Динамічні виміри політики
Тип: На вибір студента
Кафедра: теорії та історії політичної науки
Навчальний план
| Семестр | Кредити | Звітність |
| 7 | 4 | Залік |
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 7 | 26 | професор Шипунов Г. В. | ФФІ-41 |
Практичні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 7 | 26 | ФФІ-41 | Ковальчук М. В. |
Опис курсу
Навчальний курс „Динамічні виміри політики” є вибірковою дисципліною для
студентів спеціальності “Політологія”. Вона викладається в 7 семестрі в обсязі 4
кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ECTS).
Дисципліна покликана забезпечити ґрунтовні знання з динамічних аспектів
політики. Особлива увага при вивченні курсу „Динамічні виміри політики”
приділяється формуванню аналітичних навичок, вмінню доцільно використовувати
отриманні знання для вирішення теоретичних та прикладних проблем.
Мета вибіркової навчальної дисципліни „Динамічні виміри політики” –
формування у майбутніх бакалаврів політології системного погляду на основні етапи
розвитку категорії “політичний процес” у світовій політичній думці і в політичній
думці України; детермінанти політичного процесу, роль та значення цінностей,
економіки, соціальної, нормативно-правової сфери для політичних процесів,
політичної участі, ухвалення політичного рішення; основні типів політичної
діяльності, її рівнів та форм; політичне функціонування, політичні протести, політичні
комунікації, політичні рухи, електоральну поведінку – основні теорії та особливості
практики. На цій основі сформувати у майбутніх політологів вміння користуватися
категорійно-понятійним апаратом з цього курсу, користуватися літературою та
довідковим матеріалом з цієї проблематики; визначати основні теоретичні підходи до
розуміння політичного процесу, феномени дійсності, які ця категорія розкриває;
визначати взаємозв’язок категорій політичний процес, політичний розвиток, політична
зміна, політична трансформація, політична модернізація; формувати уявлення про
політичну діяльність, участь та поведінку, означити їх рівні і та типи; формувати
критичне мислення; оцінювати сучасну політичну практику, визначати умови та
причини того чи іншого політичного процесу, особливості їхнього перебігу,
можливості управління ними; визначити якісні зміни у політичних процесах в
українській політичній практиці.
Рекомендована література
1. Арендт Х. Становище людини / Пер. з англ. – Львів: Літопис, 1999. – 256 с.
2. Арістотель. Політика / Пер. з давньогрецької. – К.: Основи, 2000. – 238 с.
3. Баландьє Ж. Політична антропологія / пер. з франц. О. Хоми. Київ: «Альт прес», 2002. 252 с.
4. Бортніков В. Політична участь і демократія: українські реалії. Луцьк: Вежа, 2007. – 524 с.
5. Вельш В. Наш постмодерний модерн / пер. з нім. А.Л. Богачова, М.Д. Култаєвої,
Л.А.Ситніченко. Київ: Альтерпрес, 2004. 328 с.
6. Гантінґтон С. Політичний порядок у мінливих суспільствах / пер. з англ. Тарас Цимбал. Київ:
Наш Формат, 2020. 448 с.
7. Горбатенко В. Людина і суспільство в ситуації постмодерну: філософсько-політичні
детермінанти. Соціогуманітарні проблеми людини. 2010. № 5. С. 151–166.
8. Деггер Р. Участь у політичному житті і проблема апатії //Демократія: Антологія / Упоряд. О.
Проценко. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 304 – 326.
9. Денисенко В., Чепурко Г., Піддубний В. Особливості модернізації українського суспільства в
умовах глобалізації. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії.
2018. Випуск 17. С. 145–154.
10. Денисенко В. Політика в контексті антропологічних вимірів // Вісник НТУУ «КПІ».
Політологія. Соціологія. Право. 2013. № 1(17). С. 34-39.
11. Зеленько Г. Кризи політичного розвитку в Україні:причини та зміст. Політичні дослідження.
2021. № 2. С. 33–61.
12. Карамишева Н. «Знаюча людина» як соціокультурний феномен. Соціогуманітарні проблеми
людини. 2013. № 7. С. 26–36.
