Естетика
Тип: На вибір ВУЗу
Кафедра: теорії та історії культури
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 5 | 2 | Немає |
| 6 | 3 | Іспит |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 5 | 16 | Пасічник І. Я. | ФФК-31 |
| 6 | 16 | Пасічник І. Я. | ФФК-31 |
Лабораторні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 1 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 5 | 16 | ФФК-31 | Пасічник І. Я. |
| 6 | 32 | ФФК-31 | Пасічник І. Я. |
Опис курсу
Естетику звично розуміють як щось, що стосується проблем краси та мистецтва. Й вираз “естетично” часто використовується як синонім до “красиво” або “мистецьки” (хоча – а точніше, саме через це – в більшості випадків взагалі викликає трудність свого окреслення). Естетика ж – і як поняття, і як дисципліна – постала лише в середині 18 ст. у Александера Ґотліба Баумґартена як наука про чуттєве пізнання. З одного боку, проєкт естетики був своєрідною реформою теорії пізнання Крістіана Вольфа, з іншого: поняття естетики відразу ж після свого виникнення потрапило в актуальні у 18 ст. дебати про красиві мистецтва та науки, через що надалі його тематизували в основному в контексті краси та мистецтва.
Курс «Естетика» розглядає основні моменти становлення поняття та науки естетики, від її виникнення у 18 ст. в межах теорії пізнання німецького Просвітництва та до розуміння естетики у 20-21 ст. Метою є аналіз трьох основних тлумачень естетики, а саме, як (a) теорії пізнання, (b) вчення про красу та (c) вчення про мистецтво. Тож курс передбачає здобуття знання історії виникнення і розвитку естетики, її основних проблем і понять, а також здобуття вміння аналізувати історичні концепції естетики та орієнтуватися в основних підходах до її розуміння.
Курс ділиться на дві частини: у першій розглядається історія поняття та науки естетики, а також підстави виникнення трьох основних її тлумачень; друга концентрується на понятті мистецтва, як самому по собі, так і у стосунку до поняття естетики.
Рекомендована література
БАЗОВА:
― Адо И. Свободные искусства и философия в античной мысли. — М.: ГЛК Ю. А. Шичалина, 2002.
― Асмус В. Немецкая эстетика XVIII века. – М. : Искусство, 1962.
― Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. – Москва: Медиум, 1996.
― Бондаревська І. Значення дефініції естетики для розвідок у галузі історії естетики // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. – К. : 2004. – Т. 25. – С. 30-34.
― Гегель Г. В. Ф. Эстетика. Т.1. – М.: Искусство, 1968.
― Гете И. В. Искусство и ремесло // Гете И. В. Об искусстве. – М.: Искусство, 1975. – С. 102-105.
― Инишев И. Философская эстетика сегодня // Топос. Философско-культурологический журнал. – 2007. – Вып. 15. – C. 5–15.
― Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Собрание сочинений в 8-ми т. – Т. 5. – С. 5–330.
― Кант И. Первое введение в “Критику способности суждения” // Кант И. Собрание сочинений в восьми томах. – Т. 5. – С. 331–385.
― Кассирер Э. Философия Просвещения. – М. : РОССПЭН, 2004.
― Лейбниц Г. Размышления о познании, истине и идеях // Готфрид Вильгельм Лейбниц. Сочинения в 4 т. – Т. 3. – М. : Мысль, 1984. – С. 101–107.
― Лосев А. Ф. История античной эстетики. Высокая классика. – Москва: АСТ, 2000.
― Матвєєва Л. Простір естетичного: естетика та логіка // Актуальні проблеми духовності. – 2008. – № 9. – С. 275–290.
― Мірандола, Дж. Піко делла. Промова про гідність людини // Всесвіт (11-12) 2013. – С. 44–64.
― Мислителі німецького романтизму. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2003.
― Пасічник І. Первісне значення естетики. Естетика Баумґартена // Філософська думка 3 (2014). – С. 80-93.
― Пасічник. К’єркеґорове поняття естетики та Александер Ґотліб Баумґартен // Sententiae 1 [34] 2016. – С. 124-131.
― Ортега-і-Гасет Х. Дегуманізація мистецтва // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. – Київ: Основи, 1994. – С. 238–272.
― Татаркевич В. Історія шести понять. – К. : Юніверс, 2001.
― Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике. – СПб. : Алетейя, 2003.
― Эко У. Поэтики Джойса. – СПб.: Симпозиум, 2006.
― Benjamin W. Das Kunstwerk im Zeitalter seiner technischen Reproduzierbarkeit. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1991.
― Buchenau S. The Founding of Aesthetics in the German Enlightenment. – Cambridge University Press, 2013.
― Hegel G. W. F. Vorlesungen über die Ästhetik I. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1986.
― Keskin G. What Does ‘Aesthetics’ Mean In Kant? // Contemporary Issues in Social Sciences and Humanities. – London & Istanbul, 2017. – pp.158-167.
― McQuillan J. C. Kant on the Science of Aesthetics and the Critique of Taste // Kant Yearbook 9 (2017), pp. 113-132.
― Steffen W. Gross. The neglected Programme of Aesthetics // British Journal of Aesthetics. – Vol. 42, No. 4, October 2002. P. 403–414.
― Strube W. Die Geschichte des Begriffs „schöne Wissenschaften“ // Archive für Begriffsgeschichte 33 (1990), S. 136–216.