Навчання > Формальні та неформальні політичні інститути

Формальні та неформальні політичні інститути

Тип: На вибір студента

Кафедра: політології

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
43Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
432Осадчук І. Ю.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
416

Опис курсу

Навчальна дисципліна «Формальні та неформальні політичні інститути» присвячена аналізу особливостей формування й функціонування формальних і неформальних політичних інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки. Методологічно дисципліна сягає постбіхевіоралізму й неоінституціоналізму. В науковому та навчальному контексті курс постає механізмом диверсифікації та поглиблення (звуження) сфери наукового політологічного аналізу. Курс розділено на два змістові модулі. В першому модулі – вивчення причин виникнення, особливостей функціонування та різновидів формальних політичних інститутів, закономірностей їх розвитку. У другому змістовому модулі – вивчення причин виникнення, особливостей функціонування  та різновидів неформальних політичних інститутів, закономірностей їх розвитку.

Метою вивчення вибіркової дисципліни «Формальні та неформальні політичні інститути» є визначення сутності формальних і неформальних політичних інститутів, особливостей формування й функціонування цих інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії та Латинської Америки.

Завдання курсу:

  • розкрити ознаки і причини виникнення формальних і неформальних політичних інститутів, закономірності їх розвитку;
  • виділити різновиди формальних і неформальних політичних інститутів;
  • виокремити тенденції розвитку, які властиві сучасним формальним і неформальним політичним інститутам;
  • прищепити в аспірантів навики самостійного аналізу особливостей і різновидів формальних та неформальних політичних інститутів у країнах Західної, Центральної, Східної Європи (зокрема, в Україні), Центральної Азії й Латинської Америки.

Рекомендована література

Основна література:

  1. Кушнарьов І. Політична корупція: порівняльно-політологічна концептуалізація: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Видавництво «Юридична думка», 2018. 408 с.
  2. Осадчук І., Литвин В. Еволюція типових й атипових систем правління у контексті «хвиль» дослідження республіканської форми правління. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. Вип. 49. С. 315–327.
  3. Романюк А., Литвин В. Порівняльний аналіз політичних інститутів і систем країн Західної Європи. Т. 1. Особливості міжінституційних відносин у трикутнику «глава держави–парламент–уряд» та їхні наслідки для політичного процесу: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 456 с.
  4. Романюк А., Литвин В. Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Вишеградської групи та інших країн Центрально-Східної Європи: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. 548 с.
  5. Cooper A., Parlar Dal E., Cannon B. The cascading dynamics of informal institutions: organizational processes and governance implications. International 2022. DOI: 10.1057/s41311-022-00399-4.
  6. Helmke G., Levitsky Informal Institutions and Comparative Politics: A Research Agenda. Perspectives on Politics. 2004. Vol. 2. No. 4. Р. 725–740.
  7. Kaufmann W., Hooghiemstra R., Feeney M. Formal institutions, informal institutions, and red tape: A comparative study. Public Administration. Vol. 96. No. 2. P. 386–403.
  8. Mungiu-Pippidi A., Heywood P. A Research Agenda for Studies of Corruption. Northampton: Edward Elgar Publishing, 2020. 232 p.
  9. Osadchuk І., Lytvyn V., Romanyuk A. Attributes, Logics, and Reasons for the Choice of Semi-Presidentialism: A Verification and Systematisation on the Example of European Countries. Studia Politica. Romanian Political Science Review. 2020. Vol. 20. No. 4. P. 469–497.
  10. Peters A. Human rights and corruption: Problems and potential of individualizing a systemic problem. International Journal of Constitutional Law. 2024. Vol. 22. No. 2. P. 538–561.

