15 листопада на кафедрі політології відбувся теоретичний семінар на тему «Використання штучного інтелекту в політичній науці»

2023 рік добігає кінця, а роблячи попередні висновки з цього року, можна відзначити, що пошукові системи протягом останніх місяців були заповнені запитом “AI”. У межах окремих університетських, міських, регіональних і загальнонаціональних академічних спільнот неодноразово на порядок денний виносилося це питання, навколо нього цільові авдиторії закликали до проведення круглих столів і жвавих обговорень. Найцікавіше те, що “герой” нашого сьогоднішнього допису визнаний словом 2023 року за версією упорядників словника англійської мови – “Сollins English Dictionary”. То про що ж сьогодні мова?

Штучний інтелект – двері сьогодення в майбутнє чи уповільнений шлях людства до регресу?

«Ми знаємо, що цього року штучний інтелект був у центрі уваги завдяки тому, що він розвивався та швидко став настільки ж повсюдним і вбудованим у наше життя, як електронна пошта, потокове передавання даних чи будь-яка інша колись футуристична, а тепер повсякденна технологія», – зазначив керуючий директор “Сollins English Dictionary” Алекс Бікрофт.

📢 Пропонуємо передусім ознайомитися з дефініцією ШІ, посилаючись на Регламент Європейського парламенту та ради на встановлення гармонізованих правил щодо штучного інтелекту:

Штучний інтелект (ШІ) – це сімейство технологій, що швидко розвиваються, та можуть принести широкий спектр економічних і соціальних переваг у всьому спектрі галузей і соціальних видів діяльності. Покращуючи прогнозування, оптимізуючи операції та розподіл ресурсів, а також персоналізуючи надання послуг, використання штучного інтелекту може підтримувати соціально й екологічно вигідні результати та надавати ключові конкурентні переваги компаніям і європейській економіці.

Автором терміну (штучний інтелект) цілком заслужено вважають Джона Маккарті, котрий у 1956 році на конференції у Дартмуті вперше дав визначення штучному інтелектові як “науці та техніці, спрямованій на створення розумних машин”.

Саме це визначення стало відправною точкою розвитку явища штучного інтелекту та використання його для прориву людства вперед – до вищих щаблів прогресу. Етапами вдосконалення цієї системи є:

• етап реактивних систем, упродовж котрого ШІ був здатен надавати відповіді та діяти відповідно до запрограмованих кейсів, але не мав навиків для опрацювання нових даних;
• на другому етапі в ШІ з’являється обмежена пам’ять, йому стають притаманними певні моделі навчання;
• етап теорії розуму, який відзначається перейманням ШІ поведінкових особливостей людини: реагування на подразники в соціальних умовах, запам’ятовування та відтворювання емоцій;
• прогнозований етап наступної сходинки розвитку ШІ – самоусвідомлення, якому характерне розуміння об’єктом ШІ свого призначення, наявні навики оцінки зробленого.

Сфери використання ШІ не обмежуються й переліком трьох-чотирьох сфер – інструменти штучного інтелекту адаптують під свою діяльність різноманітні галузі, від промисловості до політики. Згадаймо лише низку продуктів “Google”, появу механізмів безготівкової оплати, навіть звичні усім нам перекладачі. Досить-таки показовими кейсами успішної імплементації ШІ у діяльність компаній є наступні випадки:

1. ШІ для дослідження та розробки нових лікарських засобів і стратегування цілей терапевтики ефективно використовує “Insilico Medicine”. Вони використовують глибоке навчання, генетичні алгоритми та інші методи машинного навчання для аналізу молекулярних структур, моделювання біологічних процесів і прогнозування ефективності й токсичності потенційних лікарських сполук.
2. Усіма студентами (і не тільки) обожнювана платформа “Netflix” за допомогою алгоритму машинного навчання аналізує перегляди та вподобання підписників різних пакетів і на основі цього формує профілі вподобань для кожного користувача. Ось чому Ви так швидко можете обрати фільм або інші формати відеоконтенту, який підійде під Ваші вподобання.
3. Facebook використовує штучний інтелект для персоналізації стрічки новин, адаптації реклами до інтересів користувачів та виявлення неправдивої інформації. Алгоритми штучного інтелекту допомагають підтримувати безпеку, виявляючи порушення правил спільноти та запобігаючи кібербулінгу та небезпечним вмістом. Крім того, Facebook використовує ШІ для розвитку нових функцій, таких як автоматичне розпізнавання обличь, покращення функцій пошуку та забезпечення ефективної роботи платформи.

Попри усвідомлення всієї широти можливостей та перспектив ШІ у світі, більшість держав і їхні союзи намагаються напрацювати концепти з регулювання активності штучного інтелекту й обмеження його негативного впливу на різні групи. Першовідкривачем і головним ініціатором побудови законодавчої бази з роботи зі штучним інтелектом став штат Каліфорнія у США. У лютому 2023 року він представив рішення щодо створення Каліфорнійської міжвідомчої робочої групи з десяти членів, котра до 2030 року має надати цілісний звітний документ, де міститиметься аналіз таких даних, як: захист прав споживачів і підприємств, на які впливає політика машинного застосування; вдосконалення теоретичної бази для дефініції ШІ на загальносвітовому рівні задля уніфікації його сприйняття; протидія дезінформації та випадкам цькування людей від імені ШІ, розробка підходів із координування злагодженої співпраці ШІ та людської праці.

