Кафедра історії філософії, утворена (1995) в результаті поділу кафедри філософії, ввійшла до складу філософського факультету. Завідувачем кафедри історії філософії був доктор філософських наук, професор Андрій Іванович Пашук.  У 2020 році очолив кафедру історії філософії доктор філософських наук, доцент Андрій Йосипович Дахній.

Доц. Дахній А.Й., проф. Кондзьолка В.В., проф. Пашук А.І., доц. Карамишева Н.В., проф. Захара І.С.

Ас. Бовтач С.В., доц. Хамар У.В., ас. Ковальчук Ю.,
доц. Синиця А.С., доц. Дахній А.Й., ас. Терещенко В.П., проф. Скринник М.А.

Впродовж існування кафедри з 1995 року і дотепер основними трьома пріоритетами у науково-дослідницькій та викладацькій діяльності її працівників були і залишаються розвідки у таких галузях: 1) історії зарубіжної філософії, передовсім – західноєвропейської (від античності до новітнього часу); 2) історії української філософії; 3) логіки.

Науковими інтересами викладачів кафедри історії філософії актуально є:

• феноменологічна та екзистенційна філософія у систематичному й історичному вимірах; методологічні та термінологічно-перекладацькі аспекти історико-філософських досліджень;  типологічні особливості західної філософії та гуманітаристики в контексті міждициплінарності;   континентальна філософія як феномен західного мислення і її вплив на сучасну українську       філософську думку (А.Й. Дахній);
• аналітична філософія; логіка; філософія науки; історичне краєзнавство (А.С. Синиця);
• еволюція категоріального осмислення дійсності; методологічні аспекти формування інтересу до філософії; спадкоємність у формуванні онтологічних концепцій в добу Античності; антропологічна проблематика в історії світової філософії на тлі психології особистості; українська філософська антропологія (У.В. Хамар);
• історія і теорія логіки, філософські питання сучасних некласичних логік, методика викладання логіки, історія філософської думки в Україні (С.В. Бовтач);
• філософія любові; екзистенційна філософія; метафізика; філософія діалогу; філософія творчості; культурний феномен доби Середньовіччя; екзистенційні ідеї у творчості Світлани Алексієвич (Ю.В. Ковальчук);
• історія світової філософії; соціальна детермінація наукового знання; філософія науки (В.П. Терещенко).

Викладачі кафедри є авторами чисельних монографій, статей, навчальних посібників, методичних рекомендацій. Основні досягнення викладачів кафедри (сучасний склад) історії філософії:

