Обгрунтування наукового знання в німецькій класичній філософії

Тип: Нормативний

Кафедра: філософії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
92.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
922професор Лисий  В. П.ФФФм-11

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
911ФФФм-11професор Лисий  В. П.

Опис курсу

Мета курсу: полягає в тому, щоб сприяти, допомогти слухачеві магістратури самостійно “пройти”, засвоїти по ступенях логіку філософської культури мислення як логіку обґрунтування наукового знання взагалі. З цієї мети випливає завдання безпосереднього ознайомлення  з ідеями великих німецьких  мислителів з їх власної філософської  творчої спадщини. А фундаментальна ідея всіх німецьких філософів (починаючи з Канта) – побудувати завершену систему філософського знання – і буде складати собою логічний принцип досягнення (в процесі навчання) цілісної філософської освіти магістрів, їх справжньої філософської культури.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати:

  •  основні напрямки обґрунтування наукового знання у сфері класичної німецької філософії;
  •  критерії відмінності наукового і філософського знання у філософських системах І. Канта, Й. Фіхте, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля;
  •  джерела і теоретичні передумови переходу представників німецького класичного ідеалізму до побудови натурфілософських систем;
  •  структуру філософського знання, усвідомлену у межах систем німецької філософії і відношення цієї структури до наукового знання взагалі.

Вміти:

  • визначати межі дії філософських методів дослідження і наукових;
  • застосовувати діалектичний метод як основне надбання класичної німецької філософії до розв’язання проблем наукового пізнання;
  • користуватися діалектичним методом мислення у процесі діалогічного розмірковування в науці.

Рекомендована література

  1. Арсеньев А., Гулыга А. Ранние работы Канта // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – С. 5-23.
  2. Булатов М. Немецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос. 2003. – С. 73-79, 261-276.
  3. Булатов М. Немецкая классическая философия. Часть 1. Кант. Фихте. Шеллинг. – К.: Стилос, 2003. – С. 200-204, 221-225.
  4. Гайденко П. Фихте И.Г. // История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1978. – С. 108-110, 138-140, 142-147, 148-150.
  5. Гегель Г. Наука логики: В 3-х т. – М.: Мысль, 1970. – Т. 1. – С. 75-119.
  6. Гегель Г. Наука логики: В 3-х т. – М.: Мысль, 1970. – Т. 3. – С. 288-310.
  7. Гегель Г. Философия природы // Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М.: Мысль, 1974. – Т. 2. – С. 33-43.
  8. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М.: Мысль, 1974. – Т. 1. – С. 98-104, 107-133.
  9. Гулыга А. Философское наследие Шеллинга // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 14-18.
  10. Ильенков Э. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. – 2-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1984. – С. 109-139.
  11. Кант И. Вопрос о том, стареет ли земля з физической точки зрения // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 1. – С. 93-114.
  12. Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 1. – С. 115-262.
  13. Кант И. Исследование вопроса, претерпела ли Земля в своем вращении вокруг оси, благодаря которому происходит смена дня и ночи, некоторые изменения со времени своего возникновения // Кант И. Сочинения: В 6 т. – М.: Мысль, 1964. – Т. 1. – С. 83-91.
  14. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Сочинения: В 6-ти томах. – М.: Мысль, 1964. – Т. 3. – С. 125-153.
  15. Кант И. Пролегомены // Кант И. Сочинения: В 6-ти томах. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4. – Ч. 1. – С.67-110.
  16. Кушаков Ю. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 88-94.
  17. Лисий В. Й.Фіхте про систему філософського знання та принципи його побудови. Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 1998. – Вип. 2. – С. 85-91.
  18. Лисий В. Принцип діяльності в «науковченні» Й. Фіхте // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки ДДПУ. Випуск тринадцятий. Філософія. – Дрогобич: Вимір, 2004. – С. 25-34.
  19. Нарский И. Западноевропейская философия ХІХ века. – М.: Высшая школа, 1976. – С. 183-189.
  20. Огурцов А. Философия природы Гегеля и ее место в истории философии науки (Послесловие). Гегель Г. // Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М.: Мысль, 1974. – Т. 2. – С. 601-605.
  21. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. Проблемы теоретической философии. – Тбилиси: Хеловнеба, 1979. – С. 70-126.
  22. Фихте И. Второе введение в наукоучение // И. Фихте. Сочинения: В 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т. 1. – С. 484-546.
  23. Фихте И. Опыт нового изложения наукоучения // И. Фихте. Сочинения: В 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т. 1. – С. 549-562.
  24. Фихте И. Основы общего наукоучения // И. Фихте. Сочинения: В 2-х т. – СПб.: Мифрил, 1993. – Т. 1. – С. 104-108, 208-211, 217-221, 227-229, 240-241, 254-264, 280-288, 308-322.
  25. Шеллинг Ф. Введение к наброску системы натурфилософии, или о понятии умозрительной физики и о внутренней организации системы этой науки // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 182-195, 222-226.
  26. Шеллинг Ф. Введение к наброску системы натурфилософии, или о понятии умозрительной физики и о внутренней организации системы этой науки // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 184-212, 222-226.
  27. Шеллинг Ф. Натурфилософия // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1989. – Т. 2. – С. 472-495, 464-469.
  28. Шеллинг Ф. О мировой душе // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 89-107, 119, 164.
  29. Шеллинг Ф. Об отношении реального к идеальному в природе // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1989. – Т. 2. – С. 34-51.
  30. Шеллинг Ф. Система трансцендентального идеализма // Шеллинг Ф. Сочинения: В 2-х т. – М.: Мысль, 1987. – Т. 1. – С. 232-234.
  31. Шинкарук В. Теория познания, логика и диалектика И.Канта. – К.: Наукова думка, 1974. – С. 69-77, 93-102, 190-199.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму