Сергій Кемський народився 1981 року в Керчі. Його батьки жили в Житомирській області, але після закінчення морехідного училища батька Сергія було направлено служити у Крим. Сергій закінчив місцеву школу № 1. Займався кікбоксингом, плаванням, полюбляв читати. В школі він був типовим сином моряка, відмінником, займався спортом, любив ходити в гори. Для того, щоб продовжити навчання у Львові, самотужки підтягував українську.1999 року вступив на філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка на спеціальність «Політологія».

Коли Сергій навчався на останньому курсі, почалася Помаранчева революція. Разом з однокурсниками він приїхав до Києва та брав участь в акціях проти фальсифікації результатів виборів.

Закінчивши навчання, Сергій приїхав до Києва. Спочатку писав тексти для рекламного агентства, а потім долучився до журналістики. У 2009 році разом із товаришем заснував ГО «Інститут політичних та економічних ризиків і перспектив», готував аналітичні матеріали.

Останні роки життя, з 2011 року, мешкав у Коростені. Здобув ступінь магістра політології на філософському факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Співробітник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань, перекладав з англійської. Вів кілька інтернет-проєктів, був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». Окрім цього, створив портал для англомовних користувачів про Україну, розробив сайт, на якому можна було отримати безкоштовну юридичну онлайн-консультацію.

В 2013 р допомагав у створенні організацій взаємодопомоги у Коростені та на Майдані в Києві. На масовому київському мітингу 1 грудня 2013 року йшов у колоні лівих, профспілкових і правозахисних активістів з плакатом проти міліцейського насилля. На Майдан приїздив часто, брав участь у створенні анархістської «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених.

Вбитий снайпером пострілом у шию 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Активістами тіло перенесене до готелю «Козацький», звідки транспортом доправлене на подвір’я Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Похований у селищі міського типу Яблунець Ємільчинського району Житомирської області, звідки родом батьки.