Дискурс рівності та справедливості у сучасній політиці: ідеологічний та інституційний вимір

Тип: На вибір студента

Кафедра: теорії та історії політичної науки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
64Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
632доцент Шипунов Г. В.ФФІ-31, ФФІ-32

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
632ФФІ-31
ФФІ-32

Опис курсу

Мета вибіркової навчальної дисципліни „Дискурс рівності та справедливості у сучасній політиці: ідеологічний та інституційний вимір” – формування  у майбутніх бакалаврів політології системного погляду на методологічні особливості дослідження ідеологічних та інституційних вимірів справедливості та рівності; основні історико-методологічні підходи до концептуалізації феноменів справедливості та рівності у світовій політичній думці, зокрема у концепціях Платона, Аристотеля, М.Т. Цицерона, Т. Гоббса, Дж. Локка,  Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Т. Мора, Т. Кампанелли, Г. Бабефа,  К.-А. Сен-Сімона, Р. Оуена, Ш. Фур’є, К. Маркса, Ф. Енгельса, М. Бакуніна, П. Кропоткіна, Дж. Роулза; специфіку інституційного втілення принципів справедливості та рівності у рамках реалізації концепції держави «загального добробуту»; специфіку використання ліво-правої семантики у політичному дискурсі крізь призму інтерпретації принципів рівності та справедливості;  особливості концептуалізації лівих та правих політичних сил, зокрема в умовах формування «нової політики»; основні етапи ідеологічної та інституційно-організаційної еволюції соціалістичних та соціал-демократичних партії, зокрема на прикладі Соціал-демократичної партії Німеччини та Лейбористської партії Великобританії. На цій основі сформувати у майбутніх політологів вміння користуватися категорійно-понятійним апаратом з цього курсу, користуватися літературою та довідковим матеріалом з цієї проблематики; визначати основні теоретико-методологічні підходи до розуміння рівності та справедливості; визначати взаємозв’язок між принципами рівності та справедливості, зокрема у ідеологічному та інституційному вимірах; крізь цю призму формувати критичне мислення; оцінювати сучасну політичну практику, визначати умови та причини того чи іншого політичного процесу, особливості їхнього перебігу, можливості управління ними; визначити якісні зміни у політичних процесах в українській політичній практиці. Крім того, курс спрямований на отримання студентами теоретичних знань та практичних умінь, які дадуть їм змогу адекватно і ефективно використовувати одержані навики у майбутній професійній діяльності.

Рекомендована література

  1. Денисенко В. Проблема раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. – Львів: ПАІС, 1997. – 274 с.
  2. Локк Дж. Два трактати про врядування 
  3. Руссо Ж.-Ж. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Пер. з фр. та ком. О. Хома. – К.: Port-Royal, 200. – 349 с. 
  4. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-громадянському плані 
  5. Кант Про приказку «Може бути, це вірно в теорії, але не годиться для практики» 
  6. Фурьє Ш. «Теория четырёх движений и всеобщих судеб» (1808)  
  7. Маркс К. «Економічно-філософські рукописи 1844 року». 
  8. Енгельс Ф. «Принципи комунізму» (1847 р.) 
  9. Маркс К., Енгельс Ф. «Маніфест комуністичної партії» (1848 р.) 
  10. Енгельс Ф. «Анти-Дюрінг» (1878 р.). 
  11. Маркс К. «Критика готської програми» (1875 р.). 
  12. Банс П., Дешан Э. Что такое анархо-синдикализм? 
  13. Кропоткин П. Синдикализм и Анархизм.

Силабус:

Завантажити силабус