Популізм і комунікація

Тип: На вибір студента

Кафедра: політології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
64Залік
83.5Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632Куречко І. І.ФФІ-31, ФФІ-32
826Куречко І. І.ФФІ-41, ФФІ-42

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632ФФІ-31Куречко І. І.
ФФІ-32Куречко І. І.
813ФФІ-41Куречко І. І.
ФФІ-42Куречко І. І.

Опис курсу

«Популізм і комунікація» є вибірковим курсом для студентів четвертого курсу філософського факультету спеціальності 052 «Політологія». Навчальний курс розрахований на 90 годин та вивчається у восьмому семестрі. Дисципліна є важливим елементом у вивченні політичних комунікацій, зокрема передбачає аналіз різних комунікативних (в тому числі маніпулятивних) технологій в контексті їх використання в процесі здобуття, утримання та реалізації політичної влади. При цьому особливий наголос робиться на дослідженні популізму як стратегії політичного маніпулювання масовою свідомістю.
Навчальна дисципліна «Популізм і комунікація» присвячена проблематиці популізму, і його місцю в системі комунікацій. Зважаючи на неоднозначність і багатоаспектність поняття «популізм», в курсі розкрито різні підходи до його розуміння, зокрема як антиелітарної та
народоорієнтованої політики; як політичної ідеології; як стратегії політичної маніпуляції; як атрибуту ліберальної демократії.
Дисципліна складається із одного змістовного модуля. У рамках курсу заплановане ознайомлення студентів із теоретичними засадами популізму: його основними трактуваннями, причинами виникнення та поширення, ознаками, принципами, засобами та методами.
Студенти повинні бути ознайомлені з генезою популізму, а також його історичними формами. Зокрема, передбачається вивчення народництва як етапу розвитку популізму; фермерського популізму у США наприкінці ХІХ ст. та особливостей американського популізму впродовж ХХ – ХХІ ст.; економічного популізму в країнах Латинської Америки (жетулізм, перонізм, апризм); ідеологій нацизму та фашизму як варіантів популізму, особливостей поширення популізму в країнах Центрально-Східної Європи (Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія), а також специфіки популізму в посткомуністичних країнах (головно у Росії та Білорусії). Навчальна дисципліна охоплює теми, присвячені ідеологічним ознакам популізму в умовах функціонування ліберальної демократії; популістським детермінантам легітимації
політичної влади в демократичних суспільствах; загрозам популізму для демократії, а також методам боротьби з популізмом. Студентам також буде представлено огляд різновидів популізму, зокрема економічного та правового, національного популізму та його методів, характеристик націоналістичного популізму. Особливу увагу буде приділено електоральному популізму, зокрема його впливу на електоральну поведінку. В рамках курсу передбачається огляд найбільш впливових та рейтингових популістських партій країн Західної Європи, аналіз проявів популізму в глобальній політиці, а також особливостей використання популізму в Україні.
Метою вивчення нормативної дисципліни «Популізм і комунікація» є ознайомлення студентів із суттю та особливостями популізму, етапами його історичного розвитку та співвідношенням з демократією, а також аналіз основних видів популізму та популістських проявів в національній та глобальній політиці.
Відповідно до мети головними цілями вивчення дисципліни виступають:
– розуміння понятійно-категоріального апарату дослідження популізму;
– знання основних етапів його розвитку, історичних форм популізму, їхніх особливостей та рис;
– аналіз принципів, ознак, засобів та методів популізму, а також способів боротьби з його проявами;
– дослідження ознак популізму в умовах ліберальної демократії та ролі популізму в легітимації політичної влади;
– розгляд різновидів популізму, їхньої специфіки, зокрема електорального популізму;
– дослідження особливостей використання популізму в Україні.

Рекомендована література

Основна література:
1. Кавка В.В. Популізм як ефективна політична технологія сучасних виборчих процесів в Україні. Гілея. 2015. Вип. 102. С. 406–408
2. Радь Т. Популізм як продукт політичної комунікації. Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. 2012. Вип.15. С.287–296.
3. Радь Т. Теоретичні засади популізму. Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. 2009. Вип. 13. С. 289–293.
4. Новакова О.В. Тренд популізму у сучасному політичному процесі. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Політологія. 2017. №1. С. 137–145
5. Mavrozacharakis E. Populism and Democracy: An Ambiguous Relationship. European Quarterly of Political Attitudes and Mentalities. Vol. 7. 2018. Issue 4. Р. 19–35.

Додаткова література:
1. Дем’яненко М. М. Популізм в демократичному суспільстві: особливості використання і сприйняття. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Сер.: Філософія. Політологія. 2013. Вип. 3. С. 93– 96.
2. Житко А.О. «Вибух популізму» у ХХІ столітті: дослідницькі інтенції щодо визначення «універсальних» характеристик. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки : зб. наук. пр. Харків. 2019. Вип. 2 (18). С. 72–81.
3. Калюжна Ю.І. Популізм як політико-культурний феномен сучасної світової політики. Сучасне суспільство. 2017. Вип. 2(14). С. 80–87
4. Кіянка І. Б. Історія популістського руху у США: кінець XIX – початок ХХ століття. Науковий журнал Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2015. № 2. С. 96– 105.
5. Кіянка І.Б. Латиноамериканський популізм: випадок аргентинського «перонізму». Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2014. Вип. 8. С. 208–211
6. Кіянка І.Б. Популізм як феномен політичного життя. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Політологія. 2013 Т.21. Вип. 23(4). С. 24–29
7. Лісничук О. Популізм в Україні: теоретичні засади і проблеми вивчення феномену. Наукові записки. 2015. Вип. 4(78). С. 63–73
8. Мартинов А.Ю. Популістські партії у країнах-членах Європейського Союзу: ідеологічний профіль та діяльність на початку ХХІ ст. Проблеми всесвітньої історії. 2017. № 2 (4). С.
100–109
9. Новакова О.В. «Синдром популізму» як виявлення кризи сучасної політики. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2017. Вип.21. С. 36–42
10. Canovan M. Taking Politics to the People: Populism as the Ideology of Democracy. In Democracies and the Populist Challenge, edited by Y. Mény and Y. Surel. New York: Palgrave, 2002. P. 25–44.

Інтернет-джерела:
1. Амельченко Н.А. Популізм у контексті кризи класичних ідеологій і виникнення мас-медійних технологій політики. Режим доступу: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16377
2. Кіянка І.Б. Популізм і фашизм у Європі: приклад Румунії.
Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/27479/Kiyanka
.pdf
3. Прядко Т. Популізм як ризик демократичного розвитку і засіб політичної мобілізації електорату. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/21170/Priadko.
4. Романюк А.С. Політична доктрина популізму. Режим доступу: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/10365/1
5. Canovan M. Trust the People! Populism and The Two Faces of Democracy. Режим доступу:
https://journals.sagepub.com/doi/epdf/10.1111/1467-9248.00184

Матеріали

Методичні рекомендації з курсу “Популізм і комунікація”

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: 22-23 н.р.

Завантажити силабус

Силабус: 23-24 н.р.

Завантажити силабус