Глобальні тренди світової політики

Тип: Нормативний

Кафедра: теорії та історії політичної науки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
74Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
732ArrayФФІ-41, ФФІ-42

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
716ФФІ-41
ФФІ-42

Опис курсу

Дисципліна забезпечує особистісний і професійний розвиток студента – бакалавра, спрямована на набуття ним необхідних теоретичних, методологічних знань і практичних навичок їх застосування у виконанні аналітичної, організаційної, дослідницької роботи в галузі політології, міжнародних відносин та зовнішньополітичній діяльності. Цей курс передбачає вивчення та аналіз основних підходів щодо визначення трендів світової політики; міжнародної політики; глобальної політики. Змістом навчальної дисципліни є проблематика розширення сфери організованого насильства, інтернаціоналізація урядової та державної діяльності; транснаціоналізація і комплексна взаємозалежність у світі; регіональна міждержавна інтеграція; глобальне управління; виникнення форм геоуправління: організоване насильство; право та мораль у світовій політиці; глобальне екологічне управління. Ця теоретична основа дає можливість сформувати у студентів- політологів вміння користуватися категорійно-понятійним апаратом з цього курсу, користуватися літературою та довідковим матеріалом; визначати основні теоретико-методологічні підходи; оцінювати сучасну політичну практику, визначати умови та причини того чи іншого політичного процесу, особливості їхнього перебігу, можливості управління ними; визначити якісні зміни у процесі трансформації політичного режиму України. Загалом дисципліна дозволяє сформувати у студентів розуміння теоретичних підходів до визначення глобальної політики, світової політики, міжнародних відносин, проблем війни та миру у світовому політичному процесі, сучасних тенденцій глобалізації, інтеграції, регіоналізації й демократизації, а також процесів
глобалізму/антиглобалізму та регіоналізму. Значна увага приділяється виробленню у студентів навичок
політичного аналізу сучасних актуальних проблем міжнародних відносин, оперуючи відомими теоретико-методологічними підходами та концепціями дослідження світових політичних процесів.