Цікавим є те, що в Україні штучний інтелект не окреслено законодавчими нормами, але 2 листопада 2023 року Україна підписала міжнародну декларацію Блетчлі з безпеки штучного інтелекту, що засвідчує готовність держави розвивати та підтримувати дану галузь в інтересах держави, громадян і бізнесу. Відтак, було представлено дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні.

Також цього літа “ЮНЕСКО” опублікувала рекомендаційний документ зі статтями щодо використання генеративного штучного інтелекту в освіті й наукових дослідженнях (так-так, того самого генеративного чату “GPT”). Основний акцент зроблено на тому, що необхідною мірою є запровадження громадського контролю за ШІ для правильного розкриття його потенціалу в освітній сфері. Документом зосереджено увагу на тому, що уряди зобов’язані додавати в національні програми заходи задля поширення позитивного інструментарію генеративного штучного інтелекту серед шкіл і закладів вищої освіти, які активізували би коучинг студентів, викладачів і дослідників щодо впровадження новітніх методик у навчальні курси. Коротко мету цього програмного документу можна підсумувати так: ШІ має ставати надійним ключем захисту та підтримки системи освіти, а не створювати низку ризиків для неї. Зокрема, заходи мають бути спрямовані на захист конфіденційності даних, авторського права, а також встановелення вікових обмежень для користувачів.

А як же зробити з ШІ свого ефективного помічника та максимально корисно використовувати його можливості?

Розглянемо аспекти функціоналу ШІ на прикладі чату “GPT”, котрий може стати вашою правою рукою при написанні, в тому числі, наукових матеріалів (і ми не про плагіатні дисертації, як у деяких одіозних осіб).

1. По-перше, за допомогою ШІ можна швидко знайти та підтвердити достовірність необхідної інформації. До прикладу, аби не перечитувати багато різноманітних джерел, Ви можете запитати в ШІ, яким є відсоток для проходження у парламент партій і виборчих коаліцій в Польщі.
2. По-друге, інколи молодим дослідникам важко звикнути до використання науково-публіцистичного стилю написання. Із цим ШІ також допоможе, та запропонує шаблон тексту, який продемонструє правильне стилістичне забарвлення.
3. По-третє, ШІ зможе перевірити ваш матеріал на достовірність певних фактів, якщо Ви не впевнені в точності числа/дати/правильності написання імен дослідників тощо.
4. По-четверте, ШІ і чат “GPT”, зокрема, може стати тим, хто згенерує круті ідеї в момент “творчої кризи” та підскаже, в якому напрямку дослідження можна рухатися далі.
5. П’ятим, але не заключним, пунктом у короткому переліку помічних дій ШІ є те, з чим зіштовхувався будь-який автор наукових напрацювань – пошук джерел. Звісно, за старими підходами можна переглянути декілька монографій, додаткових статей і періодичних закордонних видань, але для прогресивного науковця періоду 21 століття є рішення більш динамічне – звернутися до ШІ. Завдяки цьому ви зможете зекономити дорогоцінний час на відтворення власних міркувань і опис методики, а більш технічну роботу за вас зробить ШІ.

Що ж стосується введення ШІ у сферу політичного, то з останніх цікавих випадків можна пригадати таргетування виборців задля подальшого просування серед них передвиборчої агітації протягом виборчої кампанії Дональда Трампа. Також за допомогою програм ШІ розробляються спеціальні чат-боти, де виборець може задати питання кандидату – а саме його прототипу, – та ознайомитися автоматично з передвиборчою програмою. Дуже яскравою розробкою є проєкт “Chat2024”, у котрому розміщені цифрові копії 17-х кандидатів на виборах у США. Ознайомитися з ним можете тут.

Не залишилися осторонь обговорення на предмет ШІ й високі посадовці різних країн. Так, міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі, на фоні головування його країни у Раді Безпеки, зазначив: “Він (ШІ) неодмінно вплине на роботу цієї ради. Може посилити або порушити глобальну стратегічну стабільність”.

Застосувати обізнаність ШІ можна й вузькоспеціалізовано – у політичній науці. Про це був теоретичний семінар кафедри політології, який проводив Мар’ян Мота.

До прикладу, штучний інтелект зможе проаналізувати промови політиків, відслідкувати поведінку виборців, визначити певні суспільно-політичні тенденції. Така можливість особливо є корисною, якщо Ви не є резидентом, умовно кажучи Великої Британії, але Вас цікавлять сьогоденні політичні реалії у цій державі.

Також штучний інтелект може контролювати й аналізувати платформи соціальних мереж, щоб оцінювати громадську думку, відстежувати поширення інформації та дезінформації і розуміти динаміку політичних рухів та кампаній.

Цікавим є і те, що ШІ може моделювати складні політичні сценарії, враховуючи численні змінні та результати. Це може допомогти в стратегічному плануванні, розробці політики і розумінні потенційного впливу різних політичних й управлінських рішень.

Матеріал частково взято з теоретичного семінару Мар’яни Моти на кафедрі політології, який відбувся 15 листопада 2023 року.

Детальніше з матеріалами теоретичного семінару у формі презентації можна ознайомитись за посиланням.

Отож, як бачимо, штучний інтелект може дати новий поштовх розвитку різних галузей, у тому числі й наукових досліджень, проте не варто зловживати його можливостями та губити свої інтелектуальні здібності інавички серед сучасного диджіталізованого світу.

😉А для того, аби знати, як правильно застосовувати функції ШІ, з вами на зв’язку Ваша улюблена Катедра з сьогоднішнім матеріалом, котрий неодмінно стане в нагоді! До нових зустрічей!

Текст підготували:

• Олександра Чоловська
• Варвара Кузнецова