Теорія та історія політичних зв’язків з громадськістю

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії та історії політичної науки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
73Диференційований залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
716доцент Угрин Л. Я.ФФІ-41, ФФІ-42

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
716ФФІ-41доцент Угрин Л. Я.
ФФІ-42доцент Угрин Л. Я.

Опис курсу

Опис НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ_БАКАЛАВРИ_Теорія та історія політичних зв’язків з громадськістю

 

Рекомендована література

Опис курсу

Предметом вивчення вибіркової навчальної дисципліни «Теорія та історія політичних зв’язків з громадськістю» є комунікаційні та процесуальні аспекти PR, функції й основні підходи до визначення груп громадськості, аналізу, формування громадської думки як суб’єкта і об’єкта PR, з’ясування співвідношення і відмінностей з суміжними сферами  комунікаційної діяльності – пропагандою, рекламою, лобізмом, журналістикою. У процесі викладання навчальної дисципліни студенти отримають фахові знання про історичні основи та форми розвитку зв’язків з громадськістю та пропаганди від найдавніших часів до їх інституалізації як окремої сфери суспільно-політичної діяльності та наукових досліджень у кінці ХІХ ст. В межах курсу будуть розглянуті історичні етапи становлення зв’язків з громадськістю та сучасні тенденції їхнього розвитку в умовах глобалізації, віртуалізації та цифровізації сучасних політичних процесів. Матеріал навчальної дисципліни орієнтований також на визначення теоретичних засад розвитку та методологічних аспектів аналізу зв’язків з громадськістю у політиці та формування у студентів навиків наукового аналізу сучасних PR-процесів.

 Метою і завданням навчальної дисципліни  «Теорія та історія політичних зв’язків з громадськістю» є сформувати знання про історичні основи розвитку PR від найдавніших часів до їхньої інституалізації  як окремої сфери суспільної діяльності та наукових досліджень у  ХІХ ст., прослідкувати тенденції сучасного розвитку, з’ясувати теоретичні  засади функціонування PR та сформувати у студентів навички наукового аналізу сучасних PR-процесів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

  1. Афанасьєв І.Ю. Історія PR. Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2016. – 140 с.
  2. Бернейс Э. Пропаганда /Пер. с англ. И. Ющенко. – М. : Hippo Publishing, 2010. – 176 с. – Режим доступа: https://propagandahistory.ru/books/Edvard-Berneys_Propaganda/ або https://1lib.eu/book/2779974/548377
  3. Гримська М.І. Зв’язки з громадськістю. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Харків: Фоліо, 2015. – 414 с.
  4. Климанська Л.Д. Соціально-комунікативні технології в політиці: Таємниці політичної “кухні”: Монографія. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. – 332 с. – Режим доступу: http://194.44.152.155/elib/local/sk784339.pdf
  1. Королько В.Г. Основи паблик рілейшнз: Посібник.- К., 1997.
  2. Катлип С., Сентер А., Брум Г. Паблик рилейшенз.Теория и практика, 8-е изд.: пер.с англ.: Уч. Пособие. – М.: Издательський дом «Вильямс» 2000. – 624 с.
  3. Почепцов Г. Г. Паблік рилейшнз : навч. посіб. 2-е вид., виправ. І доп. Київ : Знання, 2004.
  4. Холод О. М. Комунікаційні технології : підручник. – К. : КиМУ, 2011. – 312 с.
  5. Хон Л., Грунинг Д. Руководящие принципы для измерения взаимоотношений в области связей с общественностью. – Режим доступа : https://vr.com.ua/book/izmerenie_pr.htm
  6. Эллюль Ж. Характеристика пропаганды (перевод первой главы  монографии Ellul, Jacques. Propaganda: The Formation of Men’s Attitudes. Knopf. New York. 1965. – С. 6-33). – Режим доступа: http://www.rc-analitik.ru/file/%7B8866f83c-57de-4e48-b02b-1adac4cdbd0f%7D

  Додаткова література:

  1. Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. Перераб. изд. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 384 с
  2. Березенко В. В. Теоретико-методологічні підстави наукового знання про зв’язки з громадськістю / В. В. Березенко // Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. – 2012. – № 4 – С. 175–179.
  1. Березенко В. В. Історичний аспект розвитку наукового знання про PR / В. В. Березенко // Інформаційне суспільство. – 2014. – Вип. 20. – С. 92-95. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/is_2014_20_22.
  2. Буари Ф. А. Паблик рилейшнз или стратегия доверия / Ф. А. Буари; пер. с фр.Н. С. Добробабенко. – М. : Консалтинговая группа «Имидж-Контакт»: Издательский Дом «Инфра-М», 2001. – 178 с.
  1. Зінченко А. Г. Еволюція і розвиток PR: теоретичні та методологічні основи / А. Г. Зінченко // Український соціум. – 2005. – № 5–6. – С. 164–169.
  2. Історія зв’язків із громадськістю: конспект лекцій / укладач Н. С. Подоляка. – Суми : Сумський державний університет, 2016. – 158 с.
  1. Кравченкова Г. М. Паблік рілейшинз як соціальний інститут: нормативний і організаційний підхід / Г. М. Кравченкова // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. – 2013. – Вип. 58. – С. 95-103. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stapttp_2013_58_14.
  2. Тихомирова Є. Паблік рилейшнз у глобалізованому світі: Монографія. – К:, 2004. – Режим доступу: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/421/1/PR_book_2004.pdf
  1. Угрин Л.Я. Паблік рилейшнз// Політологія: навчальний енциклопедичний словник довідник для студентів ВНЗ I-IV рівнів акредитації / За наук. ред. д-ра політ. н. Хоми Н. М. [В. М. Денисенко, О. М.  Сорба, Л. Я. Угрин та ін.]. – Львів : «Новий Світ – 2000», 2014. – С. 450–451. – Режим доступу: https://shron3.chtyvo.org.ua/Avtorskyi_kolektyv/Politolohiia_navchalnyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_dovidnyk_dlia_studentiv_VNZ_I-IV_rivniv_akredytats.pdf?

Силабус:

Завантажити силабус