Історія

Філософський факультет має давню історію, яка розпочинається з 1661 року. Саме тоді Єзуїтський колегіум було перетворено в університет із двома відділами: теологічним та філософським.


У той час на філософському відділенні навчалось біля двохсот студентів. Програма була укладена за зразком навчальних програм єзуїтських шкіл 16 століття, а відчутні зміни були внесені лише в 18 столітті. В основу цієї програми було покладено систему Арістотеля, що була сукупністю логіки, фізики та метафізики. Крім цього на відділенні викладали історію, географію, грецьку та латинську мови. Навчання тривало три роки, а після закінчення навчання на філософському відділенні студенти могли продовжувати навчання на теологічному відділенні.

В середині 18 століття на факультеті було відкрито кафедру математики, як окремі предмети стали викладати польську, французьку, німецьку мови, географію та історію.
Після ліквідації ордену єзуїтів в 1773 році було закрито й університет, який було знову відкрито в 1784 році за декретом австрійського імператора Йосифа ІІ. В його структуру, поряд з юридичним, медичним та теологічним, входив і філософський факультет.

Тут філософія мала роль підготовчих студій до трьох інший “вищих” факультетів. На першому році тут вивчали логіку, “чисту” математику, загальну й природну історії та дипломатію; на другому – фізику, прикладну математику і далі загальну історію; на третьому – метафізику, натуральну теологію й етику, загальну історію, нумізматику, естетику, практичну математику, геометрію і технологію.

Першим деканом філософського факультету відновленого університету став Ігнацій Юзех Мартинович (1755-1795), автор 2-х томного підручника з експериментальної фізики. З викладачів філософських дисциплін слід згадати Петра Лодія (1764-1829), послідовника філософії Канта й автора підручників ”Метафізика” та ”Логічні настанови”, Ігнаца Яна Гануша (1812-1869), професора класичної філології та естетики Віктора Вацлава Гана (1763-1816). Протягом 19 століття на філософському факультеті щороку навчалось від 80-ти до 180-ти студентів. Серед їх числа були відомі діячі української культури та політики Я.Головацький, І.Франко, М.Павлика,О.Терлецький, В.Навроцький.В 1924 році філософський факультет було поділено на гуманітарний і природничо-математичний. Перша половина 20 століття на філософському факультеті Львівського університету була пов’язана з іменами учня Брентано, представника аналітичної філософії Казимира Твардовського (1866-1938), учня та критика Едмунда Гуссерля феноменолога Романа Інгардена (1893-1970).

Після 2-ї Світової війни філософський факультет було закрито, натомість було створено лише одну кафедру філософії. У різні роки кафедру очолювали професориА.С.Брагінець, Б.Т.Кубланов, Т.Я.Старченко, А.І.Пашук. Викладачами кафедри проводились дослідження в галузі історії філософії, методології та логіки наукового пізнання.

В 1992 році філософський факультет було поновлено. У нього увійшли кафедри філософії, психології, історії та теорії культури, політології, було створено кафедру історії філософії. Першим деканом відновленого факультету був професор Андрій Пашук. Зараз тут працюють майже 100 викладачів, навчається понад 1000 студентів та аспірантів. Для читання окремих курсів запрошуються викладачі з Канади, Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Австрії, Польщі.