• Дахній А. Нова філософська біографія Сьорена К’єркеґора // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). ХХХІХ №1. 2020 – Вінниця, 2020. – С.150-159 (видання SCOPUS).
• Дахній А. Техніка і нігілізм як предмет філософії «пізнього» Гайдеґґера: мислення у руслі Аристотеля, Ф.Ніцше і Е.Юнґера // Філософські пошуки, вип. 2 (10) / 2019. До 175-річчя з дня народження Ф. Ніцше. – Львів, ННВК «АТБ», 2019. С.33-48.
• Дахній А. Блез Паскаль: його підхід до проблеми людини та спроба її вирішення // Проблема людини у філософії. Матеріали XXVII Харківських міжнародних Сковородинівських читань (27-28 вересня 2019 року) – Харків, «Майдан», 2019. С.111-119.
• Dakhniy A. Die Ukraine zwischen Europa und Russland (aus geschichtsphilosophischer und interkultureller Sicht) // Transkulturelle Forschungen an den Österreich-Bibliotheken im Ausland. Band 14. Diaconu M. Boteva-Richter B. (Hrsg.) Grenzen im Denken Europas. Mittel- und osteuropäische Ansichten – Wien: new academic press. 2017. – 201-224.
• Мова і мовлення як предмет герменевтичної феноменології Мартина Гайдеґера // Філософська думка. Український науково-теоретичний часопис. Київ, 2015. №6. – C.70-88.
• Дахній А. Гайдегерове «довільне» прочитання Канта: подолання неокантіанства і темпоралізація трансцендентального схематизму // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). ХХХІІ №1. 2015 – Вінниця, 2015. – С.156-172 (видання SCOPUS).
• Дахній А. Автентичне існування людини у світлі аналізу екзистенційних мотивів української духовної культури // Науковий збірник Українського Вільного Університету. Т.19. – Мюнхен, 2014. – С.27-36.
• Dakhniy A. Dynamics of human being in context of anthropological position of St. Augustinus and S.Kierkegaard. Acta humanitas. Casopis pro spolecenske vedy. Rocnik III, C.1 – Kolin, 2013. – P.176-196.
• Дахній А. Автентичність перед обличчям смерті: танатологічна проблематика у мисленні Мартина Гайдеґера і Льва Толстого // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). ХХVIІ №2. 2012 – Вінниця, 2012. – С.67-76.
• Дахній А. Деструкція як метод герменевтичної феноменології Мартіна Гайдеґера // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. – Львів, 2012. – № 15. – С.37-45.
• Дахній А. Фактично-історичний вимір досвіду у філософії раннього Гайдеґера // Філософська думка. Український науково-теоретичний часопис. Київ, 2011. №5. – C.76-88.
• Дахній А.Започаткування розгляду екзистенційно-темпоральної проблематики у філософії Мартина Гайдеґера: Марбурзька лекція «Поняття часу» (1924) // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). ХХІІІ №2. 2010 – Вінниця, 2011. – С.64-78.
• Дахній А. Укорінення як основа філософської творчості М.Гайдеґґера // Вісник національного університету «Львівська політехніка». № 661. Філософські науки – Львів, 2010. С.42-47.
• Дахній А. Екзистенційно-онтологічна інтерпретація феномену смерті у філософії М.Гайдеґґера // Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова. Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології. Випуск 14. Німецька феноменологічна традиція у філософії, гуманітаристиці та культурі – Одеса, 2009. – С.192-201.
• Synytsia A. S. Reception of I. Kant’s Logico-Epistemological Ideas in Analytic Philosophy. Modern Philosophy in the Context of Intercultural Communication: collective monograph / Z. M. Atamaniuk, Ye. R. Borinshtein, N. P. Hapon, Yu. А. Dobrolyubska, etc.  Lviv – Toruń: Liha-Pres, 2019. P. 157–174. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-173-5/157-174.
• Synytsia A. S. Reception of M. Heidegger’s Legacy in Analytic Philosophy. Philosophical and methodological challenges of the study of modern society: collective monograph / T. V. Andrushchenko, Z. M. Atamaniuk, Ye. R. Borinshtein, Yu. А. Dobrolyubska, etc. Lviv – Toruń: Liha-Pres, 2019. P. 216–236. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-144-5/216-236.
• Синиця А. С. Лінгвістичний поворот у філософії: критичний аналіз. Схід. № 2 (148). С. 100–104.
• Синиця А. С. Розвиток дискусії між представниками континентальної і аналітичної філософії. Актуальні проблеми духовності: зб. наукових праць. 2016. Вип. 16. С. 36–47.
• Synytsia A. S. Free Will in Choice Situation from the Standpoint of Biological Naturalism. ВісникЛьвівського університету. Серія: філософські науки. 2015. Вип. 17. С. 125–132.
• Синиця А. С. Вступ. Що таке сучасна аналітична філософія? Антологія сучасної аналітичної філософії, або жук залишає коробку/ За науковою редакцією А. С. Синиці. Львів: Літопис, 2014. С. 9–24.
• Синиця А. С. Історія викладання філософії у Львівському університеті (XVII – перша половина ХХ ст.). Соціогуманітарні проблеми людини. 2012. № 6. С. 68–82.
• Синиця А. С. Реабілітація метафізичної проблематики в неопрагматизмі. Актуальні проблеми духовності: зб. наукових праць. 2012. Вип. 13. С. 64–71.
• Синиця А. С. Історія логічних досліджень у Львівському університеті (XVII – пер. пол. ХХ ст.). Вісник Львівського університету.Серія: філософські науки. Вип. 14. C. 31–41.
• Синиця А. С. Методи перевірки правильності виведення висновку із засновків у теорії силогістики. Вісник Львівського університету.Серія: філософські науки. Вип. 10. C. 110–127.
• Хамар У. Іван Франко про «національний ідеал» / У. Хамар // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: Філософські науки. – 2000. – № 8. – С. 112-115.
• Хамар У. Іван Франко про здійснимість ідеалів / У. Хамар // Наукові записки Тернопільського Державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Філософія. – 2001. – № 6. – С. 29-35.
• Хамар У. Іван Франко про суб’єктивні чинники становлення й утвердження нації / У. Хамар // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2003. – Вип. 5. – С. 84-92.
• Хамар У. Утвердження української мови західноукраїнськими філософами (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.) / У. Хамар // Наукові записки Тернопільського Державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Філософія. – 2003. – № 10. – С. 30-47.
• Хамар У. Перспективи філософії у формуванні світогляду, адекватного до дійсності / У. Хамар // Філософські пошуки, вип. ХХХ. Львів-Одеса: Cogito – Центр Європи, 2009. – С. 50-57.
• Хамар У. Світоглядний вибір у разі конфлікту компонентів світогляду /       У. Хамар // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: філософія, соціологія, політологія, №9/2. –Том 20, 2012. – Вип. 22(2). – С. 111-114.
• Хамар У.В. Принцип детермінізму як складова стихійно сформованого світогляду / У. Хамар // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К.: ВІР УАН, 2012. – Випуск 67 (№12). – С. 293-297.
• Хамар У. Тарас Шевченко і антична філософія / У. Хамар // Матеріали міжнародної конференції «Апостол правди і науки». До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. 15-16 травня 2014. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – С. 106-112.
• Хамар У. Аналіз особливостей обґрунтування знань Арістотелем / У. Хамар // Філософські обрії: Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Вип. 36. – К.; Полтава, 2016. – С. 39-48.