13. Кірюхін Д. Теорії модернізації та посткомуністичні суспільства. Актуальні проблеми
духовності: зб. наук. праць / ред.: Я.В. Шрамко. 2015. Вип. 16. С.125-134.
14. Кононенко С. Політичний ризик і тоталітарний комфорт // Наукові записки Інституту
політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К., 2008. – Вип. 42.
(підсерія «Курасівські читання»).
15. Кутуєв П. Трансформації модерну: інституції, ідеї, ідеології: монографія. Херсон: Видавничий
дім «Гельветика», 2016. 516 с.
16. Кутуєв П. Модерн, модернізація, розвиток: ідеї та практики: монографія. Київ: Талком, 2015.
467 с.
17. Мацієвський Ю. У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні
(1991-2014) : монографія. Чернівці: Книги – XXI, 2016. 552 c.
18. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт – К.: Основи,
2000. – 198 с.
19. Особливості суспільно-політичної модернізації країн пострадянського простору : монографія /
за ред. к.і.н., доц. А.Г.Бульвінського. Київ : ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,
2017. 288 с.
20. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний
вимір. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.
21. Фоломєєв М. А. Політичні актори як дійові сили політичного процесу: проблема
концептуалізації. Вісн. Дніпропетровськ. ун-ту. Сер. Філософія. Соціологія. Політологія.
Дніпропетровськ: ДНУ імені Олеся Гончара, 2012. № 9(2). Вип. 22 (3). С. 207–211.
22. Шипунов Г. Концептуальні засади транзитологічної парадигми: історія становлення // Вісник
Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2012. Випуск 2. С. 103-114.
23. Acemoglu D., Robinson J. Non-Modernization: Power-Culture Trajectories and the Dynamics of
Political Institutions. Annual Review of Political Science. 2022. Vol.25 (1). P. 323-339.
24. Beck U., Giddens A., Lash S. Reflexive Modernization. Politics, Tradition and Aesthetics in the
Modern Social Order. Cambridge: Polity Press. 1994.
25. Bugden D. Technology, Decoupling, and Ecological Crisis: Examining Ecological Modernization
Theory Through Patent Data. Environmental Sociology. 2022. Vol. 8 (3). P. 228-241.
26. Dalton R. J. Citizen Politics: Public Opinion and Political Parties in Advanced Industrial
Democracies. 6-th ed. Washington: CQ Press, 2013. 342 p.
27. Dye T.R., Zeigler H. The Irony of Democracy: An Uncommon Introduction to American
Politics. Stamford: Cengage Learning, 2008. — 448 p.
28. Fisun O. Neopatrimonialism in Post-Soviet Eurasia / Stubborn Structures: Reconceptualizing Post-
Communist Regimes / Edited by Bálint Magyar. Budapest-New-York: CEU Press, 2019. P. 75–96.
29. Giddens A. The Politics of Climate Change. Cambridge: Polity. 2009.
30. O’Donnell G., Schmitter P.C. Transitions from Authoritarian Rule: Tentative Conclusions about
Uncertain Democracies. Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press, 1986. 81 р.
31. Oppenheimer J. A. Principles of politics: a rational choice theory guide to politics and social justice.
– Cambridge: Cambridge University Press, 2012. 312 p.
32. Prokop M. Badanie nad reżimami hybrydalnymi. Case study systemy polityczne Ukrainy i Rosji w
latach 2000-2012. Kielce: Wydawnictwo Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 2020. 258 s.
33. Lewellen T. C. Political anthropology. An introduction. Third edition. Westport: Praeger publishers.
2003. 262 p.
34. Lipset S. M. Political Man. The Social Bases of Politics / S. M. Lipset. — Baltimore: The Johns
Hopkins U.P., 1988.
35. Matsiyevsky Y. Mixed Values and Societal Constraints: The Weak Prospects for Authoritarianism in
Ukraine // Demokratizatsiya: The Journal of Post-Soviet Democratization Institute for European,
Russian, and Eurasian Studies. The George Washington University Advanced Publishing. Vol. 29
(2), 2021. P.135-158.
36. Matsiyevsky Yu. Revolution without regime change: The evidence from the post-Euromaidan
Ukraine // Communist and Post-Communist Studies. – Issue 51. 2018. – P.349-359.
