Роман Вітольд Інґарден

Роман Інґарден – філософ всесвітньої слави, студент, а згодом доцент і професор Львівського університету. Його ім’я – одне із серед незаслужено забутих академічною спільнотою. При цьому Інґарден – саме та особа, якою мав би пишатися і філософський факультет, і університет, і власне Львів. 

 

ЧИМ ВАЖЛИВИЙ ІНҐАРДЕН?

Видатний феноменолог та естетик. Учень Едмунда Гусерля, в якого захистив докторську дисертацію та з яким жваво й плідно дискутував. Філософський місток поміж сходом та заходом Європи.

Його праці писані німецькою (нею він перестав писати в часи Другої світової війни з політичних міркувань) та польською мовами.

В українському науковому дискурсі й сьогодні дуже мало видимий і присутній. Так само це стосується і його перекладів. Українською мовою маємо лише невеликі фрагменти. Натомість Інґардена як феноменолога читаємо польською, англійською чи російською.

Його філософія – це не просто вражаюча система думки, це реальна і дуже прикладна методологія. В умовах змін, які відбулися в суспільстві загалом впродовж ХХ й ХХІ сторіч, коли категорії традиційної філософії втратили силу й актуальність, нам варто шукати виходів поза межі класичного аналізу і певних небезпечних, хоча й усталених мисленнєвих тенденцій.

Методи Романа Інґардена доволі “незручні” для сучасного мислення: його антипсихологізм, нефізикалістське розуміння мистецьких творів, тяжіння до семіотизму й антипозитивістська критична рефлексія, не дуже комфортні у світі алгоритмів й статистичних даних. Його теорія конкретизації також оберігає нас від крайнього релятивізму й аксіологічного скептицизму.

Роман Інґарден як центральна фігура цього екскурсу об’єднує не лише феноменологію, онтологію, етику й естетику, але й людей, університети, міста, країни та філософські течії, наводить невидимі (але такі бажані) мости між Львовом сучасним та Львовом 1930-х, Львівським університетом ім. Франка та Університетом Яна Казимира (теж Львівським), салонною філософією і… навіть Східними Торгами.

 

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

 

Народився 5 лютого 1893 р. у Кракові. Навчався у Львівському та Геттінгському університетах. Відвідував лекції Едмунда Гусерля (1859–1938), згодом увійшов у коло його найближчих учнів та продовжив інтенсивну співпрацю у Фрайбурзькому університеті (1916–1917). Одночасно Роман Інґарден займався математикою в Давида Гілберта (1862–1943) і психологією в Георга Мюллера (1850–1934).

Захистив написану під керівництвом Едмунда Гусерля докторську дисертацію “Інтуїція й інтелект у Анрі Бергсона” (1918). Листувався з іншою ученицею Едмунда Гусерля – Едитою Штайн, яку пізніше долучили до лику святих (відома під іменем св. Терези Бенедикти від Христа).

Викладав у Львівському університеті. Під час окупації (1941–1944) підпільно викладав філософію в університеті й математику учням дитячого будинку,  інтенсивно працював над опусом “Суперечка про існування світу”, перші два томи якого були опубліковані польською мовою протягом 1947–1948 рр.

Від 1938 р. редагував журнал “Studia Philosophica”, що представляв львівську філософську школу за кордоном (з перервами журнал проіснував десять років). Після переїзду зі Львова був професором Університету Миколая Коперніка в Торуні (1945-1946 рр.) та  Ягеллонського університету в Кракові (1946-1950 та 1956-1963 рр.). Був членом Польської академії знань та Польської академії наук. Помер у Кракові 14 червня 1970.

 

ФІЛОСОФСЬКИЙ СПАДОК 

 

Потужно займався епістемологією, онтологією, естетикою. Написав праці з аксіології, філософської антропології, філософії мови. Започаткував феноменологічну естетику.

Переклав польською частину філософських праць, зокрема “Критику чистого розуму” Імануїла Канта.

Основною працею його життя став тритомник “Суперечка про існування світу”, а також твори, які принесли йому світову популярність – “Про літературний твір. Дослідження з пограниччя онтології, теорії мови і філософії літератури”, “Біля витоків теорії пізнання”,

“Нариси з філософії літератури”, “Про пізнавання літературного твору”, “Лекції з естетики”, “Лекції з етики”, “Книжечка про людину”.

 

ПРОЄКТ “СПРАВА РОМАНА ІНҐАРДЕНА. ТОМ ЛЬВІВСЬКИЙ, НЕЧИТАНИЙ” 

 

«Українська асоціація культурологів – Львів», утворена при Львівському університеті імені Івана Франка, має на меті відновлення історичної пам’яті про важливі та несправедливо забуті постаті культури Львова. І першим іменем не випадково вибрано Романа Інґардена.

Запропонований проєкт тривав від липня до листопада 2020 року та складався із низки подій та ініціатив:

Інформаційна кампанія #справаІнґардена – меми, цитати, цікаві факти із візуалізацією

 

 

 

Встановлення меморіальної таблиці Романа Інґардена у Львівському національному університеті імені Івана Франка (зовсім скоро… )

 

Проект було реалізовано за сприяння Львівського національного університету імені Івана Франка та за підтримки Львівської міської ради Львова. 

 

Дізнатись більше про УАК – Львів 

 

ПРАЦІ РОМАНА ІНҐАРДЕНА УКРАЇНСЬКОЮ

Інґарден Р. Художні цінності та естетичні цінності // Філософська думка. 2005. №№ 6. С.65–87.

Інґарден Р. Про пізнавання літературного твору (фраґменти) //Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / Під ред. Зубрицької М. Львів: Літопис, 1996.  636 с.

 

БІЛЬШЕ ПРО РОМАНА ІНҐАРДЕНА

 

  1. Муха Ольга. Постать Романа Інґардена у творенні львівського філософського середовища І пол. ХХ ст. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол.ред. М.В. Вашкевич. К.: «Видавництво «Гілея», 2018. Вип.131. C. 2. 
  2. Шевчук Катерина. До аналізу основних ідей естетики Романа Інґардена // Наукові записки
  3. Гірняк Мар’яна. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОМАНА ІНҐАРДЕНА В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
  4. Ільницький Данило. У ПРОЕКЦІЇ ДВОХ ДЗЕРКАЛ: ІНҐАРДЕН І АНТОНИЧ У ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ
  5. Жукова Н. А. ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ЕСТЕТИКА РОМАНА ІНҐАРДЕНА НА ТЛІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ГУМАНІСТИКИ 40-60-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