• Хамар У. В. Періодизація розвитку знань про вічність буття / У. В. Хамар // Актуальні проблеми філософії та соціології: Науково-практичний журнал / Голов. ред. Д. В. Яковлев; відпов. секретар І. В. Шамша; Міністерство освіти і науки України; Національний університет “Одеська юридична академія”. – Одеса, 2017. – Вип. 17. – С. 124-126.
• Хамар У. Аналіз відношення між категоріями зміст і форма / У. Хамар // Філософія і політологія в контексті сучасної культури: Наук. журн. / Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. – Вип. 1 (16). – Дніпро, 2017. – С. 170-176.
• Хамар У. Аналіз української термінології з галузі пізнавальної діяльності на позначення дій, подій і наслідків подій / Уляна Хамар // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2017. – № 869. – С. 53–56.
• Хамар У.В. Космогонічні підґрунтя становлення онтологічної проблематики (порівняльний аналіз української та давньогрецької космогонії) / Уляна Хамар // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, О. Квас. – Дрогобич : Тз ОВ «Трек – ЛТД», 2017. – С. 64-65.
• Хамар У. Філософська термінологія в контексті сучасних термінологічних норм / У. Хамар // Актуальні проблеми філософії та соціології: Наук.- практ. журн. / Нац. ун-т «Одеська юридична академія». – Вип. 22. – Одеса, 2018. – С. 124-126.
• Хамар У. Аналіз онтологічної термінології на предмет розрізнення значень «дія–подія–наслідок» / Уляна Хамар // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, О. Квас. – Дрогобич :ТзОВ «Трек-ЛТД», 2018. – Випуск 15. – С. 45-49.
• Хамар У. Увідповіднення термінів логіки нормам сучасної української мови / У. Хамар // Філософські обрії: Наук.-теорет. журн. / Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Вип. 39. – К.; Полтава, 2018. – С. 51-60.
• Хамар У. Відношення між мовою, знанням про мову та онтологією в ранній грецькій філософії / Уляна Хамар // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Г. Шипунов. – Львів, 2019. – С. 50-51.
• Хамар У. Еволюція проблематики філософської антропології в ранній грецькій філософії / Уляна Хамар // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло. – Львів, 2020. – С. 48-50.
• Ковальчук Ю. В.Любов до Бога як творчий шлях особистості у філософії любові Миколи Бердяєва  / Ю. Ковальчук // Актуальні проблеми філософії та соціології. – Одеса, 2015. – Вип. 4. – С. 79-83.
• Ковальчук Ю. В. Любов як одкровення між «Я» і «Ти» у філософії діалогу / Ю. Ковальчук// Наукові записки Національного університету «Острозька академія» Сер. філос. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. – Вип. 17. – С. 107-111.
• Ковальчук Ю. В. Любов у Середні віки: sik et non / Ю. Ковальчук // Університетська кафедра. – 2015. –  №4. – С. 17-24.
• Ковальчук Ю. В. Трактування любові як «воскресіння в іншому» у філософських рефлексіях Мігеля де Унамуно / Ю. Ковальчук/ / Проблеми гуманітарних наук. Сер. філос.  – Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2015. – Вип. 35. – С. 34-51.
• Ковальчук Ю. В. Поняття шлюбу у любовному дискурсі Сьорена К’єркегора / Ю. Ковальчук  // Людинознавчі студії: Збірник ДДПУ імені Івана Франка. – Дрогобич: Видавничий відділ ДДПУ ім. Івана Франка, 2015. – Вип. 32. – С. 65-74.
• Ковальчук Ю. В. Сьорен К’єркегор як віртуоз філософії любові / Ю. Ковальчук // Гілея, 2015. – Вип. 101. – С. 225-228.
• Ковальчук Ю. В. Філософський аналіз категорії любові в екзистенційних візіях С. Алексієвич / Ю. Ковальчук // Актуальні проблеми філософії та соціології. – Одеса, 2016. – Вип.10. – С. 62-64.
• Кovalchuk Yu. Two Images of Love: a philosophical reflection on the phenomenon of love in the writings of Xaver von Baader / Yu. Кovalchuk // Science and education a new dimension. – Budapest, 2015. – Issue 64. – P. 10-13.
• Ковальчук Ю. В. Феномен любові у філософії статі Миколи Бердяєва / Ю. Ковальчук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. гендер. досл. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. –  Вип.1. – С. 104–114.
• Ковальчук Ю. В. Сьорен К’єркегор і Франц Баадер: дві парадигми любові до Бога / Ю.Ковальчук  // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. іст. реліг. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – Вип. 11. – С.104-114.
• Ковальчук Ю.В. Сорок тез релігійної еротики Франца Баадера / Ю. Ковальчук // Всеукраїнська конференція студентів та аспірантів філософських факультетів – ХVII-XVIII наукових читань пам’яті Георгія Флоровського (м. Одеса, 8-12 жовтня 2015 року). – Одеса, 2016. – С. 47-48.
• Ковальчук Ю. В. Бернард Клервоський та Ансельм Кентерберійський: два вчення про любов у середньовічній філософії/ Ю.Ковальчук  // Вісник львівського університету. Філософсько-політологічні студії. – Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. – Вип. 29. – С.104-114.
• Ковальчук Ю. Любов через призму екзистенціальної філософії Сьорена К’єркегора // Всеукраїнська конференція студентів й аспірантів філософських факультетів — ХV наукові читання пам’яті Георгі Флоровського.Секція 2:Соціальна філософія і філософія історії. — Одеса, 2012.
• Ковальчук Ю. Інтерпретація “Іншого” у концепції любові Жана-Поля Сартра //Дні науки, 2012. — Львів,2012. — С.26-28.
• Ковальчук Ю. Семіотика як філософський напрямок. // Дні науки, 2011. —Львів, 2011. — 8с.
• Ковальчук Ю. Витоки і особливості критики культури в інтерпретації А.Швейцера// Наукові праці студентів ( За матеріалами Всеукраїнської студентської наукової конференції, організованої і проведеної біолого-технологічним факультетом Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького). — Львів,2012. — С.166-167.
• Ковальчук Ю. Декорації// Гілея: філософія постмодерної доби. Вип.5 — Львів,2011. —С. 59-65
• Ковальчук Ю.В. «Мартін Гайдеґґер і Ганна Арендт: феномен любові крізь призму біографічного підходу» / Юлія Ковальчук «Мартін Гайдеґґер і Ганна Арендт: феномен любові крізь призму біографічного підходу» // Сучасна рецепція філософії Мартіна Гайдеґґера: історичний та систематичний виміри. Матеріали Міжуніверситетського Круглого столу (Львів, 26 вересня 2019 р.). – Львів: Простір-М, 2020. – С.21-23.
• Ковальчук Ю.В. Феномен любові у філософському вченні Бернарда Клервоського/ Збірник тез звітної конференції ЛНУ ім.Івана Франка, 2020 //Звітна наукова конференція. – Львів, 2020. – С.46-47.
• Бовтач С.В. є автором понад 15 наук. і метод. праць, зокрема: Навчального посібника з логіки(Львів, 1996, у співавт.), Збірника логічних завдань (Львів, 1997, у співавтор.); статей (Логіко-методологічний аспект проблеми гуманізації суспільного життя (Львів, 1995), Логіка в раціоналістичній традиції української філософії (Дрогобич, 2001), Раціональність як історико-філософська проблема та її прояви в українській філософії XI-XVII ст. (К., 2004));
• Терещенко В.П. є автором статей (Морфологія історії філософії О. Шпенглера (2000), Юрген Габермас — останній філософ світу, де панує “постмодернізм” (2002), Інтуїція як умова філософського знання в філософії Нового часу (2006)).

