Запрошуємо до участі в серії теоретичних і практичних воркшопів кафедри політології “Кількісні, математичні та статистичні інструменти в політичній науці та практиці”

04.04.2023 | 11:00

Захід і цикл воркшопів організовано за підтримки Центру урядування та культури в Європі (Center for Governance and Culture in Europe) Університету Санкт-Галлена (University of St. Gallen) у Швейцарії.

Цикл воркшопів включає наступні складові:

Воркшоп 1 (29 березня 2023 р.). Вступ до кількісних методів політичного аналізу. Індексування, ранжування та формули у політичній науці / Introduction to quantitative methods of political analysis. Indexing, rankings and formulas in Political Science

Віталій Литвин, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри політології.

 

Воркшоп 2 (12 квітня 2023 р.). Вступ до статистичних методів у політології: дані, змінні та їхні взаємозв’язки / Introduction to Statistical Methods in Political Science: Data, Variables and their Interrelationships

Piotr Sula, The University of Wroclaw, Professor at the Institute of Political Science.

 

Воркшоп 3 (26 квітня 2023 р.). Маніпульовність систем голосування: математичні аспекти політичного аналізу / Manipulability of voting systems: mathematical aspects of political analysis

Михайло Зарічний, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри алгебри, топології та основ математики, заслужений професор.

 

Перший воркшоп відбувся 29 березня 2023 р. в аудиторії 201 і розпочався в 13 год. 30 хв. Участь у воркшопі на тему Вступ до кількісних методів політичного аналізу. Індексування, ранжування та формули у політичній науці / Introduction to quantitative methods of political analysis. Indexing, rankings and formulas in Political Science” взяли персонал, студенти й аспіранти відділення політології. Було розглянуто питання: сутності й історії кількісних методів і методик аналізу в політичній науці; індексів, індикаторів, маркерів і вимірювань як понятійно-категоріального апарату кількісного аналізу; варіантів використання кількісних методів і методик; формул у політичній науці; шкалювання як методики аналізу в політичній науці і баз даних; індексування та ранжування як опцій кількісного аналізу в політичній науці.

 

Другий воркшоп відбувся 12 квітня 2023 р., проводився дистанційно і розпочався в 13 год. 30 хв. Участь у воркшопі на тему “Вступ до статистичних методів у політології: дані, змінні та їхні взаємозв’язки / Introduction to Statistical Methods in Political Science: Data, Variables and their Interrelationships” взяли персонал, студенти й аспіранти відділення політології та інших університетів. Було розглянуто питання та проблеми: типів змінних; шкал і ваг вимірювання; розподілу частоти; середнього, медіани та моди у статистиці; дисперсії та стандартного відхилення; лінійної регресії тощо. Лектор під час воркшопу поділився своїм досвідом використання статистичних методів у власних дослідженнях, а також розповів про можливості, які надає використання бази даних “European Social Survey”. Окрім того: учасники воркшопу на прикладах розібралися із типами шкал — номінальною, порядковою, інтервальною та шкалою відношень; учасники дізналися про розподіл частоти, середнього, медіани та моди у статистиці і тим, як розраховуються ці дані; лектор розповів про те, що таке дисперсія, стандартне відхилення та лінійна регресія.

Третій воркшоп відбувся 26 квітня 2023 р., проводився дистанційно і розпочався в 13 год. 30 хв. Участь у воркшопі на тему “Маніпульовність систем голосування: математичні аспекти політичного аналізу / Manipulability of voting systems: mathematical aspects of political analysis взяли персонал, студенти й аспіранти відділення політології та інших університетів. У ході воркшопу з математичного погляду та завдячуючи математичному інструментарію було розглянуто питання і проблеми маніпульовності систем голосування. Властивість маніпульовності системи голосування означає, що учасник голосування може одержати вигоду від повідомлення своїх неправильних преференцій. Більш загально ця властивість формулюється для функцій соціального вибору. Теорема Ґіббарда-Сатертвейта стверджує, що при числі альтернатив, не менше 3, єдиною неманіпульовною функцією соціального вибору є диктатура. Існує також ймовірнісна версія такої теореми. У воркшопі, крім цих математичних аспектів, було розглянуто приклади маніпульовності з реальних електоральних практик.