ВОРКШОП «НАРАТИВ: ВІЙНА»: ФІЛОСОФИ ОКРЕСЛЮЮТЬ ФЕНОМЕН ВІЙНИ

Завдяки співпраці філософського факультету Львівського національного університету ім.І.Франка, Інституту філософії та соціології Краківського педагогічного університету ім.КНО, Центру міської історії Центрально-Східної Європи та Української асоціації культурологів-Львів впродовж 7-11 жовтня було організовано Філософський воркшоп «Наратив: війна».

Перед організаторами стояло кілька основних завдань, згідно із концепцією:

1) налагодження комунікації між польськими та українськими учасниками (студентами, магістрами та аспірантами);

2) інтенсивна робота впродовж 3 днів із максимальним залученням лекторів, фахівців, представників громадських організацій, чиї наукові та життєві інтереси полягають у площині феномену війни;

3) реалізація можливості наративної практики для учасників АТО, волонтерів та громадських активістів;

4) філософське осмислення війни як складного, комплексного феномену, що охоплює усі сфери суспільства;

5) створення карти перцепції та її подальший аналіз.

Структура воркшопу передбачала три елементи: традицію, перцепцію та аналітику.

У перший день (Традиція) відбувалися лекції щодо історії феномену війни. Серед запрошених гостей були О.Дарморіз (тема лекції: Соціальний міф сучасної війни), М.Кобрин, І.Колесник (тема лекції: Війна у світових релігіях), О.Лосєв (тема лекції: Тактика і стратегія війни).

Другий день (Перцепція) був наповнений зустрічами із учасниками АТО (Ю.Вовкогон), волонтерами (В.Бардин, М.Васильченко), громадськими активістами (О.Христук, У.Ткачук, А.Алієв). Значну частину «перцептивного» дня також зайняв медіа-контент, що відігравав роль фонового наповнювача для перцептивної карти.

Впродовж третього дня (Аналітика) відбувалися інтерактивні ігри, результати яких було презентовано та проаналізовано на підсумковому засіданні. Зрештою кожен із учасників отримав можливість визначити феномен війни на круглому столі на тему: «Окреслення феномену війни у її аксіологічному, онтологічному, епістемологічному, етичному, естетичному вимірах».

Можемо із впевненістю зазначити, що організаторам вдалося у повній мірі реалізувати концепцію, отримати результати у формі перцептивних карт та заангажувати до участі на громадських засадах багатьох гостей. Серед ключових рис цієї події слід виділити інтенсивний характер події, що дозволяло тримати учасників у постійній інтелектуальній напрузі.