З часу створення кафедри практикувався чіткий «поділ праці» між викладачами за епохами й напрямами: скажімо, викладання філософії античності покладалося на В.В. Кондзьолку (тепер у цьому руслі плідно працює У.В. Хамар), мислення епохи середньовіччя доступним і цікавим для вихованців філософського факультету робив А.І. Пашук (останніми роками цю естафету підхопила Ю.В. Ковальчук), новочасну філософію для студентської аудиторії відкривав і продовжує відкривати В.П. Терещенко, нарешті, новітня філософія з 1995 року викладалася і досі викладається А.Й. Дахнієм.

Викладачі кафедри, як правило, намагалися представляти історико-філософський матеріал у щонайширшому інтелектуальному і соціокультурному контексті, щоразу спираючись на оригінальні тексти і найбільш впливову коментаторську літературу. Варто відзначити плекання в рамках історико-філософських досліджень жанру нарисів (який найбільшою мірою відповідає означеному широкому поглядові на філософські ідеї минулого й сучасності, а також уможливлює подачу матеріалу і розставляння акцентів у доволі довільний і невимушений авторський спосіб): тут, зокрема, легко простежується спадкоємність від А.С. Брагінця, через А.І. Пашука, до А.Й. Дахнія. Дещо інша дослідницька стратегія вирізняє А.С. Синицю, який, опанувавши і викладаючи дисципліни, дотичні до західної аналітичної філософії, дотримується більш строгих і систематичних підходів.