37. Schmitter P.C. Neo-Corporatism and the State \\
https://www.academia.edu/56944396/Neo_corporatism_and_the_State
38. Schmidt V. Taking Ideas and Discourse Seriously: Explaining Change through Discursive
Institutionalism as the Fourth “New Institutionalism” // European Political Science Review. – 2010. –
Vol. 2, Issue 1. – P. 1–25.
39. Schmidt V. Reconciling Ideas and Institutions through Discursive Institutionalism // Ideas and
Politics in Social Science Research // D. Béland, R. H. Cox (eds.). New York: Oxford University
Press, 2011. – P. 47–64.
Додаткова література:
1. Алексєєва Т. Легітимність влади у період транзиту // Політична думка. – 1998. – №3– 4. – С.
109–120.
2. Арендт Х. Джерела тоталітаризму / пер. В. Верлюк, Д. Горчаков. Київ: Дух і Літера, 2002. 584
с.
3. Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. –
К.: Либідь, 1996.
4. Гаєк Ф.А. Конституція свободи / Пер. з англ. – Львів: Літопис, 2002. – 556 с.
5. Даймонд Л. Консолідація демократії і політична культура // Демократія. Антологія /
упорядник О. Проценко. Київ: Смолоскип, 2005. С. 882-942.
6. Дарендорф Р. Ліберальний устрій під тиском: демократичні дилеми // У пошуках нового
устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ ст.: Пер. з нім. – К.: Вид. дім „Києво-
Могилянська академія”, 2006. – С. 74–90.
7. Денисенко В. Проблема раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу
європейської історії. – Львів: ПАІС, 1997. – 274 с.
8. Зеленько Г. «Навздогінна модернізація»: досвід Польщі та України. Київ: Критика, 2003.
Розділ 1.
9. Колодій А. Від «Сірої зони» до кольору сонця: помаранчева революція і демократичний
перехід в Україні // Агора. Україна – нові перспективи. Випуск 1. – К.: Стилос, 2005. – С. 9–23.
10. Кутуєв П. Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі: еволюція
дослідницьких програм: монографія. Київ: Сталь, 2005. 500с.
11. Маруховський О. Переваги та вади інформаційного суспільства // Політичний менеджмент. –
2005. – № 1 (10).
12. Мацієвський Ю. Між авторитаризмом і демократією: політичний режим після «помаранчевої
революції». Політичний менеджмент. 2006. № 5. С.18-32.
13. Мацієвський Ю. «Помаранчева революція» крізь призму транзитології // Журнал «Ї». – № 40.
– 2005.
14. Рікер П. Право і справедливість / Пер. з фр. – Київ: Дух і літера, 2002. – 216 с.
15. Романюк О. Посткомуністичні революції // Політичний менеджмент. – 2005. – № 4(13). – С.
16-28.
16. Токвіль де А. Давній порядок і революція / Пер. з фран. Г.Філіпчук. – К.: Юніверсум, 2000. –
224 с.
17. Тофлер Е. Третя хвиля / Пер.з англ. – К.: Всесвіт, 2000. – 480 с.
18. Фуко М. Археологія Знання. – Київ: Основи, 2004. – 327 с.
19. Conway M. M. Political Participation in the United States. – 3d ed. – Washington, DC: CQ Press,
2000. – 227 р.
20. Crotty W. J. Political participation and American democracy. – N.Y.: Greenwood Press, 1991. –
2008. – 233 p.
21. Gill G. Democracy and Post-Communism. Political change in the Post-Communist World. London
and New York: Routledge, 2002. 272 p.
22. Inglehart R. The Silent Revolution: Changing Values and Political Styles among Western Publics.
Princeton, New Jersey: Princeton University Press, 1977. 482 p.
23. Huntington S.P. Trzecia fala demokratyzacji. Warszawa: PWN, 1995. 326 s.
Інтернет-джерела:
1. Вісник Львівського університету: серія філософсько-політологічні студії / URL: http://fps-
visnyk.lnu.lviv.ua/uk/
2. European Consortium for Political Research / URL: https://ecpr.eu/
3. International Political Anthropology Journal / URL: https://www.politicalanthropology.org/ipa-
journal
4. Political Process Theory / URL: https://www.thoughtco.com/political-process-theory-3026451