Додаткова література:

  1. Кармазіна М. Кланова конкуренція у «післяпомаранчевий» період. Політичний менеджмент. 2008. № 4. С. 33–48.
  2. Крисенко О. Вплив неформальних інститутів на український політичний процес. Стратегічні пріоритети. 2012. № 4 (25). С. 58–62.
  3. Кушнарьов І. Інструменти боротьби з політичною корупцією у країнах Центральної та Східної Європи: оцінка ефективності на прикладі Румунії та Болгарії. Politicus. 2017. № 4. С. 58‒61.
  4. Кушнарьов І. Політична корупція в умовах неоавторитаризму держав Центральної Азії (приклад Казахстану, Киргизстану та Таджикистану). Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Філософія. Соціологія. Політологія. 2017. № 2. С. 4–16.
  5. Осадчук І. Ефективність урядів у пострадянських країнах. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Сер.: «Питання політології». 2015. Вип. 28. С. 26–31.
  6. Осадчук І. Особливості політичних кланів у контексті функціонування атипової напівпрезидентської системи правління в Киргизстані (1993–2010). Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2018. Вип. 21. С. 132–
  7. Попазогло В. Південний Кавказ як регіон неформальної інституціалізації політики. Evropský politický a právní diskurz. 2018. Sv. 5. Vyd. 1. S. 49–54.
  8. Фісун О. Неформальні інститути та неопатримоніальна демократія в Україні. Агора. 2016. № 17. С. 9–13.
  9. Canache D., Allison M. Perceptions of Political Corruption in Latin American Democracies. Latin American Politics and Society. 2005. Vol. 47. No. 3. Р. 91–111.
  10. Chagas-Bastos F. Political Realignment in Brazil: Jair Bolsonaro and the Right Turn. Revista de Estudios Sociales. 2019. No. 69. 92–100.
  11. Collins K. Clan Politics and Regime Transition in Central Asia. New York; Cambridge: Cambridge University Press, 2006. 376 p.
  12. 12.  Figueroa V. Political Corruption Cycles: High-Frequency Evidence from Argentina’s Notebooks Scandal. Comparative Political Studies. 2021. Vol. 54. No. 3–4. P. 482–517.
  13. 13.  Fogel B. Brazil: Corruption as a Mode of Rule. NACLA: Report on the Americas. 2019. Vol. 51. No. 2. P. 153–158.
  14. Gatto M., Wylie K. Informal institutions and gendered candidate selection in Brazilian parties. Party Politics. Vol. 28. No. 4. P. 727–738.
  15. Hale H. Formal Constitutions in Informal Politics: Institutions and Democratization in Post-Soviet Eurasia. World Politics. 2011. 63, No. 4. P. 581–617.
  16. Isaacs R. Informal politics and the uncertain context of transition: revisiting early stage non-democratic development in Kazakhstan. Democratization. 2010. Vol. 17. No. 1. P. 1–25.
  17. Paoli L. Mafia and Organised Crime in Italy: The Unacknowledged Successes of Law Enforcement. West European Politics. 2007. Vol. 30. No. 4. P. 854–880.
  18. Pereyra S. Corruption Scandals and Anti-Corruption Policies in Argentina. Journal of Politics in Latin America. 2019. Vol. 11. No. 3. P. 348–361.
  19. Sáenz-Castro J., García-González J. The relationship between corruption and inequality in Colombia: empirical evidence using panel data for the period 2008–2017. Iberoamerican Journal of Development Studies. 2019. Vol. 8. No. 2. P. 28–43.
  20. Schorr B. Inequality, power and policy change: How Chile moved towards greater political transparency. UNRISD Occasional Paper – Overcoming Inequalities in a Fractured World: Between Elite Power and Social Mobilization. 2020. No. 7. 18 p.
  21. Silva P. A Poor  but Honest Country: Corruption and Probity in Chile. Journal of Developing Societies. 2016. Vol. 32. No. 2. P. 178–203.
  22. Školník M. The Effects of Corruption on Various Forms of Political Participation in Colombia. Latin American Policy. 2020. Vol. 11. No. 1. P. 88–102.
  23. Soto Zazueta I., Cortez W. The Impact of Political Alternation on Corruption in Mexico. Revista de Ciencia Política. 2015. Vol. 35. No. 2. P. 371–392.
  24. Thomson C., Blagden D. A Very British National Security State: Formal and informal institutions in the design of UK security policy. The British Journal of Politics and International Relations. 2018. Vol. 20. No. 3. P. 573–593.

Інтернет-джерела:

  1. Bertelsmann Transformation Index (BTI). URL: https://bti-project.org/.
  2. Corruption Perceptions URL: http://www.transparency.org/research/cpi/overview.
  3. Freedom in the URL: https:// freedomhouse.org/report-types/freedom-world.
  4. Nations in Transit. URL: https:// freedomhouse.org/report-types/nations-transit.