Водночас серйозна увага на кафедрі завжди приділялася вивченню української філософської спадщини. Зокрема, йдеться про багате інтелектуальне надбання патрона університету, нашого унікального енциклопедиста Івана Франка (передовсім мається на увазі традиція, започаткована А.С. Брагінцем та плідно продовжена А.І. Пашуком), а також дослідження надбання професорів Києво-Могилянської Академії (де заслуговують на особливу згадку перекладацькі й коментаторські спроби І.С. Захари). Розвідки в галузі вітчизняного духовного надбання на кафедрі, сприяючи дедалі більшому його «вписуванню» в сучасний контекст, продовжує здійснювати У.В. Хамар.

Варто відзначити і дослідження з логічної проблематики. У цьому сенсі треба підкреслити вельми серйозні напрацювання кінця 90-х-початку 2000-х років, які здійснив І.З. Дуцяк. Проте найбільш тривалу й плідну роботу на кафедрі в вимірі логічної проблематики провела Н.В. Карамишева, чию справу тепер сумлінно продовжує С.В. Бовтач (яка плідно поглиблює колишні, розпочаті наприкінці 90-х років минулого століття, напрацювання). До викладання курсів з логіки в останні роки результативно долучається і А.С. Синиця.

Нарешті, останніми роками намітилася тенденція активного долучення викладачів кафедри до читання ДВВС (дисциплін вільного вибору студентів). Зокрема, тут можна відзначити зусилля А.Й.Дахнія, С.В. Бовтач, В.П.Терещенка, Ю. В.Ковальчук.

Кафедра активно співпрацює з низкою вітчизняних та іноземних освітніх інституцій, з-поміж яких слід виділити, відповідно, Київський національний університет імені Шевченка, національний університет «Острозька Академія», український державний університет залізничного транспорту (м.Харків), а також університети Ольденбурґа (Німеччина), Відня (Австрія), Торуня (Польща).