних умовах. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка: Сер.: Міжнародні відносини. 2022. Вип. 1. № 55. С. 16–19. 
  27. Петрінко В.С. Конфліктологія: курс лекцій, енциклопедія, програма, таблиці. Навчальний посібник. Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2020. 360 с
  28. Плохій С. Ядерне безумство. Історія Карибської кризи ; пер. з англ. Романа Клочка. Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2022. 368 с.
  29. Полтораков О. Реконцептуалізація поняття «безпека» в сучасному політико-політологічному дискурсі. Політичний менеджмент, 2009. № 5. С. 19-28.
  30. Ребкало В. Шахов В. Політична стабільність і політична безпека: характер та механізми взаємозв’язку. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2011. № 3. С. 159–169. 
  31. Резнікова О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища : монографія. Київ : НІСД, 2022.
  32. Світова гібридна війна: український фронт: монографія; за заг. ред. В.П. Горбуліна. К.: НІСД, 2017.
  33. Ставченко С. Динаміка політичних криз: управлінсько-технологічний вимір. Науково-теоретичний альманах „Грані“. 2022. № 25 (2). С. 82-87.
  34. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки. Монографія; В. П. Горбулін, А. Б. Качинський. К.: НІСД, 2010. 
  35. Угрин Л., Демків У. Інтервенції в сучасних міжнародних відносинах: теоретичні аспекти дослідження. Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 114: у 2-х част. Ч. ІI. С. 28–38.
  36. Цебенко О.О., Капраль С.С. Роль міжнародних безпекових організацій у врегулюванні сирійського конфлікту. Регіональні студії. 2018.  № 14. С. 106-110.
  37. Хельберг У. І. Сек’юритизація як політичний феномен. Магістеріум. Політичні студії. 2012. Вип. 46. С. 64-67. 
  38. Шеренговський Д. В. Конфліктогенні аспекти становлення глобальної спільноти безпеки. Політологічний вісник. Зб-к наукових праць. К.: «ІНТАС». 2012. Вип. 66.  С. 345– 356.
  39. Шібель В. Миротворчий процес: методологічні аспекти дослідження. Політичний менеджмент. 2009. Вип. 6. С.149-156.
  40. Щедрова Г. П. Політична криза: структурно-функціональний аспект. Гілея: науковий вісник. 2018. Вип. 139 (3). С. 7−11.
  41. Beck Ulrich. Risk Society: Towards a New Modernity (Published in association with Theory, Culture & Society. 1st еd. SAGE Publications Ltd. 272 р.
  42. Bercovitch Jacob, Jackson Richard. Negotiation or Mediation?: An Exploration of Factors Affecting the Choiceof Conflict Management in International Conflict. Negotiation Journal. 2001. Vol. 17. № 1. P. 59–77.
  43. Buzan B. Security: A New Framework for Analysis/ B. Buzan, O. Wæver. J. de Wilde. – Boulder and London: Lynne Rienner Publishers, 1998. 239 р
  44. Cavelty Myriam Dunn, Kaufmann Mareile, Kristensen Kristian Søby. Resilience and (in)security: Practices, subjects, temporalities. Security Dialogue, 2015. Vol. 46, No. 1.
  45. Coaffee Jon, Fussey Pete. Constructing resilience through security and surveillance: The politics, practices and tensions of security-driven resilience. Security Dialogue. 2015. Vol. 46. Issue 1.
  46. Hoffman F. G. Hybrid Threats: Reconceptualizing the Evolving Character of Modern Confict. Strategic Forum; Institute for National Strategic Studies National Defense University. April 2009. № 240.
  47. Ikenberry John G. The end of liberal international order? International Affairs. Vol. 94. Issue 1. Р. 7–23. 
  48. Kydd Andrew H. Rationalist Approaches to Conflict Prevention and Resolution. Annual Review of Political Science. Vol. 13. P. 101-121. 
  49. Mitzen J. Ontological security in world politics, and Implications for the Study of European Security. Prepared for the CIDEL Workshop, Oslo, October22–23, 2004.

Матеріали

Методичні рекомендації з курсу “Конфлікти та національна безпека”.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: курсу "Конфлікти та національна безпека".

Завантажити силабус