Рекомендована література

1. Афонін Е.А. Глобальне громадянське суспільство як феномен сучасного глобального світу /
Афонін Е.А., Бєльська Т.В. // Вісник НАДУ. – 2013. – № 4.
2. Беззубченко О.А. Аналіз сучасного стану розвитку основних інтеграційних угрупувань // Вісник
Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 2013. – № 2
3. Булатова О.В. Особливості залучення до процесів міжнародної регіоналізації країн, що
відносяться до різних типів соціально-економічних систем // Вісник Маріупольського
державного університету. Серія: Економіка. – 2012. – Вип. 3.
4. Булатова О.В. Регіональна складова глобальних інтеграційних процесів: монографія / О.В. Булатова. –Донецьк: ДонНУ, 2012. – 386 с.
5. Буряк Е.В. Генезис суспільного прогресу та теорія інтеграції: знання в перспективному розвитку
підприємств та регіонів // Економіка і організація управління. – 2019. – № 4 (36).
6. Гнатюк М.М. Міжнародний актор та політична суб’єктність у дискурсі реалістського і
ліберального підходів // Наукові записки НаУКМА. Політичні науки. – 2014. – Том 160.
7. Глобальне управління – 2025: Доповідь Національної розвідувальної ради США та Інституту
ЄС із досліджень безпеки / Пер. з англ. Г. Лелів. – Львів: Вид-во «Літопис», 2011. – 120 с.
8. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура / [Девід Гелд, Ентоні МакГрю, Девід
Голдблатт та ін.] ; пер. з англ. В. Курганського та В. Сікори. – К.: Фенікс, 2003. – 584 с.
9. Гуцало С.Є. Історія створення міжнародних інтеграційних організацій у регіоні Близького
Сходу в ХХ-ХХІ ст. // Гілея. – 2018. – Вип. 137.
10. Європейська економічна інтеграція: навчальний посібник / С.М. Кваша, О.М. Файчук, О.В. Файчук. – К.:НУБіП України, 2019. − 282 с.
11. Єфремов Д. П. Периферійний капіталізм: сутність та українська специфіка / Д. П. Єфремов //
Вчені записки: збірник наукових праць. – 2009. – № 11. – С. 20-25.
12. Зінченко В. В. Концепції “залежності” і “суспільних альтернатив” та моделі глобального
розвитку світу / Зінченко В. В. // Гілея. – 2010. – Вип. 39. – С. 223-232.
13. Зовнішня політика країн Латинської Америки : навчальний посібник / Н. В. Гаврилова (ред.), М. В.
Булик, О. Л. Гільченко, Ю. В. Константинова. — Маріуполь : МДУ, 2020. — 397 с.
14. Іващук, І. О. Просторові асиметрії регіональної економічної інтеграції / І. О. Іващук, А. Д. Войцещук, В.
З. Запухляк // Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний
університет; редкол.: О. В. Ярощук (голов. ред.) та ін. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр
Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2017. – Том 27. – № 3. –С. 266-275.
15. Кучик О. Еволюція поняття міжнародної організації: теоретико-методологічний аспект // ВісникЛьвівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2012. – Випуск 30. – C. 24–32.
16. Кравченко М.В. Інтеграційні об’єднання Субсахарської Африки: історія становлення та
перспективи розвитку // Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія,
Політологія. – 2020. – Вип. 28-29.
17. Лановюк Л.П. Актуальні проблеми міжнародних відносин у регіонах Азії, Африки та Латинської
Америки // Україна у глобальному світі : колективна монографія / За заг. ред. д. і. н. В. В. Карпова. —
Рига: Izdevniecība “Baltija Publishing”, 2020. — С. 162-180.
18. Лизун М.В. Архітектура сучасних процесів регіональної інтеграції // Економіка та суспільство. – 2017. -№ 13.
19. Мак-Ґрю Е. Транснаціональна демократія: теорії і перспективи // Демократія: Антологія /
Упоряд. О. Проценко. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 1025-1050.
20. Матвєєва О.В. Особливості транснаціоналізації міжнародної системи в умовах глобалізації //
Міжнародні відносини. Серія «Політичні науки». – 2017. – № 16
21. Межі зростання. 30 років потому / Донелла Медоуз, Йорґен Рандерс, Денніс Медоуз. — Київ : Пабулум, 2018. — 464 с.
22. Мотиль, О. Підсумки імперій: занепад, розпад і відродження / Олександр Мотиль ; [пер. з англ.
Павла Грицака]. – К.: Критика, 2009. – 200 с.
23. Перга Т.Ю. Глобальна екологічна політика та Україна: монографія / Тетяна Юріївна Перга. – Ніжин:Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. – 288 с.
24. Пилипенко Ю.І. Нерівномірність технологічного розвитку світової економіки: кількісні та якісні
ознаки / Пилипенко Ю.І., Кірієнко О.М. // Економічний вісник НГУ. – 2011. – № 1.
25. Поручник, А. Формування інституційних передумов системи глобального управління / Анатолій
Поручник, Юлія Гайдай // Міжнародна економічна політика. – 2008. – № 8-9. – С. 42-77.
26. Резнікова Н.В. Ретроспективний аналіз альтернативних підходів до виокремлення розвинених
країн: фінансовий, індустріальний, цифровий та інноваційний виміри розвитку / Резнікова Н.В.,
Іващенко О.А., Курбала Н.В. // Ефективна економіка. – 2020. – № 9.
27. Резнікова Н.В. Поляризація й нерівномірність економічного розвитку як домінуюча ознака
сучасного етапу глобалізації / Резнікова Н.В., Іващенко О.А. // Інвестиції: практика та досвід. –
2016. – № 4.
28. Сапсай А. Сучасна ООН як дорадчий інститут глобального управління // Політичний менеджмент. –2011. – № 2.
29. Співак В.М. Глобальне управління: проблеми та перспективи формування // Держава і право. – 2011. –Випуск 54.

Матеріали

Методичні рекомендації з курсу “Глобальні тренди світової політики”

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: курсу "Глобальні тренди світової політики"

Завантажити силабус